Ухвала
від 14.08.2024 по справі 361/6142/24
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6142/24

провадження № 1-кс/361/1551/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2024 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111130001191 від 03.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.08.2024 прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області подав клопотання про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024111130001191 від 03.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, яке обґрунтоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Великодимерської ОТГ Броварського району здійснює господарську діяльність в сфері сільського господарства державне підприємство «Племінний завод « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ 00849652, Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, 2).

Відповідно до статуту, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 02.06.2020 (далі Статут) державне підприємство «Племінний завод «Плосківський» (код ЄДРПОУ 00849652. Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, 2) є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та належить до сфери управління Фонду державного майна України (далі - Суб`єкт управління Підприємством).

Наказом в.о. голови Фонду державного майна України № 474 від 13.03.2023 ОСОБА_4 призначено на посаду директора державного підприємства «Племінний завод « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

06.02.2024 відповідно до наказу Фонду державного майна України «Про вирішення кадрових питань Державного підприємства Племенній завод «Плосківський» ОСОБА_4 звільнено із посади директора.

У той же час, у ОСОБА_4 , який достовірно знаючи про своє звільнення із посади директора ДП ПЗ «Плосківський», виник злочинний умисел направлений на заволодіння майном вказаного підприємства, а саме: бетонними плитами, які знаходились в середині одного із складських приміщень « ОСОБА_8 », що розташоване на території ДП ПЗ «Плосківський, з метою отримання матеріальної вигоди для самого себе.

Так, приблизно наприкінці лютого 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 прибув на територію ДП ПЗ «Плосківський», що за адресою:

АДРЕСА_1 , де не повідомивши працівників даного підприємства про своє звільнення, ввів в оману агронома вказаного підприємства ОСОБА_9 , який був не обізнаний про його план та попросив останнього знайти особу котра зможе здійснити демонтаж бетонних плит із території ДП ПЗ «Плосківський».

З метою доведення свого умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, а саме бетонними плитами які належать ДП ПЗ «Плосківський» та відвернення від себе можливої підозри працівників вказаного підприємства, ОСОБА_4 надав копію договору платного користування майном (позичка) №16-01/2024 від 16.01.2024 укладеного між ДП ПЗ «Плосківський» в особі ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_10 , який в дійсності не укладався.

В подальшому, наприкінці лютого - середині березня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлені досудовим розслідуванням особи, за допомогою спеціальної техніки та вантажних автомобілів здійснили демонтаж бетонних плит площею 1641 м2 із території ДП ПЗ «Плосківський», в с. Плоске Броварського району Київської області, а саме із середини одного із складських приміщень «Модуль Ї», та після цього, частину бетонних плит, а саме площею 1 295,6 м2 завантажили на вантажні автомобілі, які в свою чергу здійснили їх перевезення у невідомому напрямку.

В результаті реалізації свого злочинного умислу, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману та зловживання довірою працівників ДП ПЗ «Плосківський», ОСОБА_4 завдав Фонду державного майна України майнової шкоди на загальну суму 354 126,34 гривень.

12серпня 2024року ОСОБА_4 було повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.190КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.

Захисник заперечувала щодо заявленого клопотання з огляду на наступне. У мотивувальній частині вказаного клопотання зазначено, що 12 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 2), проте насправді таке повідомлення було здійснено наступного дня - 13 серпня 2024 року.

Так, інкримінована підозра ОСОБА_4 на думку сторони захисту є нічим іншим як результатом намагання штучного створення «доказів» причетності мого Довірителя до можливо протиправної діяльності осіб, які були службовими особами ДП ПЗ «Плосківський» та можуть бути причетними до зникнення майна підприємства. На підтвердження теорії «штучності» створення доказової бази свідчить і той факт, що матеріали Кримінального провадження не містять протоколу затримання ОСОБА_4 на місці вчинення злочину, про що повідомляв заявник. Подані матеріали, якими слідчий/прокурор обґрунтовують інкриміновану підозру ОСОБА_4 ч. 3 ст. 190 КК України, не містять жодних документів, які б підтверджували бодай наявність тих плит на балансі підприємства, або ж взагалі їх наявність як таких. Ні протоколами свідків, ні іншими матеріалами кримінального провадження не підтверджується факт заволодіння саме ОСОБА_4 бетонними плитами, які стали об`єктом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи не містить беззаперечних доказів причетності ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину, про що мова піде нижче. Матеріали, якими слідчий переконує слідчого суддю у необхідності обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не містять документів на підтвердження проживання ОСОБА_4 за адресою, яку вказує слідчий за погодженням із прокурором у своєму клопотанні.

Усі звинувачення базуються на показах матеріально відповідальних осіб, які, ймовірно, користуючись періодом відсутності призначення нового керівника підприємства, достеменно знаючи, що ОСОБА_4 звільнено із займаної посади директора, вирішили скористатися моментом. Ні слідчий, ні прокурор в повідомленні про підозру не зазначили про те, що саме ОСОБА_4 заволодів зазначеним майном, що саме підозрюваний перебував на території підприємства під час вивезення зазначених плит, а посилання свідка ОСОБА_9 (агронома підприємства) на те, що нібито ОСОБА_4 нібито потім привіз йому копію договору № 16-01/2024 платного користування майном (позичка) від 16.01.2024, то це не узгоджується з іншими матеріалами кримінального провадження та не підтверджується ними, хоча б і через відсутність зазначеного договору в матеріалах.

Захисник наголошувала на тому, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та навіть не має технічної можливості для цього, оскільки це призведе до звільнення його з посади заступника директора ТОВ «Вуд Агро Імпекс», яку він почав обіймати з 02.05.2024, та позбавить єдиного джерела існування.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.05.2024 року (справа № 361/9073/23) відносно ОСОБА_4 , було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строк дії якого вже вичерпано. Станом на сьогоднійшній день, ні у органу досудового розслідування, ні у прокурора немає підтвердження таких порушень з боку ОСОБА_4 , підтвердження чому, зокрема, є і те, що питання продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 зазначеною ухвалою, стороною обвинувачення не ініційовувалось.

Крім того, слідчий при подачі відповідного клопотання, не врахував, що ОСОБА_4 06.02.2024 звільнено з посади директора ДП «ПЗ «Плосківське», що на переконання сторони захисту, вже фактично унеможливлює його перебування на робочому місці та доступу до будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для слідства. Крім того, не може бути підставою для допущення такого «ризику» пояснення слідства про те, що не проведені усі необхідні слідчі та процесуальні дії. Бездіяльність слідства не повинна стати підставою для будь-яких обмежень учасників кримінального провадження. По-друге, слідством не взято до уваги власне кваліфікацію злочину, інкримінованого моєму клієнту, яка не передбачає будь-яких інших речей чи документів, які вже є в розпорядженні органу досудового розслідування. По-третє, у ході досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, а відтак у органу досудового розслідування була об`єктивна можливість зібрати достатню кількість доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Крім того,на моментрозгляду даногоклопотання,як вжезазначалось,вже минулодекілька дібз дняповідомлення пронамір оголоситипро підозру,проте усторони обвинуваченнявідсутні доказинамагання підозрюваногоякимось чиномвплинути насвідків уданому кримінальномупровадженні. Також, захисник наголошувала на тому, що відсутні обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та переконана у відсутності підстав для застосування будь-якого іншого заходу взагалі.

Враховуючи вищевикладене захисник просила слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрюваний підтримав свого захисника та повідомив, що вважає, що порушення даної кримінальної справи є відплатою колишнього керівництва компанії. Підозрюваний вважає все викладене у підозрі наклепом. У сфері, в якій він працює важливо контролювати щоб не було конфліктів з замовниками. Територія, з якої нібито було викрадено майно перебуває під цілодобовою охороною, на територію цілодобово є доступ, можна заїжджати. В той момент, коли ОСОБА_4 працював вівся журнал, де відмічалось хто і коли заїжджав на територію.

Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників розгляду клопотання, перевіривши матеріали клопотання, дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18цього Кодексу.

За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181КПКУкраїни домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі змістом клопотанням, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів прокуратури та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, тобто наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.

Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Окрім того, слід прийняти до уваги зауваження сторони захисту, що підозрюваний є особою, яка раніше не судима і даних, що підозрюваний якимось чином порушував запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який було обрано ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 7.05.2024 (справа №361/9073/23) і який станом на сьогоднійшній день вже не діє оскільки не продовжувався судом за ініціативою прокурора.

Доводи сторони захисту щодо непричетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та необґрунтованості підозри фактично зводяться до питань оцінки доказів на предмет їх допустимості чи недопустимості та доведеності чи недоведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які розглядаються на іншій стадії судового розгляду при розгляді справи по суті, у зв`язку з чим такі питання на цій стадії не розглядаються, а тому такі доводи не є слушними.

Разом з цим, не є достатньо обґрунтованим і доведеним визначених прокурором існування таких ризиків як ймовірність вчинення тиску на свідків у цьому кримінальному провадженні. Так, слід врахувати, що відомості щодо кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України внесені 03.05.2024 року до цього ж кримінального провадження №12024111130001191, згідно долучених протоколів свідки не вказували на підозрюваного, як на особу яка вчинила проти них злочин, і за досить тривалий час до моменту обрання запобіжного заходу не виявлено даних чи доказів вчинення підозрюваним тиску на свідків, чи намірів з його боку таких дій, та прокурором в судовому засіданні таких обставин не доведено, а тому визначений прокурором ризик вчинення підозрюваним тиску на свідків є хибним і таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя враховує визначені ст. 178 КПК України обставини, зокрема, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, одружений, має двох малолітніх дітей, працює в ТОВ «ВУД АГРОІМПЕКС» на посаді заступника директора, тривалий час обіймав посаду керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «БІОНІКС» та в період проведення активних бойових дій на території Київської області здійснював волонтерську діяльність. Крім того, ОСОБА_4 має належну процесуальну поведінку. Слідчий суддя вважає, що ці обставини є настільки переконливими та вагомими, що знижують встановлені ризики до малоймовірності, а відтак доходить висновку, що запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту на даному етапі судового розгляду є непропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

З огляду на вищевикладене, у слідчого судді відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111130001191 від 03.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 16.08.2024 о 10:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_11

СудБроварський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення14.08.2024
Оприлюднено19.08.2024
Номер документу121028645
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів домашній арешт

Судовий реєстр по справі —361/6142/24

Ухвала від 14.08.2024

Кримінальне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Червонописький В. С.

Ухвала від 14.08.2024

Кримінальне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Червонописький В. С.

Ухвала від 27.06.2024

Кримінальне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Скрипка О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні