Рішення

від 14.08.2024 по справі 400/14870/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 р. № 400/14870/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомфермерського господарства "Деметра", вул. Першотравнева, 22,смт Казанка,Миколаївська обл., Баштанський р-н,56002, до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, пр. Перемоги, 14,Київ,01135 провизнання дій протиправними,ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Деметра» (далі - позивач або ФГ «Деметра») звернулось з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ018715 від 16.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. На думку позивача, відповідач безпідставно не взяв до уваги, що перевезення вантажу відбулось для власних потреб, що підтверджується ТТН. Так, з ТТН вбачається, що позивач вивозив власно вирощену сільськогосподарську продукцію та не надавав послуги, що звільняє його від обов`язку застосовувати тахограф. До того ж, позивачем здійснювалось внутрішнє перевезення, тому використання тахографа є його правом, а не обов`язком.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 12.12.2023 року.

Ухвалою від 15.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та зазначає, що за результатами перевірки було встановлено ним порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, перевезення вантажів за відсутністю на момент проведення перевірки документів, визначених стеттею 48 цього Закону. Тому, спірна постанова є правомірною.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи суд встановив наступне.

01.10.2023р. о 23:00 год. на а/д М-15 «Одеса-Рені» 12 км + 125 м працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки було проведено рейдову перевірку транспортних засобів позивача марки МАН д/н НОМЕР_1 з напівпричепом JANMIL д/н НОМЕР_2 , під час якої встановлено відсутність у водія роздруківки за 01.10.2023р. водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа, що на думку перевіряючих, є порушенням ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

За результатами рейдової перевірки працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті було оформлено Акт від 01.10.2023р. за №АР017287. 16.11.2023р. Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті за результатами розгляду Акту №017287 винесено Постанову №ПШ018715 про застосування до ФГ «ДЕМЕТРА» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. (далі Постанова №018715).

Позивач вважаючи вищезазначену постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті N 1567 від 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи..

В акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено про надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме відсутня у водія роздруківка за 01.10.2023р. водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа.

Аналогічні підстави притягнення до відповідальності визначені в оскаржуваній постанові: абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, відсутня у водія роздруківка за 01.10.2023р. водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Разом з цим, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд акцентує, що картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а транспортний засіб позивача обладнаний тахографом, що ним не заперечується, входить до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, а відтак посилання позивача на відсутність обов`язку надавати перевіряючим роздруківку з цифрового тахографа при внутрішньому перевезенні є помилковим.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідачем протиправно не встановлено, що позивач не здійснював господарську діяльність під час перевезення вантажу та перевірки, ним перевозилась сільськогосподарська продукція власноруч вирощена для власних потреб, тобто позивач не надавав послуги з перевезення, що підтверджується ТТН. Тоді як, п. 1.3 Інструкції № 385 поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортним засобом (крім таксі).

Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки доказів на підтвердження порушення відповідачем норм чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено.

Позов задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фермерського господарства "Деметра" (вул. Першотравнева, 22,смт Казанка,Миколаївська обл., Баштанський р-н,56002 24062129) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ018715 від 16.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до фермерського господарства "Деметра" в сумі 17 000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) на користь фермерського господарство "Деметра" (вул. Першотравнева, 22,смт Казанка,Миколаївська обл., Баштанський р-н,56002 24062129) судовий збір в сумі 2 684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України

Суддя І. А. Устинов