Постанова

від 14.08.2024 по справі 438/815/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 438/815/24 пров. № А/857/12379/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Носа С.П.;

суддів:Довгої О.І., Затолочного В.С.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 02 травня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 438/815/24 (суддя Ткачова С.М., м. Борислав) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся у Бориславський міський суд Львівської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач), в якому просив скасувати постанову серія БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області сержантом поліції ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАПта накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.2ст.122 КУпАП- закрити.

Також позивач у своїй позовній заяві просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови серія БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Представник ОСОБА_1 у заявленому клопотанні зіслався як на поважну підставу поновлення строку на те, що 30.04.2024 він як представник позивача ознайомився у Бориславському міському суді Львівської області з матеріалами справи № 438/418/24, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 cт. 130КУпАП, де йому та позивачу стало відомо про наявність оскаржуваної постанови серії БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка виносилась 16.02.2024 без участі позивача, в ній відсутні підписи ОСОБА_1 , а підписи в ній - не його, від підписів та від отримання її копії він не відмовлявся, копію такої не отримував.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 02 травня 2024 року у задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови серія БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серія БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не було відомо про оскаржувану постанову про серія БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а про неї дізнався представник позивача 30.04.2024 року при ознайомленні з матеріалами справи №438/419/24. Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено процесуальні норми ст. 123 КАС України, оскільки відмовляючи у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови серія БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Бориславський міський суд Львівської області не надав можливості позивачу звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку вказавши інші підстави для поновлення такого строку.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст.312, п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2024 поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області сержантом поліції Работецьким М.Я. винесено постанову серії БАД №587139 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2ст. 122 КУпАП.

Позивач не погоджуючись з вказаною вище постановою відповідача серії БАД № 587139 від 16.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, звернувся у Бориславский міський суд Львівської області.

Оскільки позовна заява подана позивачем до суду 01.05.2024, місцевий суд вважав її поданою з пропуском десятиденного строку, передбаченого ч. 2ст. 286 КАС України, відтак повернув позовну заяву позивачеві.

В даному контексті суд апеляційної інстанції наголошує, що завданням адміністративного судочинства, в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.

З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин має застосовуватись десятиденний строк звернення до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2024 відповідачем винесено постанову серії БАД №587139 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2ст. 122 КУпАП.

Однак позовна заява подана позивачем до суду лише 01 травня 2024 року.

Частиною першоюстатті 123 КАС Українипередбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами частини другоїстатті 123 КАС Україниякщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналогічні положення щодо можливості поновлення пропущеного строку містяться в абз. 2статті 289 КУпАП, відповідно до якого в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС Українипередбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четвертастатті 123 КАС України).

Таким чином суд першої інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Втім, із змісту судового рішення слідує, що суд першої інстанції відмовивши у задоволенні клопотання представника пзивача ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови відповідача серії БАД №587139 від 16.02.2024, не надав можливості позивачу подати в десятиденнй строк заяву із обґрунтуванням нових підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду.

З огляду на наведене, повернення позовної заяви з мотивів відмови у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів визнає передчасним, оскільки обов`язковою умовою для застосування частини третьої статті 123 КАС Україниє залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті.

Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

На неможливість повернення позовної заяви з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання/заяви про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 140/2046/19, від 10 червня 2020 року у справі № 620/1715/19, від 23 вересня 2020 року у справі № 640/5645/19, від 03 грудня 2020 року у справі № 817/660/18, від 17 березня 2021 у справі № 160/3092/20, від 18 березня 2021 у справі № 640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі № 640/17351/19 і апеляційний суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимогстатті 123 КАС України.

Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом в обов`язковому порядку має бути поставлено на обговорення з особою, яка подала позов. Це реалізується або шляхом постановлення судом ухвали про надання позивачеві часу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, або безпосередньо у судовому засіданні. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний з фактом виникнення у суду питання дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність поважних причин для його поновлення.

Подібний підхід застосований касаційним судом у постанові від 11 лютого 2021 року в справі № 140/2046/19.

У справі Bellet v. France Європейський Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі "Жоффре де ля Прадель проти Франції" від 16.12.92 року).

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно повернув позовну заяву, внаслідок чого було обмежено право позивача на захист своїх інтересів.

Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.308, 312, 315, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 02 травня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 438/815/24 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос судді О. І. Довга В. С. Затолочний