Рішення
від 13.08.2024 по справі 904/958/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2024м. ДніпроСправа № 904/958/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Сікорська О.В.;

від відповідача: Прохоров О.О.;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 305 892 грн. 90 коп. - основний борг;

- 141 615 грн. 20 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 18.06.2020 по 31.12.2022, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 305 892 грн. 90 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 13 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.07.2020 по 31.01.2024 в сумі 141 615 грн. 20 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 6 712 грн. 62 коп.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 11984/24 від 11.03.2024), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх.суду № 13271/24 від 18.03.20024), в яких він просить суд призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, посилаючись на те, що в даній справі ціна позову складає суму, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, до предмету доказування у даній справі відноситься встановлення правомірності включення позивачем до тексту договору оренди, укладеного між ним та відповідачем, положень про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на момент укладання договору в розмірі 8 774 398 грн. 60 коп. У той же час, згідно з витягом про нормативну грошову оцінку, виданим Управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області, у 2020 році, на момент укладення договору оренди, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становив 4 732 294 грн. 60 коп. Вказані обставини мають бути встановлені та досліджені у судовому засіданні з викликом сторін та можливістю як надавати власні пояснення сторонам, так і ставити питання іншій стороні. Відтак справа за позовом Криворізької міської ради до ТОВ "Техуноімпуль" про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. суду № 14140/24 від 21.03.2024), в якому він просить суд залишити без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, посилаючись на таке:

- відповідач, обґрунтовуючи необхідність здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, вказує на необхідність встановлення правомірності включення, на його твердження, позивачем до тексту договору оренди земельної ділянки положень про зміну розміру нормативної грошової оцінки. Проте з такими твердженнями позивач не погоджується, адже в рамках даного спору узгоджені сторонами умови договору оренди земельної ділянки не є предметом позову, а відтак піддавати їх сумніву саме в рамках даної судової справи про стягнення заборгованості з орендної плати не можна;

- позивач та відповідач дійшли згоди з усіх умов договору, розпочали виконання взятих на себе зобов`язань за договором, зокрема, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування спірну земельну ділянку. Зміст договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, з огляду на що, укладаючи договір оренди земельної ділянки та закріплюючи за ТОВ "Техноімпульс" обов`язок зі сплати орендної плати, сторони погодили наступні умови: пунктом 9 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Пунктом 12 договору передбачено, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати переглядається без внесення змін до договору;

- позивач звертає увагу на те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 904/2218/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.09.2020, розтлумачено пункт 11 договору оренди земельної ділянки № 1406 від 25.12.2006, що є ідентичним пункту 12 договору, таким чином, що "розмір та сума орендної плати переглядається тобто змінюється (зменшується/збільшується) автоматично без внесення змін до договору, за наявності підстав зазначених у даному пункті";

- у відповідності до приписів статті 203 Цивільного кодексу України, під час підписання договору сторони виявляють власне волевиявлення та вільну внутрішню волю щодо розуміння та встановлення умов договору в тій редакції, в якій вони були викладені, про що свідчать підписи сторін у договорі. А відтак, очевидним є те, що умови договору, в тому числі й пункти 9 та 12, були узгоджені сторонами на час його укладення, й саме погодженням правочину та його підписанням Криворізька міська рада та ТОВ "Техноімпульс" підтвердили ясність й однозначність намірів орендодавця і орендаря, чіткість змісту правочину, волевиявлення сторін, обсяг їх прав і обов`язків. А відтак, відсутні підстави піддавати на тепер узгоджені у 2020 році позивачем та відповідачем умови договору оренди земельної ділянки;

- основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17). Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу;

- відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.07.2019 у справі № 925/688/18, рішення міської ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України. Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є безумовною підставою для перегляду розміру орендної плати за для приведення його у відповідність до обставин, що змінилися і мають істотне значення для подальших правовідносин сторін;

- оскільки орендна плата за використання земельних ділянок державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, вбачається безумовне настання обставин, передбачених пунктами 9 та 12 договору, в частини перегляду розмірів річної орендної плати за землю.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх. суду № 14650/24 від 325.03.2024), в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- у 2020 - 2021 роках нарахування та сплата орендної плати відбувалися на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Згідно з вказаними витягами, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а, становила 4 732 294 грн. 60 коп. Саме дані, надані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, використовувалися відповідачем для нарахування, декларування та сплати орендної плати за земельну ділянку;

- відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До таких відомостей, зокрема, відноситься нормативна грошова оцінка, згідно із статтею 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр". У той же час, згідно з частиною 1, 3 статті 39 Закону України "Про Державний земельний кадастр", виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом;

- шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов`язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом. Якщо в ході розгляду справи в суді буде встановлено, що державними кадастровими реєстраторами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано ТОВ "Техноімпульс" недостовірні дані щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 за період 2020 - 2022 років, у сторін виникне право на звернення з позовом про відшкодування завданої шкоди.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 14985/24 від 26.03.2024), в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:

- предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а, та перебуває у користуванні ТОВ "Техноімпульс", за період 2020 - 2022 років. Відповідач не погоджується із нарахуваннями такої заборгованості, оскільки відповідач здійснював нарахування, декларування та сплату орендної плати за укладеним договором оренди земельної ділянки комунальної власності згідно з даними щодо розміру нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, наданими Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- згідно з пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16 становить 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898;

- розмір орендної плати встановлювався у відсотку від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" від 03.11.2021 № 1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. В період 2020 - 2022 років, на виконання умов договору, відповідач звертався до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області в особі відділу у Криворізькому районі, з метою отримання відомостей про чинний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023. Відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а, становила у 2020 та 2021 роках - 4 732 294 грн. 60 коп.;

- відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Враховуючи викладене, відповідачем було задекларовано та нараховано орендну плату за 2020 - 2021 роки, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп., згідно з відомостями, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. При цьому, згідно з положеннями пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- відповідач звертає увагу на обставини того, що при декларуванні та нарахуванні орендної плати за договором у 2020 - 2021 роках не було виявлено жодних порушень з боку контролюючих органів;

- з метою підтвердження вказаних обставин представником відповідача було направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; після отримання відповіді її копію буде надано суду додатково;

- Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 було отримано відповідачем ще на початку 2020 року, та подано декларацію про плату за землю за 2020 рік ще до укладення договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020 № 2020207. Орендну плату було розраховано, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп. Саме виходячи з цього розміру нормативної грошової оцінки відповідач сплачував оренду плату протягом 2020 року. Так само у 2021 році, на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2021 № 160, у якому було зазначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп., відповідач нарахував, задекларував та сплатив оренду плату за договором. За весь період користування земельною ділянкою у 2020 - 2021 роках позивач жодного разу не направляв відповідачу претензії щодо сплати орендної плати за договором у розмірі, меншому, ніж вважає позивач;

- 21.12.2023 листом № 4-0.110.4-5316/299-23.0.110.4 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповідь на адвокатський запит повідомило, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 у 2019 - 2021 роках складала, з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 - 2020 роки (К = 1,8972), 4 732 294 грн. 60 коп. В цьому ж листі Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначено, що вказана інформація протягом 2019 - 2023 років надавалася за запитами ТОВ "Техноімпульс" (відповідач у справі) та Департаменту містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, за допомогою автоматизованого програмного забезпечення "Норматив+". Таким чином, в період 2019 - 2023 років позивач, в особі одного зі своїх структурних підрозділів, був належним чином поінформований про розмір нормативної грошової оцінки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, який був значно менше, ніж зазначений в договорі. Проте позивач не вжив жодного заходу щодо з`ясування обставин надання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у іншому розмірі, ніж зазначено в договорі, не направив жодної претензії до відповідача з приводу неналежної, на думку позивача, сплати орендних платежів. За таких обставин, відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог щодо порушення зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати за період 2020 - 2021 років, оскільки відповідачем було нараховано, задекларовано та сплачено орендну плату за цей період, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який було надано центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.;

- згідно з пунктом 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16, становить 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898. В позовній заяві та у запереченнях проти клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження позивач посилається на положення Цивільного кодексу України щодо свободи договору. Відповідач не погоджується з таким твердженням, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається згідно з даними Державного земельного кадастру України та не може визначатися сторонами в договорі на їх розсуд;

- згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Відповідно до підпункту 55 пункту 3 Положення № 15, до основних завдань Держгеокадастру відноситься видача витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Згідно із статтями 13, 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Окрім того, частиною 7 статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається Держгеокадастром України відповідно до даних Державного земельного кадастру, внесених на підставі технічної документації з такої оцінки, використовується при визначенні розміру орендної плати, та відомості про нормативну грошову оцінку надаються у вигляді витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається в порядку, встановленому чинним законодавством, та не може бути предметом самостійного визначення сторонами договору, оскільки від розміру нормативної грошової оцінки залежить розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- в договорі зазначено, що нормативну грошову оцінку визначено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16. При цьому в договорі не містяться посилання на жодні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2020 рік, не долучено копію такого витягу до договору, не долучено його також до поданої позовної заяви. Таким чином, зазначення в договорі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 8 774 398 грн. 60 коп. є безпідставним, не відповідає дійсному розміру на момент укладення договору та суперечить положенням чинного законодавства. Криворізька міська рада не визначає та не має повноважень визначати розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки, а лише визначає своїм рішенням розмір нормативної грошової оцінки всіх земель міста. Надалі на підставі встановленого міською радою розміру нормативної грошової оцінки земель міста органи Держгеокадастру визначають розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки. Визначення сторонами договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі, погодженому сторонами договору, а не в розмірі, визначеному згідно з чинним законодавством, може призвести до неправильного нарахування орендної плати та порушень податкового законодавства. В той же час контролюючими органами не було встановлено жодних порушень податкового законодавства відповідачем при нарахуванні та декларуванні плати за землю у 2020 - 2021 роках. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається органами Держгеокадастру України згідно з даними Державного земельного кадастру. Саме виходячи з відомостей, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідачем було нараховано та сплачено орендну плату за 2020 - 2021 роки. Обставини, за яких розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки за 2020 - 2021 роки, наданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, не співпадає з розміром нормативної грошової оцінки цієї ж земельної ділянки за 2016 рік, відповідачу невідомі. Відповідні пояснення можуть бути надані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, заяву про залучення якого в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, подано відповідачем;

- щодо строків позовної давності, то позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 18.06.2020 по 31.12.2022. Позовну заяву подано до суду 28.02.2024, зареєстровано судом 05.03.2024. Як передбачено пунктом 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Договір було укладено 06.04.2020, зареєстровано право оренди - 18.06.2020. Враховуючи те, що позивач отримував протягом 2019 - 2023 років про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, отримував оренду плату в розмірі іншому, ніж розраховував, та міг дізнатися про порушення свого права, відповідно перебіг позовної давності для нарахування заборгованості з орендної плати розпочався з 01.08.2020. Таким чином, станом на дату реєстрації позову в суді, позивач міг звернутися з вимогою про стягнення заборгованості за період не більше трьох років до цієї дати, тобто за період не раніше 05.03.2021. Зважаючи на викладене, відповідач просить застосувати наслідки пропуску позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за період з 18.06.2020 по 05.03.2021 включно;

- щодо нарахування та стягнення орендної плати за період з 18.06.2020 по 31.12.2021, то відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором за період з 18.06.2020 по 31.12.2021, оскільки відповідачем було нараховано, задекларовано та сплачено орендну плату за цей період, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який було надано центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно з Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 №97 та від 27.01.2021 № 160;

- щодо нарахування та стягнення орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, то відповідачем визнається та не заперечується, що в період часу з 01.07.2022 по 31.12.2022 було допущено порушення зобов`язань за договором в частині оплати орендних платежів за друге півріччя 2022 року;

- відповідач заперечує проти нарахування пені на будь-яку заборгованість за період з 18.06.2020 по 30.06.2022. У період з 18.06.2020 по 31.12.2021 відповідачем було нараховано, задекларовано та сплачено орендну плату за цей період, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який було надано центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно з Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160. Відповідач визнає нарахування пені на заборгованість, яка виникла у зв`язку із несплатою заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2022 по 31.12.2022.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення проти клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (вх. суду № 15949/24 від 01.04.2024), в яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, посилаючись на таке:

- заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи має бути обґрунтована з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки особи, яку на думку заявника слід залучити до участі у справі в якості третьої особи;

- предметом спору у цій справі є неналежне виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020 № 2020207 в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у спірний період з 18.06.2020 по 31.12.2022, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі. На обґрунтування позовної вимоги позивач посилається на умови договору від 06.04.2020, якими встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11). До обов`язків відповідача, відповідно до умов договору від 06.04.2020, відноситься систематична сплата орендної плати в повному обсязі в установлений договором строк (пункт 31). Тож, умови договору від 06.04.2020 чіткі, зрозумілі та підлягають обов`язковому виконанню учасником договірних відносин - ТОВ "Техноімпульс".

- згідно з підпунктом 55 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 № 15, останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Тобто це прямий обов`язок Держгеокадастру у разі звернення фізичної або юридичної особи. Тому, ураховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не є стороною правовідносин між позивачем та відповідачем, і майбутнє рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі безпосереднього впливу на права та обов`язки зазначеної особи не має, оскільки дана особа не є учасником правовідносин між сторонами, тому і підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмету спору, немає, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити;

- Криворізька міська рада не вбачає жодних підстав для задоволення клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, оскільки представником відповідача не доведено, а позивачем не встановлено підстав для залучення названої особи у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, та яким чином ухвалене в майбутньому рішення Господарського суду Дніпропетровської області впливає на права та обов`язки цієї особи щодо однієї із сторін у справі.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 16023/24 від 01.04.2024), в якій він просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі, посилаючись на таке:

- пунктом 4 договору від 06.04.2020 узгоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 становить: 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898. Як вже зазначалося, період пред`явлення позовних вимог з 18.06.2020 по 31.12.2022, тобто в період договірних відносин. Умовами договору від 06.04.2020 в розділі "Орендна плата" встановлено: пунктом 8 договору від 06.04.2020 узгоджено, що орендна плата у 2020 році вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 № 3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році". Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік. За пунктом 9 договору від 06.04.2020 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Пунктом 12 договору від 06.04.2020 визначено, що розмір орендної переглядається без внесення змін до договору, у разі: зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом та договором. До обов`язків відповідача, відповідно до умов договору від 06.04.2020, відноситься систематична сплата орендної плати в повному обсязі в установлений договором строк (пункт 31). А відтак, умови договору від 06.04.2020 чіткі, зрозумілі та підлягають обов`язковому виконанню учасником договірних відносин - ТОВ "Техноімпульс";

- пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Для встановлення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 13.01.2016 був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №34-404-99.16-462/2-16, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає - 8 774 398 грн. 60 коп. Саме такий розмір нормативної грошової оцінки був сторонами визначений як у договорі оренди земельної ділянки від 06.04.2020, так під час дії договору оренди укладеного між сторонами 20.11.2014 та діючого до 16.03.2020. Вказане підтверджують підписані Криворізькою міською радою та ТОВ "Техноімпульс" розрахунки розміру орендної плати, що підлягав сплаті з 01.01.2016 та з 2020 року. Інший розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки сторонами протягом 2016-2021 років між сторонами не узгоджувався та зміна нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу у період з 01.01.2016 до 31.12.2021 за рішенням міської ради не відбувалась. При цьому, жодних зауважень чи незгоди відповідача із означеним вище розміром нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не було;

- позивач вказує на суперечливу позицію відповідача у даному спорі, адже за наявності у нього витягу від 29.01.2020 із розміром нормативної грошової оцінки - 4 732 294 грн. 60 коп., він близько через місяць - 10.03.2020 підписує розрахунок який містить розмір - 8 774 398 грн. 60 коп. Також про наявність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 відповідач не повідомив Криворізьку міську раду і під час укладання договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020. А відтак, як в період дії договору від 20.11.2014, так і в період дії договору оренди від 06.04.2020 нарахування орендної плати по земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 правомірно здійснювалось за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16, як і було узгоджено сторонами. Проте, відповідачем з початку дії договору оренди від 06.04.2020, плата здійснювалась у не повному обсязі, всупереч його узгодженим умовами, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2023. Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру. В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність. Затвердження нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення змін до вимог законодавства та умов договору від 06.04.2020. Відтак нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2023 № 97-4-0.110,4-2691/301-23 становить - 10 000 919 грн. 50 коп.;

- зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2020, 2021, 2022 роки виникло на підставі договору від 06.04.2020. Розмір відповідної плати за користування земельною ділянкою визначений безпосередньо договором оренди землі. Відповідачем не доведено будь-яку зміну розміру орендної плати, у той час як позивачем доведено виникнення у відповідача зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачує та не декларує в повному обсязі зобов`язання, встановлені договором від 06.04.2020 та Податковим кодексом України. Разом з тим, для отримання пояснень щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у витягах, виданих Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у 2016, 2020, 2021 роках, Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради направлено відповідний запит, відповідь на який буде долучена до матеріалів справи після отримання;

- представником відповідача зазначено, що позивачем за весь період користування земельною ділянкою у 2020-2021 роках жодного разу не направлено претензії щодо сплати орендної плати за договором від 06.04.2020. Вказані заходи зазначаються у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору. За загальним правилом, претензійний порядок захисту порушених прав є додатковим, а не основним засобом правового захисту, і використання чи невикористання такого засобу ніяк не впливає на можливість подати позов одразу до суду. Конституційний суд України у рішенні № 15-рп/2002 від 09.07.2002 зазначив, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Умовами договору від 06.04.2020 не встановлено обов`язкового досудового врегулювання спору та перешкодою для звернення до суду за захистом порушених прав. Разом з тим, Криворізькою міською радою на юридичну адресу відповідача направлено претензію від 10.11.2023 за вих. № 20/18/7355. Про результати розгляду претензії відповідач Криворізьку міську раду не повідомив;

- щодо строків позовної давності, то під час вирішення даного спору позивач просить врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1336 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України з 19.12.2020 до 30.04.2023 установлено карантин, продовживши дію карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. В пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено продовження саме строків, які визначені, зокрема, статтею, 257 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки;

- більше того, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, також прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З огляду на те, що строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжені на строк дії карантину та воєнного стану в Україні, з 12.03.2020 відбувається продовження перебігу загального трирічного строку позовної давності. А відтак, Криворізькою міською радою не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 18.06.2020 до 31.12.2022. Про застосування строків позовної давності зазначається у правовому висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 19.04.2023 у справі № 679/1136/21.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд не вбачав підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

У той же час, судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обв`язки щодо однієї із сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, враховуючи зміст наведених сторонами у заявах по суті справи пояснень, а також з огляду на наявність суперечностей у наявних в матеріалах справи доказах, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.04.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено; залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 17498/24 від 08.04.2024), в яких він просить суд відхилити доводи позивача, наведені ним у відповіді на відзив, посилаючись на таке:

- при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення договору використовувалися відомості з витягу з технічної документації від 13.01.2016, надані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Проте, позивач у відповіді на відзив не пояснює, чому він наполягає на використанні витягу з технічної документації від 13.01.2016, проте ігнорує такі самі витяги, видані тим самим органом, але вже у 2020 та 2021 роках. Адже за таких обставин можна ставити під сумнів і відомості, які містяться у витягу з технічної документації від 13.01.2016. В той же час, посилання позивача на погодження сторонами розміру нормативної грошової оцінки у тексті договору не можна вважати імперативними, оскільки сторони не мають повноважень самостійно визначати такий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказані повноваження належать органам Держгеокадастру. Як вже було зазначено у відзиві на позовну заяву, встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки сторонами договору не передбачено нормами чинного законодавства та може привести до порушень податкового законодавства. Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки, який має використовуватися при визначенні розміру орендної плати, визначається згідно актуальних витягів з технічної документації, які надаються органами Держгеокадастру;

- у відповідача відсутній обов`язок відстежувати факт та обставини затвердження нової грошової оцінки земель. Тому з метою правильного визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідач звертався до органів Держгеокадастру. Представником відповідача було направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо того, чи було виявлено контролюючими органами порушення податкового законодавства при декларуванні відповідачем плати за землю за період 2020 - 2021 років. Відповідно до листа від 28.03.2024 № 21670/6/04-36-04-02-14, за результатами проведених камеральних перевірок ТОВ "Техноімпульс" щодо даних, вказаних у податкових деклараціях з орендної плати за землю за 2019 - 2024 роки, акти перевірок не складалися. Вказане підтверджує те, що контролюючими органом у період 2020 - 2021 років порушень у відповідача при складанні та поданні ним декларацій про плату за землю виявлено не було. Відповідач завжди добросовісно та належним чином ставиться до виконання своїх обов`язків з нарахування та сплати орендної плати у відповідності до чинних вимог нормативних актів. Починаючи з 2022 року відповідач нараховує та сплачує оренду плату за спірну земельну ділянку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки змінилися відповідні ставки земельного податку у місті Кривому Розі. При цьому, в договорі оренди землі відповідні зміни не вносилися. Проте, відповідач слідкує за дотриманням правильності нарахування та декларування плати за землю, тому навіть без внесення змін до тексту договору орендна плата з 2022 року нараховується та декларується відповідачем у належному розмірі. Вказані обставини, в тому числі лист ГУ ЛПС у Дніпропетровській області, свідчать про те, що відповідачем у 2020 - 2022 роках було правильно складено та задекларовано орендну плату за спірну земельну ділянку, виходячи з розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки, актуальних та дійсних момент складання та подання декларацій;

- відповідачем ще на початку 2020 року, тобто до укладення нового договору оренди земля шляхом поновлення, було складено та подано декларацію про плату за землю. На підставі вказаної декларації відповідач сплачував орендну плату у розмірі, який було задекларовано. Таким чином, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. В той же час, поведінка позивача є явно суперечливою. По-перше, протягом 2020 - 2021 років відповідач сплачував орендну плату за вказаним договором, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп. Позивач отримував орендну плату в розмірі, меншому ніж очікуваний, виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 8 774 398 грн. 60 коп. Проте, позивач жодного разу не звернуся до відповідача з будь - якими претензіями або вимогами з метою з`ясування обставин неправильного, на його думку, нарахування та сплати орендної плати. Вбачається, що позивач затягував звернення з будь - якими вимогами з метою наростити заборгованість за договором за рахунок нарахування пені. Однак, позивач не є суб`єктом господарювання та не може мати на меті отримання прибутку. Позивач є розпорядником земель, які належать територіальній громаді міста. По-друге, у відповіді на відзив позивач стверджує, що йому не було відомо про існування різниці щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у витягах, виданих у 2016, 2020 та 2021 роках. Однак вказані твердження не відповідають обставинам справи. У відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на адвокатський запит від 21.12.2023 № 4-0.110.4-5316/299-23.0.110.4 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що інформація про розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки протягом 2019 - 2023 років надавалася за запитами ТОВ "Техноімпульс" та Департаменту містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, за допомогою автоматизованого програмного забезпечення "Норматив+". Таким чином, в період 2019 - 2023 років позивач, в особі одного зі своїх структурних підрозділів, був належним чином поінформований про розмір нормативної грошової оцінки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, який був значно менше, ніж зазначений в договорі. По-третє, у відповіді на відзив позивач прямо зазначає, що відповідачем з початку дії договору оренди від 06.04.2020 плата здійснювалася не у повному обсязі, всупереч його узгодженим умовам. Вказане підтверджує, що позивач з початку строку дії договору вважав, що відповідач порушує умови договору, проте зловживав своїм правом звернутися з будь - якими претензіями або вимогами до відповідача. Відтак поведінка позивача є недобросовісною, спрямованою на отримання надмірного прибутку за рахунок нарахування пені відповідачу за договором оренди землі, нарахованої на орендну плату, яку на думку позивача, не було сплачено;

- відповідач визнає та не заперечує свою заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, оскільки ним дійсно було нараховано та задекларовано орендну плату за 2022 рік в належному розмірі, з урахуванням чинного на той момент розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та чинної ставки земельного податку, проте не було сплачено в повному обсязі орендну плату через скрутне матеріальне становище, пов`язане з введенням на території України режиму воєнного стану. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що заборгованість з орендної плати, зазначена в довідці ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яку додано позивачем до позовної заяви, включає заборгованість з 01.07.2022 до 18.09.2023, тобто за значно більший період, ніж заявлений у позовних вимогах.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. суду № 17795/24 від 09.04.2024), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання копії позовної заяви з додатками третій особі.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення на заперечення відповідача (вх. суду № 19241/24 від 17.04.2024), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- у відповіді, наданій представником відповідача, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 за вих. № 21670/6/04-36-04-02-14 зазначено, що за результатами проведених камеральних перевірок даних, вказаних у податкових деклараціях з орендної плати за землю на 2019 - 2024 роки, які надані ТОВ "Техноімпульс" до контролюючого органу, акти перевірок не складалися. Адвокатським бюро "Олександра Прохорова" до запиту не додано копії договору оренди земельної ділянки, витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тощо. У позовній заяві позивачем зазначалося, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі"). Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;

- підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки;

- відповідно до пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності (пункт 85.8 статті 85 Податкового кодексу України). За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України);

- як убачається з листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 за вих. № 21670/6/04-36-04-02-14 Адвокатським бюро "Олександра Прохорова" до запиту на отримання інформації щодо нарахування орендної плати за землю не додано копії договору оренди земельної ділянки, витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки тощо. Це пояснюється тим, що камеральна перевірка проводиться винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, в яких не містяться дані, на які платник податків посилається при обчисленні суми плати за землю. Тому, в даному випадку, в межах проведеної камеральної перевірки встановити обставини, що свідчать про порушення відповідачем умов договору від 06.04.2020 в частині сплати орендної плати неможливо. Із документів, доданих до позовної заяви, позивачем встановлено, що відповідач з початку дії договору від 06.04.2020 здійснював плату за користування земельною ділянкою не в повному обсязі, всупереч його узгодженим умовами, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2023.

Оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, а також надані сторонами заяви по суті справи, пояснення та докази, враховуючи, що матеріали справи містять суперечливі докази щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у спірний період, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

При цьому, судом було зазначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.05.2024 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; судове засідання для розгляду справи по суті призначено в межах розумного строку на 22.05.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано позивачу до судового засідання надати: письмові пояснення щодо Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97 від 29.01.2020, № 160 від 27.01.2021 та різної нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у спірному періоді (4 7 32 294 грн. 60 коп. та 8 774 398 грн. 60 коп.). Також, ухвалою суду від 10.05.2024 витребувано у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №23361/24 від 13.05.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 22.05.2024 об 11:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 22.05.2024 об 11:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.05.2024 у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2024 (вх. суду №24796/24 від 20.05.2024), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги та зазначає про таке:

- у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки від 16.03.2015 №9084737, укладеного Криворізькою міською радою та TOB "Техноімпульс", - 16.03.2020, 21.01.2020 останній звернувся через Центр адміністративних послуг "Віза" Криворізької міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,6710 з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована за адресою: вул. Акціонерна, 11а, м. Кривий Ріг. До вхідного пакету документів TOB "Техноімпульс" надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34- 404-99.16-462/2-16, який враховано сторонами під час узгодження умов договору оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 (далі - договір від 06.04.2020). Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 діяв з 01.01.2016 по 31.12.2021, тобто в період дії рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу;

- на виконання укладеного сторонами договору від 06.04.2020, позивач виконав покладені на нього зобов`язання та передав в користування відповідачу спірну земельну ділянку. У орендаря за договором від 06.04.2020 виник обов`язок щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця сплачувати орендну плату. У пункті 7 договору від 06.04.2020 встановлено, що розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізької міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік. За пунктом 9 договору від 06.04.2020 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Згідно з договором від 06.04.2020 передбачено обов`язок орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством та в односторонньому порядку збільшувати розмір орендної плати з підстав, визначених договором;

- державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно з якими для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 - 1,051. Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 за 2020 та 2021 рік за відомостями з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.014.2016 № 34- 404-99.16-462/2-16 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2016 рік - 1,06; за 2017 рік - 1,0; за 2018 рік - 1,0; за 2019 рік - 1,0; за 2020 рік - 1,0 складає 9 300 862 грн. 52 коп. (8 774 398 грн. 60 коп. x 1,06);

- пунктом 12 договору від 06.04.2020 визначено, що розмір орендної плати переглядається без внесення змін до договору, у разі зокрема зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність. За 2022 рік з урахуванням витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2023 № 97-4-0.110,4-2691/301-23 - 8 696 451 грн. 74 коп. (у витягу виданому в 2023 ріці враховано коефіцієнт індексації за 2022 рік - 1,15, що не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку в 2022 році - 10 000 919,50 : 1,15);

- частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України ). Порядок обчислення, вихідні дані, які бралися при розрахунку орендної плати зазначено в документах по суті справи, зокрема позовній заяві, відповіді на відзив, запереченні та доданими до них додатками;

- базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України). Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель");

- відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. За змістом частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20);

- згідно із частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" та статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка. Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 31.10.2021 у справі № 910/14176/20;

- з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17) (провадження №11-1317апп18), постановах Верховного Суду від 31.10.2021 у справі № 910/14176/20, від 02.08.2022 у справі № 910/2902/18 (№ 910/20964/20);

- відповідно до пункту 34 договору від 06.04.2020 встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім випадків, зазначених у розділі "Орендна плата" до договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку. За інформацією департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради після укладення договору від 06.04.2020 ТОВ "Техноімпульс" не надавав витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, зокрема, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160, наданих до відзиву на позовну заяву. Також, не звертався щодо внесення змін до істотних умов договору від 06.04.2020. Для отримання пояснень щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, зазначених у витягах, виданих Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровській області у 2016, 2020, 2021 роках, Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради направлено відповідний запит від 01.04.2024 № 6/02-07/1882. Проте, до теперішнього часу відповідь не надано.

У судове засідання 22.05.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому третя особа була повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 10.05.2024 до її Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 10.05.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 13.05.2024 (а.с. 183).

Судом було відзначено, що станом на 22.05.2024 вимоги ухвали суду від 10.05.202 не виконані, у зв`язку з чим суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи в межах розумного строку, з метою надання часу для виконання вимог ухвали суду від 10.052024 щодо витребування доказів у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

У вказаному засіданні представниками позивача та відповідача була підтверджена необхідність відкладенні розгляду справи в межах розумного строку.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказані клопотання були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.05.2024 було оголошено перерву у судовому засіданні до 05.06.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 26912/24 від 31.05.2024), в яких він додатково обґрунтовує власну правову позицію наступним:

- Криворізькою міською радою до ТОВ "Техноімпульс" направлено претензію від 10.11.2023 за вих. № 20/18/7355 щодо неналежного виконання умов договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020 за адресою: вул. Акціонерна, 11а у Довгинцівському районі площею 0,6710 гa, тa сплати у добровільному порядку суми заборгованості, а 16.11.2023 до виконкому Криворізької міської ради звернувся відповідач по справі для коригування розрахунку нормативної грошової оцінки, зазначеної в договорі оренди земельної ділянки від 06.04.2020 (далі - договір від 06.04.2020). Позивачем у відповідь направлено листа від 24.11.2023, отриманого відповідачем 07.12.2023, в якому зазначено, що через неналежне виконання умов договору від 06.04.2020 розпочато процедуру вирішення питання у судовому порядку. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто 09.12.2023. Разом з тим, позовна заява Криворізької міської ради направлена до Господарського суду Дніпропетровської області 28.02.2024. Господарським судом Дніпропетровської області постановленою ухвалою від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи зазначене, у відповідача було більше двох місяців для погашення у добровільному порядку заборгованості з орендної плати для уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань у вигляді пені. Проте відповідач не скористався цією можливістю. Тобто, комплекс дій для досудового врегулювання спору з боку Криворізької міської ради вжито у повному обсязі, тому аргументи представника відповідача в цій частині безпідставні та необґрунтовані. Разом з тим, як вже зазначалося, 24.11.2023 виконкомом Криворізької міської ради відповідачу направлено відповідь, в якій вказано на безпідставність корегування розміру орендної плати за договором на підставі наданих відповідачем копій витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2019 та від 29.01.2020, адже, маючи у розпорядженні витяги від 18.01.2019 та 29.01.2020, відповідач погодився при укладенні договору від 06.04.2020 з розміром нормативної грошової оцінки в сумі 8 774 398 грн. 60 коп., яка містилася у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.20216 № 34-404-99.16-462/2-16 (далі - Витяг 2016 року), яку взято за основу при укладенні вказаного договору. Разом з тим, Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2019 та 29.01.2020 не містять виду цільового призначення земельної ділянки, в той час у договорі від 06.04.2020 та Витягу 2016 року чітко зазначений дозволений вид орендного використання земельної ділянки - для розташування складу. Саме вид цільового призначення є вирішальним фактором для визначення розміру коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф, що підлягає застосуванню при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Незважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель міста протягом 2019-2020 років не змінювалась, про що зазначалося у відповіді на відзив та поясненнях позивача, її розмір, зазначений у витягах від 18.01.2019 та 29.01.2020, є різним. Витяг від 18.01.2019 містить локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної діяльності "розташування в санітарно-захисній зоні - 0,8", а витяг від 29.01.2020 цей коефіцієнт не містить;

- у поясненнях позивача, наданих через систему "Електронний суд" 20.05.2024, було зазначено, що у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки від 16.03.2015 № 9084737, укладеного Криворізькою міською радою та ТОВ "Техноімпульс" - 16.03.2020, 21.01.2020 останній звернувся через Центр адміністративних послуг "Віза" Криворізької міської ради, з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,6710 з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована за адресою: вул. Акціонерна, 11а, м. Кривий Ріг. До вхідного пакету документів ТОВ "Техноімпульс" надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16, який враховано сторонами під час узгодження умов договору від 06.04.2020. У судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2024, представник відповідача заперечував щодо надання до пакету документів про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, Витягу 2016 року, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 8 774 398 грн. 60 коп. Для встановлення дійсних обставин по справі від Управління організаційно-протокольної роботи виконкому Криворізької міської ради отримано копії документів, які стали підставою для прийняття Криворізькою міською радою рішення від 26.02.2020 № 4598 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" в частині, що стосується ТОВ "Техноімпульс". До листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.01.2020, уповноваженою особою ТОВ "Техноімпульс" - Мисник В.В. надано Витяг 2016 року, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 774 398 грн. 60 коп. Витяг 2016 року діяв з 01.01.2016 по 31.12.2021, тобто в період дії рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу;

- Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (пункт 29 Постанови Кабінету Міністрів України з питань геодезії, картографії та кадастру). Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (на період виникнення спірних правовідносин) регламентується Методикою нормативної грошової оцінки сільськогосподарського земель призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (далі - Методика) та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262 (далі - Порядок), який розроблено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель";

- згідно з пунктом 2-1 Методики, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Відповідно до вимог чинного законодавства за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області закріплено обов`язок здійснення на певній території робіт із землеустрою та оцінки земель. Пунктом 1 Методики та пунктом 1.3 Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, - державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. В силу пункту 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2;

- ураховуючи викладене Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області ТОВ "Техноімпульс" надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме: від 13.01.2016 за № 34-404-99,16-462/2-16; від 18.01.2019 № 27; від 29.01.2020 № 97; від 27.01.2021 № 160. При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 зазначена у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку складала: від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 - 8 774 398 грн. 60 коп.; від 18.01.2019 № 27 - 4 464 431 грн. 40 коп.; - від 29.01.2020 № 97 - 4 732 294 грн. 60 коп.; від 27.01.2021 № 160 - 4 732 294 грн. 60 коп. Відтак, за зверненнями відповідача до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, останнім протягом 2016-2021 років надано чотири витяги, три з яких містять різну нормативну грошову оцінку. Оскільки вищевказані Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку видані в межах повноважень саме Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яка є третьою особою у справі, позивач вважає за необхідне отримати саме від останнього пояснення щодо різного розміру сум. При цьому запит Виконавчого комітету Криворізької міської ради з даного питання залишений органом Держгеокадастру без належного реагування та надання відповідної відповіді, тому, ураховуючи вищевикладене та керуючись статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить витребувати пояснення від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо наявних в матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданих ТОВ "Техноімпульс" за період з 2016 по 2021 роки.

У судове засідання 05.06.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому третя особа повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 22.05.2024 до їїЕлектронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 22.05.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 23.05.2024 (а.с. 217).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що станом на 05.06.2024, витребувані ухвалою суду від 10.05.2024 у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області докази, а саме: Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021, до суду не надані.

З урахуванням вказаного, судом було зазначено наступне.

За приписами статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом частини 1 статті 132 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є, зокрема, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Відповідно до статті 134 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що докази, які витребувано ухвалою суду у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, мають суттєве значення для повного, всебічного та неупередженого розгляду справи; вимоги ухвали суду третьою особою не виконані, витребувані докази не надані, причини неподання таких доказів суду не повідомлені, суд дійшов висновку про застосування до Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходів процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, зокрема, в порядку статей 131, 132, 134 Господарського процесуального кодексу України, застосувати заходи процесуального примусу, а саме: вилучення держаним виконавцем доказів для дослідження судом, а саме: Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом.

За таких обставин, суд вважав за необхідне зупинити провадження у справі до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.06.2024 були застосовані заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021; вилучення доказів було доручено Саксаганському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); зупинено провадження у справі № 904/958/24 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження їх судом.

Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про виконання ухвали суду (вх. суду № 29534/24 від 18.06.2024), в якій третя особа до заяви додає Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021.

Від Саксаганському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист (вх. суду № 30849/24 від 26.06.2024), до якого додане повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Від третьої особи засобами електронного зв`язку надійшов лист (вх. суду № 31131/24 від 27.06.2024), до якого Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно додає Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021, а також повідомляє, що відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було ліквідовано та на теперішній час створено Відділ № 4 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, який є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як єдиної юридичної особи публічного права.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, та надходження витребуваних судом документів, суд вважав за необхідне поновити провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.07.2024 провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду по суті у судове засідання на 30.07.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 32174/24 від 04.07.2024), в якому він просить суд витребувати з Відділу № 4 управління забезпечення реалізації державної політики y Головного управління Держгеокадастру роз`яснення (пояснення), на підставі яких документів, підстав, локальних, зональних факторів або іншого з 01.01.2016 по 31.12.2021 ТОВ "Техноімпульс" надано різні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, зокрема: від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 - 8 774 398 грн. 60 коп.; від 18.01.2019 № 27 - 4 464 431 грн. 40 коп.; від 29.01.2020 № 97 - 4 732 294 грн. 60 коп.; від 27.01.2021 № 160 - 4 732 294 грн. 60 коп. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- для встановлення дійсних обставин у справі від управління організаційно-протокольної роботи виконкому міськради отримано копії документів, які стали підставою для прийняття Криворізькою міською радою рішення від 26.02.2020 № 4598 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" в частині, що стосується ТОВ "Техноімпульс". Уповноваженою ТОВ "Техноімпульс" - Мисник В.В. до листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.01.2020, (діяла за довіреністю) надано Витяг від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 (далі - Витяг 2016 року), в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 8 774 398 грн. 60 коп. Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України). Зміст договору у розумінні статті 628 Цивільного кодексу України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також; у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (стаття 630 Цивільного кодексу України). Частина 2 статті 180 Господарського кодексу України визначає три умови, за яких господарський договір вважається укладеним, зокрема: досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору; додержання передбаченої законом форми договору; додержання передбаченого законом порядку укладання договору - правова позиція Верховного суду Касаційного господарського суду від 19.12.2019 по справі № 904/5542/18. Аналогічна позиція викладена Касаційним господарським судом у постанові від 30.07.2019 у справі № 906/783/18;

- маючи у розпорядженні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2019 та 29.01.2020, де розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складав 4 464 431 грн. 40 коп. та 4 732 294 грн. 60 коп. відповідно, відповідач для укладення договору оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 (далі - договір від 06.04.2020) надав витяг з розміром нормативної грошової оцінки - 8 774 398 грн. 60 коп. Господарський суд Дніпропетровської області не звернув увагу на те, що Витяг 2016 року діяв з 01.01.2016 по 31.12.2021, тобто в період дії рішення Криворізької міської ради від 24,06.2015 № 3728, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Отримання в цей період Витягів від 18.01.2019 № 27, від 29.01.2020 № 97, від 27.01.2021 № 160 суперечить вимогам пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, в якому імперативно встановлено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Як приклад рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу" (далі - рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523), яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втратило чинність. В цей період, в саме з 01.01.2022, підлягає застосуванню витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2023 № 97-4-0.110,4-2691/301-23, отриманий Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає - 10 000 919 грн. 50 коп. В період дії Рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 нормативна грошова оцінка може піддаватись змін виключно на підставі коефіцієнту індексації, розрахованого Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. На виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 Відділом Криворізького району Головного Дніпропетровській управління Держгеокадастру у області направлено витяги з технічної документації пpo нормативно- грошову оцінку від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 площею 0,6710 га, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а, складає - 4 732 294 грн. 60 коп. Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки значно занижена. Пояснень щодо її заниження орган Держгеокадастру до теперішнього часу не надано. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, тощо. Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад). До доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать, зокрема, місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (крім єдиного податку, визначеного пунктом 16-4 частини другої статті 29 цього Кодексу) (пункт 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України). У позовній заяві зазначалося, що до місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). В умовах воєнного стану надзвичайно важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання місцевих бюджетів для забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєвонеобхідних потреб жителів територіальних громад. З початком російського вторгнення Кривий Ріг страждає від постійних обстрілів. У результаті ворожих ударів по місту зазнають пошкодження житлові будинки, квартири, школи, дитячі садочки, інфраструктура міста та ін. В умовах воєнного стану кожен має підтримувати економічний фронт. Тим більше, що кошти, які надходять до бюджетів громад, не тільки працюють на їх розвиток, але й від наповнення місцевих бюджетів напряму залежить допомога армії, підтримка населення, ліквідація наслідків вторгнення. Тому, враховуючи викладене та керуючись статтею 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Запит Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 01.04.2024 №" 6/02-07/1882 з даного питання залишений органом Держгеокадастру без належного реагування та надання відповідної відповіді. З метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи позивач просить суд витребувати від Відділу Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області пояснення, на підставі яких локальних чи зональних факторів, або інших підстав, відбулося зниження нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 з 8 774 398 грн. 60 коп. до 4 464 431 грн. 40 коп. Зазначені пояснення слугуватимуть підставою для обґрунтування доцільності та документального підтвердження зменшення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023. Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 160/10944/20 звернув увагу на те, що витяг з справі технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації. Разом з тим, у місті Кривому Розі рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яке діяло в період з 01.01.2016 по 31.12.2021. Зміни до нього не вносилися, в частині окремих земельних ділянок. При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 зазначена у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку та складала: від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 - 8 774 398 грн. 60 коп.; від 18.01.2019 № 27 - 4 464 431 грн. 40 коп.; від 29.01.2020 № 97 - 4 732 294 грн. 60 коп.; від 27.01.2021 № 160 - 4 732 294 грн. 60 коп. Відповідні пояснення з цього приводу можуть бути надані Відділом Криворізького району Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, адже Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (пункт 48 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру з питань геодезії, картографії та кадастру" (далі - постанова від 14.01.2015). Також, відповідно до постанови від 14.01.2015 Держгеокадастр здійснює ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами установленому порядку. Держгеокадастр з метою організації своєї діяльності організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів. Оскільки вищевказані Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку видані в межах повноважень саме Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яка є третьою особою у справі, позивач вважає за необхідне отримати саме від останнього пояснення щодо різного розміру сум нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.06.2024 з 31.08.2016 відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було ліквідовано та на теперішній час створено Відділ № 4 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №32916/24 від 09.07.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.07.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів (вх. суду №35828/24 від 26.07.2024), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи лист управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадстру у Дніпропетровській області №1743/299-24 від 08.05.2024, посилаючись на таке:

- Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради 05.07.2024 за вх. №2929/6 зареєстровано лист Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин виконкому міської ради Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому зазначено, що рішенням Криворізької міської ради № 3728 від 24.06.2015 затверджена "Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", розроблена у 2014 році Державним підприємством УДНДІПМ "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя. Рішення набуло чинності з 01.01.2016 та діяло по 31.12.2021. Технічна документація складена відповідно до вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006 (далі - Порядок №18/15/21/11 від 27.01.2006). Згідно з пунктом 3.5 Порядку зазначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл.1.1) ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Відтак, у період 2016-2021 років під час формування витягів значення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки визначалося з урахуванням складу угідь за формою 6-зем та виду економічної діяльності за КВЕД, незалежно від її категорії і цільового призначення. При цьому на заяву ТОВ "Техноімпульс" 13.01.2016 спеціалістами управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області на земельну ділянку за кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку з вартістю 8 774 398 грн. 60 коп. Згідно з довідкою № 0249 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 31.01.2007, яка видана ТОВ "Техноімпульс" Управлінням статистики у м.Кривому Розі, вид економічної діяльності товариства за КВЕД:51.90.0 інші види оптової торгівлі. Тому, відповідно до Таблиці 1.1 цього Порядку для земель комерційного використання у витягу застосовувався коефіцієнт функціонального використання (Кф) 2,5. У даному випадку наведене означає, що на землях промисловості здійснюється комерційний вид діяльності. Під час формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної вище земельної ділянки 29.01.2020, в якому її вартість складає 4 732 294 грн. 60 коп., коефіцієнт функціонального використання (Кф) застосовувався 1,2, як для земель промисловості за основним видом економічної діяльності КВЕД:23.63 виробництво бетонних розчинів, готових для використання (Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 997419 серії ААБ від 22.03.2013). З огляду на вказане, відбулася різниця у значеннях нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:03:508:0023. Проте, до наданих майже через три місяці пояснень третьої особи, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, позивач ставиться критично, адже вони не надають належних відповідей щодо об`єктивних підстав зниження майже у двічі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом дії на території міста рішення Криворізької міської ради від № 3728 від 24.06.2015, яким затверджена "Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", що виходить з того, що як на то посилається третя особа, пунктом 3.5 Порядку №18/15/21/11 від 27.01.2006 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, таблиця 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, з огляду на що, останнім серед іншого враховувався вид економічної діяльності за КВЕД відповідача. Разом з тим, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Техноімпульс" здійснює вид економічної діяльності - 23.63 "Виробництво бетонних розчинів, готових для використання" (основний) та у період з 01.01.2016 до 12.01.2024 вказаний вид економічної діяльності не змінював. А відтак, пояснення органу Держгеокадастру про те, що зменшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відбулось з огляду на вид економічної діяльності відповідача є безпідставними та необґрунтованими. Як на то вказує витяг з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформована станом на 31.01.2007 основний вид економічної діяльності відповідача також був - 26.63.0 - "Виготовлення готових для використання бетонних сумішей". Вид економічної діяльності - "Інші види оптової торгівлі" не є основним КВЕД у відповідача станом на 31.01.2007, водночас Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затверджена наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, втратила чинність 01.01.2016, а відтак з означеного періоду не підлягає застосуванню, зокрема у врахуванні довідок 13.01.2016 відповідачем отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 34-404-99.16-462/2-16, в вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 8 774 398 грн. 60 коп. А відтак, станом на дату видачу витягу 13.01.2016 у ТОВ "Техноімпульс" вид економічної діяльності за офіційною інформацією Державного реєстру був 23.63 "Виробництво бетонних розчинів, готових для використання", з огляду на що, пояснення органу Держгеокадастру щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є недостатніми, та відповідно не доводять правильність її розміру - 4 732 294 грн. 60 коп. У постанові від 12.07.2021 у справі №640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку. Разом з тим, в рамках даного судового спору як відповідачем так і органом Держгекадастру не надано належних та допустимих доказів, які б вказали що застосуванню підлягає саме витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.01.2020, який є відмінним від витягу застосованому під час укладання позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки. Окрім того, у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки від 16.03.2015 № 9084737 укладеного Криворізькою міською радою та ТОВ "Техноімпульс" - 21.01.2020, останній звернувся через Центр адміністративних послуг "Віза" Криворізької міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,6710 з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована за адресою: вул.Акціонерна,11а, м. Кривий Ріг. До вхідного пакету документів ТОВ "Техноімпульс" надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16, який враховано сторонами під час узгодження умов договору від 06.04.2020 та підписанні розрахунку розміру орендної плати за землю, що підлягає до сплати з 2020 року ТОВ "Техноімпульс", наданого до матеріалів справи. Пунктом 12 договору від 06.04.2020 встановлено, що розмір орендної плати переглядається без внесення змін до договору у разі: зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексацій, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря (відповідача) що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом та договором. Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яке набрало чинності з 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99,16-462/2-16 діяв з 01.01.2016 по 31.12.2021, тобто в період дії рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728. При цьому про існування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 від 18.01.2019 № 27, від 29.01.2020 № 98 та від 27.01.2021 № 160, отриманих відповідачем в Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області, позивач дізнався у листопаді 2023 року, після пред`явлення претензії до відповідача щодо неналежного виконання умов договору від 06.04.2020. В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Розрахунок заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 за 2022 рік розраховано ураховуючи Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2023 за № 97-4-0.110,4-2691/301-23 з врахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік - 1,15, що не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку в 2022 році. Разом з тим, відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду;

- маючи у розпорядженні витяги від 18.01.2019 та 29.01.2020, відповідач погодився при укладенні договору від 06.04.2020 з розміром нормативної грошової оцінки в сумі 8 774 398 грн. 60 коп., яка містилася у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.20216 № 34-404-99.16-462/2-16. Тож, зобов`язання щодо сплати орендної плати виникло у відповідача на підставі договору оренди землі. Розмір відповідної плати за користування земельною ділянкою визначений безпосередньо договором оренди землі. Відповідачем не доведено будь-яку зміну розміру орендної плати, у той час як позивачем доведено виникнення у відповідача зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою. За імперативними приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Верховний Суд у постанові від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 зазначив, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №160/2185/20). Тож аналіз зазначених положень законодавства, умов договору від 06.04.2020, укладеного з Криворізькою міською радою, та обґрунтувань, наданих позивачем по справі, свідчить про те, що обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися стороною договору, - відповідачем, за власним волевиявленням;

- враховуючи, що лист органу Держгеокадастру позивач отримав лише 05.07.2024, а провадження у даній справі відкрито 11.03.2024, останній клопоче про визнання поважними причин пропуску строку для подачі доказів, а саме: листа управління забезпечення реалізації держаної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.05.2024 № 1743/299-24.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №35585/24 від 25.07.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 35853/24 від 26.07.2024), в якому він просить суд визнати явку у судове засідання повноваженого представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, - обов`язковою, посилаючись на таке:

- для отримання пояснень щодо різниць розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, зазначених у витягах, наданих в 2016, 2020, 2021 роках, Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (далі - Департамент) направлено відповідний запит до Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які видані останнім за заявою відповідача;

- Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин виконкому міської ради Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в листі від 08.05.2024, отриманому 04.07.2024, вказало, що під час видачі витягів, серед іншого, враховувався вид економічної діяльності за КВЕД відповідача;

- до наданих майже через три місяці пояснень органу Держгеокадастру позивач ставиться критично, адже вони не надають належних відповідей щодо об`єктивних підстав зниження майже у двічі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом дії на території міста рішення Криворізької міської ради № 3728 від 24.06.2015, яким затверджена "Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу". Водночас у відповідача, - ТОВ "Техноімпульс", основним видом економічної діяльності за офіційною інформацією Державного реєстру у період з 31.01.2007 до теперішнього часу є 23.63 "Виробництво бетонних розчинів, готових для використання", відтак пояснення органу Держгеокадастру щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є недостатніми. З огляду на що, враховуючи той факт, що витяги з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих на території міста Кривого Рогу, формує та видає в межах повноважень виключно третя особа, з метою досягнення завдання господарського судочинства в частині справедливого вирішення даного спору, Криворізька міська рада вважає за необхідне визнати участь третьої особи, - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у судовому засіданні обов`язковою, за для отримання від останнього пояснень, які мають значення для правильного вирішення даної справи, щодо формування витягів у 2016, 2019 та 2020 роках;

- з урахуванням обставин даної судової справи, задля досягнення завдань господарського судочинства та забезпечення дотримання принципу змагальності сторін, позивач просить суд здійснити розгляд даної справи впродовж розумного строку.

Судом було з`ясовано, що згідно з відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.07.2024 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

У судове засідання 30.07.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому третя особа була повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 01.07.2024 до її Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 01.07.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 01.07.2024 (а.с. 41 у томі 2).

У вказаному засіданні розглянуто клопотання позивача про визнання обов`язковою явки у судове засідання представника третьої особи, - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке було підтримано представником відповідача та задоволено судом.

Також у судовому засіданні 30.07.2024 представниками позивача та відповідача була підтверджена необхідність у відкладенні розгляду справи в межах розумного строку.

Крім того, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які було задоволено судом.

Ухвалою суду від 30.07.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву в межах розумного строку до 13.08.2024; явку всіх учасників справи у судове засідання було визнано обов`язковою.

У судове засідання 13.08.2024 з`явилися представники позивача та відповідача; представник третьої особи у вказане засідання в черговий раз не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив; при цьому третя особа була повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 30.07.2024 до її Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 30.07.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 02.08.2024 (а.с. 90 у томі 2).

Судом відзначено, що в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

У судовому засідання 13.08.2024 позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У вказаному засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

У судовому засіданні 13.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди земельної ділянки, строк дії договору, умови передачі землі та повернення її з оренди, факт передачі землі в оренду, час користування нею орендарем, настання строку сплати орендної плати та її розмір, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність підстав для стягнення пені у заявленому до стягнення розмірі.

Відповідно до Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України (стаття 13 Конституції України).

Згідно з статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

На підставі положень статті 80 Земельного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада є суб`єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Податковим кодексом України.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 Земельного кодексу України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).

Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (а.с.45 у томі 1).

Вказане рішення набуло чинності з 01.01.2016 і діяло до 31.12.2021. Починаючи з 01.01.2022 набрало чинності рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (а.с.46 у томі 1).

З матеріалів справи також вбачається, що 06.04.2020 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (далі - орендар, відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки № 2020207 (далі - договір, а.с.29-32 у томі 1), за умовами пункту 1 якого орендодавець, на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.02.2020 № 4598 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розташування складу, з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована на вул. Акціонерна, 11а в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

У розділі "Об`єкт оренди" договору визначено наступне:

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6710 га (пункт 2 договору);

- на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "КБТІ" від 21.07.2005 № 7840840, реєстраційний номер 11468896, номер запису 5500 в книзі 12H-500, а також інші об`єкти інфраструктури: сервітут (пункт 3 договору);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 становить: 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898 (пункт 4 договору);

- земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні (пункт 5 договору);

- земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (пункт 6 договору).

Згідно з пунктом 14 договору земельна ділянка передається в оренду для розташування складу.

Відповідно до пункту 15 договору цільове призначення земельної ділянки: промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У розділі 7 договору сторони визначили, що договір укладено терміном на 5 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, додавши до листа-повідомлення проєкт додаткової угоди.

Пунктом 42 договору передбачено, що договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту його державної реєстрації відповідно до закону. Договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких находиться в орендодавця, другий - в орендаря.

Додатком до договору є рішення Криворізької міської ради від 26.02.2020 № 4598 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам".

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договору оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Пунктом "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Як визначено статтею 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За умовами розділу "Орендна плата" сторонами передбачено таке:

- орендна плата у 2020 році вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 № 3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році". Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік (пункт 8 договору);

- розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською раду нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації підставах, визначених законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пункт 9 договору);

- орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок отримувача Управління Державної казначейської служби України у Довгинцівському районі у м. Кривому Розі Дніпропетровської області UA банку Казначейства України, код класифікації доходів бюджету 18010600, код отримувача 38032510. Зміна банківських реквізитів не є зміною умов договору, тому не потребує внесення змін до договору. Про зміни цих реквізитів орендодавець повідомляє орендаря у місячний термін через місцеві засоби масової інформації (пункт 10 договору);

- орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою за період з дати закінчення договору оренди (державна реєстрація права оренди від 16.03.2015 № 9084737) до укладання договору провадиться "орендарем" відповідно до умов вище зазначеного договору. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору (пункт 11 договору);

- розмір орендної плати переглядається без внесення змін до договору в разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом та договором (пункт 12 договору).

З приводу заперечень відповідача щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, визначеної сторонами у пункті 4 договору (8 774 398 грн. 60 коп.), а також неправомірного, на думку відповідача, розрахунку розміру заборгованості з орендної плати за період користування земельною ділянкою в період з 18.06.2020 по 31.12.2020, суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, у пункті 4 договору сторони досягли згоди, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 становить: 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898.

Спірний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Більше того, з матеріалів справи також вбачається, що до договору сторонами був підписаний Розрахунок розміру орендної плати за землю, що підлягає до сплати з 2020 року (а.с.138 у томі 1), в якому сторони також зафіксували, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8 774 398 грн. 60 коп.; річний розмір орендної плати складає 232 521 грн. 56 коп., отже, укладаючи договір, відповідач був обізнаний та погодився саме з таким розміром нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у 2020 році та сторонами чітко був зафіксований розмір річної орендної плати у 2020 році. Доказів наявності будь-яких претензій чи зауважень відповідача під час укладення договору матеріали справи не містять; також в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача і протягом всього 2020 року з приводу вказаних обставин до позивача, і лише у 2023 році позивачу стало відомо про наявність претензій відповідача щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, з зафіксованої пунктом 4 договору та у Розрахунку розміру орендної плати за землю, що підлягає до сплати з 2020 року (а.с.138 у томі 1).

Суд вважає, що відповідач в цій частині діє недобросовісно, а також допускає прояв суперечливої поведінки.

З цього приводу суд також зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Відповідно до частин 2 - 4 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.04.2021 № 2-р(ІІ)/2021 зауважив, що словосполучення "а також зловживання правом в інших формах", передбачене у частині третій статті 13 Цивільного кодексу України, слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з приписами цього кодексу, насамперед із тими, які є у його статтях 3, 12 і 13. Тому, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії надалі можна буде кваліфікувати як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій (абзац другий пункту 3.6 мотивувальної частини рішення). Приписи частини третьої статті 13 і частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України встановлюють для учасників цивільних відносин заборону порушувати межі здійснення цивільних прав, а також дають суду можливість відмовити у захисті цивільного права в разі порушення особою вимог частин другої - п`ятої статті 13 Цивільного кодексу України. Тобто у цих приписах є вказівка на юридичні наслідки дій особи, які не можна кваліфікувати як умови, підстави або міри цивільно-правової відповідальності (абзац перший пункту 8.2. мотивувальної частини рішення).

Для визначення добросовісної поведінки сторони необхідно враховувати наступне:

- одним зі способів захисту добросовісної сторони є принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування вимог, якщо її попередня поведінка підтверджує, що вона дотримує протилежної позиції (естопель);

- є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом;

- головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки;

- відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови);

- згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається;

- за змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов`язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).

У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно, у відповідності до умов договору, здійснено розрахунок заборгованості з орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 18.06.2020 по 31.12.2020.

З приводу розрахунку заборгованості з орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2021 по 31.12.2021, а також заперечень відповідача, пов`язаних з неправомірним визначенням позивачем розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в цей період, суд зазначає наступне.

За імперативними приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як було зазначено вище, у пункті 9 договору сторони визначили що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською раду нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації підставах, визначених законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пункт 9 договору);

Так, стаття 289 Податкового кодексу України регламентує індексацію нормативної грошової оцінки земель. Згідно з вказаною статтею центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Ki = 1:100, де I - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі, якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Кумулятивно - шляхом перемноження коефіцієнтів.

Враховуючи викладене, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Окрім того, для обчислення суми податку використовується ставка податку. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (стаття 29 Податкового кодексу України).

Статтею 284 Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано право встановлювати ставки плати за землю на відповідній території.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Також, в силу статті 143 Конституції України, статей 12, 284 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Так, у 2021 розмір ставки орендної плати в місті Кривому Розі для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення становив 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 № 4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році", яке набрало чинності 01.01.2021 (далі - рішення №4799, а.с.53-58 у томі 1).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до вказаних вище положень договору та вимог чинного законодавства, з метою самостійного обчислення розміру орендної плати за 2021 рік, відповідачем було отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2021 № 160, у якому було зазначено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп. (а.с.108 у томі 1, а.с.23 у томі 2).

В процесі розгляду справи було з`ясовано наявність спору між сторонами щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, зокрема, і у 2021 році.

З цього приводу судом встановлено наступне.

В матеріалах наявний Лист Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, адресований Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин, № 2929/6 від 05.07.2024, якому зазначено наступне:

"Розглянувши ваше звернення за № 6/02-07/11882 від 01.04.2024 стосовно надання роз`яснень про нормативну грошову оцінку земельної ділянки промисловості (11.02) для розміщення складу площею 0,6710 га у м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а за кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 станом на 13.01.2016 та станом на 29.01.2020, за наявною у відділі інформацією встановлено.

За даними Державного земельного кадастру 28.10.2009 здійснена державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:03:505:0023, відомості про яку перенесені до ДЗК з Державного реєстру земель промисловості, за цільовим призначенням -11.02).

Рішенням Криворізької міської ради № 3728 від 24.06.2015 затверджена "Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", розроблена у 2014 році Державним підприємством УДНДІПМ "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя. Рішення набуло чинності з 01.01.2016 та діяло по 31.12.2021.

Технічна документація складена відповідно до вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок), затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006.

Згідно з пунктом 3.5 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (КФ) (додаток 1, таблиця 1.1) ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Відтак, акцентуємо Вашу увагу на те, що у період 2016-2021 років під час формування витягів значення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки визначалося з урахуванням складу угідь за формою 6-зем та виду економічної діяльності за КВЕД, незалежно від її категорії і цільового призначення.

При цьому відзначаємо.

На заяву ТОВ "Техноімпульс" 13.01.2016 спеціалістами управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області на земельну ділянку за кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради оцінку з вартістю 8 774 398 грн. 60 коп.

Згідно з довідкою № 0249 з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України від 31.01.2007, яка видана ТОВ "Техноімпульс" Управлінням статистики у м. Кривому Розі, економічної діяльності товариства за КВЕД: 51.90.0 - інші види оптової торгівлі.

Тому, відповідно до Таблиці 1.1 Порядку для земель комерційного використання у витягу застосовувався коефіцієнт функціонального використання (Кф) - 2,5. У даному випадку вищенаведене означає, що на землях промисловості здійснюється комерційний вид діяльності.

Під час формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної вище земельної ділянки, 29.01.2020, в якому її вартість складає 4 732 294 грн. 60 коп., коефіцієнт функціонального використання (КФ) застосовувався 1,2, як для земель промисловості за основним видом економічної діяльності КВЕД: 23.63-виробництво бетонних розчинів, готових для використання (Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 997419 серії ААБ від 22.03.2013).

З огляду на вищевказане, відбулася різниця у значеннях нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 (а.с.62 у томі 2).

Також у матеріалах справи наявний лист № 4-0.110.4-5316/299-23-0.220.4 від 21.12.2023 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області Адвокатському бюро "Олександра Прохорова" про розгляд запиту від 20.12.2023, в якому зазначено наступне: "За заявами ТОВ "Техноімпульс" та Департаменту містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради спеціалістами відділу протягом 2019-2023 років за допомогою автоматизованого програмного забезпечення "Норматив+" сформовано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки промисловості за кадастровим номером 1211000000:03:508:0023.

Згідно з вказаними витягами вартість зазначеної земельної ділянки у розрізі років складає, а саме:

- у 2019-2021 роках, з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014-2020 роки (Кі = 1,8972) - 4 732 294 грн. 60 коп.;

- у 2022 році з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021 рік (Ki = 1,1) - 8 696 428 грн. 40 коп.;

- у 2023 році з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021-2022 роки (Ki = 1,265) - 10 000 919 грн. 50 коп." (а.с.120 у томі 1).

Надаючи оцінку вказаним вище обставинам, суд, керуючись положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, виходив з того, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Отже, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

У рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Правомірне очікування виникає в особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень в особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач стосовно визначення розміру річної орендної плати за 2021 рік здійснив всі необхідні дії та, покладаючись на надану уповноваженим державним органом інформацію, у порядку, визначеному пунктом 9 договору, самостійно обчислив суму річної орендної плати станом на 01.01.2021 та у подальшому у повному обсязі сплати вказану орендну плату на користь позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності розрахунку суми річної орендної плати у 2021 році, виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп., а саме: 4 732 294 грн. 60 коп. х 2,5% = 118 307 грн. 37 коп.

Отже, заперечення відповідача в частині відсутності заборгованості з орендної плати за 2021 рік, визнаються судом правомірними та такими, що підтверджені належними доказами.

Щодо заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що розмір ставки орендної плати в місті Кривому Розі для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення у цей період становив 3% від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", яке набрало чинності 01.01.2022 (далі - рішення № 506, а.с.59-65 у томі 1 у томі 1).

Рішення № 506 є нормативно-правовим актом з питань оподаткування (абзац 1 пункту 12.5. статті 12 Податкового кодексу України).

Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 рішення органів місцевого самоврядування можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

У даному випадку у пункті 12 договору сторони передбачили можливість зміни розміру орендної плати за рішенням міської ради, відтак рішення № 506 є застосовним при визначенні розміру орендної плати за землю у 2022 році.

Таким чином, річний розмір орендної плати за 2022 рік підлягає наступному розрахунку: 8 696 451 грн. 74 коп. х 3% - 260 893 грн. 55 коп.

Судом також зауважено, що в процесі розгляду справи заборгованість з орендної плати за період користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідачем не заперечувалась та була визнана.

Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено наступне:

- за період користування спірною земельною ділянкою в період з 18.06.2020 по 30.06.2020 підлягала сплаті орендна плата в сумі 8 396 грн. 61 коп.; граничним строком сплати є 30.07.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 4 272 грн. 21 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 4 124 грн. 40 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, - є 31.08.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.09.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.10.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.11.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.12.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 76 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.02.2021; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 92 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 84 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 92 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 92 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня;

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 28.02.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.03.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 02.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.06.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.08.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.08.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.09.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 31.10.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.11.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.12.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 12 коп.; граничним строком сплати є 30.01.2023; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 12 коп.

Отже, судом встановлено що всього у періоді з 18.06.2020 по 31.12.2022 заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати складає 255 104 грн. 50 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню також з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

За частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону).

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Положеннями статті 24 Закону встановлено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної сплати відповідачем орендної плати за період з 18.06.2020 до 31.12.2022 в залишковій сумі 255 104 грн. 50 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 255 104 грн. 50 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до частини вимог суд зазначає на таке.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У той же час, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 доповнено "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та відповідний карантин був продовженим до 30.06.2023 (згідно з постановою Кабінетом Міністрів України № 383 від 25.04.2023).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Отже, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину (карантин закінчився 30.06.2023) та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи.

Враховуючи вказане, строк позовної давності у даній справі не є пропущеним.

Щодо посилання відповідача на відсутність з боку позивача претензій щодо сплати орендної плати у спірному періоді не у повному обсязі суд зазначає таке.

Вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002, положення частини 2 статті 124 Конституції України передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина 5 статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа, має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі - судовий захист.

Обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту. Схожі правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 201/13756/16-ц (провадження № 61-6896св19), від 18.09.2019 у справі № 183/2925/17 (провадження № 61-12368св19), від 16.02.2022 у справі № 520/19325/18 (провадження № 61-9353св21) та узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі № 924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.

Враховуючи вказане, заперечення відповідача в цій частині судом вихиляються.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 255 104 грн. 50 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами пункту 13 договору сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором: у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором; стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 13 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.07.2020 по 31.01.2024 в сумі 141 615 грн. 20 коп.

З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.

За частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Отже, з вищенаведених приписів вбачається право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Як встановлено вище судом, зміст пункту 13 укладеного договору оренди земельної ділянки містить певний термін, шляхом вказівки на подію: включаючи день такого погашення.

Відтак слід визнати, що у даному випадку не підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині вимог позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань з оплати орендної плати, що виникли із договору оренди земельної ділянки, положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування пені строком у шість місяців.

Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 04.10.2019 у справі № 912/1433/16, від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19.

Так в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 проаналізовано чи змінює вжите в умові договору формулювання у вигляді "нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання" строк нарахування штрафних санкцій, наведений в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, та визнано, що така умова договору не може розцінюватися, як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Між тим у даному спорі умови договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020 містять інше формулювання, а саме, що пеня справляється, тобто нараховується, "за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення".

Такі умови договору про відповідальність орендаря за невнесення орендної плати є ближчими за змістом до правовідносин, щодо яких наведено висновки Верховного Суду зокрема у постановах від 04.10.2019 по справі № 912/1433/16, від 21.07.2017 по справі №910/2031/16, та полягають в тому, що визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.

У постанові Верховного Суду від 10.09.2020 по справі № 916/1777/19 також зазначено, що, встановивши в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 по справі № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 по справі № 916/804/17.

Враховуючи вказане, суд відзначає, що умови договору оренди, а саме пункту 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання "за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення", відповідає вимогам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України і не суперечить їм, а тому позивач правомірно здійснив нарахування пені в загальний період з 31.07.2020 по 31.01.2024.

У той же час, господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.12-19 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем були частково невірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також невірно.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.12-19 у томі 1), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Отже, враховуючи вказане вище, а також визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, господарський суд встановив таке:

- за період користування спірною земельною ділянкою в період з 18.06.2020 по 30.06.2020 підлягала сплаті орендна плата в сумі 8 396 грн. 61 коп.; граничним строком сплати є 30.07.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 4 272 грн. 21 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 4 124 грн. 40 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.07.2020 по 31.01.2024 на суму 4 124 грн. 40 коп. та в цей період складає 2 590 грн. 13 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, - є 31.08.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.09.2020 по 31.01.2024 на суму 9 517 грн. 85 коп. та в цей період складає 5 917 грн. 31 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.09.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.10.2020 по 31.01.2024 на суму 9 517 грн. 85 коп. та в цей період складає 5 861 грн. 14 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.10.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.10.2020 по 31.01.2024 на суму 9 517 грн. 85 коп. та в цей період складає 5 804 грн. 96 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.11.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.12.2020 по 31.01.2024 на суму 9 517 грн. 85 коп. та в цей період складає 5 746 грн. 92 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 80 коп.; граничним строком сплати є 30.12.2020; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 85 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.12.2020 по 31.01.2024 на суму 9 517 грн. 85 коп. та в цей період складає 5 690 грн. 75 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2020 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 19 376 грн. 76 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.02.2021; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 9 858 грн. 92 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 9 517 грн. 84 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.02.2021 по 31.01.2024 на суму 9 517 грн. 84 коп. та в цей період складає 5 628 грн. 79 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 95 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 95 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2021 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 9 858 грн. 92 коп.; відповідач у вказаному періоді сплатив 9 858 грн. 92 коп., отже заборгованість у цьому періоді відсутня, нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним;

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 28.02.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.03.2022 по 31.01.2024 на суму 0 грн. 06 коп. та в цей період складає 0 грн. 03 коп., але позивач заявляє до стягнення у вказаному періоді пеню в сумі 0 грн. 02 коп., отже, з урахуванням частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, саме такий розмір підлягає стягненню з відповідача;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.03.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.03.2022 по 31.01.2024 на суму 0 грн. 06 коп. та в цей період складає 0 грн. 03 коп., але позивач заявляє до стягнення у вказаному періоді пеню в сумі 0 грн. 02 коп., отже, з урахуванням частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, саме такий розмір підлягає стягненню з відповідача;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 02.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 03.05.2022 по 31.01.2024 на суму 0 грн. 06 коп. та в цей період складає 0 грн. 03 коп., але позивач заявляє до стягнення у вказаному періоді пеню в сумі 0 грн. 02 коп., отже, з урахуванням частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, саме такий розмір підлягає стягненню з відповідача;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.05.2022 по 31.01.2024 на суму 0 грн. 06 коп. та в цей період складає 0 грн. 03 коп., але позивач заявляє до стягнення у вказаному періоді пеню в сумі 0 грн. 02 коп., отже, з урахуванням частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, саме такий розмір підлягає стягненню з відповідача;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.06.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.07.2022 по 31.01.2024 на суму 0 грн. 06 коп. та в цей період складає 0 грн. 03 коп., але позивач заявляє до стягнення у вказаному періоді пеню в сумі 0 грн. 02 коп., отже, з урахуванням частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, саме такий розмір підлягає стягненню з відповідача;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.08.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 21 741 грн. 07 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 0 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.08.2022 по 31.01.2024 на суму 0 грн. 06 коп. та в цей період складає 0 грн. 02 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.08.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.08.2022 по 31.01.2024 на суму 21 741 грн. 13 коп. та в цей період складає 8 359 грн. 84 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.09.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.10.2022 по 31.01.2024 на суму 21 741 грн. 13 коп. та в цей період складає 7 805 грн. 88 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 31.10.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.11.2022 по 31.01.2024 на суму 21 741 грн. 13 коп. та в цей період складає 7 251 грн. 93 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.11.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.12.2022 по 31.01.2024 на суму 21 741 грн. 13 коп. та в цей період складає 6 715 грн. 85 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 13 коп.; граничним строком сплати є 30.12.2022; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 13 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.12.2022 по 31.01.2024 на суму 21 741 грн. 13 коп. та в цей період складає 6 179 грн. 77 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 21 741 грн. 12 коп.; граничним строком сплати є 30.01.2023; орендна плата відповідачем не сплачена, отже заборгованість у цьому періоді становить 21 741 грн. 12 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.01.2023 по 31.01.2024 на суму 21 741 грн. 12 коп. та в цей період складає 5 625 грн. 81 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 79 179 грн. 20 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 5 014 грн. 26 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (вулиця Ярослава Мудрого, будинок 48, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; ідентифікаційний код 32097622) на користь Криворізької міської ради (площа Молодіжна, будинок 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101; ідентифікаційний код 33874388) 255 104 грн. 50 коп. - основного боргу, 79 179 грн. 20 коп. - пені та 5 014 грн. 26 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний - 15.08.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення13.08.2024
Оприлюднено19.08.2024
Номер документу121046380
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —904/958/24

Рішення від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 17.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 17.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 05.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 29.08.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 26.08.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Рішення від 13.08.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 30.07.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 09.07.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні