Рішення

від 01.11.2010 по справі 19/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.10                                                                                 Справа № 19/235.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Пінта-Кремінський пивоварений завод”, м.Кремінна Луганської області

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Біловодськ Луганської області

про стягнення 131400 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача –ОСОБА_2, довіреність № 577 від 13.09.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 32850,00 грн. в рахунок вартості неповернутої тари (кег), штрафу за несвоєчасно повернуту тару (кеги) у розмірі 98550,00 грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 13.09.2010, у зв"язку з виходом судді Косенко Т.В. з відпустки, справа № 19/235, що призначалась до розгляду суддею Лісовицьким Є.А., передана їй на розгляд.

У судових засіданнях 15.09.2010 та 14.10.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхилив у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості та невідповідності діючому законодавству. А саме відповідач зазначив, що в позовній заяві позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на договір постачання № 61 від 20.02.2009. За умовами вищезазначеного договору кеги окремо від товару не постачались, товар (пиво) постачалось в кегах і при постачанні наступної партії товару позивач забирав ці кеги, що підтверджується накладними, з яких вбачається, що при кожній поставці товару кількість кег, які надавались та забирались представником позивача однакова. Кеги були надані позивачем відповідачу за договором оренди обладнання № 61А від 20.02.2009.

14.10.2010 через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення, в яких повідомив, що спірні кеги не є обладнанням, а є тарою, яка підлягає поверненню у відповідності з договором поставки № 61 від 20.02.2009. Тобто вони не передавались відповідачу за договором оренди обладнання № 61А від 20.02.2009.

Позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні 01.11.2010, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9290200971028 та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, який прибув у судове засідання встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пінта-Кременський пивоварений завод" (постачальник, позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) 20.02.2009 був укладений договір     №61, за умовами якого постачальник передає, а покупець приймає наступну продукцію –пиво (пляшкове та кегове).

Відповідно до п.1.2 договору кількість, ціна, вартість та розгорнутий асортимент продукції, вид та ціна тари зазначається у накладній, яка виписується згідно переданого замовлення.

Згідно п.п.в) п.2.2 договору покупець зобов"язаний здійснювати повернення тари, в строки, передбачені п.4.1 договору.

Як вбачається з розділу 4 "Строки, отримання та повернення тари" сторони домовились про те, що пляшкова та кегова продукція відпускається у тарі, яка вважається такою, що повертається. Строк повернення тари 10 днів з моменту отримання продукції (п.4.1 договору).

За  прострочення тари до 15 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 150% вартості неповернутої тари, а більш 15 днів –300% (п.4.2 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на поставку товару згідно договору №61 від 20.02.2009 та на порушення умов цього договору відповідачем, а саме, неповернення ним 73 кег (тари) згідно накладної б/н від 20.02.2009. Заставна вартість однієї кеги становила 450,00 грн., тобто загальна вартість тари (кег) становить 32850,00 грн. Відповідно до п.4.2 договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 98550,00 грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем 20.02.2009 підписаний акт приймання-передачі обладнання в оренду на підставі договору оренди №61А (а.с.8), згідно якого позивач передав відповідачу кеги 50 л у кількості 143 штуки, загальною вартістю 64350,00 грн. Накладна від 20.02.2009 № б/н (а.с.9), на яку посилається позивач у позовній заяві, складена також з зазначенням договору № 61А та має такий самий перелік найменувань, як і акт приймання-передачі обладнання в оренду на підставі договору оренди № 61А від 20.02.2009.

З акту приймання-передачі № б/н від 23.04.2010 вбачається, що позивач прийняв від відповідача кеги 50 л у кількості 70 штук. Як зазначено в даному акті він складений на підставі договору оренди № 61А (а.с.43). Згідно іншого акту приймання-передачі № б/н від 23.10.2010 позивач не прийняв у відповідача кеги у кількості 73 штуки, оскільки вони резинові та комбі, а потрібно металеві та флеш. Даний акт складений без посилання на договір, але також з позначкою "З оренди" (а.с.36).

Претензії вих. № 106 від 08.04.2010 та вих. № 110 від 12.04.2010, додані позивачем, як докази, до позовної заяви також мають посилання на договір оренди № 61А від 20.02.2009 (а.с.13-14).

Тобто, позивачем не доведено належним чином згідно яких накладних був поставлений товар (пиво), в якій тарі: вид тари та її кількість; не доведено ціну одиниці тари (кеги), їх загальну заставну вартість, у зв"язку з чим неможливо встановити період прострочення повернення тари та розмір штрафу, який підлягає до стягнення.

За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 01.11.2010 були оголошені  вступна  та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пінта-Кременський пивоварений завод", Луганська область, м.Кремінна, вул.Дзержинського, б.33, код 32570662 зайве сплачені за квитанцією № 14803981 від 26.07.2010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду та оригіналу квитанції № 14803981 від 26.07.2010, який видати з матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України     рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 08.11.2010.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко