Ухвала

від 16.08.2024 по справі 181/1235/24

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/1235/24

Провадження № 2-з/181/6/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2024 р. с-ще Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Літвінова Л.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Одночасно із позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить винести ухвалу про забезпечення позову, та встановити такі обов`язки відповідачці по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : 1.1.повідомити суду та заявнику контактні номери телефону, адреси електронної пошти та/або інші засоби зв`язку для спілкування (контакту) малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком, позивачем у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 1.2.забезпечити спілкування (контакт) малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком, позивачем у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype тощо; 1.3.не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту, повідомляти батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про факти захворювання і заплановані/ургентні медичні втручання та лікування малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 1.4.завчасно (не пізніше ніж за три дні) повідомляти батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про від`їзд (обставини та напрямок) малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі населеного пункту місця постійного проживання та перебування, а про від`їзд за межі області повідомляти батька за п`ять днів; 2. заборонити відповідачці по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїзд за межі території України, за винятком території Євпропейського Союзу, без узгодження із батьком малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся до Межівського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Предметом спору між ним та відповідачкою, є порушення останньою прав та законних інтересів батька та малолітньої й неповнолітньої дитини, внаслідок вчинення відповідачкою цивільно-правових правопорушень та умисне створення батькові перешкод у спілкуванні та вихованні дітей.

На теперішній час заявник перебуває в шлюбі з відповідачкою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В шлюбі народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії підтверджуючих документів додані до позовної заяви).

Він повністю забезпечував свою родину, піклувався про малолітню дитину ОСОБА_4 , дружину Оксану, а також про її неповнолітню дитину від першого шлюбу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживала разом із родиною.

Крім того, від попереднього шлюбу, він має двох синів, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які в теперішній час проживають з колишньою дружиною та змушені були виїхати з міста Сєверодонецька Луганської області через повновмаштабне вторгнення рф та окупацію міста. В теперішній час діти з матір`ю знаходяться під тимчасовим захистом в країні ЄС в Королівстві Нідерланди.

Відповідачка була обізнана, що раніше він був одружений і вона жодним чином не заперечувала проти його спілкування з дітьми та колишньою дружиною, але так тривало, допоки він та відповідачка офіційно не зареєстрували шлюб. З моменту укладення шлюбу, тобто з квітня 2022 року, позиція відповідачки щодо спілкування його з дітьми та колишньою дружиною змінилася. Стали виникати постійні сварки на ґрунті ревнощів з боку відповідачки, вона була не задоволена тим, що позивач перебуває на службі в місцях бойових дій, вимагала звільнитися з військової служби. Відповідачка фактично вимагала припинити спілкування з колишньою родиною та зменшити розмір грошових коштів, які він надсилав дітям. Весь фокус її уваги був тільки на ревнощах та грошах. Коли дружина завагітніла, то просто почала маніпулювати своїм станом і постійно погрожувала зробити аборт та вбити ще ненароджену дитину. Він виконував всі її забаганки, аби зберегти життя ще ненародженій дитині. Після пологів забаганки дружини тільки збільшилися. Вона ультимативно вимагала звільнення з військової служби, влаштовувала сварки, погрожувала, що повернеться на окуповану територію, а саме, до Луганської області, місто Кремінна, звідки вона родом, де вона зареєстрована, де наразі перебуває її мати, а також знаходиться її нерухомість.

Крім того, 24.04.2024 р., відповідачка штучно створила конфліктну ситуацію в приміщенні комунального закладу Київської обласної ради «КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАТИ І ДИТИНА РАЗОМ», яке знаходиться за адресою: місто Фастів, Київська область, вулиця Затишна, 24, оббрехала позивача перед адміністрацією закладу та викликала поліцію, повідомивши, що її чоловік, ОСОБА_1 , вчинив відносно неї психологічне насилля, внаслідок чого поліцією з незрозумілих причин, протиправно, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами судового розгляду зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2024 р. у справі № 381/2136/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд у своєму рішенні дійшов висновку взагалі про відсутність події вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Дана постанова набрала законної сили 07.06.2024 р.

Більше того, в подальшому, 25.04.2024 р., ОСОБА_2 покинула малолітню дитину ОСОБА_3 й неповнолітню дитину ОСОБА_5 та зникла у невідомому напрямку на декілька годин, при цьому повідомила працівникам закладу про те, що вкоротить собі життя.

Позивач негайно звернувся до поліції та написав відповідну письмову заяву про зникнення дружини до Фастівського районного управління Головного управління Національної поліції України в Київській області. Станом на момент подання даної заяви жодного повідомлення від поліції позивач не отримав.

В той час коли позивач пішов до поліції, ОСОБА_2 повернулася до закладу та за допомогою працівників комунального закладу Київської обласної ради «КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАТИ І ДИТИНА РАЗОМ» за адресою: місто Фастів, Київська область, вулиця Затишна, 24, зокрема директора ОСОБА_8 та вчителя-реабілітолога ОСОБА_9 , забрала малолітню дитину ОСОБА_3 й неповнолітню дитину ОСОБА_5 та зникла у невідомому напрямку, у такий спосіб протиправно змінивши місце проживання малолітньої дитини, а, по суті, викравши дитину.

На даний час місцезнаходження малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу, їх батькові та чоловіку, ОСОБА_1 НЕ ВІДОМО!!!

На момент подання даної заяви, відповідачка свідомо приховує від позивача дитину та чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. Вона маніпулює маленькою дитиною, щоб змусити позивача вчиняти, так як їй потрібно, а за це обіцяє, можливо надіслати фото доньки.

Своїми протиправними діями відповідачка позбавила малолітню доньку можливості спілкування з татом та можливості зростати в оточенні батьківської турботи та любові.

Таким чином, зважаючи на систематичну протиправну, аморальну та непередбачувану поведінку відповідачки, враховуючи, що малолітня дитина ОСОБА_3 з моменту її викрадення та незаконного переміщення відповідачем, тривалий час (останній раз позивач бачився із малолітньою Жанною 25 квітня 2024 року) проживає разом із матір`ю і перебуває під її повним контролем, а відтак, втрачає емоційний зв`язок із батьком, беручи до уваги постійні погрози з боку відповідачки вивезти дітей на окуповану територію, заявник вважає, що позов має бути забезпечений, оскільки продовження протиправної поведінки відповідачкою вкрай ускладнить виконання будь-якого судового рішення, а вивезення нею дітей на окуповану територію взагалі унеможливить виконання будь яких рішень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.2статті 247 ЦПК України, у зв`язку із тим, що розгляд справи здійснюється за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, долучені документи, встановлено наступне.

Згідно ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першоїстатті 150 ЦПК України).

Частина 2 статті 150 визначає, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19)).

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 3 статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Вказані норми міжнародного права кореспондуються із положеннямистатті 141 СК України, відповідно до якої мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, та із положеннями частини третьоїстатті 11 Закону України «Про охорону дитинства», в якій вказано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зістаттею 157 СК Українипитання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до частин першої і другоїстатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українитастатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №760/15413/19 (провадження № 61-9164св20) вказано, що колегія суддів звертає увагу на те, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту матері з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, Верховний Суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з дитиною, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналогічні висновки містять постанови від 18 листопада 2020 року у справі №127/31828/19 (провадження №61-10859св20), від 17 травня 2021 року у справі №761/25101/20 (провадження №61-1092св21), від 15 листопада 2023 року у справі №467/403/22 (провадження №61-6283св23).

Виходячи звикладеного,встановивши,що міжсторонами дійсноіснує спірпро проусунення перешкоду спілкуванніз дитиноюта їївихованні;враховуючи праводитини наособисте спілкуванняз батьком,відсутність факторів,що обмежуютьправо натаке спілкування;виходячи ізінтересів дитини,-суд приходитьдо висновкупро наявністьпідстав длявжиття заходівзабезпечення позовушляхом встановленнявідповідачці посправі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таких обов`язків,а саме:1.1.повідомитисуду тазаявнику контактніномери телефону,адреси електронноїпошти та/абоінші засобизв`язку дляспілкування (контакту)малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком,позивачем усправі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;1.2.забезпечитиспілкування (контакт)малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком,позивачем усправі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом відеозв`язку,телефонного зв`язку,зокрема звикористанням соціальнихмереж (Telegram,Viber,WhatsApp)та/абопрограм Zoom,Skypeтощо;1.3.непізніше ніжпротягом двохднів здня виникненняфакту,повідомляти батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про фактизахворювання ізаплановані/ургентнімедичні втручаннята лікуваннямалолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;1.4.завчасно(непізніше ніжза тридні)повідомляти батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 провід`їзд (обставинита напрямок)малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межінаселеного пункту місцяпостійного проживаннята перебування,а провід`їзд замежі області повідомлятибатька зап`ять днів; 2. заборонити відповідачці по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїзд за межі території України, за винятком території Євпропейського Союзу, без узгодження із батьком малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначені судом заходи забезпечення позову спрямовані на запобігання втраті емоційного контакту батька з дитиною, погіршення психоемоційного зв`язку між ними на період розгляду справи в суді; не призводять до вирішення по суті спору, що заявлений у даній цивільній справі.

Згідно ч.ч. 7-10ст. 158 ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК України,ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-153,260,353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити.

Забезпечити позов наступним чином:

1. Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1.1. повідомити суду та заявнику контактні номери телефону, адреси електронної пошти та/або інші засоби зв`язку для спілкування (контакту) малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком, позивачем у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

1.2.забезпечити спілкування (контакт) малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком, позивачем у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype тощо;

1.3. не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту, повідомляти батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про факти захворювання і заплановані/ургентні медичні втручання та лікування малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

1.4. завчасно (не пізніше ніж за три дні) повідомляти батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про від`їзд (обставини та напрямок) малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі населеного пункту місця постійного проживання та перебування, а про від`їзд за межі області повідомляти батька за п`ять днів;

2. Заборонити відповідачці по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїзд за межі території України, за винятком території Євпропейського Союзу, без узгодження із батьком малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала на підставі частини першоїстатті 157 Цивільного процесуального кодексу Українипідлягає негайному виконанню з дня її проголошення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Л. Ф. Літвінова