Постанова

від 06.08.2024 по справі 760/26432/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року місто Київ

Справа № 760/26432/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12371/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді: Желепи О. В.

суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапка М. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Драган Яни Сергіївни в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року та на додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадетський Гай» про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Кадетський Гай»,в якому просив:

- зобов`язати відповідача надати позивачу копію рішення/рішень, на підставі яких відповідач виставляє позивачу рахунки на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком) у період з 01 січня 2020 року по 2023 рік включно;

- визнати незаконним та скасувати рішення, яким встановлено тариф (внески) на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинку) у період з 01 січня 2020 року по 2023 рік включно;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок житлово-комунальних послуг, відповідно до вимог чинного законодавства за період з 01 січня 2020 року по дату винесення рішення у справі.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . У 2021 році позивачу стало відомо, що управління будинком здійснює управляюча компанія - ТОВ «Кадетський Гай».

29.06.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити про наявність заборгованості станом на 01 червня 2023 року і надати детальний розрахунок такої. Позивач отримав відповідь про наявну заборгованість, за період з 01 січня 2020 року по 01 липня 2023 року відповідачем використано тариф 7,82 грн.

Оскільки з отриманої відповіді неможливо встановити на якій підставі відповідач використав зазначений тариф при розрахунку оплати за утримання будинку та прибудинкової території, у тому числі паркінгу, представник позивача направив адвокатський запит відповідачу. Однак відповідач не надав запитувану інформацію.

Позивач у вересні 2023 року прибув до офісу відповідача із вимогою надати для ознайомлення документи, у тому числі рішення про встановлення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, проте відповідачем було відмовлено позивачу реалізувати право на ознайомлення із документами.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що рішення, яке встановлює тариф на утримання будинку та прибудинкової території, у тому числі паркінгу, є незаконним та підлягає скасуванню. Відповідачем самовільно та незаконно встановлені внески (тарифи), які є завищеними та економічно не обґрунтованими.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року в задоволені позову відмовлено.

10 травня 2024 року представником відповідача через систему «Електронний суд» подано заявупро розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн 00 к.

Заяву обґрунтовано тим, що відповідачем відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України у відзиві на позовну заяву було зроблено відповідну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. Оскільки судом відмовлено у задоволені позову, відповідач має право на відшкодування понесених судових витрат, що складають 15 000 грн.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року заяву представника відповідача - адвоката Нечипорук І. І. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Кадетський Гай» про стягнення коштів - задоволено

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кадетський Гай» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями суду, Драган Я. С. в інтересах ОСОБА_2 подала до Київського апеляційного суду апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким:

- визнати незаконним та скасувати рішення, яким/якими було встановлено тариф (внески) на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинку) у період з 01 січня 2020 року по 2023 рік включно;

- зобов`язати ТОВ «Кадетський Гай» здійснити перерахунок житлово-комунальних послуг, відповідно до вимог чинного законодавства за період з 01 січня 2020 року по дату винесення рішення у справі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини справи, які суд вважав встановленими, є помилковими, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Вказує, що позивач просив суд визнати незаконними та скасувати рішення на підставі яких відповідачем виставлюється завищений тариф. Таким чином, суд при ухваленні оскаржуваного рішення мав перевірити: законність Відповідача, як управителя; законність прийняття тарифів (внесків), в тому числі і надати правову оцінку доказам, які були надані до суду сторонами. А головне, суд першої інстанції мав перевірити дотримання порядку при затвердженні розмірів тарифів (внесків) та відповідність нормам чинного законодавства. Разом з тим, суд вказаних обставин не дослідив та не надав належної оцінки доводам позивача в цій частині.

Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 від 25 травня 2016 року, який було надано Відповідачем. Разом з тим, вказаний Протокол не відповідає вимогам Закону, не містить всієї необхідної інформації, а також Протокол ніким не підписано.

Посилається на те, що суд першої інстанції незаконно зазначив, що є доведеним факт прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про визначення ТОВ «Кадетський Гай» управителем житлового будинку та затвердження умов договору.

Зазначає, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки та не взято до уваги обґрунтувань позовної заяви, щодо порушення порядку скликання зборів, що також є підставою для визнання рішень прийнятих на таких зборах недійсними. Таким чином, встановлення факту прийняття Рішення, яке не підтверджується жодним належним, допустимим та достовірним доказом є грубим порушенням не лише норм національного законодавства але і норм міжнародного права.

Вказує, що є помилковим та незаконним висновок суду про те, що відповідач може самостійно, тобто без рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку оформлених протокольно у відповідності до норм чинного законодавства, лише на підставі аналізу аудиторської фірми, самовільно підвищувати розмір внесків (тариф) для співвласників багатоквартирних будинків.

Крім того зазначає, що суд першої інстанції помилково посилався на постанову Верховного Суду у справі № 750/12850/16-ц від 26 вересня 2018 року, оскільки вказаний висновок стосується врегулювання правовідносин з послуг з теплопостачання та не може застосовуватись до даних правовідносин.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року просить скасувати додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом не взято до уваги, що відповідачем порушено строк на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також що відповідачем не подано відповідної заяви до ухвалення судом рішення по суті.

Зазначає, що відповідачем не надано ні попереднього розрахунку, ні детального опису робіт (наданих послуг). Крім того, не надано доказів понесення (оплати) відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Вказує, що судом обмежено позивача у надані заперечень щодо заяви про ухвалення Додаткового рішення. Суд одразу виніс додаткове рішення не надавши позивачу жодної можливості надати свої заперечення.

Посилається на те, що вартість витрат на правничу допомогу є завищеною, не відповідає складності справи та обсягу наданих послуг.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Драган Я. С. в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Драган Я. С. в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали..

04 липня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ТОВ «Кадетський Гай» адвоката Нечипорук І. І. надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року, в якому представник просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Вказує, що ті обставини які суд вважав встановленими є належним чином доведеними, висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Зазначає, що рішення, яким визначено управителем багатоквартирного житлового будинку по адресах АДРЕСА_2 - ТОВ "Кадетський Гай", що оформлене протоколом, було прийнято 25.05.2016 року, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 з 08.10.2010 року, тобто на дату прийняття оскаржуваного рішення позивачу була відома інформація щодо управителя будинку власником квартири якої він є, окрім того позивачем виконувались умови Договору за тарифами, які були прийняті та доведені до відома всіх співвласників багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_3 , претензій та зауважень щодо встановлених тарифів до Відповідача не надходило, а фактом згоди позивача щодо розміру встановлених тарифів за надані послуги Відповідачем є наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень за період з листопада 2019 року по серпень 2023 року.

Посилається на те, що позивач сплачував надані послуги Відповідачем згідно тарифів, встановлених наказом № 227 від 20.08.2019 року та частково погасив заборгованість, що підтверджує факт згоди позивача з вказаними рішеннями Відповідача щодо розміру встановлених тарифів за надані послуги.

Також помилковим є твердження позивача про неправильне застосування судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновків Верховного Суду викладених в постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц.

Також 04 липня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ТОВ «Кадетський Гай» адвоката Нечипорук І. І. надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року, в якому представник просить залишити оскаржуване додаткове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Вказує, що відповідачем у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України було зроблено відповідну заяву про понесення витрат на правничу допомогу та зазначено її орієнтовний розмір.

Зазначає, що відповідачем до заяви було надано опис наданих послуг, а також платіжну інструкцію про сплату відповідачем понесених витрат. Таким чином посилання скаржника в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Посилається на те, що твердження позивача про завищений розмір витрат, є безпідставним. АО «ВЕРУМ ЛЕКС» при визначені вартості наданих послуг враховано складність спору, а відповідачем погоджено такий розмір.

У судовому засіданні ОСОБА_2 просив задовольнити апеляційні скарги, рішення та додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник позивача адвокат Драган Я. С. у судовому засіданні доводи апеляційних скарг підтримала, просила апеляційні скарги задовольнити, скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року.

Представник відповідача адвокат Нечипорук І. І. у судовому засіданні щодо задоволення апеляційних скарг заперечувала, просила залишти оскаржувані рішення без змін, а скарги без задоволення.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З прохальної частини апеляційнї скарги вбачається, що позивач просить задовольнити позовні вимоги частково лише про визнання незаконним та скасування рішення, а також про зобовязання вчинити дії.

Заслухавши доповідь Головуючого судді Желепи О. В., пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Щодо апеляційної скарги на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. п. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав №27861307 від 02 листопада 2010 року, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

25.05.2016 проведено збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , відповідно до копії протоколу зборів співвласників.

Відповідно до копії рішення XXV сесії V скликання Солом`янської районної у місті Києві ради №533 від 21 липня 2010 року «Про визначення балансоутримувача житлових будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_5 , що входять до складу житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями обслуговування та паркінгами», визначено балансоутримувачем житлових будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_5 , що входять до складу житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями обслуговування та паркінгами разом з об`єктами комунального призначення, ТОВ «Кадетський Гай», згідно з додатком до створення у вказаному комплексі об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до змісту протоколу зборів співвласників багатоквартирного від 25 травня 2016 року, у результаті розгляду питань порядку денного вирішено: визначити управителем багатоквартирного житлового будинку по адресах АДРЕСА_6 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадетський Гай" та затвердити умови договору про надання послуг з управління. За прийняте рішення проголосували "За" - 150 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 15 741,11 кв.м. (53,8%), "проти" - 2 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 156,3 кв.м. (0,53%), "утримався" - 4 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 550,4 кв.м. (1,88%); обрати ОСОБА_3 уповноваженою особою від співвласників, якій надаються повноваження укладання договору з управителем від імені співвласників. За прийняте рішення проголосували "За" - 143 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 15 002,01 кв.м. (51,27%), "проти" - 2 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 202 кв.м. (0,69%), "утримався" - 11 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1243,8 кв.м. (4,25%).

Суд вважав встановленим та доведеним прийняття співвласниками багатоквартирного будинку по адресі АДРЕСА_2 рішення про визначення ТОВ «Кадетський Гай» управителем житлового будинку.

ТОВ Аудиторська фірма «АУДИТ - 96» проведено аналіз та перерахунок тарифу та витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та плати власниками квартир за адресою АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , відповідно до наявної копії витягу з аудиторського висновку від 29 травня 2019 року.

20.08.2019 ТОВ «Кадетський Гай» прийнято накази №227 та №227-П, відповідно до яких з 01 вересня 2019 року встановлено місячні тарифи на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_3 ., а саме: для власників квартир - 7.82 грн за 1 кв.м. площі; для власників офісів - 6,60 грн за 1 кв.м. площі. З 01 жовтня 2019 року встановлено місячні тарифи на утримання парко-місць, гаражних боксів, комор, нежитлових приміщень, підземного паркінгу та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_6 , а саме: для власників парко-місць - 400 грн за 1 місце; для власників гаражних боксів - НОМЕР_1 грн за 1 гаражний бокс; для власників комор - 6,60 грн за 1 кв.м. площі; для власників нежитлових приміщень - 6,60 грн за 1 кв.м. площі.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виснував, що вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв`язку із недоведеністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий висновок відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Повноваження зборів співвласників визначені ч.2 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до їх числа належить, зокрема: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміна умов договору з управителем, обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком, визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Суд першої інстанції вірно встановив, що рішення про обрання управителя будинком саме відповідача було прийнято в установленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги про не дослідження цього питання судом не відповідають дійсності.

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що за відсутності рішення загальних зборів про збільшення розміру тарифу, йому має бути здійснено перерахунок за попереднім тарифом, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Суд вірно врахував, що відповідачем була доведена економічна обгрунтованість тарифу за обслуговування будинком та прибудинкової території, встановленого відповідачем за той період, за який позивач просив зробити перерахунок. Була проведена відповідна експертиза для прийняття такого рішення. В експертизі враховано повний комплекс робіт, які включаються до спірного тарифу та які передбачені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господароства України від 27.07.2018 року № 190 «Про затвердження Обов`язкового переліку робіт(послуг) витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирних будинків та прибудинкових територій» Суд також вірно врахував, що позивачем сплачувались послуги за тарифом (визначеним у спірний період) , що встановив відповідач, судом також встановлено, що до відома позивача та інших співвласників було доведено економічно- обгрунтоване рішення надавача послуг щодо збільшення тарифу і претензій щодо такого тарифу не надходило. Позивачем була прийнята така публічна пропозиція, що підтверджено оплатою за цим тарифом послуг, що надавались. За таких обставин, здійснення перерахунку одному з співвласників, лише на підставі того, що не ухвалювалось рішення загальними зборами співвласників про зміну тарифу, за не надання доказів на спростування економічної обгрунтованості такого тарифу призведе до ухвалення рішення , яке не буде відповідати загальним засадам цивільного судочинства, засадам розумності та справедливості. Оскільки зменшення заборгованості одному з співвласників призведе, до покладення тягаря на інших співвласників будинку покриття збитків завданих таким зменшенням. При цьому суд виходить з того, що визначений тариф є економічно-обгрунтований , він покриває необхідні витрати управителя на надання послуг на утримання конкретного будинку та прибудинкової териорії.

Апеляційним судом також враховується те, що проведення загальних зборів всіх співвласників багатоквартирних будинків, в яких не утворені ОСББ з дотриманням кворумів є практично не можливим в нинішніх реаліях, а тому економічно-обгрунтоване збільшення управителями будинків тарифів на надання послуг з обслуговування таких будинків, що пов`язано зі зміною цін на послуги з вивезення сміття, зміною цін на бензин, обов`язковою необхідністю змінювати заробітну плату працівникам з огляду на збільшення мінімальної заробітної плати і т.п. є правомірним.

Також суд враховує, що ні позивач ні інші співвласники багатоквартирного будинку після збільшення тарифу не відмовились від надання послуг відповідачем за новим тарифом, а продовжували їх отримувати на запропонованих умовах та оплачувіати їх. Позивачем також не доведено, що визначений тариф не узгоджується з тарифами затвердженими Київською міською радою на аналогічні послуги, в аналогічних будинках, обладнаних в тому числі і паркінгами.

Доводи позивача про помилковістьта неправильне застосування судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновків Верховного Суду викладених в постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, колегія також відхиляє. Оскільки таке посилання не вплинуло в цілому на правильність висновку суду про недоведеність позивачем порушення його прав.

Враховуючи вищенаведене, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову є вірним, таким, що відповідає вимогам Закону, а також загальним засадам цивільного судочинства, визначених ст.3 ЦК України, засадам розумності та справедливості. Висновок суду про те, що за доведеності економічної обгрунтованості тарифу , не можна вважати порушеним права позивача є вірним.

Інші доводи скарги висновків суду не спростовують, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та поцесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року

Задовольняючи заяву представника відповідача - адвоката Нечипорук І. І. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та визначаючи розмір витрат, суд першої інстанції враховував предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послугами, витрачений представником час, відсутність клопотання позивача про зменшення витрат на правову допомогу. З урахуванням вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 15 000 грн 00 к. правової допомоги.

Колнгія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження понесених, у зв`язку з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до суду першої інстанції було надано: договір про надання правничої допомоги № 0901/24 від 09 січня 2024 року, ордер на надання правничої (правової допомоги) серія АІ № 1532007 від 22 січня 2024 року, рахунок на оплату № 7 від 02 травня 2024 року, акт наданих послуг № 7 від 02 травня 2024 року, платіжну інструкцію та виписку з банку.

З акту наданих послуг № 7 від 02 травня 2024 року встановлено, що адвокатом надано послуги з підготовки та подання до Солом`янського районного суду міста Києва відзиву на позовну заяву у справі №760/26432/23 (витрачено 10 год. на аналіз та підготовку відзиву) вартістю 15 000 грн.

Таким чином, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції були понесені витрати на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню.

Посилання скаржника на недотримання відповідачем строків на подання заяви, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зроблено заяву про те, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, які відповідач планує понести у зв`язку з розглядом справи становить 15 000 грн 00 к.

Розгляд справи проводився без повідомлення (виклику) учасників справи, судове засідання в даній справі не проводилось, рішення ухвалено за відсутності учасників справи 22 квітня 2024 року.

Згідно супровідного листа від 23 квітня 2024 року відповідачу направлено копію рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року. Однак в матеріалах справи відсутня інформація про дату спрямування цього листа на поштове відділення та відсутнє зворотнє повідомлення про дату отримання поштового відправлення.

Копія рішення від 22 квітня 2024 року була вручена представнику відповідача лише 08 травня 2024 року.

Заяву про ухалення додаткового рішення подано 10 травня 2024 року.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не надано детального розрахунку витрат, колегія суддів не приймає до уваги.

З наданого акту надання послуг вбачається, що АО «ВЕРУМ ЛЕКС» надано адвокатські послуги за підготовку та подання до Солом`янського районного суду міста Києва відзиву на позовну заяву у справі №760/26432/23 (витрачено 10 год. на аналіз та підготовку відзиву) вартістю 15 000 грн.

Щодо розміру витрат суд зазначає наступне.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенів постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У пунктах 150-151 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) вказано, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу має бути належним чином мотивовано.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких сааме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

У відзиві на позов відповідач вказував, що орієнтовний розмір витрат складає 15 000 грн, однак при розгляді справи в суді перщої інстанції, позивачем не було висловлено незгоди із заявленим відповідачем розміром витрат.

Таким чином, суд першої інстанції був позбавлений можливості самостійно зменшити розмір заявлених витрат.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не надав позивачу змоги висловити свої заперечення є безпідставними.

Відповідач на виконання вимог Закону 10 травня 2024 року направив на поштову адресу позивача копію заяви про розподіл витрат направничу допомогу, що підтверджено відповідними поштовими квитанціями.

Разом з тим, до ухвалення оскаржуваного додаткового рішення (28 травня 2024 року) позивач жодної заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надав.

Безпідставним є посилання на те, що відповідачем не надано доказів сплати понесених витрат, оскільки такі посилання спростовуються наявними матеріалами справи.

Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах:від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваних рішень без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги Драган Яни Сергіївни в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2024 року.

Головуючий О. В. Желепа

Судді О. Ф. Мазурик

О. В. Немировська