Постанова

від 16.08.2024 по справі 463/7284/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/7284/23 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С. В.

Провадження № 22-ц/811/1437/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року, у справі за позовом автогаражного кооперативу «Керченський» Личаківського району міста Львова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

в серпні 2023 року автогаражний кооператив «Керченський» Личаківського району міста Львова звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3 276,57 грн.

Позов мотивовано тим, що 25 грудня 2002 року ОСОБА_1 прийнятий у члени автогаражного кооперативу «Керченський», на підставі його заяви у зв`язку з придбанням ним на підставі договору купівлі-продажу гаража № НОМЕР_1 , який знаходиться у цьому кооперативі. Рішенням зборів уповноважених членів кооперативу, яке оформлене протоколом № 2 від 26 квітня 2018 року, встановлений розмір членських внесків у сумі 60 грн. Рішенням зборів уповноважених членів кооперативу, яке оформлене протоколом № 1 від 04 лютого 2023 року, встановлений розмір членських внесків у сумі 100 грн, який має сплачуватися членами кооперативу починаючи з січня 2023 року включно. Однак, відповідач не здійснює оплату членських внесків, що підтверджується довідкою про заборгованість, така становить 2 400 грн. Статутом також передбачено, пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен прострочений день. Також просить стягнути з відповідача на підставі частини другої статті 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних, які відповідно до проведених позивачем розрахунків, складають: інфляційні втрати - 514,45 грн, 3 % річних 102,20 грн. Враховуючи вище викладене, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року позовні вимоги автогаражного кооперативу «Керченський» Личаківського району міста Львова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Автогаражного кооператива «Керченський» Личаківського району міста Львова заборгованість по сплаті членських внесків в розмірі 2 400 грн, інфляційні втрати в розмірі 514,45 грн, 3 % річних в розмірі 102,20 грн, пеню в розмірі 259,92 грн, а всього 3 276,57 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Автогаражного кооператива «Керченський» Личаківського району міста Львова витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.

Судовий збір в розмірі 2 481 грн компенсовано Автогаражному кооперативу «Керченський» Личаківського району міста Львова за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши в травні 2024 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій міститься прохання скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а відтак, таке підлягає скасуванню.

Зазначає, що ОСОБА_1 є інвалідом війни першої групи, відтак на нього поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами станом на 03 серпня 2023 року, відповідно до якого він є звільнений від орендної плати за користування нежилими приміщеннями, що орендуються під гаражі для спеціальних засобів пересування (автомобілів, котоколясок, велоколясок тощо) та безплатне надання для цих засобів гаражів - стоянок незалежно від їх форми власності, тому норми Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087-1V та Статут автогаражного кооперативу «Керченський» Личаківського району м. Львова на нього не поширюються.

Крім того стверджує, що написати заяву про вступ у кооператив його схилили шляхом обману, пояснивши, що це формальність і плата буде символічною, не врахувавши, що він мав і має зараз пільги передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згодом оплату збільшили, а на його звернення щодо виходу з кооперативу, не реагували та відмовляли йому в цьому.

Не погоджується сторона відповідача і з судовими витрати у сумі - 6 184 грн, з яких 2 684 грн - сума сплаченого судового збору та 3 500 грн - сума витрат на професійну правничу допомогу, що є явно завищеними. Так, ціна позову становить 3 276 грн 57 коп., а витрати на правничу допомогу 3 500 грн. Фактично витрати на правничу допомогу більші ніж ціна позову, що, на його думку, є неспівмірним з ціною позову. Звертає увагу на те, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (частина четверта статті 137 ЦПК України).

05 серпня 2024 року зареєстровано відзив автогаражного кооперативу «Керченський» Личаківського району міста Львова на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому міститься прохання відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований законністю та обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду, з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судами двох інстанцій встановлено такі обставини:

25 грудня 2002 року ОСОБА_1 прийнятий у члени автогаражного кооперативу «Керченський», що підтверджується протоколом №17 засідання правління кооперативу (додаток № 2) на підставі його заяви, у зв?язку з придбанням ним гаража № НОМЕР_1 , який знаходиться у цьому кооперативі, згідно договору купівлі - продажу, посвідченого Першою львівською державною нотаріальною конторою 16 травня 2002 року та зареєстрованого у реєстрі за № 2-1094.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087-IV (далі - Закон №1087-1V), кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Відповідно до статті 12 Закону №1087-1V, основними обов`язками члена кооперативу е: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (стаття 15 Закону №1087-IV). До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, тощо.

Аналіз зазначених вище положень абзацу 10 статті 2, частини першої та другої статті 15 Закону №1087-IV свідчить, що загальні збори членів кооперативу визначають шляхом прийняття рішень розмір членського внеску та порядок його сплати, в тому числі і періодичність оплати.

Статутом автогаражного кооперативу «Керченський» Личаківського району м. Львова, затвердженим загальними зборами його членів (протокол №1 від 7 липня 2017 року) (далі - Статут кооперативу) (додаток № 0), також передбачено ряд положень, які стосуються внесків його членів, порядку та періодичності їх сплати, та відповідальності за порушення цих обов`язків:

п. 4.1 - джерелами формування майна Кооперативу є внески членів Кооперативу: а) вступні, членські, цільові і додаткові внески його членів;

п. 4.2 - розмір і терміни сплати внесків, додаткові види внесків для членів кооперативу визначаються правлінням кооперативу. У випадку, якщо дійсні члени кооперативу не погоджуються із обґрунтованістю встановлених строків сплати чи розміру внесків, вони вправі ініціювати перегляд цього питання черговими/позачерговими загальними зборами (зборами уповноважених) кооперативу. Рішення правління кооперативу з цього питання є обов`язковим до виконання та може бути переглянуте лише загальними зборами членів (зборами уповноважених) кооперативу.

п. 4.6 - грошові кошти Кооперативу формуються з надходжень від всіх видів внесків, які сплачуються в касу кооперативу або шляхом переказу коштів на банківський рахунок;

п. 4.7 - вступні і цільові внески члени Кооперативу сплачують грошовими коштами: ...

б) членський внесок - грошовий неповоротний внесок для забезпечення поточної діяльності кооперативу, який визначається правлінням кооперативу, що періодично сплачується членом Кооперативу до 20 числа кожного місяця за минулий; ...

п. 4.8 - член кооперативу, що не сплатив вступний, членський або цільовий внесок у встановлений термін, за кожен несплачений день повинен заплатити пеню у розмірі, який визначають загальні збори (збори уповноважених), але не менше 0,2 % від суми заборгованості.

п. 7.2. До компетенції загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу належить: ...

д) визначення розмірів та термінів слати вступного, членського і цільового та інших внесків, та ліміту касової готівки, яка знаходиться в кооперативі - у випадку, якщо з рішенням правління кооперативу з цих питань не згодні більше як десять відсотків дійсних членів кооперативу, про що ними подано правлінню кооперативу колективну заяву відповідного змісту; ...

п. 8.4 Правління кооперативу діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу і здійснює наступні повноваження: - визначає розміри та терміни сплати вступного, членського і цільового та інших внесків, та ліміту касової готівки, яка знаходиться в кооперативі.

п. 15.1 Основними обов`язками члена Кооперативу є:

дотримання та виконання Статуту та правил внутрішнього розпорядку кооперативу, рішень загальних зборів (зборів уповноважених), правління кооперативу та ревізійної комісії;

виконання своїх зобов`язань перед кооперативом, в т.ч. своєчасна та повна сплата внесків, передбачених цим Статутом. (а.с.29).

Таким чином, положеннями Статуту кооперативу передбачено обов`язок члена кооперативу своєчасно та повно сплачувати у грошовій формі членські внески, які сплачуються щомісячно не пізніше 20 числа кожного наступного місяця за попередній місяць. Також Статутом передбачено пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Рішенням зборів уповноважених членів кооперативу, яке оформлене протоколом № 2 від 26 квітня 2018 року, встановлений розмір членських внесків у сумі 60 грн (а.с.14).

Рішенням зборів уповноважених членів кооперативу, яке оформлене протоколом №1 від 04 лютого 2023 року встановлений розмір членських внесків у сумі 100 грн, який має сплачуватися членами кооперативу починаючи з січня 2023 року включно (а.с.15).

Приписами частини першої статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в порушення своїх зобов`язань перед АГК «Керченський», з січня 2020 року по червень 2023 року не здійснював оплати членських внесків, що стверджується довідкою про заборгованість на загальну суму 2 760 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина перша статті 625 ЦК України).

Оскільки зобов`язання відповідача є грошовим, в разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, зокрема - сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми. Вказані проценти так само, як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов`язання, і на відміну від пені не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрату кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем і не спростованого відповідачем, сума 3% річних за період з січня 2020 року по червень 2023 року становить 102,20 грн, інфляційні втрати за аналогічний період - 514,45 грн.

Пунктом 4.7 Статуту, передбачено, що членський внесок періодично сплачується членом кооперативу до 20 числа кожного місяця за минулий.

У п. 4.8. Статуту, зазначено, що член кооперативу, що не сплатив вступний, членський або цільовий внесок у встановлений термін, за кожен несплачений день повинен заплатити пеню у розмірі, який визначають загальні збори, але не менше 0,2 % від суми заборгованості.

За розрахунком позивача відповідач за несвоєчасну сплату членських внесків також повинен сплатити пеню у розмірі 259,92 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно вимог статті 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Неустойка є способом забезпечення виконання зобов`язання та наслідком його порушення. До моменту порушення зобов`язання неустойка виконує функцію забезпечення, тобто стимулює боржника до належного виконання. Якщо зобов`язання боржником порушене, стягнення неустойки є наслідком такого порушення.

Згідно вимог частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Встановивши, що відповідач ОСОБА_1 є членом автогаражного кооперативу «Керченський», на нього розповсюджуються умови Статуту кооперативу, те, що відповідач не сплачував членські внески, в нього утворилась заборгованість по сплаті членських внесків в розмірі 2 400 грн, інфляційні втрати в розмірі 514,45 грн, 3 % річних в розмірі 102,20 грн, пеня в розмірі 259,92 грн, а всього 3 276,57 грн, відповідачем цього не спростовано, місцевий суд дійшов до вірного висновку про стягнення заборгованості, а відтак і про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується також із висновками суду першої інстанції щодо стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 3 500 грн. Судом вірно враховано характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості. Відповідачем такий не спростовано належним чином.

Посилання сторони відповідача в апеляційній скарзі на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (зі змінами станом на 03 серпня 2023 року) в частині безпідставності вимог про стягнення з нього членських внесків є безпідставними, оскільки пільги на сплату членських внесків у гаражному кооперативі Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не передбачені, а тому відповідач у повному обсязі несе обов`язок зі сплати членських внесків у кооперативі членом якого він є.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо обману при прийнятті його у кооператив та наявність перешкод у користуванні гаражем не заслуговують на увану, оскільки не стосуються предмету спору, а також жодними належними доказами не підтверджуються.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищенаведеним. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом першим частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич