Рішення

від 15.08.2024 по справі 753/6871/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6871/24

провадження № 2/753/5382/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котвицького В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПАТ "НАСК "Оранта" про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, інфляційних втрат, трьох процентів річних.

Позовна заява обгрунтована тим, що 11.11.2021 на вул. Щедлецька у м. Константинів Люблінського воєводства Республіки Польща сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом державний номерний знак, НОМЕР_3 під керуванням водія Слотвинського Родіона. ДТП сталася внаслідок винних дій водія автомобіля Opel Astra Пономарьова Сергія.

Цивільна відповідальність власника наземного транспортного засобу Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до полісу Зелена карта.

Цивільна правова відповідальність винуватця в ДТП, ОСОБА_2 , на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ на умовах міжнародної системи автомобільного страхування "зелена картка" UA/033/ 15644152 в ПАТ НАСК "ОРАНТА", дійсний з 11.11.2021 до 25.11.2021.

Співробітниками контактного центру надано консультацію щодо подальших дій, а саме: протягом 3 робочих днів з моменту перетину кордону необхідно звернутися особисто в ПАТ НАСК "ОРАНТА" для написання заяви про страховий випадок та надання пояснень, та необхідності запису на огляд автомобіля потерпілої сторони по факту ДТП для подальшої фіксації пошкоджень. Підсумком телефонної розмови стало прийняття заяви в телефонному режимі за №25872-11/21 та запис на 09:45 на 15.11.2021 за адресою АДРЕСА_1 для надання пояснень та письмової заяви.

01.12.2021 ОСОБА_1 особисто звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта», письмово повідомила про ДТП та подала заяву про страхове відшкодування.

12.05.2022 ПАТ НАСК "ОРАНТА" здійснило часткову оплату відшкодування у розмірі 47 036,08 грн, а 18.07.2022 здійснило доплату до страхового відшкодування у розмірі 27 849,63 грн.

Оскільки, ПАТ НАСК "ОРАНТА" не належно виконало свій обов`язок по відшкодуванню шкоди згідно вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 , була вимушена звернутися з позовом до Дарницького районного суду м Києва щодо відшкодування шкоди.

Згідно з висновком № СЕ-19/111-23/54600-АВ, складеним 12.12.2023 експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження під час ДТП, що мала місце 11.11.2021 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ, становила 104 338,81 грн.

Згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2024 судом було стягнуто з ПАТ "НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29 403,10 грн, судовий збір у розмірі 317,66 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1449,86 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5440,00 грн.

Вказане рішення суду відповідачем оскаржене не було, а натомість 28.02.2024 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було перераховано стягнуту судом суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі в розмірі 29 403,10 грн. на користь ОСОБА_1 .

Отже, зважаючи на наявність невідшкодованої суми страхового відшкодування в розмірі 29 403,10 грн. та зважаючи на те що саме на страховика чинне законодавство України покладає обов`язок з визначення розміру заподіяного збитку та зобов`язує страховика виплатити страхове відшкодування в строк передбачений чинним законодавством України, позивач вважає, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 29 652,86 грн., інфляційних втрат у сумі 15 784,23 грн. та 3% річних у сумі 2358,34 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ст. 279 ЦПК України).

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

До суду 10.05.2024 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач позовних вимог не визнав, просив суд застосувати спеціальний строк позовної давності щодо вимог по нарахуванню пені, а також заявив клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.

Дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2021 на вул. Щедлецька у м. Константинів Люблінського воєводства Республіки Польща сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом державний номерний знак, НОМЕР_3 під керуванням водія Слотвинського Родіона. ДТП сталася внаслідок винних дій водія автомобіля Opel Astra Пономарьова Сергія.

Цивільна відповідальність власника наземного транспортного засобу Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до полісу Зелена карта.

Цивільна правова відповідальність винуватця в ДТП, ОСОБА_2 , на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ на умовах міжнародної системи автомобільного страхування "зелена картка" UA/033/ 15644152 в ПАТ НАСК "ОРАНТА", дійсний з 11.11.2021 до 25.11.2021.

Співробітниками контактного центру надано консультацію щодо подальших дій, а саме: протягом 3 робочих днів з моменту перетину кордону необхідно звернутися особисто в ПАТ НАСК "ОРАНТА" для написання заяви про страховий випадок та надання пояснень, та необхідності запису на огляд автомобіля потерпілої сторони по факту ДТП для подальшої фіксації пошкоджень. Підсумком телефонної розмови стало прийняття заяви в телефонному режимі за №25872-11/21 та запис на 09:45 на 15.11.2021 за адресою АДРЕСА_1 для надання пояснень та письмової заяви.

01.12.2021 ОСОБА_1 особисто звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта», письмово повідомила про ДТП та подала заяву про страхове відшкодування.

12.05.2022 ПАТ НАСК "ОРАНТА" здійснило часткову оплату відшкодування у розмірі 47 036,08 грн, а 18.07.2022 здійснило доплату до страхового відшкодування у розмірі 27 849,63 грн.

Оскільки, ПАТ НАСК "ОРАНТА" не належно виконало свій обов`язок по відшкодуванню шкоди згідно вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 , була вимушена звернутися з позовом до Дарницького районного суду м Києва щодо відшкодування шкоди.

Згідно з висновком № СЕ-19/111-23/54600-АВ, складеним 12.12.2023 експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження під час ДТП, що мала місце 11.11.2021 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ, становила 104 338,81 грн.

Згідно рішення Дарницьцокго районного суду м. Києва від 31.01.2024 судом було стягнуто з ПАТ "НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29 403,10 грн, судовий збір у розмірі 317,66 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1449,86 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5440,00 грн.

Вказане рішення суду відповідачем оскаржене не було, а натомість 28.02.2024 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було перераховано стягнуту судом суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі в розмірі 29 403,10 грн. на користь ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, на те що зважаючи на наявність невідшкодованої суми страхового відшкодування в розмірі 29 403,10 грн. та зважаючи на те що саме на страховика чинне законодавство України покладає обов`язок з визначення розміру заподіяного збитку та зобов`язує страховика виплатити страхове відшкодування в строк передбачений чинним законодавством України, вважає, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Однак, з вказаними доводами позивача суд не може погодитись з огляду на наступне.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 6-282цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15, провадження № 14-68цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, провадження № 12-14гс18, зазначила, що положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (стаття 992 ЦК України).

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Тобто відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV визначено підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.

Судом встановлено, що рішенням Дарницьцокго районного суду м. Києва від 31.01.2024 стягнуто з ПАТ "НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29 403,10 грн, судовий збір у розмірі 317,66 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1449,86 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5440,00 грн.

Тобто саме з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі про стягнення з ПАТ "НАСК «Оранта» на користь позивача страхового відшкодування, у страховика настав строк для виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.

Разом з тим, відповідачем 28.02.2024 не чекаючи набрання рішенням суду від 31.01.2024 законної сили, було сплачено позивачу суму страхового відшкодування, визначену судовим рішенням у розмірі 29 403,10 грн., що не заперечується самим позивачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом між нею та відповідачем не виникло боргових зобов`язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, разом з тим, позивач не повідомив суд про підстави звільнення від доказування.

За таких підстав, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

Разом з тим, оскільки у позові відмовлено по суті, то не підлягає до розгляду клопотання відповідача про застосування спеціального строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 15.08.2024.

Суддя В.Л. Котвицький