Ухвала

від 12.08.2024 по справі 711/3525/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/590/24 Справа № 711/3525/22 Категорія: ст.331 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засіданняОСОБА_5 за участі: прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси матеріали кримінального провадження № 12021250310001565 від 18.06.20021 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12 липня 2024 року, якою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09.09.2024 року включно,-

в с т а н о в и л а :

У провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебувають матеріали кримінального провадження № 12021250310001565 від 18.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.307, ч.2 ст.255-1 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У судовому засіданні 12 липня 2024 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси продовжено відносно ОСОБА_8 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09.09.2024 року включно.

Продовжуючи ОСОБА_8 даний запобіжний захід, місцевий суд виходив з того, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2024, обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.07.2024 включно.

Судом першої інстанції встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.255-1 КК України, та тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.24 ч.2 ст.307 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі, найсуворіше-від дев`яти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, на стадії судового розгляду за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Разом з тим, суд зазначив, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_8 переховуватись від суду та вчинити інші злочини.

Суд також враховав доводи сторони захисту, викладені в клопотанні про зміну запобіжного заходу, на користь обвинуваченого ОСОБА_8 , але підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою Придніпровського районного суду Черкаської області від 12 липня 2024 року, захисник ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу про скасування ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12 липня 2024 року, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , винести нову ухвалу, якою клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити, змінити обвинуваченому ОСОБА_8 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, визначивши місце цілодобового домашнього арешту-домоволодіння ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не надано належну оцінку фактам відсутності ризиків, не враховано характеризуючи особи.

Крім того, місцевим судом при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не було визначено розмір застави.

Також, на думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги гарантійний лист ОСОБА_10 , як власника будинку, який не заперечує аби ОСОБА_8 , перебував під домашнім арештом у його домоволодінні, з відповідною гарантією належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .

Зазначає, що вже близько двох років триває судовий розгляд, за вказаний час орган державного обвинувачення не надано вагомих доказів причетності ОСОБА_8 до інкримінованих йому злочинів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про відмову у задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Положеннями ст.199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.255-1 КК України, та тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.24 ч.2 ст.307 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі, найсуворіше - від дев`яти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Колегія судді, вважає, що суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування процесуальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшилися й виправдовують тримання під вартою обвинуваченого.

Із виділених матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.307, ч.2 ст.255-1 КК України, санкція тяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Судом першої інстанції враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 , раніше неодноразово судимий, та перебуваючи в місцях позбавлення волі на шлях виправлення не став та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, а 14.02.2024 повідомлений про підозру у вчиненні іншого тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що свідчить про стійку схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, суд першої інстанції перевірив можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів та дійшов до правильного висновку про відсутність таких підстав, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. Обґрунтованих підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілободового домашнього арешту, чи визначення розміру застави суд не вбачає.

На переконання апеляційного суду, обрання обвинуваченому ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, з урахуванням фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, є необґрунтованим, невиправданим та недостатнім.

Стосовно доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , що судом першої інстанції при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , не було визначено розмір застави.

Дані доводи є неспроможними, оскільки судом першої інстанції вже перевірялися підстави для визначення розміру застави, обґрунтованих підстав для її визначення, суд першої інстанції не вбачає, з чим погоджується і колегія суддів.

З цих же питань не підлягає до задоволення клопотання в частині про наявність гарантійного листа ОСОБА_10 , як власника будинку, який не заперечує аби ОСОБА_8 , перебував під домашнім арештом у його домоволодінні.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи захисника ОСОБА_7 , з приводу того, що близько двох років триває судовий розгляд, що фактично призводить до порушення однієї із основних засад кримінального провадження, а саме розумності строків здійснення кримінального провадження.

Колегія суддів, вважає за необхідне звернути особливу увагу суду першої інстанції на положення ст. 8 Конституції України, ст.28 та 318 КПК України.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_7 про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 , потребу у кваліфікованій медичній допомозі, то колегія суддів не може їх враховувати при розгляді даного провадження, оскільки будь-яких доказів, які б засвідчували тяжкий стан його здоров`я, що унеможливлювало б перебування останнього під вартою, апелянтом суду надано не було.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що діючі норми права встановлюють, що особа, яка перебуває під вартою, не позбавлена права отримувати належну медичну та психологічну допомогу.

У підпункті 1 пункту 3 розділу І «Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року №1769/5, про Правове становище ув`язнених та засуджених, яких тримають у СІЗО зазначено, що ув`язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду (для засуджених). Обмеження прав, які застосовуються до ув`язнених та засуджених, мають бути мінімально необхідними для досягнення обґрунтованих цілей. Такі обмеження не можуть застосовуватись, якщо для ефективного досягнення поставлених цілей існує менше альтернативне обмеження.

Під час апеляційного розгляду, не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою за станом здоров`я тощо, натомість, встановлена обґрунтована наявність ризиків, визначених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

З огляду на наведене, підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 з мотивів, наведених в ній, та скасування чи зміни ухвали суду із застосуванням до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на думку апеляційного суду, відсутні.

Керуючись ст.ст.183, 199, 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12 липня 2024 року, якою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09.09.2024 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді