Рішення

від 15.08.2024 по справі 460/6178/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2024 року м. Рівне№460/6178/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі- відповідач), в якому просить суд:

визнатипротиправним та скасуватиРішення прокоригуваннямитної вартості товарів Рівненської митниці від 15.03.2024 № UА204150/2024/000008/1;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.03.2024 №UА204150/2024/000049;

визнатипротиправним та скасуватиРішення прокоригуваннямитної вартості товарів Рівненської митниці від 18.03.2024 № ЄА204150/2024/000009/2;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.03.2024 № 11А204150/2024/000050.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача подано до митного органу митні декларації №24UA204150001119U0 від 15.03.2024, №24UA204150001117U1 від 15.03.2024, в яких митна вартість вказаних у них товарів визначена за першим методом, тобто за ціною договору. Повідомлено, що до митного оформлення подано усі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаних товарів, однак відповідач безпідставно витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару та в подальшому здійснив коригування митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Вважає застосування резервного методу для визначення митної вартості товару необґрунтованим, а прийняті рішення про коригування митної вартості протиправними. За таких обставин, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при проведенні у відповідності до положень ст.54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження митної вартості товарів, відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів. Вважає оскаржувані рішення, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірними та обґрунтованими. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому не погодився з доводами відповідача, наведеними у відзиві, та просив позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у позові.

Ухвалою суду від 14.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

23.08.2023 ТОВ ТСК ЗАХІД (Покупець, Україна) укладено контракт №23-08/23 з компанією YUYAO MEIGESI FASTENER CO., Ltd (Продавець, Китай), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує шурупи в кількості, за цінами і на умовах, викладених у Додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною Контракту (п.1.1); загальна сума Контракту 29144,40 дол. США (п.1.2); товар постачається на умовах поставки FOB Чжапу, Китай, що вказується в Proforma Invoice, відповідно до Інкотермс 2010 (п.2.1); Продавець здійснює поставку товару протягом 150 календарних днів з моменту надходження 15% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця (п.2.2); товар повинен бути готовий до відправлення не пізніше 31.10.2023 (п.2.3); оплата Продукції здійснюється наступним чином: 15% від загальної суми контракту сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за Товар до 15.09.2023; 85% від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця (п.3.1).

Згідно з п.1 додаткової угоди №1 до договору №23-08/23 від 29.12.2023 до вказаного договору змінено суму контракту на 29412,16 дол. США, а також уточнено п.1.1 контракту - предметом договору є шурупи.

Оплата товару позивачем здійснена 24.08.2023 на суму 4371,66 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцією №95JBKLN8 від 24.08.2023 та квитанцією Swift про транзакцію від 24.08.2023.

Другим платежем позивач доплатив до вартості товару в розмірі 85%, зазначеній в рахунку-фактурі та додатковій угоді - 25 040,50USD, що підтверджується копіями банківських платіжних документів (платіжні інструкції) №114JBKLO1 від 02.01.2024 на суму 10040,50 доларів США, №115JBKLO1 від 03.01.2024 на суму 7500,00 доларів США, №116JBKLO1 від 04.01.2024 на суму 7500,00 доларів США та відповідно квитанціями SWIFT про транзакції від 02.01.2024 на суму - 10040,50 доларів США, від 03.01.2024 на суму - 7500, 00 доларів США, від 04.01.2024 на суму 7 500, 00 доларів США,

YUYAO MEIGESI FASTENER CO., Ltd на виконання умов вказаного контракту здійснило відправку товару ТОВ "ТСК ЗАХІД" відповідно до Інкотермс 2010 на умовах FOB (продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна) з Жапу (Китай), що підтверджується Proforma Invoicе від 23.08.2023.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактом декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №24UA204150001119U0 від 15.03.2024.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 29412,16 дол.США.

15.03.2024 Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2024/000008/1, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

I.Митна вартість імпортованого товару 1 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності:

1) До поданої до митного оформлення проформи - рахунку від 23.08.2023 №23004ТСК відомості про реквізити контракту від 23.08.2023 №23-08/23, на підставі якого вона укладена, внесено від руки.

2) В графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 23.08.2023 №23-08/23 зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару.

3) Поданий до митного оформлення рахунок від 01.08.2023 №23Н310062Р не містить відомостей про реквізити контракту на підставі якого укладена та відомостей про проформу - рахунок від 25.05.2023 №23Н310041Р.

4) Надані до митного оформлення банківські платіжні документи б/н від 04.01.2024, 03.01.2024, 02.01.2024, 24.08.2023 належним чином не завірені (відсутня печатка банку та підпис уповноваженої особи банку).

5) пунктом 1.3 Договору про транспортно - експедиторське обслуговування від 17.03.2023 №23 між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «ТСК ЗАХІД» визначено, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку. До митного оформлення не надано Заявки на перевезення вантажу.

6) наданий прайс-лист за асортиментом продукції відповідає проформі - рахунку від 23.08.2023 №23004ТСК та не містить географічного пункту виконання умов поставки, відповідно до якого сформовано ціну товару.

7) У Висновку Рівненської ТПП від 28.02.2024 №1-19/1 вказано вартість транспортних витрат по перевезенню контейнера, який в свою чергу не заявлений у митній декларації, а також відомості про який відсутні у поданих до митного оформлення документах, станом на 27.02.2024. Також експертом не долучено витяги джерел щодо цінової інформації, яка використана для підготовки Висновку Рівненської ТПП від 28.02.2024 №1-19/1

8) До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації.

9) Слід зауважити, що рахунок від 28.02.2024 №15-4544505 та довідка від 28.02.2024 №421549 не містять відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо.

Довідка від 28.02.2024 №421549 містить інформацію, що навантажувально-розвантажувальні роботи в порту призначення включені в рахунок, однак, не конкретизовано в яку статтю витрат та у якому розмірі.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових ціни товару та визначеної декларантом митної вартості.

IІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару 1 митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією МД від 01.02.2024 №209150/2024/1400 - 1,945 USD/кг (FОВ, Країна походження-Китай)

IІI. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) належним чином завірені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів;

5) заявка відповідно до пункту 1.3 Договору про транспортно - експедиторське обслуговування від 17.03.2023 №23.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Митну вартість товару 1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за МД від 01.02.2024 №209150/2024/1400- 1,945 USD/кг (FОВ, Країна походження-Китай).

Числове значення митної вартості товару 1 у валюті рахунку становить 1,945 дол.США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1833541,9922 грн (1,945 дол. США/кг*24368,24 кг*38,6854грн/1 дол.США).

Митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2024/000049, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №24UA204150001119U0 від 15.03.2024.

Також судом встановлено, що 11.09.2023 ТОВ ТСК ЗАХІД (Покупець, Україна) укладено контракт №11-09/23 з компанією WINBEST INDUSTRIES SND BHD (Продавець, Малайзія), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує болти та гайки в кількості, за цінами і на умовах, викладених у Додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною Контракту (п.1.1); загальна сума Контракту 28611,58 дол. США (п.1.2); продавець поставляє продукцію на умовах поставки FOB КЛАНГ, МАЛАЙЗІЯ, що вказується в Proforma Invoice, відповідно до Інкотермс 2010 (п.2.1); Продавець здійснює поставку товару протягом 150 календарних днів з моменту надходження 15% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця (п.2.2); товар повинен бути готовий до відправлення не пізніше 01.12.2023 (п.2.3); оплата Продукції здійснюється наступним чином: 15% від загальної суми контракту сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за Товар до 01.10.2023; 85% від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця (п.3.1).

Згідно з п.1 додаткової угоди №1 до договору №01-09/23 від 29.12.2023 до вказаного договору змінено суму контракту на 29440,33 дол. США.

Перший платіж за товар було здійснено в розмірі 15 % від вартості товару, зазначеній в рахунку-проформі та контракті, та становив 4292,00 USD, що підтверджується копіями платіжної інструкції, №98JBKLN9 від 14.09.2023 на суму 4292,00 доларів США та квитанцією SWIFT про транзакцію від 14.09.2023 на суму 4292,00 доларів США.

Другим платежем позивач доплатив до вартості товару в розмірі 85%, зазначеній в рахунку-фактурі та додатковій угоді - 29440,33 USD, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №120JBKLO1 від 31.01.2024 на суму - 8600,00 доларів США, №121JBKLO2 від 01.02.2024 на суму - 8600,00 доларів США, №122JBKLO2 від 02.02.2024 на суму - 7 948,33 доларів США та відповідно квитанціями SWIFT про транзакції від 31.01.2024 на суму - 8600,00 доларів США, від 01.02.2024 на суму - 8600,00 доларів США, від 02.02.2024 на суму - 7948,33 доларів США.

WINBEST INDUSTRIES SND BHD на виконання умов вказаного контракту здійснило відправку товару ТОВ ТСК ЗАХІД відповідно до Інкотермс 2010 на умовах FOB (продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна) з Кланг, Малайзія, що підтверджується Proforma Invoicе від 11.09.2023.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактом декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №24UA204150001117U1 від 15.03.2024.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 29440,33 дол.США.

18.03.2024 Рівненською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №UA204150/2024/000009/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для визначення митної вартості:

І. Митна вартість імпортованого товару №№1,2,3,5 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) До поданої до митного оформлення проформи - рахунку від 11.09.2023 №23005ТСК відомості про реквізити контракту від 11.09.2023 №11-09/23, на підставі якого вона укладена, внесено від руки.

2) в графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 11.09.2023 №11-09/23 зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару.

3) поданий до митного оформлення рахунок від 19.12.2023 №23005ТСК не містить відомостей про реквізити контракту на підставі якого укладена зовнішньо-економічна угода та відомостей про проформу - рахунок від 11.09.2023 №23005ТСК.

4) надані до митного оформлення банківські платіжні документи б/н від 14.09.2023, 02.02.2024, 21.01.2024, 01.02.2024 належним чином не завірені (відсутня печатка банку та підпис уповноваженої особи банку).

5) пунктом 1.3 Договору про транспортно - експедиторське обслуговування від 17.03.2023 №23 між ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ» та ТОВ «ТСК ЗАХІД» визначено, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку. До митного оформлення не надано Заявки на перевезення вантажу.

6) Асортимент товарів згідно наданого до митного оформлення Прайс-листа від 11.09.2023 відповідає асортименту товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, разом з тим, відповідно до інформації, наявної у відкритих джерелах, WINBEST INDUSRIES SDN BHD виготовляє та реалізує набагато ширший спектр товарів;

7) Наданий до митного оформлення прайс-лист від 11.09.2023 дійсний 14 днів від дати пропозиції, тобто він не розповсюджується на товари, які зазначені в комерційному інвойсі від 19.12.2023 №23005ТСК;

8) експертний висновок рівненської ТПП не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок, а також містить посилання на джерела цінової інформації Китаю.

9) Слід зауважити, що рахунок від 08.03.2024 №LS-4546752 та довідка від 08.03.2024 №425477 не містять відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо.

ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом,

Товар №1 за митною декларацієювід17.01.2024№ UA209150/2024/000645- 1,93 дол.США/кг;

Товар №2 за митною декларацієювід19.02.2024№ UA110140/2024/001400 -1,93 дол.США/кг;

Товар №3 за митною декларацієювід17.01.2024№ UA209150/2024/000645 -1,93 дол.США/кг;

Товар №5 за митною декларацієювід02.01.2024№UA209170/2024/000168 -5,94 дол.США/кг;

ІІI. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) належним чином завірені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 5) заявка відповідно до пункту 1.3 Договору про транспортно-екпедиторське обслуговування від 17.03.2023 №23. У відповідності до ч.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант або у повноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них доку менти для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та доку ментально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товарів №1,2,3,5 визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями:

Товар №1 за митною декларацією від 17.01.2024 № UA209150/2024/000645 - 1,93 дол.США/кг числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 19435,1 дол. США (10070 кг * 1,93 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 751854,6175;

Товар №2 за митною декларацією від 19.02.2024 № UA110140/2024/001400 - 1,93 дол.США/кг; числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 21152,8 дол. США (10960 кг * 1,93 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУна день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 818304,5291;

Товар №3 за митною декларацією від 17.01.2024 №UA209150/2024/000645 - 1,93 дол.США/кг; числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 4091,6 дол. США (2120 кг * 1,93 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 158285,1826;

Товар №5 за митною декларацією від 02.01.2024 № UA209170/2024/000168 - 5,94 дол.США/кг; числове значення митної вартості товару №5 у валюті рахунку становить 5555,385 дол. США (935,25 кг * 5,94 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 214912,2909.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2024/000050, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №24UA204150001117U1 від 15.03.2024.

Вважаючи картки відмови в прийнятті митних декларацій та рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

За приписами ч.1 ст.1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами ч.1, ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 8-11 ст.52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку додатково: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, судом встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

Щодо тверджень митного органу, що в рахунку-проформі зазначено реквізити контракту, які заповнено способом відмінним від способу заповнення інших відомостей, суд звертає увагу, що виключних вимог щодо визначеної форми чи способу заповнення відомостей в проформі немає, відомості, зазначені в рахунку-проформі не суперечать іншим документам, поданих до митного оформлення. Водночас, щодо незазначення повного обсягу імпортованого товару у проформах-рахунках, то суд враховує, що проформа-інвойс це попередній інвойс, що складається для узгодження ціни, обсягу поставки, і деякі його дані (зокрема, кількість) можуть змінюватися в процесі узгодження остаточного замовлення.

Поряд з цим, суд зауважує про відсутність будь-яких розбіжностей між інвойсами та додатковими угодами до контракту, про які зазначає у рішеннях відповідач. Такими додатковими угодами лише уточнювалася ціна контракту в залежності від сформованої поставки.

Щодо доводів митного органу про те, що надані прайс-листи містять лише асортимент товарів і не містять географічного пункту виконання умов поставки, то суд також їх не бере до уваги, позаяк прайс-лист це перелік товарів чи послуг з коротким описом їх характеристик, ціни, однак географічний пункт виконання умов поставки не є обов`язковим елементом таких документів. Також судом враховується, що ціна на імпортовані товари, вказана у комерційному інвойсі, може відрізнятися від тієї, що зазначається у прайс-листі, оскільки останній формується і надається на момент укладення договору, тобто попередньо, до безпосередньої поставки товару.

Відповідач посилається на необхідність подання декларантом позивача до митного оформлення заявки, в якій у відповідності до п 1.3 договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 17.03.2023 №23, зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача і т.ін. Судом встановлено, що така заявка не була подана декларантом при митному оформленні, поряд з цим перелік та вартість наданих послуг згідно з даним договором підтверджується рядом інших документів, наданих митному органу.

Щодо таких підстав для коригування митної вартості товарів, як до митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення це документ, який не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до частини другої статті 53 МК України.

Копію митної декларації країни відправлення декларант має надати на письмову вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини першої статті 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, стаття 254 МК України визначає такі варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов`язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Оскільки, надання митної декларації країни відправлення не є обов`язковим за визначенням частини другої статті 53 МК України, а надані декларації містили зазначення цін товарів, тому така підстава для коригування митної вартості є необґрунтованою.

Щодо позиції відповідача про невизнання Експертних висновків Рівненської ТІП суд зазначає, що вимоги щодо висновків ТПП регулюються п. 60 Постанови КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440 Про затвердження Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, а саме: 60. Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: - замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об`єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки.

Отже, вимог щодо обов`язкової наявності додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки не встановлено.

Також суд зауважує, що в графі Джерело інформації Висновків ТПП зазначено не просто посилання на Інтернет ресурс, а надано повне посилання на сторінку Інтернет ресурсу, яку використовував експерт, тому за необхідності, таку інформацію неважко перевірити.

Отже, висновки відповідача, у цьому випадку, є надуманими.

Зауваження митного органу щодо відсутності відомостей про вартість інших додаткових витрат, суд наголошує, що в силу вимог укладених контрактів умовами поставки товару відповідно до «Інкотермс-2010» є FOB, згідно з якими передбачається, що всі витрати, пов`язані з перевалкою покладені на продавця.

Щодо відсутності в банківських платіжних документах печатки банківської установи, суд зазначає наступне.

Банківські платіжні документи, які були надані до митного оформлення, з датами які вказані у Рішенні про коригування митної вартості - це платіжні інструкції в іноземній валюті (а.с.50, 52, 54, 88, 90, 92, 94). На вказаних документах присутня печатка банківської установи.

Якщо митний орган під банківськими платіжними документами мав на увазі SWIFT-повідомлення, то вимоги до SWIFT-повідомлень встановлено в міжнародному стандарті у відповідності до положень ДСТУ ISO 15022-2:2004 Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень, затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 258 від 15.11.2004 р. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені відповідні поля, в тому числі зазначено код відправлення.

У наданих електронних повідомленнях SWIFT міститься посилання на контракт, зазначено дату операції, суму операції в доларах США та найменування банку відправника і банку отримувача. При цьому чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на SWIFT-повідомленні. Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти зазначив Верховний Суд у постанові від 27 червня 2019 року (справа №826/9719/16, провадження №К/9901/16498/18).

У своїй сукупності усі надані товариством документи та інформація, яка містилася у цих документах, підтверджували заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у спірних рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Поміж того, у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що зазначив номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника, чого у даному випадку відповідачем не здійснено.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що спірні рішення не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містять загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2024/000008/1 від 15.03.2024, №UA204150/2024/000009/2 від 18.03.2024 та відповідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2024/000049 від 15.03.2024, №UA204150/2024/000050 від 18.03.2024, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтовані, безпідставні, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову. Доказів понесення будь-яких інших судових витрат станом на час прийняття судового рішення сторонами суду не надано та матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204150/2024/000008/1 від 15.03.2024, №UA204150/2024/000009/2 від 18.03.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2024/000049 від 15.03.2024, №UA204150/2024/000050 від 18.03.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 11426,91 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 серпня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" (вул. Григорія Сковороди, 23,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39870614)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.М. Дуляницька