Ухвала

від 10.09.2024 по справі 711/3525/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/656/24 Справа № 711/3525/22 Категорія: ч. 2 ст. 255-1 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 серпня 2024 року

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою, що оскаржується, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 жовтня 2024 року включно.

При прийнятті такого рішення, суд врахував ступень тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_8 , деякі з них, відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Окрім того, суд зазначив про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. В обґрунтування цих ризиків суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні нових злочини умисно, в умовах перебування в слідчому ізоляторі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, що вказує на те, що його злочинна діяльність носить тривалий, систематичний та цілеспрямований характер. Також суд послався на відомості про особу обвинуваченого, який раніше був неодноразово судимий, не має міцних соціальних зав`язків, не працює, що вказує на відсутність у нього постійного джерела доходів.

В апеляційній скарзі, яка подана 04 вересня 2024 року, захисник просить скасувати вищевказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, визначивши місто цілодобового домашнього арешту-домоволодіння, що належить ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .

У клопотанніпро поновленнястроку апеляційногооскарження посилається на те, що копія повного тексту оскаржуваної ухвали захисником фактично була отримана лише 02 вересня 2024 року.

Посилається на вимоги ст. 177 КПК Українищодо оцінки підстав суддеюпри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Сама по собі тяжкість покарання, яка передбачена санкцією інкримінованої статті, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а повинна розглядатися з іншими обставинами в сукупності. Зазначає, що при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу, суд порушив практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) та п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вказує на рішення ЄСПЛ, які, на його думку, не враховані при продовжені запобіжного заходу. Зазначає, що розгляд справи триває вже понад 25 місяців.

Вказує, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано, що у обвинуваченого є матір ОСОБА_10 та вітчим ОСОБА_9 , який не заперечує проти проживання ОСОБА_8 в його домоволодінні на постійній основі. Також в обґрунтування апеляційних вимог посилається на стан здоров`я обвинуваченого, якому було діагностовано тяжку хворобу, а саме HCVінфекцію, вірус гепатиту С, лікування якого повинно здійснюватися лише за умови наявності відповідних препаратів, що є неможливим в умовах слідчого ізолятора. Також вважає, що судом першої інстанції не було надано оцінку суттєвому порушенню прокурором ч. 1 ст. 199 КПК щодо строків подачі клопотання про продовження запобіжного заходу.

Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:

- захисник, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;

- прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність ухвали суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, прокурора, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу про запобіжний захід у виді тримання під вартою - протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Колегією суддів встановлено, що захисник ОСОБА_6 пропустив строк апеляційного оскарження, за наявності для цього поважної причини.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає доцільним поновити захиснику ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження ухвали та розглянути апеляційну скаргу сторони захисту.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Дані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що при прийняті рішення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, не зникли та не зменшились.

Колегія суддів вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, може реально спонукати його до вчинення дій, спрямованих на переховування від суду.

Окрім того, суд першої інстанції обґрунтовано послався на обставини кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , яке також спрямовано проти здоров`я населення. Також суд мотивовано вказав на відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, та перебуваючи в місцях позбавлення волі на шлях виправлення не став та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, що свідчить про стійку схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.

Отже більш м`який запобіжний захід, а ні ж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам.

З огляду на ці обставини суд першої інстанції привів належні доводи щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Всупереч доводам апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. За таких обставин не вбачається підстав для скасування чи зміни ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 117, 407, 409, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Поновити захиснику ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 строк апеляційного оскарження ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 серпня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 серпня 2024 року без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_3