Постанова

від 07.08.2024 по справі 755/4290/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 серпня 2024 року місто Київ

справа №755/4290/23

провадження№22-ц/824/12309/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,

сторони:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р. Окіпної 10-Б»

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Р. Окіпної 10-Б", подану адвокатом Золотопупом Сергієм Васильовичем,

на додаткове рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 18 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Коваленко І.В., -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСББ "Р.Окіпної 10-Б" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

18 жовтня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення про часткове задоволення позову ОСББ "Р.Окіпної 10-Б" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Р.Окіпної 10-Б" заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 березня 2019 року до 28 лютого 2023 року включно у розмірі 49 271,18 грн., інфляційні втрати за період з 1 березня 2019 року по 16 березня 2020 року включно - у сумі 223,70 грн., 3% річних за період з 1 березня 2019 року по 16 березня 2020 року включно - у сумі 140,08 грн. а всього на загальну суму - 49 634,96 грн..

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 18 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ " Р.Окіпної 10-Б" судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСББ " Р.Окіпної 10-Б" - адвокат Золотопуп С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ " Р.Окіпної 10-Б" судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 11 563,84, в іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при ухваленні додаткового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції за власною ініціативою зменшив розмір витрат позивача на правничу допомогу, що підлягали розподілу.

Крім того, суд першої інстанції стягнув 5000 грн., які фактично сплачені, неправомірно відмовши у стягненні суми, яка має бути сплачена у майбутньому, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону та не відповідає правовим висновкам Верховного Суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Джигурда А.Г. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення залишити без змін. Пославшись на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19, зазначила, що судом першої інстанції вірно зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Витрати є фактично понесеними, коли наявний факт перерахування (сплати) коштів. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про сплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у стягненні таких витрат. До матеріалів справи долучені докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5000 грн. Усі інші витрати, на які посилається сторона позивача, не мають братися до уваги як недоведені та не є фактично понесеними. Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлені позивачем витрати є завищеними, не відповідають складності справи та обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

В судовому засіданні представник позивача ОСББ "Р.Окіпної 10-Б" - адвокат Золотопуп С.В. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, додаткове рішення змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ " Р.Окіпної 10-Б" судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 11 563,84 грн., що разом з уже стягнутими 5000 грн. буде відповідати сумі судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

В судове засідання не з`явилася представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Джигурда А.Г., яка подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідачки та її представника. У заяві підтримала позицію викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення представника позивача - адвоката Золотопупа С.В., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Установлено, що рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2023 року частково задоволені позовні вимоги ОСББ "Р.Окіпної 10-Б" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Р.Окіпної 10-Б" заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 березня 2019 року до 28 лютого 2023 року включно у розмірі 49 271,18 грн., інфляційні втрати за період з 1 березня 2019 року по 16 березня 2020 року включно - у сумі 223,70 грн., 3% річних за період з 1 березня 2019 року по 16 березня 2020 року включно - у сумі 140,08 грн. а всього на загальну суму - 49 634,96 грн..

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 18 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ " Р.Окіпної 10-Б" судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

На підтвердження повноважень представника відповідача надано ордер серії ВІ № 1118349, виданий АБ «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» на надання правничої (правової) допомоги ОСББ «Р.Окіпної10Б» адвокатом Золотопупом С.В.

Крім цього, представником позивача надано:

- Договір про надання правової (правничої) допомоги № 08/02/2023-1 від 08.02.2023, укладений між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р. Окіпної 10-Б» та АБ «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» (далі - Договір) (а.с.23);

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2023, складений на виконання умов Договору № 08/02/2023-1 від 08.02.2023 (а.с.24);

- заключна виписка АТ КБ «Приватбанк» по поточному рахунку клієнта «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» за період з 09.02.2023 по 09.02.2023, відповідно до якої 09.02.2023 ОСББ «Р.Окіпної 10Б» сплатило 2 500,00 грн. в рахунок наданих згідно з Договором про надання правничої допомоги № 08/02/2023-1 від 08.02.2023 послуг відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2023 (а.с.22);

- заключна виписка АТ КБ «Приватбанк» по поточному рахунку клієнта «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» за період з 24.03.2023 по 24.03.2023, відповідно до якої 24.03.2023 ОСББ «Р.Окіпної 10Б» сплатило 2 500,00 грн. в рахунок наданих згідно з Договором про надання правничої допомоги № 08/02/2023-1 від 08.02.2023 послуг відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2023 (а.с.22);

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2023, складений на виконання умов Договору № 08/02/2023-1 від 08.02.2023 (а.с.88).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги № № 08/02/2023-1 від 08.02.2023 року вбачається, що за даним договором Адвокатське бюро "Тарас Кулачко і партнери" зобов`язується надавати клієнту - ОСББ «Р.Окіпної 10Б» правничу допомогу стосовно представництва клієнта у цивільній справі за позовом клієнта до власників квартири АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за внесками і платежами, втарт від інфляції та трьох відсотків річних, зокрема, у Дніпровському районному суді м. Києва.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що правничу допомогу, яка є предметом цього договору буде надавати керуючий партнер Бюро - адвокат Кулачко Тарас Миколайович та адвокат Бюро - Золотопуп С.В., як спільно, так і окремо один від одного, яким надаються усі повноваження та права, передбачені пунктом 1.3 цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що сторони погодили, що вартість послуг складає 2000,00 грн. за одну годину надання послуг.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з значенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2023, адвокатським бюро були надані клієнту послуги на загальну суму 4 907,36 грн. (складення позовної заяви, послуги з отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі; відшкодування витрат адвоката на оплату адміністративного збору за отримання інформації про нерухоме майно відповідача у справі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно)

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2023, адвокатським бюро були надані клієнту послуги на загальну суму 2 405,00 грн. (складення відповіді клієнта на відзив; послуги з отримання інформаційного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Веста-10»; відшкодування витрат адвоката на оплату адміністративного збору за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Веста-10»)

Згідно копій заключних виписок АТ КБ «Приватбанк» по поточному рахунку клієнта «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» вбачається, що 09.02.2023 та 24.03.2023 ОСББ «Р.Окіпної 10Б» перерахувало на рахунок Адвокатського бюро кошти у розмірі 2 500,00 грн. та 2 500,00 грн. відповідно. При цьому, суд враховує, що декларування Адвокатським бюро, як платником єдиного податку, обсягу отриманого доходу від здійснення своєї діяльності безпосередньо впливає на застосування податковим органом до бюро відповідної ставку єдиного податку, а також самої системи оподаткування (спрощеної чи загальної).

До позовної заяви долучено докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 5 000 грн. (2 500 грн. + 2 500 грн.).

Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції, врахував положення статті 141 ЦПК України, докази долучені на підтвердження понесених витрат, категорію заявленого позову, умови договору про надання правової допомоги (в якому сторони договору погодили вартість послуг та порядок розрахунків), обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, характер виконаної роботи, складність справи (розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін), ціну позову, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 179,03 грн. є завищеними та не відповідають складності справи та обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та стягнув з відповідачки ОСОБА_1 на користь ОСББ "Р. Окіпної 10Б" витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 5 000 грн., який є співмірним та розумним з обсягом і змістом наданих послуг, документально підтвердженим та не покладатиме надмірного тягаря на сторону відповідача.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність`встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинним цивільно-процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд від 12 лютого 2020 року в справі №648/1102/19 виклав правовий висновок, відповідно до якого витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

У п. 135 постанови від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив наступне.

"Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 141 цього Кодексу.

Суд вважав, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 907/746/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20, від 13 грудня 2022 року у справі № 910/429/21.»

У п. 135 постанови від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції за власною ініціативою зменшив розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки у даному випадку суд застосував є ч.3 ст. 141 ЦПК України, якою визначені критерії, які застосовуються судом незалежно від клопотання іншої сторони.

Колегія суддів погоджується з визначеною судом першої інстанції сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки така відповідає п.1,2 ч.3 ст. 141 ЦПК України, а саме в такому розмірі витрати відповідають критерію обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, відповідають обсягу вчинених процесуальних дій, обсягу виконаних адвокатом робіт, відповідають критерію розумності їхнього розміру (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу вбачаються цілком обґрунтованими та такими, що підлягали до стягнення в повному обсязі з відповідача ( враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати позивача на професійну правничу допомогу мали бути покладені на відповідачку у розмірі 91,12% що становить 16 563,84 грн.), не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 563,84 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи (стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території з ціною позову 54475,01 грн.), обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що висновок суду про те, що стягненню підлягають лише фактично понесені стороною витрати на професійну правничу допомогу є помилковим та безпідставним, оскільки суд першої інстанції не з цих підстав зменшив суму судових витрат.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 371, 367, 374, 375, 381-384, 390, 435 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Р. Окіпної 10-Б", подану адвокатом Золотопупом Сергієм Васильовичем, залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова складена 15 серпня 2024 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус