Ухвала

від 12.08.2024 по справі 128/4949/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 128/4949/23

провадження № 61-8598ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 07 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачу.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 29 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 07 грудня 2023 року повернув заявнику з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 357 ЦПК України, оскільки в апеляційній скарзі відсутній підпис заявника.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 07 грудня 2023 року повернув заявнику з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 357 ЦПК України, оскільки в апеляційній скарзі відсутній підпис заявника.

11 червня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, а також надати відповідні докази; надати документ про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн; надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку копії скарги датовані 15 березня та 13 травня 2024 року, а також заяву щодо виконання ухвали від 24 червня 2024 року, в якій заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що 19 січня та 20 березня 2024 року він отримав ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року, та в ці ж дні звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами, які були отримані судом 22 січня 2024 року та 13 березня 2024 року, проте ухвалами Верховного Суду касаційні скарги було повернуто.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Встановлено, що 17 січня 2024 року та 19 березня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами на ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року (провадження № 61-1161ск24), тобто в межах тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для сплати судового збору або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, подання до суду підписаної касаційної скарги, яка відповідатиме вимогам статті 392 ЦПК України, з приєднанням до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року. Роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для сплати судового збору або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, подання до суду підписаної касаційної скарги, яка відповідатиме вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.Заявникові роз`яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору повернуто заявнику без розгляду. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року повернуто скаржнику.

16 травня 2024 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами на ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року (провадження № 61-7306ск24).

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року повернуто заявнику. Заявникові роз`яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

11 червня 2024 року ОСОБА_1 втрете подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Разом із цим, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 червня 2024 року ОСОБА_1 не надає документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 605,60 грн, однак у заяві щодо виконання вимог вказаної ухвали заявляє клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на те, що сума судового збору, яку потрібно сплатити за подання касаційної скарги, є для нього непід`ємною. На підтвердження наведеного надає копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03 червня 2024 року, з яких видно, що за період з 1 кварталу 2023 року до 1 кварталу 2024 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня; копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року № 1302/0200-0206-11 про не отримання ОСОБА_1 житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану(рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Надані заявником копії довідок на підтвердження його майнового стану в достатній мірі не підтверджують неможливість сплати ним судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою, оскільки не містять повної інформації про дійсний майновий стан ОСОБА_1 , зокрема про отримання чи неотримання інших видів доходу (пенсії, соціальних виплат чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків), що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 605,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 605,60 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2024 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127, 185, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвал Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвал Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року та від 06 березня 2024 року.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року, десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев