Постанова

від 07.08.2024 по справі 754/3017/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 серпня 2024 року місто Київ

справа № 754/3017/23

провадження №22-ц/824/3678/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Євграфової Є.П. Поливач Л.Д., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «Юридична компанія «Стратегія»

відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Поліщук Валентином Вячеславовичем,

на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 28 листопада 2023 року, ухвалене у складі судді Скрипка О.І.,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 28-08/19/1 від 28 серпня 2019 року, укладений між ТОВ «ФК «Укрфінансгруп» та ТОВ «Юридична компанія «Стратегія».

Позов обґрунтовано тим, що між АППБ «Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/3767/81/23007 від 7 грудня 2005 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 200000 доларів США.

7 грудня 2005 року між АППБ «Аваль» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого в іпотеку було передано земельну ділянку з кадастровим номером № 3222481600:02:003:0015, площею 0,1500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Подільського районного суду м.Києва від 14 червня 2010 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 7 грудня 2005 року, укладеним між АППБ «Аваль» та ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером № 3222481600:02:003:0015, площею 0,1500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вказаного рішення видано виконавчий документ.

21 жовтня 2011 року за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останньою було набуто у власність земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

5 квітня 2013 року за договором дарування, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останнім було набуто у власність земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка має кадастровий номер 3222481601:01:056:0020.

28 серпня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» за договором відступлення права вимоги відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь АТ «Оксі Банк».

На підставі договору відступлення права вимоги від 28 серпня 2019 року АТ «Оксі Банк» здійснило відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп».

Надалі між ТОВ «ФК «Укрфінансгруп» та ТОВ «Юридична компанія Стратегія» укладено договір про відступлення права вимоги № 28-08/19/1 від 28 серпня 2019 року.

Згідно з п.2.1 договору № 28-08/19/1 в порядку та на умовах, визначених договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються.

Відповідно до п.3.1 договору № 28-08/19/1 загальна вартість прав вимоги за договором становить 267800 грн.

Договір № 28-08/19/01 від 28 серпня 2019 року є договором відступлення права вимоги в розумінні ст.ст.512-519 ЦК України і його метою є передача прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а не договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) у розумінні ст.ст.1077-1086 ЦК України.

ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» є фінансовою компанією, що включена до Державного реєстру фінансових компаній.

ТОВ «ЮК «Стратегія» не є фінансовою установою.

Укладення між фінансовою установою ТОВ «ФК «Украфінанс Груп» та юридичною особою, яка не є фінансовою установою ТОВ «ЮК «Стратегія» договору про відступлення права вимоги, яке фактично є третім відступленням одного і того ж права вимоги, суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові між 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, згідно з якими наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін, а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги.

При цьому оспорюваний договір про відступлення права вимоги не є договором факторингу, що вбачається з висновків, викладених в рішенні Деснянського районного суду м.Києва від 8 грудня 2022 року.

Укладення фінансовими установами договору відступлення права вимоги також не передбачено у визначеному ч.1 ст.5 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» переліку фінансових послуг та жодним чином не пов`язано з наданням послуг факторингу.

Отже, ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» з огляду на особливості правового статусу фінансової установи, визначеного Законом «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не мала правових підстав для укладення договору відступлення права вимоги № 28-08/91/1, оскільки вказаний договір не є різновидом фінансових послуг або інших послуг (операцій), пов`язаних з наданням фінансових послуг, діяльність з надання яких є виключно та вичерпно для фінансових установ в силу положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Тобто укладення фінансовою установою договору відступлення права вимоги за кредитним договором виходить за межі обсягу правосуб`єктності фінансової установи та суперечить нормам п.1 ч.1 ст.1, ч.5 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Жоден з попередніх кредиторів, що відступав права вимоги за кредитним договором, не був позбавлений відповідної ліцензії на здійснення фінансових операцій та не перебував в процедурі ліквідації, що унеможливлює відступлення права вимоги за кредитним договором на користь будь-якої фізичної особи та/або не фінансової установи на підставі договору відступлення права вимоги.

Позивач вважає, що право вимоги за кредитним та іпотечними договорами було відступлене ТОВ «ЮК «Стратегія» неправомірно, оскільки договори відступлення суперечать вимогам закону. У зв`язку з чим, ТОВ «ЮК Стратегія є неналежним кредитором у зобов`язаннях, по яким воно вимагає визнання прав іпотекодержателя за собою. Це беззаперечно порушує права позивача, оскільки особа, що не є належним кредитором у зобов`язанні, набуває права звернути стягнення на майно позивача, який є добросовісним набувачем земельної ділянки, який покладався на відомості з відповідних державних реєстрів та документів про відсутність зареєстрованих обтяжень та обмежень щодо земельної ділянки, не знав і не міг знати про існування прав інших осіб чи обтяжень на земельну ділянку.

Оспорювання ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» права власності позивача на земельну ділянку зумовлює виникнення у позивача цивільного інтересу у визнанні недійсними підстав виникнення у ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» прав вимоги щодо вказаної земельної ділянки з метою захисту права власності позивача на земельну ділянку від посягань з боку ТОВ «Юридична компанія «Стратегія».

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 28 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Поліщук В.В. подав апеляційну скаргу, в який просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Зазначає, що з мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається допущення судом порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

У зв`язку із набуттям ТОВ «ЮК Стратегія» прав кредитора та визнання за собою прав іпотекодержателя на підставі договору, укладеного з порушенням вимог законодавства, ТОВ «ЮК «Стратегія» незаконно набуває право звернути стягнення на майно ОСОБА_1 , що очевидно порушує права останнього. Тому відповідно до ст.ст.203 та 215 ЦК, а також п.5 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9, ОСОБА_1 мав всі підстави на звернення до суду з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним. Натомість суд дійшов помилкового висновку про відсутність факту порушення прав позивача, вказаний висновок не відповідає дійсним обставинам справи.

Судом не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ст.512, 1054,1079, 1083 ЦК України та п.1 ч.1 ст.1, ч.5 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ЮК «Стратегія» адвокат Зубко А.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зокрема, зазначає про те, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною оскаржуваного договору, а тому його права в даному випадку не порушуються.

ТОВ «ЮК «Стратегія» за спірним договором не набуло право здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договорів відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором.

Цей договір не містить умов, які передбачали б передання грошових коштів новим кредитором в розпорядження первісному кредитору за плату, тобто умови договору не передбачають прибутку, правовідносини сторін за спірними правочинами не є відносинами у сфері факторингу. Оспорюваний правочин є купівлею-продажем прав вимоги та за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги, укладення якого регулюється статтями 512-519 ЦК України і суб`єктний склад на укладення якого не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, тому наявність у відповідача як нового кредитора ліцензії, необхідної для здійснення фінансових послуг факторингу, не вимагається.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук В,В. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» - адвокат Зубко А.О. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений, будь-яких заяв до суду не направив, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.

Судом установлено, що 7 грудня 2015 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/3767/81/23007.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 7 грудня 2005 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого в іпотеку було передано земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:003:0015, площею 0,1500 на, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Гатне, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку.

Заочним рішенням Подільського районного суду м.Києва від 14 червня 2010 року у справі № 2194/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 247280,62 дол.США, що за курсом НБУ становить 1885564,19 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 7 грудня 2005 року, укладеним між АППБ «Аваль» та ОСОБА_2 , зареєстрованим в реєстрі за № 14864, посвідчений приватним нотаріусом Києво -Святошинського районного нотаріального округу Київської області Яценко П.В., а саме: земельну ділянку площею 0,1500 га, що на плані меж земельної ділянки зазначена кадастровим номером 3222481600:02:003:0015, що розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що належить ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ященко П.В. 7 грудня 2005 року, з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 014/3767/81/23007 від 7 грудня 2005 року у загальному розмірі 1885564,19 грн.

21 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:056:0020, площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1708.

5 квітня 2013 року ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований0 уклали договір дарування земельної ділянки, відповідно до умов якого дарувальник безоплатно передала у власність, а обдарований прийняв у власність вищевказану земельну ділянку.

28 серпня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило на користь АТ «Оксі Банк» права вимоги за кредитним договором № 014/3767/81/23007 від 7 грудня 2005 року.

28 серпня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого АТ «Оксі Банк» відступило на користь відповідача ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» права вимоги за вказаним кредитним договором.

28 серпня 2019 року ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ТОВ «ЮК «Стратегія» уклали договір відступлення права вимоги № 28-08/19/1, на підставі якого право вимоги за кредитним договором № 014/3767/81/23007 перейшло до відповідача ТОВ «ЮК «Стратегія»

За умовами останнього договору кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість права вимоги, що відступається (відчужується) в порядку та на умовах, передбачених договором ( п.2.1 договору).

Пунктом 1.1. договору визначено, що під терміном «Межі права вимоги» мається на увазі відступлення права вимоги за грошовими зобов`язаннями до боржника у національній валюті України, які виникли за умовами кредитного договору на дату укладення даного договору, крім можливості нарахування відсотків, комісій, штрафних санкцій (пені) як банківська (фінансова) установа). Тобто відступається сума заборгованості боржника перед кредитором в повному обсязі, що вказана у додатку № 1 до договору.

У п.3.1 договору визначено, що загальна вартість прав вимоги за договором становить 267800 грн.

Апеляційним судом у справі № 754/4454/21 встановлено, що постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року у справі № 369/247/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ЮК «Стратегія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Курковська Я.Л., приватний нотаріус КМНО Лисенко О.О., приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грицюк П.В., про визнання договорів купівлі-продажу та дарування земельної ділянки недійсними та поновлення записів про обтяження відмовлено у зв`язку з обранням позивачем неналежного (неефективного) способу захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, судом установлено, що у провадженні Деснянського районного суду м.Києва перебувала цивільна справа № 754/4454/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЮК «Стратегія», ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 8 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 4 травня 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Цим рішенням встановлено, що твердження позивача про те, що він належить до кола осіб, які можуть оскаржити дійсність договору про відступлення права вимоги та його посилання на наявність спору в Києво-Святошинському районному суді Київської області є помилковим.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що судовим рішенням у справі № 754/4454/21 встановлено, що оспорюваним позивачем правочином його права та інтереси як власника майна не порушені. Під час даного судового розгляду інших доказів чи підстав, які б свідчили про зворотне стосовно позивача суду не надано. Відтак правові підстави для задоволення позову відсутні. Врахувавши відсутність порушення спірним договором будь-яких прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, надання судом оцінки законності спірного договору не є необхідним.

Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Установлено, що ОСОБА_1 на даний час є власником земельної ділянки, яку попередній власник ОСОБА_2 передав з метою забезпечення своїх зобов`язань за кредитним договором № 014/3767/81/23007 від 7 грудня 2005 року, в іпотеку АППБ «Аваль», правонаступником якого є ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» , та на яку заочним рішенням Подільського районного суду м.Києва від 14 червня 2010 року було звернуто стягнення.

Заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 14 червня 2010 року не виконано. Виконавчий лист, виданий на його виконання, знаходиться на виконанні в Подільському відділі державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Стягувачем у виконавчому провадженні є ТОВ «Юридична компанія «Стратегія».

ТОВ «Юридична компанія «Стратегія», як новий кредитор, оспорювало в суді договори, предметом яких була земельна ділянка, що на даний час належить ОСОБА_1 , в тому числі договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЮК «Стратегія», Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного Суду виходив із того, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права. Якщо позивач вважає себе іпотекодержателем та вважає, що його право іпотекодержателя порушене, належним способом захисту є звернення до суду з вимогою про визнання права іпотекодержателя, а не оспорювання підстав набуття іншими особами прав на предмет іпотеки.

Установлено, що на даний час з 10 січня 2023 року судами розглядається справа за позовом ТОВ «ЮК «Стратегія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання прав іпотекодержателя.

Також установлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» та ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» 28 серпня 2019 року був укладений договір № 28-08/19/1 про відступлення права вимоги. Відповідно до умов договору кредитор відступив права вимоги за грошовими зобов`язання до боржника у національній валюті, які виникли за умовами кредитного договору на дату укладення даного договору, крім можливості нарахування відсотків, комісій, штрафних санкцій (пені) як банківська (фінансова) установа. У пункті 3.1 договору визначено, що загальна вартість прав вимоги за договором становить 267800 грн.; пунктом 3.3. договору передбачено, що кредитор не повертає новому кредитору сплачену останнім загальну вартість прав вимоги за будь-яких обставин.

Отже, ТОВ «Юридична компанія «Стратегія» за спірним договором не набуло право здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договорів відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну ді. ( передати майно, виконати роботу, надати послуг, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема п.1 ч.1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оспорюваний договір не містить умов, які передбачали б передання грошових коштів новим кредитором в розпорядження первісному кредитору за плату, тобто умови договору не передбачають отримання прибутку. Правовідносини сторін за спірними правочинами не є відносинами у сфері факторингу. Оспорюваний правочин є купівлею- продажем прав вимоги та за своєю природою є договором відступлення права вимоги, укладення якого регулюється статтями 512-519 ЦК України і суб`єктний склад на укладення якого не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, тому наявність у відповідача як нового кредитора ліцензії, необхідної для здійснення фінансових послуг факторингу, не вимагається. ( правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду по справі № 757/50829/18 від 10 травня 2022 року).

Оскільки між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ТОВ «ЮК «Стратегія» укладений договір відступлення права вимоги, за умовами якого у останнього лише виникло право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором, доводи позивача про те, що ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» не могло відступати право вимоги за кредитним договором юридичній компанії, оскільки така не є фінансовою установою, є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.

Відтак, підстави для визнання договору про відступлення права вимоги відсутні, у зв`язку з їх недоведеністю.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, на якій посилається позивач, у даному випадку не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки той висновок стосувався укладання між банком та фізичною особою договору факторингу.

З урахуванням висновків, викладених у цій постанові, наявні підстави для зміни рішення суду першої інстанції, з викладенням його мотивувальної частині в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Поліщук Валентином Вячеславовичем, задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 28 листопада 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова складена 15 серпня 2024 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Є.П.Євграфова

Л.Д. Поливач