ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про повернення заяви про забезпечення доказів
м. Київ
16.08.2024Справа № 910/7540/24
Суддя Маринченко Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №910/7540/24 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Велика Ложа України», третя особа Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування указів та призупинення діяльності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Велика Ложа України», третя особа Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування указів та призупинення діяльності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовчі судові засідання.
15.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів, яка обґрунтована тим, що окрім перевищення посадових обов`язків та порушення Статуту і Генерального Регламенту Громадської організації «Велика Ложа України», які допустив ОСОБА_2 при підготовці та затверджені указів, він з 2022 року перебуває за кордоном, що згідно з статтею 3.1. Генерального Регламенту виключає можливість обіймати посаду. На підставі викладеного позивач просить суд витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_2 в період з 24.02.2022 по 15.08.2024 та повідомити про підстави законності такого перетину.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №910/7540/24 про забезпечення доказів, суд дійшов висновку про її повернення, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частинами 2 та 3 вказаної статті передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Тобто, заходи забезпечення доказів вживаються судом з метою збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливим або утрудненим подання учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції, отже такі заходи спрямовані на недопущення знищення чи втрати доказів.
Окрім цього, забезпечення доказів надає додаткову гарантію не лише збереження доказів, а й їх дослідження судом, позаяк застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.
Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що вони будуть втрачені або подача потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
За змістом ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів положення ст. 111 вказаного Кодексу покладають саме на заінтересовану особу .
З аналізу вказаної норми вбачається, що обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення доказів лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заявник зазначає, що він звертався до Державної прикордонної служби України з відповідним запитом, проте Державною прикордонною службою України було відмовлено.
Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд зазначає, що подана ОСОБА_1 заява від 15.08.2024 за свою правовою природою по суті є заявою про витребування доказів та зводиться до покладення обов`язку збирання доказів на суд.
В свою чергу суд наголошує, що забезпечення доказів способом їх витребування, хоча і спрямоване на реалізацію права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів в порядку ст.ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Натомість, як вбачається із поданої позивачем заяви про забезпечення доказів, всупереч вищезазначеним приписам чинного законодавства остання не містить обґрунтувань, обставин та підстав припускати, що засіб доказування в подальшому може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Доводи позивача в поданій заяві про забезпечення доказів зводяться виключно до неможливості отримання доказів (запитуваних документів) позивачем самостійно.
Таким чином, подана до суду заява не містить обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Крім того, згідно п.2 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника.
В той же час, заява ОСОБА_1 не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника, а також у його представника.
Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №910/7540/24 і доданих до неї документів заявнику.
Керуючись ст.ст.110, 111, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №910/7540/24 і додані до неї документи повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Дата підписання: 16.08.2024.
Суддя Я.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2024 |
Оприлюднено | 19.08.2024 |
Номер документу | 121046776 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні