ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/12300/23 Головуючий у І інстанції - Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Василенка Я.М., Костюк Л.О.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Управління Черкаської єпархії Української православної церкви, ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, Державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штрика Євгена Анатолійовича, Треті особи: Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви» (Православної Церкви України) с. Іркліїв», Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Черкаської єпархії Української православної церкви, ОСОБА_1 звернулися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Черкаської обласної військової адміністрації, Державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штрика Євгена Анатолійовича, Треті особи: Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви» (Православної Церкви України) с. Іркліїв», Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якій просили:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації «Про заяву віруючих громадян» № 327 від 26.06.2023;
- визнати протиправним і скасувати рішення Державного реєстратора Штрика Євгенія Анатолійовича про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцької Парафії Черкаської Єпархії Української Православної Церкви с. Іркліїв», код ЄДРПОУ 24410955 (адреса; 19950, Україна, Черкаська обл., Чорнобаївський район, село Іркліїв, вул. Богдана Хмельницького, буд. 60), на підставі якого внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1009601070007000100 від 30.06.2023;
- визнати протиправним і скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1009601070007000100 від 30.06.2023, що внесений Державним реєстратором Штриком Євгенієм Анатолійовичем щодо державної реєстрації змін до установчих документів (статуту) юридичної особи - Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцької Парафії Черкаської Єпархії Української Православної Церкви с. Іркліїв», код ЄДРПОУ 24410955 (адреса; 19950, Україна, Черкаська обл., Чорнобаївський район, село Іркліїв, вул. Богдана Хмельницького, буд. 60), зі зміною підлеглості з «Української Православної Церкви» на «Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»; назви на Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Іркліїв», юридичної адреси на вул. Богдана Хмельницького, будинок 60, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, та викладенням статуту в новій редакції.
Позов обґрунтований тим, що внаслідок неправомірних дій Відповідачів було порушено право Позивачів на свободу совісті та віросповідання, вільне волевиявлення відповідної релігійної організації і вибір сповідування релігійного культу, які гарантуються статтею 35 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Від представника Третьої особи - Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви» (Православної Церкви України) с. Іркліїв» - адвоката Тараненка М.О. до суду першої інстанції надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року клопотання представника Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви» (Православної Церкви України) с. Іркліїв» - адвоката Тараненка М.О. від 19.06.2024 вх. № 30267/24 - задоволено.
Залишено без розгляду позовну заяву Управління Черкаської єпархії Української православної церкви, ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, Державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штрика Євгена Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви» (Православної Церкви України) с. Іркліїв» та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправним та скасування рішення в адміністративній справі № 580/12300/23.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказав, що оскарженим розпорядженням зареєстровано статут Релігійної громади «Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви» (вул. Богдана Хмельницького, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область) з іншою юридичною назвою, тобто, фактично у протиправний спосіб було змінено найменування Релігійної громади.
Отже, предметом спору є саме порушення Відповідачами положень Законів України якими регулюється порядок внесення змін і доповнень до Статутних документів юридичної особи - Релігійної громади «Свято-Троїцький Собор Черкаської Єпархії Української Православної Церкви», на підставі яких прийняті оскаржувані розпорядження та рішення Державного реєстратора.
Такі обставини належать до сфери публічно-правових відносин, оскільки випливають зі змісту повноважень суб`єктів владних повноважень, прийнятих з порушенням чинного законодавства України.
Таким чином, неправильним є висновок суд першої інстанції, що предметом і основною вимогою спору в справі № 910/19656/23, яка перебуває на розгляді в Господарському суді м. Києва є визнання незаконним і скасування розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 26.06.2023 № 327 «Про заяву віруючих громадян», оскільки цей спір пов`язаний безпосередньо з корпоративними правовідносинами.
Таким чином, справа № 580/12300/23, яка розглядається Черкаським окружним адміністративним судом і справа № 910/19656/23, яка перебуває на розгляді в Господарському суді м. Києва не є справами про той самий предмет і з однакових підстав, а тому відсутні підстави, вказані в п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, для залишення позову без розгляду.
Відзиву Відповідачів, Третіх осіб на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що, у Черкаському окружному адміністративному суді та Господарському суді м. Києва на розгляді перебувають дві аналогічні справи за позовом ОСОБА_1 , Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви до одних і тих же відповідачів з тим самим предметом та з однакових підстав.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 340/869/19 вказано, що ця підстава кореспондується з принципом «res judicata» (юридичної (правової) визначеності), у відповідності з яким, зокрема, якщо справу уже вирішено судом, вдруге заявляти тотожний адміністративний позов не можна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу «res judicata», наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
Таким чином, зазначена підстава для залишення позову без розгляду спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону Позивач просить про захист свого права.
При цьому, підставою позову можуть бути тільки юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки, а саме: виникнення, зміну та припинення правовідносин. Натомість фактичні дані справи до підстав позову не відносяться, оскільки такі лише підтверджують наявність або відсутність тих юридичних фактів, які складають підставу позову. Таким чином, обставини (доводи), які не утворюють нових підстав позову, на них можна акцентувати увагу суду під час дослідження іншої справи, й вони не зумовлюють необхідності заявляти новий позов.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 340/807/21.
Колегія суддів звертає увагу, що в провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/19656/23 за позовом ОСОБА_1 , Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцький собор Черкаської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Іркліїв», Черкаської обласної військової адміністрації, Державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штрика Євгенія Анатолійовича про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, статуту релігійної організації та розпорядження, визнання незаконною державної реєстрації змін до установчих документів, зобов`язання вчинити дії.
У вищевказаній справі № 910/19656/23 заявлено наступні позовні вимоги:
- визнати незаконним і скасувати розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 26.06.2023 № 327 «Про заяву віруючих громадян»;
- визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів віруючих релігійної громади «Свято-Троїцький собор Української Православної Церкви» (код ЄДРПОУ 24410955), яке оформлене протоколом від 02.06.2023 № 1;
- визнати незаконним і скасувати Статут Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцький собор Черкаської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Іркліїв», нова редакція, затверджений розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 26.06.2023 № 327 «Про заяву віруючих громадян»;
- визнати незаконною проведену Державним реєстратором Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штриком Євгенієм Анатолійовичем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) зміни до установчих документів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Черкської єпархії Української Православної Церкви с. Іркліїв», ідентифікаційний код 24410955 від 30.06.2023 в 15:44:41, номер запису: 1009601070007000100;
- зобов`язати Державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) від 30.06.2023 в 15:44:41, номер запису: 1009601070007000100.
Таким чином дана адміністративна справа № 580/12300/23, яка розглядається Черкаським окружним адміністративним судом і справа № 910/19656/23, яка перебуває на розгляді в Господарському суді м. Києва є справами про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, основна вимога у вказаних справах є визнання протиправним і скасування розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації «Про заяву віруючих громадян» № 327 від 26.06.2023, оскільки на підставі даного розпорядження вчинялися всі наступні дії.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 зазначила, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства, з огляду на приватноправовий характер правовідносин. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18, від 18 березня 2020 року у справі № 466/6221/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15, від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.
Крім того, Касаційний господарський суд у постанові від 27.05.2020 у справі № 910/13499/19 за позовом Релігійної організації до обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови обласної державної адміністрації, яким зареєстровано статут релігійної організації у новій редакції, зазначив про належність цієї категорії спорів до господарської юрисдикції.
Відтак, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у матеріалах даної адміністративної справи доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви у даній адміністративній справі без розгляду.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду - без змін.
Керуючись статтями 229, 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Я.М. Василенко
Л.О. Костюк
Повний текст складено 15.08.2024 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121035351 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні