Рішення

від 07.08.2024 по справі 527/867/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/867/24

провадження 2/527/446/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,

з участю секретаря судового засідання Бородіної Д.С.,

розглянувши у у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка подана представником позивача адвокатом Гузь Тетяною Олегівною до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: виконавчого комітету Кременчуцької районної ради Полтавської області, як органу опіки та піклування, виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2024 року представник позивачки звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спільного проживання позивачки та відповідача однією сім`єю, у них досить часто почали виникати сварки з різних побутових причин. Все це призвело до того, що в лютому 2015 року їх сім`я розпалась. З того часу позивач з відповідачем проживають окремо один від одного, ніякого спільного домашнього господарства не ведуть. Неповнолітня донька проживає спільно з позивачем та перебуває повністю на її утриманні. Відповідно до заочного рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 13.09.2016 у справі № 527/1783/15-ц, шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Відповідно до рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 09.10.2015 року у справі №527/2430/15-ц стягнуто з відповідача на користь позивачки щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , починаючи з 30.09.2015 і до досягнення дитиною повноліття. З початку 2017 року відповідач припинив будь-які стосунки як з позивачкою так і зі своєю дочкою. З того часу відповідач своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Будь-яких перешкод для виконання відповідачем своїх обов`язків, позивачка не чинила. Зокрема, позивачка неодноразово пропонувала відповідачу спілкуватися з донькою, купувати їй одяг і харчі, брати іншу участь у її вихованні та утриманні, але цього робити відповідач не бажає, свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідач зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров`я доньки та не дбає про її інтереси. Піклування про доньку ОСОБА_4 виявляє тільки позивачка та її цивільний чоловік. Враховуючи те, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків відносно власної дитини представник позивача вважає, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки підлягають задоволенню.

На підставі викладеного представник позивача прохала суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та стягнути в відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, представник позивачки направила до суду клопотання в якому прохала розгляд справи проводити за відсутності позивачки та її представника.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надавав, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 05 лютого 2014 року виконавчим комітетом Опришківської сільської ради Глобинського району Полтавської області ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до копії рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2015 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с. 13-14).

Згідно копії заочного рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 11-12).

Відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 06 березня 2024 року та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 8928/17.3-34 від 08 лютого 2024 станом на 06.03.2024 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 235034 грн 27 коп (а.с. 23-25).

Згідно довідки виданої Бугаївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.02.2023 №4 про те, що батько ОСОБА_3 ОСОБА_2 , контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитину до школи приводить і забирає мати, на виклики до школи приходить теж тільки мати (а.с. 26).

Як вбачається із довідки Бугаївського старостинського округу Градизької селищної ради, ОСОБА_3 , 2014 року народження зареєстрована та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 30).

Відповідно до довідки Бугаївського старостинського округу виконавчого комітету Градизької селищної ради від 21.02.2024 року № 86 на ОСОБА_1 , компрометуючих фактів, повідомлень про порушення громадського порядку та інформацію про притягнення до адміністративної відповідальності в Бугаївський старостат не надходило (а.с. 31).

Згідно Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно доньки ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району № 5 від 13 червня 2024 року, виконавчий комітет Градизької селищної ради як орган опіки та піклування вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно виховання та утримання малолітньої ОСОБА_3 : протягом тривалого часу не піклується про життя та здоров`я дитини, не цікавиться шкільним життям дитини, не забезпечує лікуванням, матеріально не утримує, свідомо погодився на позбавлення батьківських прав, що вказує не небажання батька утримувати та виховувати дитину. Фактично ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків стосовно дочки ОСОБА_4 , тому заслуговує на позбавлення батьківських прав (а.с. 89-90).

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов № 66 від 08.04.2024, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що за даною адресою проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Умови задовільні, для дітей наявні всі умови для всебічного розвитку. (а.с.91).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно ч.ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Судом встановлено, що на даний час дитина проживає разом з матір`ю.

Проте, з наданих суду доказів взагалі неможливо встановити період коли саме відповідач почав ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків. У інформації з навчального закладу, де навчається дитина, відсутні відомості стосовно того, з якого часу дитина навчається у вказаному закладі, коли батько перестав приймати участь у вихованні дитини.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Разом з цим, як вбачається із дослідженого судом висновку, орган опіки та піклування, при ухваленні рішення про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 зазначив, що його може бути позбавлено батьківських прав. У вказаному висновку зазначено, що в ході бесіди із батьком встановлено, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 .

У постанові Верховного Суду від 10.11.2023 року (справа № 401/1944/22, провадження № 61-10115св23), останній зазначив, що заява відповідача, в якій він відмовлялася від батьківських прав на дитину та визнання позов про позбавлення його батьківських прав,не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.

Верховний Суд наголошує, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку надання інших доказів на підтвердження існування обставин, передбачених частиною першою статті 164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду.

У даній категорії справ визнання позовусуперечить закону, а саме частині третій статті 155 СК України та порушує інтереси дитини.

Крім того, суд зауважує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в їх діях.

За викладених обставин, суд встановив, що в матеріалах справи немаєбеззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винну та свідому поведінку ОСОБА_2 щодо ухилення від участі у вихованні доньки, умисне і свідоме нехтування обов`язками батька.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що поведінку ОСОБА_2 до доньки ОСОБА_3 можливо змінити у кращу сторону без застосування крайнього заходу впливу, тому позов в частині позбавлення його батьківських прав до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями12,13,81, 200,258,259,263-265,354 ЦПК України, статтями150,164-166 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , який подано представником позивача адвокатом Гузь Тетяною Олегівною до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: виконавчого комітету Кременчуцької районної ради Полтавської області, як органу опіки та піклування, виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 )

Представник позивача: ОСОБА_9 (адреса: АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп: НОМЕР_3 )

Треті особи: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування (адреса: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, 14/23, каб. 401-403), виконавчий комітет Градизької селищноїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті (адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, смт. Градизьк, вул. Київська, 51).

Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2024 року

Суддя Ю. М. Свістєльнік