Рішення

від 15.08.2024 по справі 445/633/24

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/633/24

провадження № 2/445/541/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В.М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши увідкритому підготовчомузасіданні взалі судув м.Золочеві Львівськоїобласті справуза заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітніми дітьми,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить встановити факт, що він самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позову зазначає,що вінта ОСОБА_2 ,з 14липня 2011року,перебували узареєстрованому шлюбі.Від шлюбуу нихнародилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Згіднорішення Золочівськогорайонного судувід 06листопада 2023року,шлюб міжсторонами розірвано.Проживання дітейсаме разомз заявникомзумовлене виїздом ОСОБА_2 за кордон,Республіку Польща.Після початкувійськових дійна територіїУкраїни ОСОБА_2 виїхала напостійне місцепроживання доРеспубліки Польщаі фактичностворила іншусім?ю,адже проживаєз іншимчоловіком -громадянином Польщіоднією сім`єю,є вагітноювід нього,та,з їїслів,має намірзареєструвати зним шлюбв республіціПольща тапроживати постійнов ційкраїні,Після виїздуза кордонжодного разувона неповерталась додому.Неповнолітні дітизалишились повністюпід опікоюлише батька,він самостійнозабезпечує,виховує,доглядає,організовує весьпобут дітям,водить дітейдо школи,забирає зішколи,допомагає ушкільному навчальномупроцесі,готує їстидітям,забезпечує повнийцілодобовий їхдогляд,постійно фізичноперебуває здітьми.Мати дітейсамоусунулась відвиконання батьківськихобов?язків повихованню дітей,не береучасті удогляді задітьми,не займаєтьсята нецікавиться їхрозвитком,не береучасті уматеріальному забезпеченніта утриманнідітей,не надаєжодних коштівна забезпеченнядітей. Вказує, що зараз на території України тривають військові дії. Знаходження на території України з неповнолітніми дітьми є досить небезпечним. Без підтвердження встановлення факту самостійного виховання неповнолітніх дітей він може бути у будь-який час мобілізований, і фактично неповнолітні діти залишаться одні, без батька, без матері та будь-яких інших родичів, які можуть здійснювати за ними догляд та займатись їх вихованням, та здійснювати їх матеріальне забезпечення. Така ситуація є вкрай небезпечною для подальшої долі неповнолітніх дітей. Тому просить встановити факт самостійного виховання, та утримання батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивач не з`явився, разом з цим подав заявою про можливість розгляду справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -служба у справах дітей Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву, в якій просить суд розглянути дану справу у їх відсутності з врахуванням висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 09.02.2024 р. за № 4-10-2024.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій зазначила, що покладається на розсуд суду.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України передбачено розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

З наданих заявником відомостей і доказів судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

Згідно свідоцтв про народження, серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Матеріалами справи, також встановлено, що шлюб, який був зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 14.07.2011 року, актовий запис № 3, рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 06.11.2023 року шлюб - розірвано.

На підтвердження обставин проживання та виховання дітей з батьком і перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його утриманні, судом досліджуються наступні документи.

Згідно акту про обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства ОСОБА_1 , від 26.01.2024 року, засвідчено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів дітей батько приділяє їм багато уваги, забезпечує усім необхідним для їх розвитку. В ході бесіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що бажають проживати з батьком, матір свою люблять, але проживати з нею не хочуть. Зі слів батька, працює він не офіційно.

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України, від 26.03.2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 перетнула кордон Рава-Руська.

Рішенням виконавчого комітету Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області № 4-10-2024 від 09.02.2024 р., визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконавчим комітеом Підберізцівської сільської ради, як органу опіки та піклування, затверджено рішення про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_1 . Із змісту вказаного витягу із протоколу № 1 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Підберізцівської сільської ради від 09.02.2024 р. вбачається, що батько створив належні умови для проживання та виховання малолітніх дітей. Діти забезпечені усім необхідним для нормального розвитку та проживання, зокрема одягом, взуттям, продуктами харчування, книгами, тощо. Є окремі місця для сну та для проведення вільного часу. Квартира чиста та прибрана. Стосунки дітей та батька теплі та доброзичливі. В ході бесіди під час візиту діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що бажають, щоб їх місце проживання було визначено із батьком. Зі слів дітей, він приділяє їм достатньо уваги, забезпечує усім необхідним для нормального розвитку та проживання. Також діти повідомили, що люблять свою матір, однак проживати з нею не хочуть. На сьогоднішній день спілкуються з нею через додаток «Вайбер», оскільки вона перебуває за кордоном. Згідно характеристики Підберізцівської сільської ради, ОСОБА_1 народився та виріс в с. Підберізці Львівського району Львівської області. За час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони. Характер спокійний. Розлучений, на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Нарікань з боку сусідів та односельчан до виконкому сільської ради на його поведінку не надходило. Алкоголю та наркотиків не вживає. Згідно довідок навчального закладу, діти навчаються в СЗОШ 1-ІІІ ст. № 47 м.Львова, ОСОБА_6 в 3-В класі, Злата у 6-А класі. Батько працює неофіційно, однак робота дає йому можливість забезпечувати дітей усім необхідним для нормального розвитку та проживання. 05.02.2024 року проведено телефонну розмову (по вайберу) із громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір?ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності працівників служби у справах дітей та відділу з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей Підберізцівської сільської ради. Під час бесіди, матір повідомлено, що на розгляді органу опіки та піклування Підберізцівської сільської ради перебуває заява її колишнього чоловіка, щодо визначення місця проживання їх спільних дітей із батьком за адресою: АДРЕСА_1 . В ході розмови ОСОБА_2 повідомила, що приблизно 9 місяців тому вона виїхала за кордон на роботу в Республіку Польща і з того часу в Україну не поверталася. З дітьми мати спілкується через додаток «Вайбер», періодично передає дітям подарунки і жодним іншим чином не допомагає колишньому чоловіку у вихованні та утриманні дітей. Зі слів ОСОБА_2 , на даний час вона не має свого постійного житла, тому діти з нею проживати не можуть.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявником у заявленій вимозі про встановлення факту не доведено ту обставину, що від встановлення факту самостійного виховання неповнолітніх дітей може бути встановлено, припинено чи змінено його особисті чи майнові права, а також, не доведено, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення та підтверджується достатніми доказами.

Так, згідно ч.6ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Суд відзначає, що батьки мають рівні обов`язки щодо виховання та утримання дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою або шлюб між ними розірвано, а також незалежно від того, чи проживають батько чи мати разом з дітьми або окремо від дитини, що визначено ст. 141 Сімейного кодексу України.

Згідно ч.4ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч.1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, в якій зазначено, що той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця.

Частиною 1 статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

А тому, з вищевказаного слідує, що встановлення факту самостійного виховання неповнолітніх дітей можливе в ході вирішення питання про позбавлення одного з батьків батьківських прав та встановлення обставин невиконання одним з батьків батьківських обов`язків.

Також, суд виходить з того, що суду не надано належних доказів на підтвердження обставин, наведених у заяві.

Частина перша ст. 319 ЦПК України зобов`язує суд у рішенні про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого зазначити мету встановлення факту.

До сфери п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України також належать суміжні способи захисту прав, що не вносять змін до існуючих правовідносин. Зокрема, у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Суд у даній справі не встановив факт порушення особистих прав заявника, які б підлягали захисту у судовому порядку в обраний ним спосіб, та необхідність, дійсну мету встановлення (підтвердження) судом фактів, про які просив заявник.

Верховний Суд України у листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертав увагу судів, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

На думку суду, встановлення фактів спільного проживання батька з дитиною, виховання дитини батьком та утримання батьком дитини не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих прав заявника як батька, про які він зазначив у заяві.

Іншими словами, оскільки заявник не довів, що матір не здійснює прав та не виконує обов`язків щодо своїх неповнолітніх дітей, а вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, є необґрунтованою.

Утримання дітей батьком є законним обов`язком та не потребує встановленню судом з тією метою, про яку зазначив заявник.

Отже, суд виснує, що факти, які просив установити заявник, не породжують юридичні наслідки, не мають юридичне значення, тобто від них не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника. З цих підстав суд відмовляє у задоволенні заяви повністю.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 258, 259, 263-268, 315-319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

у задоволені вимог заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітніми дітьми - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 15.08.2024.

Суддя В. М. Сивак