Рішення

від 14.08.2024 по справі 400/12575/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 р. № 400/12575/23

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІР", вул. Кузнецька, 49/1,м. Миколаїв,54004,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, пр. Перемоги, 14,Київ,01135

провизнання протиправними та скасування постанов від 22.06.23 № ПШ018151, № ПШ018152, від 04.07.23 № ПШ018251, від 06.07.23 № ПШ018173, від 10.08.23 № ПШ018311,№ ПШ018314,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІР" (далі - позивач або ТОВ "ПРОСТІР") звернулось з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанови:

- № ПШ018151 від 22.06.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018152 від 22.06.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018251 від 04.07.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018173 від 06.07.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018311 від 10.08.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018314 від 10.08.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ "ПРОСТІР" здійснює операції з надання транспортно-експедиційних послуг, в даних випадках змовниками були ПрАТ «Оболонь», ІП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД», ТОВ «Глобал Спірітс Груп», ТОВ «Якобз Дау Егбертз Україна» згідно договорів транспортного експедирування і позивачем як експедитором було укладено договори з перевізниками ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «ПРОФ ЛОГІСТІКС», СФГ «КСЕНІЯ», ТОВ «Пульсар Констракшн», ТОВ «ТРАНСЛОГІСТІК ПЛЮС». Позивач наголосив, що він не є власником транспортного засобу, який перевірявся, а також позивач взагалі не має в оренді чи власності будь-яких транспортних засобів. Відтак, оскільки позивач не був перевізником у спірних правовідносинах, то його протиправно притягнуто до відповідальності за оскаржуваними постановами.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що під час перевірок було встановлено порушення позивачем як перевізником згідно товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) законодавства про автомобільний транспорт. Так, під час перевірок було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим порушено ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідачем наголошено, що при оформленні ТТН вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити, зокрема: вантажовідправник, автомобільний перевізник вантажоодержувач транспортний засіб. Отже, законодавство зобов`язує перевізників та водіїв мати при собі документи, на підставі яких здійснюються відповідні перевезення. Відповідно до наявної у справі ТТН автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ «ПРОСТІР». Отже, з товарно-транспортних накладних чітко вбачається, що автомобільним перевізником є саме позивач. Будь-яких інших документів, які б підтверджували, що на момент рейдової перевірки транспортний засіб був у користуванні інших осіб водієм не надавались. Таким чином, спірні постанови є правомірними.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

16.05.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

18.05.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF д/н НОМЕР_2 з напівпричепом.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

26.04.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Полтавській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки VOLVO д/н НОМЕР_3 з напівпричепом.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

02.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Дніпропетровській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF д/н НОМЕР_4 з напівпричепом.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

12.07.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Сумської області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАN д/н НОМЕР_5 з напівпричепом.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

04.07.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Сумської області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАN д/н НОМЕР_6 з напівпричепом.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

Відповідачем (його структурним підрозділом) були винесені постанови:

- № ПШ018151 від 22.06.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018152 від 22.06.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018251 від 04.07.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018173 від 06.07.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018311 від 10.08.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018314 від 10.08.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеними постановами, звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.15 р. передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 від 08.11.06 р. передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт може нести особа, яка є автомобільним перевізником.

З наданих позивачем документів вбачається, що ТОВ "ПРОСТІР" є експедитором. Так, згідно договорів транспортного експедирування замовникми за перевезенням були ПрАТ «Оболонь», ІП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД», ТОВ «Глобал Спірітс Груп», ТОВ «Якобз Дау Егбертз Україна», виконавцем ТОВ "ПРОСТІР". Також, для перевезення вантажу позивачем, як експедитором укладено договори, за якими ним було доручено перевізникам ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «ПРОФ ЛОГІСТІКС», СФГ «КСЕНІЯ», ТОВ «Пульсар Констракшн», ТОВ «ТРАНСЛОГІСТІК ПЛЮС» за плату здійснити перевезення вантажів.

Водночас, судом встановлено, що відповідач під час прийняття спірних постанов визначив ТОВ "ПРОСТІР" як автомобільного перевізника вантажу за даними товарно-транспортних накладних.

Так, згідно з пунктами 3.1-3.5 пункту 3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила перевезення вантажів) договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (далі - Договір) наведений в додатку 1.

Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.

Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник.

Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов`язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження.

У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо.

За текстом підпункту 10.1 пункту 10 Правил перевезення вантажів перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Підпунктом 10.10 пункту 10 Правил перевезення вантажів визначено, що за домовленістю сторін водій може виконувати обов`язки супровідника вантажів (експедитора).

За положеннями підпунктів 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що ТТН заповнюється саме вантажовідправником та помилкове зазначення ним ТОВ «ПРОСТІР» в якості автомобільного перевізника не може слугувати достатньою підставою для беззаперечного притягнення позивача до відповідальності, враховуючи наявність доказів, а саме договорів щодо надання ТОВ «ПРОСТІР» саме експедиторських послуг, тобто, ТОВ «ПРОСТІР» згідно з наданими первинними документами є експедитором, а не автомобільним перевізником.

Таким чином, відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірності оскаржуваних постанов, при цьому позивачем надано достатньо доказів, які дають підстави дійти суду висновку про необхідність визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позов задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІР" (вул. Кузнецька, 49/1,м. Миколаїв,54004 38395560) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови:

- № ПШ018151 від 22.06.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018152 від 22.06.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018251 від 04.07.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018173 від 06.07.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018311 від 10.08.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн;

- № ПШ018314 від 10.08.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ПРОСТІР» у розмірі 17 000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІР" (вул. Кузнецька, 49/1,м. Миколаїв,54004 38395560) судовий збір в сумі 2 684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України

Суддя І. А. Устинов