Рішення

від 25.07.2024 по справі 179/764/21

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/764/21

2/179/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання недійсним заповіту та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання недійсним заповіту та скасування державної реєстрації права власності.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою особою та онукою померлої ОСОБА_6 .

Після смерті батьків, зокрема, ОСОБА_7 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який був сином ОСОБА_6 , її єдиним спадкоємцем стала малолітня онука ОСОБА_4 .

Опікуном малолітньої ОСОБА_4 розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 19.06.2017 р. було призначено її бабусю по лінії матері - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_6 , додому до ОСОБА_4 та її бабусі-опікуна ОСОБА_3 навідався ОСОБА_5 , який повідомив їм, що все належне померлій майно він купив та, використовуючи погрози, застеріг від подальших дій щодо отримання спадщини.

Водночас, враховуючи положення ст. 1268 Цивільного кодексу України про автоматичне прийняття спадщини малолітньою особою та розуміючи, що земельне законодавство забороняло продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, позивач сподівався, що хоча б земельні ділянки із кадастровими номерами 1222385300:01:003:0206 та 1222385300:01:003:0124, що належали ОСОБА_6 , перейдуть у спадок її онуці. Ця впевненість була також підкріплена тим, що незадовго до смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_3 з онукою відвідували її в лікарні, де між ними йшла мова про спадщину ОСОБА_8 . Оскільки малолітня дитина була повною сиротою а її бабусі похилого віку, останні в усній розмові дуже переймалися її майбутнім та висловлювали намір все своє майно залишити онуці.

Після смерті ОСОБА_6 , її онука ОСОБА_4 та її бабуся-опікун ОСОБА_3 тривалий час вважали, що ОСОБА_8 отримала у спадщину земельні ділянки її померлої бабусі.

У 2018 році ОСОБА_8 , яка нещодавно втратила батьків і бабусю, була також заклопотана вступом до навчального закладу. В тому ж році її було зараховано до Музичного коледжу Дніпропетровської академії ім. М.Глінки на бюджетній основі, де вона й наразі навчається.

Проте,29.01.2019р.на земельніділянки ізкадастровими номерами1222385300-01-003-0206та 1222385300-01-003-0124було зареєстрованеправо власностіза іншоюособою.Довідавшись проце,18.08.2020р.після зверненнядо приватногонотаріуса, ОСОБА_4 стало відомо,що післясмерті їїбабусі - ОСОБА_6 ,залишився заповіт,зареєстрований успадковому реєстріза №60552153,бланк НМА365365,номер вреєстрі нотаріальнихдій 665, дата посвідчення 21.04.2017р. приватним нотаріусом Солодовник В.В.

На адвокатський запит до Відділу Держгеокадастру у Магдалинівському районі Дніпропетровській області 09.04.2021р. була надана відповідь, що земельні ділянки із кадастровими номерами 1222385300-01-003-0206 та 1222385300-01-003-0124, які належали ОСОБА_6 були передані в оренду 22.08.2016р. строком на 49 років ОСОБА_5 , після чого останній 29.01.2019р. зареєстрував на них право власності. На адвокатський запит до приватного нотаріуса Солодовник В.В. 01.04.2021р. була надана відповідь про відмову у наданні інформації та копії відповідного заповіту.

Розуміючи той факт, що відповідач зареєстрував право власності на земельні ділянки на підставі вищевказаного заповіту, позивач вирішив звернутися до суду.

Розуміючи природу взаємовідносин померлої ОСОБА_6 з її онукою ОСОБА_4 , виникає питання щодо обставин, за яких би ОСОБА_6 заповіла своє майно іншій аніж онука особі, тим паче такій сторонній особі як громадянин ОСОБА_5 . Маючи цілковиту впевненість в тому, що ОСОБА_6 в здоровому глузді та при відсутності будь-якого негативного впливу не могла заповісти земельні ділянки нікому іншому аніж її онуці ОСОБА_4 , позивач стверджує про існуванні підстав для визнання вказаного заповіту недійсним.

Враховуючи тяжкий стан померлої ОСОБА_6 , той факт, що заповіт було складено за декілька місяців до її смерті та обставини розмови позивача з померлою за декілька днів до її смерті щодо спадку онуки, позивач має сумніви щодо того, чи усвідомлювала ОСОБА_6 значення своїх дій під час укладення заповіту.

Позивач вважає, що стан здоров`я ОСОБА_6 в купі з численною кількістю медичних препаратів, які остання приймала для полегшення болю від низки хронічних хвороб, призвели до того, що психічний стан ОСОБА_6 в останні місяці життя, зокрема 21.04.2017р. (день посвідчення заповіту), не дозволяв їй усвідомлювати значення своїх дій під час посвідчення заповіту на ім`я ОСОБА_5 .

На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає:

-визнати недійсним заповіт від 21.04.2017р. що зареєстрований у спадковому реєстрі за № 60552153, виданий померлою ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_5 , що посвідчений приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №665 ;

-скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 , земельної ділянки площею 6,02 га із кадастровим номером 1222385300:01:003:0124, яка розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, номер запису про право 30057942 ;

-скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 , земельної ділянки площею 6,02 га із кадастровим номером 1222385300:01:003:0206, яка розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, номер запису про право 30057524.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, зазначивши, що на момент складання заповіту заповідач розуміла значення своїх дій, його було складено за власної волі спадкодавця, при його посвідченні дотримано вимоги законодавства. Вважає, що хвороба спадкодавця не свідчить про недійсність волевиявлення під час складання заповіту.

Третя особа в судове засідання не з`явилася надавши до суду заяву, в якій прохала розглянути справу її участі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заповіту від 21 квітня 2017 року ОСОБА_6 заповідала ОСОБА_5 дві земельні ділянки площею 6.020 га кожна, розташовані на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а. с. 50).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 31).

29 січня 2019 року ОСОБА_5 зареєстровано право власності на дві земельні ділянки площею 6.02 га кожна, із кадастровими номерами 1222385300:01:003:0206 та 1222385300:01:003:0124 (а. с. 32-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 215ЦК України, підставоюнедійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 203ЦК України волевиявленняучасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 1216ЦК України спадкуваннямє перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідност. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1, 2 статті 1235, ч. 1 ст. 1236 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до ч. 2ст. 1257 ЦК Україниза позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Висновком судово-психіатричного експерта № 4 від 15.03.2024 року встановлено, що ОСОБА_6 на момент складання заповіту від 21.04.2017 року на будь-який психічний розлад не страждала. За своїм психічним станом на той час ОСОБА_6 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (т. 2 а. с. 211-213).

В судовому засіданні було допитано експерта, який зазначив, що висновок експертизи складений повно та ним надано всі можливі відповіді на запитання.

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно довимог ст.89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами в розумінніст. 76 ЦПК України,доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Позивачем не надано доказів того, що при складенні оспорюваного заповіту не було вільного волевиявлення заповідача. Позивач звернулася до суду із вимогою про визнання заповіту недійсним, вважаючи, що заповідач під час його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, у зв`язку із хворобою, однак результати проведеної експертизи не підтверджують обґрунтувань позивача.

Виходячи з зазначених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що позов необґрунтований, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно пункту2частини 2статті 141ЦПК України уразі відмовив позовісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються на позивача, у зв`язку із чим необхідно відмовити в клопотанні представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються із судового збору, витрат на правничу допомогу та витрат щодо проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання недійсним заповіту та скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 серпня 2024 року.

Суддя Т.А.Ковальчук