Рішення

від 16.08.2024 по справі 907/581/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/581/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

Розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Деяк Наталії Володимирівни, м. Хуст Закарпатської області

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Довжанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», с. Довге Хустського району Закарпатської області

про стягнення 943 195,32 грн

секретар судового засідання - Піпар А.Ю.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Деяк Наталія Володимирівна звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Довжанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 788 504,18 грн боргу та 154 691,14 грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №426 від 28 листопада 2022 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/581/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2024 року.

Ухвалою від 24 червня 2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідач згідно з поданим через систему «Електронний суд» відзивом на позов від 04.07.2024 заперечує проти задоволення позовних вимог.

Позивачем на спростування аргументів відповідача подано суду відповідь на відзив від 12.07.2024 року.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з своєчасної оплати вартості розроблених позивачем технічних документацій з землеустрою за Договором про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №426 від 28.11.2022 (з урахуванням додаткової угоди до нього), у зв`язку з чим станом на 10 червня 2024 року (дата оформлення позовної заяви) в нього виникла заборгованість в розмірі 788 504,18 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем з урахуванням встановлених в п.п. 2.4.-2.6. строків сплати кожного етапу робіт окремо нараховано відповідачу 154 691,14 грн пені, з вимогами про стягнення яких подано даний позов до Господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач згідно з відзивом на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про відсутність факту прострочення зобов`язання з оплати за укладеним між сторонами Договором з підстав відсутності передбачених Договором обов`язкових рахунків-фактур із зазначенням банківських реквізитів позивача.

Крім того, вказує на неспівмірний розмір нарахованої позивачем пені, у зв`язку з чим просить зменшити її розмір на 95% до суми 7 734,56 грн.

Відповідь на відзив.

Позивач за змістом поданої 12.07.2024 через систему «Електронний суд» відповіді на відзив вважає, що не заслуговують на увагу вказані відповідачем заперечення щодо нарахування штрафних санкцій та заявлене клопотання щодо їх зменшення, з огляду на те, що відповідачем не наведено відповідного обґрунтування та не подано письмових доказів для такого зменшення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

28 листопада 2022 року між Державним підприємством «Довжанське лісомисливське господарство», як Замовником та Фізичною особою-підприємцем Деяк Наталією Володимирівною, як Виконавцем укладено Договір про надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою №426 (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується виготовити з дотриманням вимог законодавства технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною орієнтовною площею 16082 га для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг, які знаходяться на території Іршавської, Керецьківської, Довжанської, Білківської, Кам`янської, Зарічанської, Мукачівської територіальних громад, Закарпатської області, а Замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 1.2. Договору технічні, економічні га інші вимоги до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) викладені у завданні на складання технічної документації із землеустрою, що е невід`ємною частиною договору (додаток 1).

Порядок передачі робіт сторонами визначено в розділі 3 Договору, за змістом п. 3.1. якого приймання виконаних робіт за цим договором проводиться шляхом укладання та підписання про це відповідного акту приймання-передачі робіт обома Сторонами.

Роботи вважаються виконаними (на кожному етапі окремо аж до укладання остаточного акту) та прийнятими належним чином лише у випадку підписання про це відповідного акту обома Сторонами. У випадку виникнення будь-яких розбіжностей та не погодження Акту, Сторони складають акт про розбіжності.

При остаточному прийнятті виконаних робіт (останній етап виконання робіт) 3амовник зобов`язаний підписати відповідний акт протягом 10 календарних днів з дня отримання такого акту від Виконавця, або надіслати акт розбіжностей чи іншим чином оформлені претензії Виконавцю у разі виникнення таких. У випадку порушення умов п. 3.3. Договору роботи за цим договором вважаються виконаними належним чином та підлягають повній оплаті згідно умов цього Договору (п.п. 3.2.-3.4. Договору).

За умовами п.п. 2.1., 2.2. Договору вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3 ). Загальна вартість робіт за цим договором становить 4 020 500 грн, з розрахунку 250 грн за 1 гектар площі, що відповідає договірній ціні, зазначеній в Додатку 3 до Договору (протокол погодження договірної ціни на виконання робіт).

Відповідно до п.п. 2.3.-2.6. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються в кілька етапів на підставі виставленого рахунку-фактури та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються сторонами:

- протягом 10-ти робочих днів після укладення договору Замовник сплачує Виконавцю 40% (відсотків) від вартості робіт визначеної протоколом погодження договірної ціни (п. 2.4. Договору);

- протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою Замовник сплачує Виконавцю 40% (відсотків) від вартості робіт визначеної протоколом погодження договірної ціни (п. 2.5. Договору);

- протягом 10-робочих днів з після оформлення та надання Замовнику витягів з Державного земельного кадастру Замовник сплачує Виконавцю 20 % (відсотків) від вартості робіт визначеної протоколом погодження договірної ціни (п. 2.6. Договору).

Згідно з п. 2.7. Договору Замовник вносить грошові кошти в порядку, розмірах та у строк, передбачені п.п. 2.2-2.6. Договору, шляхом їх перерахування на поточний рахунок виконавця та на підставі виставлення рахунку-фактури Виконавцем Замовнику.

Згідно з Календарним планом виконання робіт (Додаток 2 до Договору) сторонами визначено строк виконання робіт з 28.11.2022 року по 28.05.2023 року.

Додатковою угодою №1 від 16.01.2023 до Договору, укладеною між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України», як Замовником та Фізичною особою-підприємцем Деяк Наталією Володимирівною, як Виконавцем, сторони внесли зміни в преамбулу та реквізити сторін Договору, змінивши Замовника за Договором з Державного підприємства «Довжанське лісомисливське господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Довжанське лісомисливське господарство».

Як свідчать матеріали справи, Фізичною особою-підприємцем Деяк Наталією Володимирівною на виконання умов Договору розроблено технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, які розташовані за межами населених пунктів на території Довжанської сільської територіальної громади (том №1 та №2), Керецьківської сільської територіальної громади (Том №1), Білківської сільської територіальної громади (Том №1), Іршавської міської територіального громади (том №1) Хустського району, загальною площею 10 232,1535 га (вартістю 2 558 038,57 грн), Іршавської міської територіальної громади та Керецьківської сільської територіальної громади Хустського району Закарпатської області (частина кварталів 1, 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 15, 25, 26, 27, 101, 103, 104, 60, 98, 82, 102, 100, 107, 108, 134), площею 1796,0389 (вартістю 449 009,73 грн), Керецьківської сільської територіальної громади Хустського району Закарпатської області (том 3), площею 139,9778 га (вартістю 34 994,45 грн).

Означені технічні документації з землеустрою відповідно до Акту № 1 від 31.03.2023 приймання-передачі частково виконаних робіт за Договором (на суму 2 558 038,57 грн) та Актів приймання-передачі виконаних робіт від 24.07.2023 (на суму 449 009,73 грн) та від 12.02.2024 (на суму 34 994,45 грн) передано позивачем разом з витягами з Державного земельного кадастру та рахунками на оплату їх вартості та прийнято відповідачем без зауважень, про що свідчать підписи представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (керівника Філії «Довжанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України») на Актах приймання-передачі та вбачається з листів позивача №93 від 24.07.2023 (отримано відповідачем 25.07.2023), №11 від 07.02.2024 (отримано відповідачем 12.02.2024).

Згідно з підписаними сторонами Актами приймання-передачі загальна вартість розроблених технічних документацій із землеустрою становить 3 042 042,75 грн.

За твердженням позивача, відповідачем, як Замовником належним чином не виконано зобов`язання з повної оплати вартості розроблених Виконавцем технічних документацій з землеустрою у визначений Договором строк, здійснивши часткову оплату вартості виконаних позивачем робіт в розмірі 2 253 500,00 грн (платіжні інструкції № 483 від 12.12.2022, №518 від 12.01.2023, №282 від 31.03.2023) у зв`язку з чим заборгованість Відповідача складає 788 504,18 грн, стягнення якої разом з нарахованими пенею є предметом судового розгляду у цій справі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором підряду на проектні та пошукові регулювання, правове регулювання якого визначено §4 Глави 61 ЦК України.

У відповідності до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Приписами статті 888 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Загальними положеннями ЦК України про підряд визначено обов`язок Замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору Виконавцем (позивачем у справі) розроблено та передано Замовнику (філії відповідача у справі) технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Довжанської сільської територіальної громади (том №1 та №2), Керецьківської сільської територіальної громади (Том №1), Білківської сільської територіальної громади (Том №1), Іршавської міської територіального громади (том №1) Хустського району, загальною площею 10 232,1535 га (вартістю 2 558 038,57 грн), Іршавської міської територіальної громади та Керецьківської сільської територіальної громади Хустського району Закарпатської області (частина кварталів 1, 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 15, 25, 26, 27, 101, 103, 104, 60, 98, 82, 102, 100, 107, 108, 134), площею 1796,0389 (вартістю 449 009,73 грн), Керецьківської сільської територіальної громади Хустського району Закарпатської області (том 3), площею 139,9778 га (вартістю 34 994,45 грн), а Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі Філії «Довжанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» прийнято розроблені позивачем землевпорядні документації на загальну суму 3 042 042,55 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі № 1 від 31.03.2023, від 24.07.2023 та від 12.02.2024 та не заперечується відповідачем у справі.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом, сторонами в п.п. 2.4.-2.6. Договору встановлено строк оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт в три етапи:

- протягом 10-ти робочих днів після укладення договору - 40% від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни;

- протягом 10-ти робочих днів після виготовлення та представлення Замовнику розробленої технічної документації із землеустрою - 40% від вартості робіт, визначеної протоколом погодження договірної ціни;

- протягом 10-робочих днів з після оформлення та надання Замовнику витягів з Державного земельного кадастру - 20% від вартості робіт визначеної протоколом погодження договірної ціни.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим, з урахуванням часткової сплати вартості виконаних позивачем робіт в розмірі 2 253 500,00 грн (платіжні інструкції № 483 від 12.12.2022, №518 від 12.01.2023, №282 від 31.03.2023, виписки по рахунку позивача за періоди з 01.01.2022 по 31.12.2023) заборгованість відповідача на час розгляду справи в суді становить 788 542,55 грн, що відповідачем по суті не спростовується та підтверджується підписаним останнім актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 по 25.09.2023.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак як обґрунтовано та правомірно заявлені підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 788 504,18 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності в нього інформації про рахунки-фактури, як передумова оплати відповідно до п. 2.7. Договору та, відповідно, відсутність прострочення обов`язку зі сплати заборгованості спростовуються долученими до позовної заяви рахунками №34 від 24.07.2023 та №6 від 07.02.2024, які згідно з листами №93 від 24.07.2023, №11 від 07.02.2024 передано позивачем разом з витягами з Державного земельного кадастру відповідачу та прийнято останнім, що вбачається зі змісту означених листів та рахунків.

Крім того, суд зважає, що відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1, 6 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України).

Виходячи з наведених положень законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Діяльність філій та представництв, як відокремлених структурних підрозділів не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах, при цьому всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію (відокремлений структурний підрозділ).

Отже, відповідальність за виконання філією функцій юридичної особи несуть юридичні особи, які створили відповідну філію (відокремлений підрозділ).

З наведеного слідує, що стороною у справі має бути юридична особа, від імені якої діє філія (відокремлений підрозділ), і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 916/1288/19).

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.6. Договору сторони погодили, що за порушення Замовником строків оплати вартості робіт, встановлених умовами Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день простроченого платежу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми пені, остання ФОП Деяк Н.В. обрахована за порушення відповідачем строків сплати другого етапу відповідно до п. 2.5. Договору по кожному акту приймання-передачі технічної документації окремо: по акту №1 від 31.03.2023 (в частині простроченої суми оплати розміром 304 538,37 грн) за період з 17.04.2023 по 17.10.2023 (в сумі 71 220,17 грн), по акту від 24.07.2023 за період з 09.08.2023 по 09.02.2024 (в сумі 80 946,40 грн) та по акту від 12.02.2024 за період з 27.02.2024 по 10.07.2024 (в сумі 2821,57 грн), всього в розмірі 154 691,14 грн.

В той же час, здійснивши власний арифметичний розрахунок заявлених вимог в частині нарахованої пені, з урахуванням встановленого в п. 2.5. Договору строку сплати та за обчислюваний позивачем період, судом встановлено, що розмір пені є більшим та становить 156 120,61 грн.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача нарахованої позивачем по кожному акту окремо за означені позивачем періоди пені в сумі 154 691,14 грн.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені на 95% до суми 7734,56 грн, суд враховує наступне.

Як на підставу поданого суду клопотання відповідач посилається на ту обставину, що нарахування пені є таким, що порушує принцип пропорційності, балансу та справедливості, а сам відповідач на даний час перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнювало виплату належних платежів суми у повній сумі вчасно, тоді як відповідач робив все можливе для виконання умов Договору, що підтверджується платежами на користь позивача.

Зазначає, що згідно з Статутом серед основною метою діяльності підприємства є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, а з перших днів повномасштабної війни на Україні ДП «Довжанське ЛМГ» та ДСГП «Ліси України» в особі філії «Довжанське ЛМГ» має налагоджену комунікацію з місцевою теробороною та ЗСУ в частині надання ресурсної допомоги паливно-мастильних матеріалів, запчастин, дров паливних, пилопродукції та лісоматеріалів круглих, що є на даний час одним з важливих напрямків роботи підприємства і стягнення одноразовим платежем зазначеної суми може призупинити надання допомоги ЗСУ та армії.

Окремо наголошує, що державне підприємство «Довжанське лісомисливське господарство», відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України, перебувало в процесі реорганізації шляхом приєднання до правонаступника, а саме відокремленого підрозділу (філії) «Довжанське лісомисливське господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та даний фактор також впливає на фінансове становище підприємства у зв`язку з відсутності певний період реалізації лісопродукції ДП «Довжанське ЛМГ» та оформлення необхідної документації, передавального акту правонаступнику та інших складних процесів підприємства.

Доводить, що з огляду на те, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 було запроваджено по всій території України воєнний стан, це призвело до проблем щодо реалізації продукції, мобілізацією до ЗСУ частини працівників, а також проблем з паливом та транспортом, що призвела до не стабільного фінансового потоку коштів на підприємство.

Вважає, при цьому, що враховуючи загальну ціну Договору та зобов`язань у розмірі 788 504,18 грн, несправедливим є додаткова сплата 154 691,14 грн штрафних санкцій, які становлять приблизно 1/4 (приблизно додаткових 25%) загальної ціни договору та сплата даних значних штрафних санкцій негативно вплине на господарську діяльність боржника та на можливість виконання зобов`язань перед контрагентами і бюджетними платежами усіх рівнів, виплату заробітної платні працівникам тощо.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено пеню, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, які регулюють можливість зменшення судом нарахованих штрафних санкцій, а саме: статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

Позивач і відповідач у спірних правовідносинах беруть участь як господарюючі суб`єкти (постачальник та споживач природного газу) та, відповідно, несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань передбачених ст. 230 ЦК України санкцій за порушення грошового зобов`язання є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань.

При цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як штрафної санкції за неналежне виконання грошового зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Таким чином, суд зауважує, що можливість реалізації судом дискреційних повноважень на зменшення нарахованих штрафних санкцій за клопотанням відповідача в будь-якому разі пов`язується з обов`язком останнього (відповідача) подати суду докази на підтвердження тих обставин, які учасник справи вважає винятковими та такими, що дають право розраховувати на відповідне зменшення штрафних санкцій.

Позатим, розглядаючи відповідне клопотання відповідача про зменшення на 95% розміру нарахованої позивачем пені, суд констатує, що наведені в клопотанні обставини, як-то: складний фінансовий стан відповідача; налагоджена комунікація з місцевою теробороною та ЗСУ в частині надання ресурсної допомоги паливно-мастильних матеріалів, запчастин, дров паливних, пилопродукції та лісоматеріалів круглих; вплив реорганізації структурних підрозділів відповідача на виконання зобов`язань, - жодним чином документально Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» не підтверджено.

З врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, на підставі яких можливо встановити наявність підстав для зменшення нарахованої позивачем пені, а посилання відповідача на часткове виконання ним умов Договору спростовується встановленими вище у справі обставинами, відповідно до яких будь-які оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт в спірних правовідносинах відсутні.

При цьому, аргументи відповідача щодо неспівмірності пені з розміром простроченого зобов`язання також критично оцінюються судом, позаяк розмір підтверджених судом вимог про стягнення пені у спірних правовідносинах не перевищує розміру порушеного зобов`язання та є загалом співставним з сумою простроченого зобов`язання (788 542,55 грн), яке тривалий час (більше календарного року) не виконується боржником, що безумовно впливає також на фінансовий стан позивача як кредитора в зобов`язанні.

Крім того, суд зазначає, що воєнний стан на території України сам по собі та з огляду на специфіку діяльності відповідача не означає, що він не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти чи, що така обставина на відповідача має більший вплив ніж на позивача, який також як суб`єкт господарювання за всіма обставинами несе негативні наслідки для своєї діяльності у зв`язку з введенням воєнного стану. Відповідач, при цьому, не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, у зв`язку з чим відповідні посилання відповідача відхиляються судом, а клопотання про зменшення суми нарахованої пені до задоволення не підлягає.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення судом.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії «Довжанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (90154, с. Довге Хустського району Закарпатської області, вул. Січових Стрільців, буд. 2, код ЄДРПОУ ВП 45013549) на користь Фізичної особи-підприємця Деяк Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 788 504,18 грн (сімсот вісімдесят вісім тисяч п`ятсот чотири гривні 18 копійок) заборгованості, 154 691,14 грн (сто п`ятдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто одну гривню 14 копійок) пені та 14 147,93 грн (чотирнадцять тисяч сто сорок сім гривень 93 копійки) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 16 серпня 2024 року.

Суддя Р.М. Лучко