Рішення
від 15.08.2024 по справі 300/8015/23
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2024 р.Справа № 300/8015/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування: рішення про класифікацію товару від 11.10.2023 №23UA20600000029-КТ та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2023 №UA206060/2023/000104, -

ВСТАНОВИВ:

За результатом розгляду адміністративної справи №300/8015/23 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 31.07.2024 ухвалено рішення, яким задоволено позовну заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2023 №UA206060/2023/000104, прийняту Івано-Франківською митницею Державної митної служби України. Визнано протиправною та скасовано рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про класифікацію товару від 11.10.2023 №23UA20600000029-КТ.

05.08.2024 представник ТОВ Калушстальбуд звернувся через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 04.08.2024" до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.3.44 та підпункту 2.3.47 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду заява про ухвалення додаткового судового рішення передається для розгляду раніше визначеному в судовій справі головуючому судді.

Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 05.08.2024 за №79, у зв`язку з перебуванням раніше визначеного суді у відпустці, заяву від 05.08.2024 передано на розгляд судді Микитин Н.М.

Представник відповідача відповідно до частини 7 статті 134 КАС України реалізував право на доведення неспівмірності витрат, подавши відповідне клопотання від 08.08.2024, яке через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 09.08.2024. Зокрема, представник позивача звертає увагу на те, що в акті прийому передачі послуг відсутні відомості про кількість затраченого часу, та чіткого зазначення вартості за кожну перелічену послугу, тому є незрозумілим, що саме входить у вартість 20 000,00 гривень. Вказує на сформовану сталу судову практику у цій категорії спорів, також предмет спору містить лише один епізод спірних правовідносин, що не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Крім того, на переконання представника відповідача, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами розумності та верховенства права, встановить що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з наданими послугами.

Вирішуючи питання розподілу вказаних судових витрат суд виходив із того, що при ухваленні рішення по справі №300/8015/23, судом не вирішено питання про відшкодування на користь ТОВ Калушстальбуд витрат на професійну правничу допомогу, які останній очікував понести за результатом розгляду справи, так як в матеріалах справи на момент ухвалення рішення були відсутні належні документи щодо понесення позивачем таких витрат на правничу допомогу.

Разом із заявою від 05.08.2024 про відшкодування судових витрат на правову допомогу у справі №300/8015/23 представником ТОВ Калушстальбуд долучено документи на підтвердження складу і змісту наданої такої допомоги, витрати на яку становлять 20 000,00 гривень.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належно. що не перешкоджає суду розглянути заяві про постановлення додаткового рішення відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України без фіксування чудового засідання технічними засобами.

Розглянувши клопотання представника позивача про стягнення судових витрат, вивчивши наведені доводи та обґрунтування, дослідивши долучені до письмових пояснень докази, зважаючи на заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України ).

Абзацами 1 - 3 частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, частинами 3, 4 і 5 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розгляд адміністративної справи №300/80158/23, здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні, про що зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження від 27.11.2023 (том І а.с.35-36).

Представник позивача у заяві про збільшення позовних вимог від 08.12.2023 вказав на орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 гривень, які очікує понести позивач, до якої долучив ордер на надання правничої (правової) допомоги від 08.12.2023 (а.с.51, 116).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення у справі №300/8015/23 ухвалено 31.07.2024, а докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу на адресу суду надіслані 05.08.2024.

Відтак, виходячи із вказаного, суд констатує про дотримання позивачем строку щодо подання заяви та доказів для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача, в свою чергу, у клопотанні від 09.08.2024 заперечив щодо стягнення судом таких витрат з відповідача, вказуючи на обставину їх не співмірності.

Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом пунктами 1 та 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень, позивачем долучено: договір про надання адвокатських послуг від 08.12.2023, укладений між адвокатом Шевченко Кирилом Тарасовичем та ТОВ Калушстальбуд; додаток до договору про надання адвокатських послуг від 08.12.2023 від 01.08.2024; платіжна інструкція кредитового переказу коштів №2019 від 01.08.2024 на суму 20 000,00 гривень; акт прийому передачі послуг по справі 300/8015/23 від 01.08.2024 з описом робіт (аналіз проблеми, консультація клієнта, узгодження правової позиції, вивчення та правовий аналіз доказів по справі, вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах, заява про збільшення позовних вимог та додатків до неї, написання і подання до суду заяви про забезпечення доказів, відзиву на апеляційну скаргу, участь у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, ознайомлення з матеріалами справи, написання процесуальних заяв, написання заяви про стягнення судових витрат), виконаних адвокатом Шевченко К.Т. по справі №300/8015/23.

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що факт виконання вказаних робіт, відсутність будь яких претензій щодо наданих послуг та їхньої вартості підтверджено актом прийому-передачі послуг від 01.08.2024, згідно пункту 2 якого "розмір винагороди адвоката по справі в суді першої інстанції становить 20000 грн. Клієнт оплачує послуги адвоката протягом 30-ти днів з моменту укладення цього акту.»

Крім вказаного, позивач надав платіжну інструкцію №2019 від 01.08.2024 на суму 20 000,00 гривень.

У вказаній інструкції в розділі отримувач вказано "ФОП ОСОБА_1 ", а призначенні платежу - "Оплата послуг згідно договору б/н від 08.12.2023, справа 300/8015/23".

Відповідно до частин 6 і 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданому суду клопотання про зменшення судових витрат від 09.08.2024 представник Івано-Франківської митниці, серед іншого, вказує, що в акті відсутні інформація про витрачений час на таку підготовку, тому неможливо прийти до висновку, за яку правову допомогу представник позивача встановив вартість послуг в сумі 20 000,00 гривень.

В даному випадку суд констатує, що згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі по тексту також - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В силу вимог пункту 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, окрім випадків, їх нерозумності та неспівмірності.

В той же час, розмір вартості послуг пов`язується із тим чи іншим обсягом виконаної роботи адвоката та затраченого ним часу, який має грошовий еквівалент, який має бути описаний у відповідних документах та ними засвідчений.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями частини 6 статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку, суд враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:

"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

76. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.".

В будь якому випадку розмір вартості послуг чи гонорару адвоката повинен бути прив`язаний і обґрунтований, виходячи із складності справи, затраченого адвокатом робочого часу на відповідну допомогу та вартості послуг такого адвоката, який її оцінює як правило із розрахунку вартості однієї робочої години, зважаючи на його авторитет і ділову репутацію.

Зовсім не зменшуючи значення і роль професійного фахівця у галузі права, кваліфікованого адвоката та не втручаючись у його право на самосійне визначення і оцінку вартості власних знань, здобутого досвіду і авторитету як представника у даній справі, досвідченого юриста загалом, надання в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд, а саме: написання заяви про збільшення позовних вимог та заяв з процесуальних питань, ознайомлення з матеріалами справи, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та судової практики з аналогічних питань, потребують певної затрати часу та зусилля, втім суд вважає заявлену суму витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень дещо неспівмірною із обсягом наданих послуг, складністю і характером даної справи.

Так, заява про збільшення позовних вимог по суті більшою частиною стосується попереднього розрахунку судових витрат. Також, не доведено представником позивача складання і подання до суду заяви про забезпечення доказів та відповіді на відзив, оскільки такі відсутні в матеріалах справи. У рішенні суду по справі 300/8015/23 зазначено, що позивач не скористався правом подати суду відповідь на відзив. Зава про ознайомлення з матеріалами справи є незначною за обсягом та складністю.

Відтак, суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, не відповідає критерію співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відтак, суд дійшов переконання про наявність достатніх підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з позивача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь відповідача понесені ним судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги, наданої в розмірі 8 000,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-243, 248, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заявупредставника Товариство з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд від 05.08.2024про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/8015/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування: рішення про класифікацію товару від 11.10.2023 №23UA20600000029-КТ та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2023 №UA206060/2023/000104.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд сплачені судові витрати по оплаті правничої допомоги в загальному розмірі 8 000,00 гривень (вісім тисяч гривень нуль копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд, код в ЄДРПОУ 36403176, вул. Січових Стрільців, буд. 1В, с. Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область, 77351;

відповідач Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, код в ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

СуддяМикитин Н.М.

СудІвано-Франківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.08.2024
Оприлюднено19.08.2024
Номер документу121032033
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяЗаява про ухвалення додаткового рішення

Судовий реєстр по справі —300/8015/23

Ухвала від 25.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 11.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 21.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Постанова від 21.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Ухвала від 06.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Рішення від 15.08.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Микитин Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні