Постанова

від 15.08.2024 по справі 320/1577/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1577/24 Головуючий у І інстанції - Діска А.Б.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Василенка Я.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якій просило:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- № 8600760/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600761/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 12 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600762/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600763/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600764/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 03 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600765/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 29 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600766/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 15 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600767/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600768/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600769/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 18 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600770/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 18 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600771/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

- № 8600772/41965647 від 10 квітня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг»;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкову накладну № 1 від 03 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 03 травня 2022 року;

- податкову накладну № 2 від 18 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 18 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 2 від 03 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 03 травня 2022 року;

- податкову накладну № 3 від 03 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 03 травня 2022 року;

- податкову накладну № 4 від 12 травня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 12 травня 2022 року;

- податкову накладну № 4 від 18 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 18 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 6 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 28 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 10 від 29 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 29 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 7 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 28 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 8 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 28 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 9 від 28 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 28 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 3 від 18 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 18 квітня 2022 року;

- податкову накладну № 1 від 15 квітня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» датою її фактичного подання, а саме 15 квітня 2022 року.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року заяву Позивача про поновлення строків подання позову залишено без задоволення.

Визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - повернуто Позивачу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі вказано про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивач не мав об`єктивної можливості вчасно підготувати та подати позовну заяву з огляду на те, що з 01 червня 2023 року Підприємство перебувало у простої. Простій Підприємства був припинений лише 01.11.2023. Крім того, в період з 01.09.2023 по 30.10.2023 директор Підприємства перебував у відрядженні без покладання обов`язків на іншого працівника.

На підставі наведеного, Позивач вважає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відзиву Відповідачів на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з ч. 2 ст. 312 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суддя суду першої інстанції, повертаючи позовну заяву виходив з того, що простій оголошено лише 30 травня 2023 року, в той же час, як про наявність оспорюваних рішень Позивачу було відомо 10 квітня 2023 року, що не заперечується останнім.

Крім того, суддя суду першої інстанції зауважив, що Директор відбув у відрядження, а не зупинив виконувати власні обов`язки, оскільки поїхав до м. Луцька по потребам Підприємства, що підтверджується копією наказу від 30 травня 2023 року № 125-к.

Таким чином, наведені Позивачем доводи суддя суду першої інстанції визнав неповноважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Також, Верховним Судом висловленого позицію в постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 520/3902/2020, за якою у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 420/8997/20 та ухвалі від 03 червня 2021 року у справі № 200/2600/21-а.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані Позивачем рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято 10 квітня 2023 року.

Таким чином, з урахуванням частини другої статті 122 КАС України, строк звернення до суду закінчувався 10 жовтня 2023 року, проте даний адміністративний позов поданий до суду першої інстанції 14 листопада 2023 року, тобто з пропуском строку звернення.

Суддею суду першої інстанції було повернуто позовну заяву Позивачу та заначено, що стосовно посилань на оголошення простою на Підприємстві, то простій оголошено лише 30 травня 2023 року, в той же час, як про наявність оспорюваних рішень Позивачу було відомо 10 квітня 2023 року, що не заперечується останнім.

Крім цього, суддя суду першої інстанції зауважив, що директор відбув у відрядження, а не зупинив виконувати власні обов`язки, оскільки поїхав до м. Луцька по потребам Підприємства, що підтверджується копією наказу від 30 травня 2023 року № 125-к.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Наказу Товариство з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» від 30 травня 2023 року № 126, у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для ведення господарської діяльності підприємства у повному обсязі через систематичне відключення електроенергії, пов`язане із руйнуванням енергетичної інфраструктури через тривалі періодичні обстріли, враховуючи зниження обсягів господарської діяльності через військову агресію Російської Федерації проти України, керуючись приписами ст.ст. 34, 113 Кодексу законів про працю України, та Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, оголошено простій не з вини працівників всім працівникам ТОВ «КСК Білдінг» з 01.06.2023 до можливості відновити роботу з оплатою у розмірі 2/3 окладу.

Вказаним наказом визначено, що під час простою працівники звільняються від обов`язку бути присутніми на робочих місцях та на робочих місцях у офісі; працівникам товариства: дозволити залишати свої робочі місця на період простою; перебувати на зв`язку та бути готовим стати до роботи з наступного дня після повідомлення про закінчення простою.

Наказом Товариство з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» від 31 жовтня 2023 року № 127 припинено простій, оголошений наказом від 30.05.2023 № 126 з 01.11.2023 для працівників ТОВ «КСК Білдінг».

Зазначеним наказом встановлено працівникам Товариства дотримуватись режиму робочого часу, визначеного Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, наявними в матеріалах даної адміністративної справи доказами встановлено, що з 01 червня 2023 року по 01 листопада 2023 року Підприємство перебувало у простої.

Отже, Позивач у вищевказаний період об`єктивно не мав можливості підготувати та подати позовну заяву.

Крім того, в період з 01.09.2023 по 30.10.2023 директор Підприємства перебував у відрядженні без покладання обов`язків на іншого працівника, що підтверджується Наказом ТОВ «КСК Білдінг» від 30 травня 2023 року № 125-к.

Таким чином, директор підприємства фактично перебував не за місцем знаходження юридичної особи, тому фізично не мав доступу до потрібної документації.

Як вже було зазначено раніше, даний адміністративний позов подано до суду першої інстанції 14 листопада 2023 року.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених Позивачем причин, суддя суду першої інстанції мав враховувати також період часу, який сплинув з моменту припинення простою Підприємства та подачею даного адміністративного позову.

Враховуючи подання Позивачем позовної заяви у стислі строки, добросовісну його процесуальну поведінку, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок судді суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на звернення до суду у цій справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки Сторони та пропорційністю між застосованими засобами, наслідком чого стало порушення права Позивача на судовий захист.

Розглянувши доводи ТОВ «КСК Білдінг» в частині поновлення пропущеного строку на звернення до суду, перевіривши їх обґрунтованість, дослідивши матеріали справи, з огляду на обставини, які не залежать від волі та дій Позивача, а пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду з позовною заявою, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку, оскільки сукупність доводів і обставин, наведених вказаною особою підтверджуються наявними і допустимими доказами на обґрунтування поважності причин пропуску строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає вказані ТОВ «КСК Білдінг» причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою поважними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок судді суду першої інстанції про повернення позовної заяви Позивачу.

Оцінюючи інші доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що допущені порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нового судового рішення про направлення справи для розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Білдінг» - задовольнити.

Ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Я.М. Василенко

Л.О. Костюк