Постанова

від 27.01.2025 по справі 753/6871/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/6871/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2638/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Котвицького В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з ПрАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на її користь 29 652,86 грн. - пені в розмірі подвійної ставки НБУ, 2 358,34 грн. - 3 % річних, 15 784,24 грн. - інфляційних втрат, що разом становить 47 795,43 грн., та судові витрати (а.с. 1-21).

Свої вимоги мотивувала тим, що 11.11.2021 на вул. Щедлецька у м. Константинів Люблінського воєводства Республіки Польща сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Astra, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, р.н. НОМЕР_2 , з причепом р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 ДТП сталася внаслідок винних дій водія автомобіля Opel Astra ОСОБА_2 .

Вказувала, що цивільна відповідальність власника наземного транспортного засобу Opel Astra, р.н. НОМЕР_1 , застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до полісу Зелена карта. Цивільна правова відповідальність винуватця в ДТП, ОСОБА_2 , на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ на умовах міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» UA/033/15644152 в ПАТ НАСК «ОРАНТА», дійсний з 11.11.2021 до 25.11.2021.

Співробітниками контактного центру ПАТ НАСК «ОРАНТА» було надано консультацію щодо подальших дій, а саме: протягом 3 робочих днів з моменту перетину кордону необхідно звернутися особисто в ПАТ НАСК «ОРАНТА» для написання заяви про страховий випадок та надання пояснень, та необхідності запису на огляд автомобіля потерпілої сторони по факту ДТП для подальшої фіксації пошкоджень. Підсумком телефонної розмови стало прийняття заяви в телефонному режимі за № 25872-11/21 та запис на 09:45 на 15.11.2021 за адресою м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д для надання пояснень та письмової заяви.

01.12.2021 ОСОБА_1 особисто звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта», письмово повідомила про ДТП та подала заяву про страхове відшкодування.

12.05.2022 ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснило часткову оплату відшкодування у розмірі 47 036,08 грн., а 18.07.2022 здійснило доплату до страхового відшкодування у розмірі 27 849,63 грн.

Оскільки, ПАТ НАСК «ОРАНТА» не належно виконало свій обов`язок по відшкодуванню шкоди згідно вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 була вимушена звернутися з позовом до Дарницького районного суду м Києва щодо відшкодування шкоди.

Згідно з висновком № СЕ-19/111-23/54600-АВ, складеним 12.12.2023 експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, р.н. НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження під час ДТП, що мала місце 11.11.2021, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ, становила 104 338,81 грн.

Згідно з рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2024 року судом було стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29 403,10 грн., судовий збір у розмірі 317,66 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1449,86 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5440,00 грн.

Вказане рішення суду відповідачем оскаржене не було, а натомість 28.02.2024 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було перераховано стягнуту судом суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі в розмірі 29 403,10 грн. на користь ОСОБА_1 .

Отже, зважаючи на наявність невідшкодованої суми страхового відшкодування в розмірі 29 403,10 грн. та зважаючи на те що саме на страховика чинне законодавство України покладає обов`язок з визначення розміру заподіяного збитку та зобов`язує страховика виплатити страхове відшкодування в строк передбачений чинним законодавством України, позивач вважає, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності (а.с. 1-21).

10.05.2024 до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву від представника ПАТ «НАСК «Оранта» - Лінкевич О.В., в якому остання просила частково відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилалась на те, що до позовних вимог щодо стягнення пені необхідно застосувати спеціальний строк позовної давності. Щодо вимоги зі сплати інфляційних та 3 % річних зазначала, що страховику не було надано належного доказу вини страхувальника відповідача, мандатна карта № 0411833 була неналежної якості та нечитабельна, тому страховиком було призупинено виплату до надання належного доказу. Заявляла клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (а.с. 58-60).

Рішенням Дарницького районного суду від 15 серпня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення грошових коштів - відмовлено (а.с. 69-74).

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 15 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білинова А.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, здійснити розподіл судових витрат (а.с. 77-80).

В апеляційній скарзі зазначала, що оскаржуване рішення суду є необґрунтованим, таким що не відповідає обставинам справи, ухвалене в супереч чинному законодавству та обставинам справи, викладеним в позовній заяві та підтвердженими матеріалами справи. Так, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2024 по справі № 753/11884/22 стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29 403,10 грн., судовий збір у розмірі 317,66 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1449,86 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5440,00 грн. Відповідач виконав рішення, однак, справа № 753/11884/22 розглянута Дарницьким районним судом стосувалася не виплати в повному обсязі страхового відшкодування, тобто ПАТ «НАСК «ОРАНТА» до моменту подання позовної заяви та розгляду її судом не виплачувало страхового відшкодування в належному розмірі та в строки, передбаченні чинним законодавством України.

Жодних штрафних санкцій, такі як пеня, 3% річних та інфляційні втрати позивачем під час розгляду справи № 753/11884/22 не заявлялося, тобто справа, на підставі якою відповідачем «добровільно» було виконано рішення суду, стосувалася не розгляду ДТП, на підставі чого відповідач міг би призупинити розгляд заяви про виплату страхового відшкодування до вирішення судової справи, а як раз таки навпаки, стосувалася не виплати страхового відшкодування в повному обсязі. Розмір доплаченого страхового відшкодування, відповідно до рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2024 по справі № 753/11884/22 становив 29 403,10 грн.

Заява про виплату страхового відшкодування була подана ОСОБА_3 до ПАТ НАСК «Оранта» до 01.12.2021 року, яка була зареєстрована останнім за вх. № 67781. Отже, 90-дений строк з 01.12.2021 року становить дату - 01.03.2022 року, останній день для здійснення виплати страхового відшкодування в повному розмірі. Тобто, з 02.03.2022 року є датою початку нарахування штрафних санкцій - пені, 3% річних та інфляційних втрат і по дату написання позовної заяви - 24.01.2024 року. Крім того, ПАТ НАСК «Оранта» сплачувала страхове відшкодування частками, а саме: 12.05.2022 року - 47061,08 грн. (недоплата по 18.07.2022 року в розмірі 57 277,73 грн.); 18.07.2022 року - 27 874,84 грн. (недоплата до 24.01.2024 року в розмірі 29403,10 грн.). Відтак, штрафні санкції мають обраховуватись за наступні періоди: з 02.03.2022 року по 12.05.2022 року на суму 104 338,81 грн. (пеня, 3% річних та інфляційні втрати); з 13.05.2022 року по 18.07.2022 року на суму 57 277,73 грн. (пеня, 3% річних та інфляційні втрати); з 19.07.2022 року по 24.01.2024 року на суму 29 403,10 грн. (пеня, 3% річних та інфляційні втрати).

Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17) вказано, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2024 року по справі №753/11884/22, було встановлено що відповідачем було порушено Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не доплачено страхове відшкодування належне позивачу в розмірі 29 403,10 грн.

Вважала, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 . Судом першої інстанції взагалі не були досліджені обставини справи, докази, які сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, не надано правової оцінки наданим доказам та не застосовано норми права, які мають бути застосовано в спірних правовідносинах (а.с. 77-80).

03 грудня 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ПАТ «НАСК «Оранта» - Лінкевич О.В., в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с. 103-111).

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 листопада 2021 року по вул. Щедлецька у м. Константинів Люблінського воєводства Республіки Польща сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Astra, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, р.н. НОМЕР_2 , з причепом, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с. 36-46).

ДТП сталася внаслідок винних дій водія автомобіля Opel Astra ОСОБА_2 (а.с. 36-46).

Цивільна правова відповідальність водія автомобіля Opel Astra, р.н. НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «НАСК» Оранта» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ на умовах міжнародної системи автомобільного страхування «зелена картка» UA/033/15644152 в ПрАТ НАСК «ОРАНТА» від 11.11.2021 року (а.с. 36-46).

11 листопада 2021 року ПрАТ «НАСК «Оранта» повідомлено про ДТП, що сталося 11 листопада 2021 року за участю автомобілів Toyota Land Cruiser 200 та Opel Astra у республіці Польща (а.с. 36-46).

01 грудня 2021 року ОСОБА_1 особисто звернулася до ПрАТ «НАСК «Оранта», письмово повідомила про ДТП та подала заяву про страхове відшкодування (а.с. 36-46).

01 грудня 2021 року представником ПрАТ «НАСК «Оранта» складено протокол (акт) огляду транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200 (а.с. 36-46).

01 грудня ОСОБА_1 звернулася до страховика із заявою про додатковий огляд автомобіля Toyota Land Cruiser 200 (том 1, а.с. 84)

07 грудня 2021 року представником ПрАТ «НАСК «Оранта» складено додатковий протокол (акт) огляду транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200 (а.с. 36-46).

07 грудня 2021 року ТОВ «АВТОСАМІТ ЛТД», на замовлення ОСОБА_1 , склав рахунок-фактуру № 0000027663, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак, НОМЕР_2 становить 167 329,80 грн. з ПДВ (а.с. 36-46).

11 травня 2022 року ПрАТ «НАСК «Оранта» склало розрахунок страхового відшкодування власнику автомобіля Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , сума якого склала 47 061,08 грн. (а.с. 36-46).

12 травня 2022 року ПрАТ НАСК «ОРАНТА» здійснило часткову оплату відшкодування у розмірі 47 036,08 грн.(а.с. 36-46).

04 липня 2022 року ФОП ОСОБА_5 на замовлення ПрАТ «НАСК «Оранта», склав звіт № 99-D/10/04 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно з яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу та без ПДВ станом на 11 листопада 2021 року становить 74 935,71 грн. (а.с. 36-46).

15 липня 2022 року ПрАТ «НАСК «Оранта», на підставі звіту № 99-D/10/04 склало розрахунок страхового відшкодування, згідно із яким сума доплати страхового відшкодування становила 27 874,63 грн. (а.с. 36-46).

18 липня 2022 року згідно з платіжною інструкцією № 32938, сума відшкодування у розмірі 27 874,63 грн. перерахована ОСОБА_1 (а.с. 36-46).

Оскільки, ПрАТ НАСК «ОРАНТА» не належно виконало свій обов`язок по відшкодуванню шкоди згідно вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 була вимушена звернутися з позовом до Дарницького районного суду м Києва щодо відшкодування шкоди, завданої ДТП (а.с. 36-46).

Згідно з висновком № СЕ-19/111-23/54600-АВ, складеним 12.12.2023 року експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження під час ДТП, що мала місце 11.11.2021 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ, становила 104 338,81 грн. (а.с. 36-46).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2024 у справі № 753/11884/22 стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29 403,10 грн., судовий збір у розмірі 317,66 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1449,86 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5440,00 грн. (а.с. 36-46).

28.02.2024 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було перераховано стягнуту судом суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 29 403,10 грн. на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 6-282цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15, провадження № 14-68цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, провадження № 12-14гс18, зазначила, що положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 ЦК України).

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Тобто, відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV визначено підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовними вимогами до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних витрат, ОСОБА_1 посилалась на те, що страхове відшкодування сплачувалось частками та несвоєчасно, що саме на страховика чинне законодавство України покладає обов`язок з визначення розміру заподіяного збитку та зобов`язує страховика виплатити страхове відшкодування в строк, передбачений чинним законодавством України, відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що саме з моменту набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2024 у справі про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача страхового відшкодування, у страховика настав строк для виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання. Разом з тим, відповідачем 28.02.2024 було сплачено позивачу суму страхового відшкодування, визначену судовим рішенням у розмірі 29 403,10 грн., що не заперечується самим позивачем. З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом між нею та відповідачем не виникло боргових зобов`язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 особисто звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта», письмово повідомила про ДТП та подала заяву про страхове відшкодування (а.с. 36-46).

Згідно з абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відтак, зважаючи на положення абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», кінцевим строком для здійснення страхового відшкодування внаслідок пошкодження при ДТП від 11.11.2021 рокутранспортного засобу «Toyota Land Cruiser 200», р.н. НОМЕР_2 , було 01 березня 2022 року.

Однак, лише 12 травня 2022 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснило часткову оплату відшкодування у розмірі 47 036,08 грн.(а.с. 36-46), 18 липня 2022 року згідно з платіжною інструкцією № 32938 було здійснено доплату в розмірі 27 874,63 грн. (а.с. 36-46) та 28.02.2024 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на виконання рішення суду було перераховано стягнуту судом суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 29 403,10 грн.

Враховуючи викладене, відповідач здійснив виплату страхового відшкодування поза 90-денним терміном з моменту подачі позивачем заяви про виплату відшкодування.

Таким чином, відповідач прострочив виплату страхового відшкодування у період з 02 березня 2022 року по 11.05.2022 року на суму 104 338,81 грн., з 12.05.2022 року по 17.07.2022 року на суму 57 277,73 грн., з 18.07.2022 року по 27.02.2024 року на суму 29 403,10 грн.

Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/26834/15-ц (провадження 61-23871св18), від 30 жовтня 2019 року у справі № 200/4309/14-ц (провадження 61-23763св18) та від 19 лютого 2020 року у справі № 758/16044/16-ц (провадження 61-913св17).

Так, в позовній заяві позивачка просила стягнути з відповідача пеню за період з 02 березня 2022 року по 28 лютого 2024 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 26 652,86 грн.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву просив застосувати спеціальний строк позовної давності щодо вимог по нарахуванню пені (а.с. 58-60).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.

Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, прострочення стягнення виконання зобов`язання відбулось з 02.03.2022 року по 27.02.2024 року.

Відповідачем заявлено про застосування строків спеціальної позовної давності.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 28.02.2023 по 28.02.2024 року.

При цьому, відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З матеріалів справи видно, що за період з 28.02.2023 року по 27.02.2024 року заборгованість по недоплаченому страховому відшкодуванню становила 29 403,10, а відтак, пеня нараховується на вказану суму.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

З 28.02.2023 - 27.07.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ), 29 403,10 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 150 днів (прострочення) : 100 = 6 041,73 грн.

З 28.07.2023 - 14.09.2023 : 22,00 (облікова ставка НБУ), 29 403,10 (Сума боргу) x (2 x 22,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 = 1 736,80 грн.

З 15.09.2023 - 26.10.2023 : 20,00 (облікова ставка НБУ), 29 403,10 (Сума боргу) x (2 x 20,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 1 353,35 грн.

З 27.10.2023 - 14.12.2023 : 16,00 (облікова ставка НБУ), 29 403,10 (Сума боргу) x (2 x 16,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 = 1 263,12 грн.

З 15.12.2023 - 31.12.2023 : 15,00 (облікова ставка НБУ), 29 403,10 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 17 днів (прострочення) : 100 = 410,84 грн.

З 01.01.2024 - 27.02.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ), 29 403,10 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 58 днів (прострочення) : 100 = 1 397,85 грн.

Всього штрафних санкцій: = 12 203,69 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 203,69 грн. пені за період з 28.02.2023 по 27.02.2024 року.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «НАСК «Оранта» 3 % річних за період з 02.03.2022 року по 28.02.2024 року в загальному розмірі 2 358,34 грн.

Колегія суддів здійснила розрахунок 3 % річних за наступною формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

За період з 02/03/2022 до 11/05/2022 на суму 104 338,81 (104 338,81x 3 % x 71 : 365 : 100= 608,88 грн.).

За період з12/05/2022 до 17/07/2022 на суму 57 277,73 (57 277,73 x 3 % x 67 : 365 : 100 = 315,42 грн.).

За період з 18/07/2022 до 27/02/2024 на суму 29 403,10 (з 18/07/2022 до 31/12/2023, 29 403,10 x 3 % x 532 : 365 : 100 = 1 285,68 грн., з 01/01/2024 до 27/02/2024, 29 403,10 x 3 % x 58 : 366 : 100 = 139,79 грн. Всього штрафних санкцій: 1 425,47 грн.).

Загальна сума 3 % річних становить 2 349,77 грн.

Також, ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «НАСК «Оранта» інфляційні втрати за період з 02.03.2022 року по 28.02.2024 року в загальному розмірі 15 784,23 грн.

Колегія суддів здійснила розрахунок інфляційних втрат за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

За період з 02/03/2022 до 11/05/2022 на суму 104 338,81 грн. (Останній період IIc (104,50 : 100) x (103,10 : 100) = 1.07739500, Інфляційне збільшення: 104 338,81 x 1.07739500 - 104 338,81 = 8 075,30 грн.)

За період з 12/05/2022 до 17/07/2022 на суму 57 277,73 (Останній період IIc (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) = 1.06624886, Інфляційне збільшення: 57 277,73 x 1.06624886 - 57 277,73 = 3 794,58 грн.).

За період з 18/07/2022 до 27/02/2024 на суму 29 403,10 (Останній період IIc (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) = 1.13312697, Інфляційне збільшення: 29 403,10 x 1.13312697 - 29 403,10 = 3 914,35 грн.).

Загальна сума інфляційних втрат становить 15 784,23 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 15 784,23 грн., 3% річних у розмірі 2 349,77 грн. та пеня у розмірі 12 203,69 грн.

А відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 768,74 грн. (63,47%) судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, сплата якого підтверджується квитанцією про сплату судового збору (а.с. 48) та 1 152,93 грн. (63,47 %) за розгляд справи судом апеляційної інстанції, сплата якого підтверджується квитанцією про сплату судового збору (а.с. 81).

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справивитрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Білинова А.В. просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 7000 грн.(а.с. 17-20) та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заявила клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. (а.с. 113-116).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Білинова А.В. надала до суду надано витяг з договору про надання правничої допомоги від 20 версеня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Грідін і Партнери» (а.с. 87-88); ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1287898 (а.с. 22); додаткову угоду № 3 від 20.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року (а.с. 30-31); акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 03.04.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року (а.с. 32), детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг) від 03.04.2024 року, виконаних за договором про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року (а.с. 33); детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг) від 15.01.2025 року, виконаних за договором про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року (а.с. 115).

Так, відповідно до додаткової угоди № 3 від 20.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року сторони домовились, що сума гонорару та здійснення всіх необхідних, можливих та допустимих дій з захисту прав та інтересів клієнта, втому числі стягнення заборгованості, за подією, що визначена в п. 1 цієї додаткової угоди № 3 до договору є фіксованою та становить 7 000 грн., які мають бути сплачені не пізніше 3 днів з моменту отримання клієнтом рахунку від АБ, який може бути надісланий поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову адресу клієнта, при цьому, сторони погодили, що рахунок на оплату послуг за договором буде направлений Адвокатом не раніше повного стягнення заборгованості за пошкодження належного клієнту автомобіля або ж набрання судовим рішенням за відповідним позовом, законної сили (а.с. 30).

В детальному розрахунку та описі робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року (а.с. 33), зазначено, що адвокатом надано наступну правову допомогу: 1. консультація клієнта щодо порядку та строків надання правничої допомоги адвокатом відповідно до погодженого завдання - доручення - 0,5 год.,1000 грн.; 2. з`ясування, чи мали місце обставини, про які вказує клієнт та якими доказами вони підтверджуються; з`ясування, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження - 0,5 год., 1000 грн.; 3. визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; визначення правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; аналіз та визначення судової практики - 0,5 год. - 1000 грн.; 4. визначення підсудності, визначення складу учасників судового процесу, розрахунок ціни позову та розміру судових витрат, написання позовної заяви, копіювання, завірення, зшивання додатків до позовної заяви, підготовка справи до відправки в суд - 2 год., 4000 грн. Всього 7000 грн. (а.с. 33).

В акті прийому-передачі наданої правничої допомоги від 03.04.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року сторони підтверджують, що АБ надало клієнту правову допомогу визначену та погоджену додатковою угодою № 3 до договору про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року, яка є невід`ємним додатком до договору (а.с. 32).

Відповідно до детального розрахунку та опису робіт (наданих послуг) від 15.01.2025 року, виконаних за договором про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року, адвокатом надано наступну правову допомогу в суді апеляційної інстанції: 1. консультація клієнта щодо порядку та строків надання правничої допомоги адвокатом відповідно щодо оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.08.2024 року по справі № 753/6871/24 в Київський апеляційний суд - 0,5 год., 1000 грн.; 2. Детальне ознайомлення та надання правової оцінки рішенню Дарницького районного суду м. Києва від 15.08.2024 року по справ № 753/6871/24; визначена правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; аналіз та вивчення судової практики - 1,5 год., 3 000 грн.; 3. Написання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.08.2024 року по справі № 753/6871/24; підготовка апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.08.2024 року по справі № 753/6871/24 до відправки в суд/відправка в суд - 2 год., 4000 грн. Всього - 8000 грн. (а.с. 115).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

У відзиві на позовну заяву та в відзиві на апеляційну скаргу, представник ПАТ «НАСК «Оранта» заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. (а.с. 59-60, 105-106).

Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу 7000 грн., в суді першої інстанції та 8 000 грн. в суді апеляційної інстанції є завищеним, оскільки такий розмір не відповідає наданим адвокатом обсягом послуг та не відповідає критерію розумності та справедливості.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що дана справа справа є малозначною, а відтак, не потребувала здійснення адвокатом значного обсягу робіт, тому розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає зменшенню з 7000 грн. до 4 000 грн.

Також, колегія суддів вважає за потрібне зменшити розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з 8000 грн. до 3000 грн., оскільки правова позиція сторони позивача вже була сформована щодо даного спору, тому не потребувала значного обсягу час для написання та подання апеляційної скарги, враховуючи, що в апеляційній скарзі відтворюються доводи позовної заяви.

Враховуючи викладене, пропорційно до частини задоволених вимог апеляційної скарги слід стягнути із відповідача ТОВ «НАСК «Оранта» на користь позивача ОСОБА_1 2 538,80 грн. (63,47 %) витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 1 904,10 грн. (63,47 %) витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ - 00034186) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) інфляційні втрати у розмірі 15 784,23 грн., 3% річних у розмірі 2 349,77 грн. та пеню у розмірі 12 203,69 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ - 00034186) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) - 768,74 грн.судового збору і 2 538,80 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції та 1 152,93 грн. судового збору і 1 904,10 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова