Ухвала

від 14.08.2024 по справі 910/4685/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4685/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" арбітражного керуючого Данілова А.І.; Хомченко Т. А. (у порядку самопредставництва); представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8; ОСОБА_5 - у порядку самопредставництва та як представника ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ; представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ессеншал" - Корхового Н. Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" арбітражного керуючого Данілова А. І. про часткову відмову від позовних вимог

за розглядом касаційної скарги ОСОБА_3

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 (в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" перед кредиторами на ОСОБА_3 та в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 205 542 345,47 грн)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023

у справі № 910/4685/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

18.05.2020 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі №910/4685/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Тедіс Україна" про визнання банкрутом ТОВ "Квартал-Трейдінг" (Боржник).

Ухвалою попереднього засідання від 01.02.2021 Господарський суд міста Києва, серед іншого, визнав конкурсними кредиторами Боржника: ТОВ "Тедіс Україна" на загальну суму 44 357 990,25 грн; Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) на загальну суму 5 426,16 грн; ТОВ "Квартал 5" на загальну суму 145 062 231,46 грн.

Постановою від 12.04.2021 Господарський суд міста Києва визнав ТОВ "Квартал-Трейдінг" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (далі - Ліквідатор).

Ухвалою від 01.02.2023 Господарський суд міста Києва, серед іншого, визнав ТОВ "Тедіс Україна" кредитором Боржника на загальну суму 16 116 697,60 грн; зобов`язав Ліквідатора внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

З урахуванням додатково визнаних кредиторських вимог ініціюючого кредитора (ТОВ "Тедіс Україна") загальний розмір грошових вимог кредиторів до Боржника становив 205 542 345,47 грн.

Ліквідатор (позивач) звернувся до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на осіб, винних в доведені його до банкрутства та стягнення 205 542 345,47 грн з: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (далі за текстом відповідно - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ессеншал" (далі - ТОВ "ЮК "Ессеншал") (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології "АРГО").

Заява з посиланням на приписи частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мотивована тим, що сукупність дій та бездіяльності вищезазначених осіб вказує на мету ухилення від відповідальності за непогашення Боржником заборгованості перед кредиторами та її збільшення, що є ознакою доведення ТОВ "Квартал-Трейдінг" до банкрутства та підставою для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

Крім того, до місцевого господарського суду Ліквідатором було подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на винних в доведені його до банкрутства осіб, а саме: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Григорян Діану Гагіківну (далі - Григорян Д. Г. ), та солідарного стягнення з останніх 16 112 157,60 грн.

20.02.2023 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою, серед іншого, ухвалив:

- задовольнити заяву Ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ТОВ "ЮК "Ессеншал";

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Квартал-Трейдінг" перед кредиторами на ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ТОВ "ЮК "Ессеншал" та стягнути 205 542 345,47 грн солідарно з перелічених осіб;

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Квартал-Трейдінг" на ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. та стягнути з вказаних осіб солідарно 16 112 157,60 грн;

- зобов`язати ліквідатора банкрута вчинити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів банкрута у ліквідаційній процедурі (вичерпний перелік заходів) та у строк до 08.05.2023 подати на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, складений у відповідності до норм КУзПБ.

Не погодившись частково з ухвалою місцевого господарського суду від 20.02.2023, ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на скаржника та в частині солідарного стягнення з останньої 205 542 345, 47 грн.

Постановою від 29.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 18.07.2023) Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково; скасував пункт 5 ухвали Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/4685/20; в решті зазначену ухвалу залишив без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована правомірністю висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_3 ..

Разом з тим, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання Ліквідатора вчинити відповідні дії у ліквідаційній процедурі (пункт 5 резолютивної частини оскаржуваної ухвали), оскільки встановив, що місцевий господарський суд фактично вдався до продовження строку цієї процедури понад 12 місяців, що не відповідає закону (стаття 58 КУзПБ).

ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_3 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні відповідної заяви Ліквідатора відмовити.

Ухвалою від 26.07.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 (в частині задоволення заяви про покладання субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 ) у справі №910/4685/20; призначив касаційну скаргу до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2023 о 10:40 год.

Ухвалою від 30.08.2023 Верховний Суд оголосив перерву в судовому засіданні у справі з розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 до 27.09.2023 о 14:40 год.

Ухвалою від 27.09.2023 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі №910/4685/20 за касаційною скаргою ОСОБА_3 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1155/20 (906/1113/21), виготовлення та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою від 29.07.2024 Верховний Суд поновив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 у справі №910/4685/20, призначив її до розгляду на 14.08.2024 о 14:15 год.

Разом з тим, 18.07.2024 до Верховного Суду від Ліквідатора надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед кредиторами в сумі 205 542 345,47 грн щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ "ЮК "Ессеншал", приватного нотаріуса Григорян Д. Г.

Необхідність звернення із вказаною заявою Ліквідатор обґрунтував відповідним рішенням зборів кредиторів Боржника, викладеним у Протоколі зборів кредиторів від 12.07.2024. Крім того, зазначив, що у решті позовні вимоги щодо покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед кредиторами в сумі 205 542 345,47 грн на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишаються незмінними.

Судове засідання у режимі відеоконференції відбулось 14.08.2024 за участю Ліквідатора, ОСОБА_3 (у порядку самопредставництва), ОСОБА_5 (у порядку самопредставництва та як представника ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ), представників ОСОБА_1 та ТОВ "ЮК "Ессеншал". Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином. ТОВ "Тедіс Україна" до початку судового засідання подало до касаційного суду заяву про розгляд справи без участі його представника, за змістом якої повідомило про обізнаність із заявою Ліквідатора про часткову відмову від позовних вимог та відсутність заперечень щодо її задоволення.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників судового процесу.

Розглянувши заяву про відмову від позову, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Щодо суті заяви про відмову від частини позовних вимог

У силу положень пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина п`ята статті 191 ГПК України).

Статтею 307 ГПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно пункту 6 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Колегія суддів враховує, що відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства.

Згідно зі статтею 14 ГПК одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто, право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства.

Отже, процесуальним законом визначено право позивача на відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), зокрема, в суді касаційної інстанції, і така заява повинна відповідати положенням статті 191 ГПК.

Дослідивши заяву позивача про часткову відмову від позовних вимог у справі №910/4685/20, Верховний Суд встановив, що ця заява повністю відповідає вимогам статті 191 ГПК України та її подано і підписано самим позивачем - Ліквідатором, повноваження якого підтверджуються постановою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021.

У судовому засіданні 14.08.2024 Ліквідатор (позивач) підтримав подану ним заяву про часткову відмову від позовних вимог, посилаючись на відповідне рішення зборів кредиторів у цій справі. Інші присутні у засіданні представники сторін проти задоволення вказаної заяви не заперечили.

Верховний Суд враховує, що позов Ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на осіб, винних в доведені його до банкрутства, безпосередньо стосується майнового інтересу кредиторів, оскільки згідно вимог частини другої статті 61 КУзПБ стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Водночас у цій справі заява Ліквідатора про відмову від частини позовних вимог подана позивачем на підставі рішення зборів кредиторів Боржника, оформленого Протоколом від 12.07.2024. Зі змісту вказаного Протоколу зборів кредиторів (копія якого додана до заяви) вбачається, що за прийняття відповідного рішення проголосував ініціюючий у справі кредитор - ТОВ "Тедіс Україна". Інші кредитори (ГУ ДПС у м. Києві та ТОВ "Квартал 5") участі у зборах не брали, однак станом на дату проведення судового засідання жодних заперечень щодо прийняття часткової відмови від позову у справі не подали.

При цьому касаційний суд зважає на те, що Ліквідатором заявлено лише часткову відмову від позовних вимог, а саме стосовно покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ "ЮК "Ессеншал", приватного нотаріуса Григорян Д. Г., тоді як вимоги щодо інших суб`єктів субсидіарної відповідальності ( ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ) залишаються незмінними.

Таким чином, ураховуючи, що заява про часткову відмову від позовних вимог підписана та подана у порядку самопредставництва позивачем (Ліквідатором), така заява не порушує прав та майнових інтересів кредиторів Боржника, а часткова відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого положеннями статтею 14 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Ліквідатора про часткову відмову від позовних вимог та, як наслідок, про необхідність визнання нечинними судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у відповідних частинах із одночасним частковим закриттям позовного провадження у справі.

У зв`язку з цим, Верховний Суд роз`яснив сторонам правові наслідки відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, передбачені частиною третьою статті 231 ГПК України, згідно з якою повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною другою статті 130 ГПК України визначено, що у разі, зокрема, відмови від позову на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналогічна норма міститься у частині четвертій статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Предметом позову у цій справі є вимога про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на винних в доведені його до банкрутства осіб.

Ураховуючи, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну у доведенні до банкрутства боржника, судовим збором не оплачується (оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір"), Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.10.2022 у справі №911/3554/17(911/401/21) дійшов висновку, що під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду такої заяви судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

З огляду на викладене, судовий збір за звернення скаржницею із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у цій справі підлягав до сплати у розмірі 2 684 грн.

Сплата судового збору ОСОБА_3 за подання відповідної касаційної скарги підтверджується копією квитанції від 21.07.2023 № 78120 на суму 2 684,00 грн.

Зважаючи на викладене та наявність підстав для часткового закриття провадження у справі у зв`язку з частковою відмовою позивача від позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого скаржницею за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 46, 130, 191, 231, 234, 307, 308, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про часткову відмову від позовних вимог про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" перед кредиторами в сумі 205 542 345,47 грн на ОСОБА_3 прийняти та задовольнити.

2. Визнати нечинними постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 (в частинах задоволення заяви ліквідатора боржника та покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" перед кредиторами на ОСОБА_3 й солідарного стягнення з ОСОБА_3 205 542 345,47 грн) у справі № 910/4685/20.

3. Провадження у справі № 910/4685/20 за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" перед кредиторами на ОСОБА_3 закрити.

4. Повернути ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в місті Києві 04.02.2000; АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України 1 342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/4685/20, сплаченого згідно з квитанцією від 21.07.2023 № 78120.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді С. В. Жуков

В. Г. Пєсков