Ухвала

від 14.08.2024 по справі 308/1690/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/1690/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/342/24 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2024 року в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 15.02.2023 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, у кримінальних провадженнях: № 42022070000000069 від 12.05.2022 року та № 62023140160000043 від 21.02.2023 року відмовлено.

З матеріалів судового провадження вбачається, що адвокат ОСОБА_5 , який представляє інтереси підозрюваної ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 15.02.2023 року за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України по кримінальному провадженню № 42022070000000069 від 12.05.2022 року, обґрунтовуючи тим, що дане повідомлення про підозру є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки під час винесення такого було порушено ряд норм Конституції України та кримінально-процесуального права. Зокрема, у поданій скарзі, ОСОБА_5 , вказав на наступні підстави для скасування повідомлення про підозру: повідомлення про підозру ОСОБА_6 не було вручено останній у спосіб передбачений КПК України, оскільки не було належним чином встановлено її особу (по паспорту); повідомлення про підозру за своїм змістом є необґрунтованим; у повідомленні про підозру від 15.02.2023 року міститься невірна кваліфікація дій; анкетні дані ОСОБА_6 у повідомленні про підозру є сфальсифікованими; у повідомленні про підозру не вказано жодних доказів на підтвердження корисливого мотиву ОСОБА_6 та її умислу, а також відсутні докази попередньої змови; частина наявних у матеріалах справи доказів, які зібрані органом досудового розслідування є неналежними; Ужанський національний природній парк не є правоохоронним органом, а тому і ОСОБА_6 не є працівником правоохоронного органу; ОСОБА_6 не є директором Ужанського національного природного парку; по справі не проведено судово-земельну експертизу; наявна у матеріалах справи наукова ботанічна експертиза проведена з грубим порушенням; органом досудового розслідування не встановлено осіб, які здійснили порубку та реалізацію лісо продукції; обшук проведений слідчим за адресою АДРЕСА_1 з численними порушеннями; повідомлення про підозру від 15.02.2023 року не відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Враховуючи вищезазначені порушення вимог Закону, адвокат просив слідчого суддю, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 15.02.2023 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, у кримінальних провадженнях: № 42022070000000069 від 12.05.2022 року та № 62023140160000043 від 21.02.2023 року скасувати.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, яка винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому є незаконною, а також скасувати повідомлення про підозру від 15.02.2023 ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28. ч, 3 ст. 365 КК України, у межах кримінального провадження № 42022070000000069 від 12 травня 2022 року. Вважає, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували обґрунтованість підозри ОСОБА_6 . Сторона захисту посилається на ті ж самі обґрунтування, що містяться у скарзі, яка подана до суду першої інстанції. Крім того, звертає увагу на те, що у виділеному кримінальному провадженні № 62923140160000043 від 21.02.2023, сторона обвинувачення нове чи змінене повідомлення про підозру ОСОБА_6 не вручали.

До початку судового розгляду від прокурора ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі та в якій просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Від захисника-адвоката ОСОБА_5 на електронну пошту Закарпатського апеляційного суду дійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його відрядженням.

Апеляційним судом зазначена заява захисника до уваги не приймається, оскільки нимдо заявине долученоніяких підтверджуючихдоказів відрядження, а також враховуючи тривалий час перебування справи в провадженні суду апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду ухвали слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. 405 КПК України, за відсутності учасників судового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч. 1 ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Аналіз змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді дає підстави зазначити про те, що вказане судове рішення вищевикладеним вимогам кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступне.

Вимоги ч. 2 ст. 309 КПК України передбачають, що під час досудового розслідування також може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Як з`ясовано, щодо підозрюваної ОСОБА_6 Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, ведеться досудове розслідування в підозрі на вчинення тяжкого злочину (ч.2 ст.28, ч.3 ст.365 КК України).

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 365 КК України, від 15.02.2023 року у кримінальному провадженні за № 42022070000000069 від 12.05.2022 р. складено слідчим Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 та погоджено прокурором у кримінальному провадженні прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 15 лютого 2023 року.

Згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 21.02.2023 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 за №42022070000000069 від 12.05.2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 367 КК України, виділено матеріали з даного кримінального провадження, матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28 ч.3 ст. 365 КК України в нове кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62023140160000043 від 06.06.2022 року.

За результатами зібраних доказів у даному кримінальному провадженні, 15.02.2023 року громадянці ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.3 ст. 365 КК України, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Чинний кримінальний процесуальний закон не містить нормативного визначення терміну «повідомлення про підозру», натомість, системний аналіз положень КПК України дає підстави стверджувати про те, що повідомлення про підозру одне із важливих процесуальних рішень у кримінальному провадженні, констатація факту наявності достатніх підстав («поза розумним сумнівом») вважати обґрунтованим припущення, що особа вчинила кримінальне правопорушення на підставі наявних доказів.

Незважаючи на важливість критерію обґрунтованості підозри, визначення вказаного терміну в національному кримінальному процесуальному законодавстві відсутнє.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Проаналізувавши змістповідомленої ОСОБА_6 підозри увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28ч.3ст.365КК України,колегія суддівзауважує натому,що слідчимсуддею булидосліджені матеріаликримінального провадження,в якихмістяться докази, які всвоїй сукупностісвідчать пронаявність «обґрунтованоїпідозри» тапідтверджуються:витягами зЄРДР;довідкою від27.01.2023року за№46,про те,що узв`язку звідсутністю кадровихнаказів пропризначення повідомляється,що згідноштатного розписузатвердженого від28.01.2022року ОСОБА_6 працює напосаді начальникаЖорнавського ПНДВз 21.01.2002року;копіями штатнихрозписів за2021-2022роки проотримання заробітноїплати ОСОБА_6 на посадіначальника ЖорнавськогоПНДВ;наказом пропроведення позаплановоїревізії №7інспекторських дільницьі обходіввід 15.07.2022року;актом перевіркизгідно якогостан діляноккварталу №17задовільний,самовільних рубокневизначено,який підписанозокрема ОСОБА_6 ;наказом пропроведення контрольноїревізії від01.08.2022року;актом обстеженнякварталу №17Жорнавського ПНДВвід 15.08.2022року напідставі наказувід 01.08.2022року згідноякого виявленофакти незаконноїрубки дерев;копією державногоакту направо постійногокористування землеюІІ-ЗК№001073Ужанського НППна територіїВишківської сільськоїради урозмірі 141,2га.;планом лісовихнасаджень кварталу№17Жорнавського ПНДВ;висновком експертавід 05.01.2023року пророзмір збитківзавданих внаслідокнезаконних рубокдерев натериторії кварталу№17Жорнавського ПНДВ,які булодосліджено всудовому засіданніпри розгляді скарги та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами.

Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, слідчим суддею при розгляді скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 були враховані, внаслідок чого постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права слід вважати законним та обґрунтованим.

Апеляційним судом встановлено, та з ухвали слідчого судді слідує, що згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2023 року частково задоволено клопотання процесуального прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42022070000000069 від 12.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України, та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання і вилучення засобів вчинення кримінального правопорушення, речей, документів, визначено яких саме.

Окрім того, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2023 року (Справа №308/1690/23 провадження №1-кс/308/394/23), було також частково задоволено клопотання процесуального прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42022070000000069 від 12.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_11 з метою відшукання і вилучення засобів вчинення кримінального правопорушення, документів та речей, визначено яких саме.

Обшук на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 1-кс/308/424/23 від 06.02.2023 за адресою АДРЕСА_2 не проводився.

15.02.2023 згідно протоколу обшуку за адресою АДРЕСА_1 виявлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданий ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 . Під час обшуку зроблено фотокопію вказаного Акту та долучено до протоколу. Дана слідча дія проводилась в присутності понятих та інших учасників, з фіксацією за допомогою відеокамери. Вказана слідча дія проведена в присутності власника майна ОСОБА_12 , та в присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_13 .. Разом з тим, підпис в протоколі ОСОБА_6 відсутній.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.02.2023 року клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_14 , у кримінальному провадженні № 42022070000000069 від 12.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 367 КК України, погоджене процесуальним прокурором - прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про проведення обшуку - задоволено. Надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 в порядку ст. 233 КПК України, обшук якого фактично проведено 15.02.2023.

Згідно протоколів проведення обшуків, за адресами АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_3 такі проведено одночасно 15.02.2023 року.

Вказане підтверджується відеозаписом із місця проведення слідчої дії, що був досліджений у судовому засіданні.

Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що співробітниками ДБР, було пред`явлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку особам, що проживають у домоволодінні. Після того, як вказаними особам зазначені їх анкетні дані, зокрема повідомлено анкетні дані про те, що така особа є ОСОБА_6 , та було зазначено, що адреса домоволодіння є: АДРЕСА_1 , обшук на підставі ухвали слідчого судді від 06.02.2023 за № 1-кс/308/424/23 розпочато не було.

В подальшому 15.02.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України.

Згідно дослідженого відеозапису подій 15.02.2023 року під час вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру 15.02.2023 року, вбачається, що детектив намагався, виконати усі вимоги КПК України для відповідної процесуальної дії, як вручення повідомлення про підозру, у тому числі ст. 276 КПК України. Однак, ОСОБА_6 відмовилася отримувати повідомлення про підозру та пам`ятку про права та обов`язки підозрюваного, що було зафіксовано на відеозапис та підтверджено підписами понятих осіб.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_6 є іншою особою, а саме ОСОБА_15 , яке зафіксовано на відеозаписі при проведенні обшуку за адресою АДРЕСА_1 , апеляційний суд вважає неспроможними та непідтвердженими жодними доказами.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що наведені захисником інші обставини не є підставами для задоволення скарги, оскільки не свідчать про незаконність чи необґрунтованість повідомлення про підозру. Щодо невинуватості підозрюваної у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, то колегія суддів звертає увагу, що вина доводиться, і відповідно, встановлюється, в ході судового розгляду.

Так, посилання адвоката у поданій апеляційній скарзі на відсутність доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення, не проведення відповідних експертиз та не встановлення у даному кримінальному провадженні предмета злочину, на думку колегії суддів є помилковими, оскільки зміст та обсяг наданих стороною обвинувачення доказів є достатніми для того, щоб будь-яка розсудлива та незацікавлена особа могла дійти висновку про те, що ОСОБА_6 могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення , а також не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру, позаяк досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває і його повнота, як і належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. До того ж зміст підозри може бути змінений в ході подальшого розслідування, обставини кримінальних правопорушень конкретизовані, а наявні докази оцінені у сукупності з іншими, зібраними під час досудового розслідування як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, доказами.

Колегія суддів констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Апеляційний суд звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, та наявності об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Також, апеляційний суд зауважує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а також кваліфікацію її дій та оцінку фактичних обставин справи. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що захисник ОСОБА_5 до матеріалів за його скаргою на повідомлення про підозру не надав жодного доказу, який би міг хоча б якимось чином викликати сумніви у обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри.

Тому апеляційнийсуд погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, що вказані стороною захисту обставини, не можуть бути підставами для скасування підозри.

Щодо доводів апеляційної скарги про те що слідчий ДБР не тільки не вірно зазначив дату народження підзахисної, але зовсім не вказав реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_6 , на переконання апеляційного суду, це наявність описки, допущеної органом досудового розслідування в частині зазначення анкетних даних та може бути усунута в ході досудового розслідування, яке ще триває.

Отже, з огляду на зміст повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України, колегія суддів вважає, що у слідчого судді були всі підстави для висновку про вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення у відповідності до вимог закону, а тому доводи апелянтів про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими. До того ж, слідчий суддя при розгляді скарги захисника ОСОБА_5 повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує вирішення питань, що стосуються вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а також про обґрунтованість такої підозри.

Доводи апеляційної скарги захисника не спростовують правильність висновків слідчого судді.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2024 року, якою в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 15.02.2023 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, у кримінальних провадженнях: № 42022070000000069 від 12.05.2022 року та № 62023140160000043 від 21.02.2023 року відмовлено, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді