Рішення

від 16.08.2024 по справі 911/666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2024 р. Справа № 911/666/24 (911/1245/24)

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіт Сайенс Парк»

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021»

2) Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Фарм»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович

провизнання недійсним договору поруки

у справі про банкрутство

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021»

Представники учасників:

від позивача - Чорний Д.Ю.

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - Нагірняк Я.В. (у режимі відеоконференції)

від відповідача 3 - не з`явився

від третьої особи - Данілов А.І. (у режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021».

15.05.2024 ТОВ «Укравіт Сайенс Парк» звернулось до Суду із позовом до ТОВ «Фаворит Агро 2021», ПрАТ «Агріматко-Україна» та ТОВ «Агросвіт Фарм» про визнання недійсним договору поруки №04/01/2023 від 04.01.2023р., укладеного між цими сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; Договір поруки було укладено у підозрілий період між заінтересованими особами - батьком та сином.

Арбітражний керуючий підтримує позовні вимоги виходячи з схожих підстав та, зокрема, звертає увагу, що Договір укладено економічно необгрунтувано, за наявності значного обсягу прострочених боргових зобов`язань, у підозрілий період та між пов`язаними (заінтересованими) особами, що харатеризує вказаний договір як такий, що укладений на шкоду кредиторам.

Відповідач 2 заперечує проти порзовних вимог виходячи з наступного: Договір поруки укладено не між пов`язаними особами, позивачем не доведено вказаних обставин; сторони є вільними у виборі контрагентів та укладання угод; сторони уклали Договір поруки з метою досягнення економічної цілі - продовження строків дії договорів оренди/суборенди; договір було частково виконано; при укладенні договору не було умислу довести підприємство до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2024, з урахуванням ухвали від 21.05.2024, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) представників сторін.

24.05.2024 до Суду надійшов відзив від арбітражного керуючого.

18.07.2024 до Суду надійшов відзив від ПрАТ «Агріматко-Україна».

Протягом розгляду справи судом було постановлено ряд ухвал, а саме - 22.07.2024 про повернення зустрічного позову; 24.07.2024 про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про витребування доказів та 07.08.2024 про поновлення строку на подачу відзиву ПрАТ «Агріматко-Україна».

У судове засідання 07.08.2024 прибув представник позивача, представник відповідача 2 та розпорядник майна взяли участь у режимі відеоконференції, інші учасники справи не з`явились.

Представник позивача та арбітражний керуючий підтримали позов, проти задоволення якого заперечив представник відповідача 2.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2023 року між ПрАТ "Агріматко-Україна" (кредитор), ТОВ «Фаворит Агро 2021» (поручитель) та ТОВ «Агросвіт Фарм» (боржник) укладено Договір поруки №04/01/2023 (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ «Агросвіт Фарм», свого обов`язку, що виник за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №24/05 від 24.04.2020 р. (далі по тексту - Основний договір), який був укладений між Боржником і Кредитором, що підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 17 серпня 2021 р. по справі № 911/982/21.

Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником свого обов`язку в повному обсязі і відповідає перед Кредитором за порушення зазначеного зобов`язання Боржником. (т. 2 а.с. 6-9).

Згідно з п. 3.1. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює 3943692,73 грн, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Згідно п. 4.1. Договору поруки, у разі неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Поручитель зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від Кредитора письмової вимоги виконати, як солідарний боржник, за Боржника його зобов`язання за Основним договором, на умовах, в обсязі та в порядку, які встановлені Договором поруки та Основним договором (п. 4.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 4.4. Договору поруки у разі виконання Поручителем зобов`язань Боржника за Основним договором, до поручителя відповідно до чинного законодавства переходять права кредитора за Основним договором й ті, що забезпечували його виконання, у частині обов`язку, що виконана ним.

Також, 24.02.2023 року між Кредитором та Поручителем укладено Додаткову угоду №1 До Договору поруки, відповідно у п. 1.1. якої сторони домовились з метою врегулювання всього того, що може призвести до суперечностей, шляхом переговорів сторони дійшли згоди про наступне: ТОВ «Фаворит Агро» здійснює погашення заборгованості у відповідності до умов Договору поруки від 04.01.2023 за № 04/01/2023 за наступним графіком: дата платежів 28.02.2023 сума платежу - 500000,00 грн; п.п. 2 - 11 дата платежів 15-го числа місяця починаючи з 15.03.2023 по 15.11.2023 сума платежу - 150000,00 грн; п.п. 12-19 дата платежів 15-го числа місяця починаючи з 15.12.2023 по 15.08.2024 сума платежу - 242961,00 грн. (т. 2 а.с. 10-11).

В подальшому заборгованість перед ПрАТ «Агріматко-Україна» було частково погашено в розмірі 1160000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №183118207 від 04.12.2023 на суму 200000,00 грн., №179796742 від 31.10.2023 на суму 390000,00 грн., №110 від 24.03.2023 на суму 70000,00 грн., №86 від 13.03.2023 на суму 100000,00 грн., №62 від 01.03.2023 на суму 200000,00 грн., №69 від 07.03.2023 на суму 200000,00 грн. та випискою по банківському рахунку відкритого в АБ «Укргазбанк».

До спірних правовідносин мають бути застосовані такі положення чинного законодавства.

За змістом ч.1 ст. 7 КУзПБ Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Диспозицією абз. 11 ч.1 ст. 1 КУзПБ унормовано, що кредитором, зокрема, є юридична особа за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до частини 1 статті 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник уклав договір із заінтересованою особою;

- боржник уклав договір дарування.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Отже, розгляд відповідних заяв та справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження.

Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Беззаперечно, що визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимальне та справедливе задоволення вимог кредиторів.

Суд враховує, що КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, застосовуються також норм ЦК України, зокрема, щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1 та 5 статті 203 ЦК України).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові (стаття 558 ЦК України).

Виходячи з наведених положень чинного законодавства України та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи в контексті спірних правовідносин та підстав позовних вимог, Суд зазначає таке.

Щодо укладення боржником спірного правочину у підозрілий період.

Суд зазначає, що строк, передбачений у статті 42 КУзПБ (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий «підозрілий період», у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника.

Так, Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2024 було відкрито провадження у справі № 911/666/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Фаворит Агро 2021".

Відтак, Суд виснує, що ПрАТ "Агріматко-Україна", ТОВ «Фаворит Агро 2021» та ТОВ «Агросвіт Фарм» уклали спірний договір за 1 рік та 4 місяці до відкриття провадження у справі про банкрутствоТОВ «Фаворит Агро 2021», тобто в підозрілий період.

Щодо укладення спірного договору між заінтересованими особами.

За приписами ст. 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ "Фаворит Агро 2021" є ОСОБА_1 .

Згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГО вбачається, що засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником та директором з 30.03.2016 ТОВ "АгросвітФарм" є ОСОБА_2 .

Згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГО вбачається, що засновниками ПрАТ «Агріматко-Україна» є: Агріматко Лімітед та ОСОБА_4 ; кінцевими бенефіціарними власниками -ОСОБА_7. та ОСОБА_8.; керівником - ОСОБА_9.

Суд відзначає, що засновниками (учасниками) та керівниками цих трьох підприємств є різні особи, а матеріали справи не містять доказів того що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є родичами, а, відтак, відхиляє доводи позивача у цій частині.

Поруч з цим, з відкритих даних наявних в ЄДРЮОФОПГО вбачається, вбачається що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно є кінцевими бенефіціарними власниками, директорами або учасниками інших юридичних осіб, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Плюс" (код ЄДРПОУ 38106351) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мічурінський" (код ЄДРПОУ 36598982).

Крім цього, з аналізу доданих до відзиву ПрАТ «Агріматко-Україна» витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно можливо дійти висновку, що ТОВ "Агросвіт Фарм" та ТОВ "Фаворит Агро 2021" пов`язані відносинами оренди земельних ділянок на яких ведуть господарську діяльність, що також підтверджується поясненнями ПрАТ «Агріматко-Україна».

З наведеного Суд виснує про наявність обґрунтованих підстав вважати, що Договір поруки зі сторони ТОВ "Фаворит Агро 2021" та ТОВ "Агросвіт Фарм" вчинено між заінтересованими особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним спірного договору, передбачених абз.3 ч.1 ст. 42КУзПБ.

За змістом абз.3 ч.1 ст. 42КУзПБ господарський суд може визнати недійсним правочин з таких підстав: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Позивач вказує, що укладаючи Договір поруки та виступаючи поручителем ТОВ «Фаворит Агро 2021» взяв на себе чужі зобов`язання, внаслідок яких став неплатоспроможним перед своїми кредиторами.

Здійснюючи оцінку обставин з точки зору фінансових правовідносин та наслідків впливу вчиненого оспорюваного правочину, Судом установлено, що за даними звіту розпорядника майна арбітражного керуючого Данілова А.І. про проведення аналізу фінансово господарського стану ТОВ «Фаворит Агро 2021», що міститься у матеріалах справи № 911/666/24 (911/1245/24), слідує, що в 2023 році у боржника існував пасив у сумі 15794,7 тис. грн. (з якого кредиторська заборгованість становила 8360875,00 грн.) та актив у розмірі 4109,8 тис. грн. Отже, різниця між активом та пасивом складає - 11864,9 тис. грн.

Тобто на момент укладення Договору поруки реальний розмір кредиторських зобов`язань ТОВ «Фаворит Агро 2021» складав 11864,9 тис. грн., в той час коли розмір активів компанії складав лише - 4 109,8 тис. грн.

Відтак, відображених у балансі станом на 31.12.2023 активів боржника в розмірі 4109,8 тис. грн. явно не вистачило б на задоволення вимог кредиторів в загальному розмірі 15794,7 тис. грн. (в які включено нові зобов`язання на суму 3943692,73 грн. за Договором поруки) та підприємство не могло самостійно погасити в повному обсязі кредиторську заборгованість за рахунок своїх активів.

Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним спірного договору, передбачених абз.5 ч.1 ст. 42КУзПБ.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст. 42КУзПБ господарський суд може визнати недійсним правочин з таких підстав: боржник оплатив іншій особі у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

Позивач та арбітражний керуючий зауважують, що, на момент укладення Договору поруки згідно даних балансу у ТОВ «Фаворит Агро 2021» не було фінансової можливості для виконання зобов`язань за Договором поруки.

Згідно даних фінансової звітності ТОВ «Фаворит Агро 2021» (станом на 01.01.2023р.) оборотні активи компанії складали 4 109,8 тис. грн., поточні зобов`язання 3850,6 тис. грн.

Укладаючи спірний договір поруки ТОВ «Фаворит Агро 2021» прийняв на себе додаткові фінансові зобов`язання у розмірі 3943,6 тис. грн.

Тобто загальний розмір кредиторських зобов`язань станом на 04.01.2023 року (дата укладання договору поруки) склав 7794,2 тис. грн.

Різниця між вартістю активів ТОВ «Фаворит Агро 2021» та розміру кредиторських вимог склала: 3684,4 тис. грн. (7 794,2 тис. грн. - 4 109,8 тис. грн.).

Отже, станом на дату укладення Договору поруки боргові зобов`язання підприємства становили майже вдвічі більшу суму ніж активи товариства.

Виходячи з вищенаведеного, Суд погоджується з цими доводами та доходить висновку, що станом на дату укладання Договору поруки, заборгованість ТОВ «Фаворит Агро 2021» перед ТОВ «Укравіт Сайенс Парк» складала 1432853,21 грн. Тобто, сума коштів, яка була спрямована на погашення чужої кредиторської заборгованості (за Договором поруки) могла б майже повністю перекрити власну кредиторську заборгованість.

Водночас, Судом встановлено, що Поручитель сплатив Кредитору 1160000,00 грн.

Наведені обставини свідчать про те що ТОВ «Фаворит Агро 2021» сплатив кошти іншій особі по спірному договору поруки у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

З витягу з АСВП стосовно ТОВ "Агросвіт Фарм" вбачається, що станом на дату укладення Договору поруки стосовно товариства було відкрито низку виконавчих проваджень та накладено арешт на майно та рахунки підприємства.

З аналізу наявних в матеріалах справи, банківських виписок слідує, що оплати за договором поруки виконувались за рахунок залучених коштів за договорами поворотної фінансової допомоги від фізичних осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) та юридичних осіб, які надавали для ТОВ «Фаворит Агро 2021» фінансову допомогу у день платежів за договором поруки.

Так, у дні оплат за договором поруки: 01.03.2023 р., 07.03.2023 р., 13.03.03.2023 р., 24.03.2023 р. вищевказаними фізичними особами було надано фінансову допомогу для ТОВ «Фаворит Агро 2021».

Дані обставини додатково підтверджують відсутність можливості у ТОВ «Фаворит Агро 2021» виконати взяті на себе фінансові зобов`язання за договором поруки.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Поручитель, укладаючи договір поруки, не може не розуміти, що у випадку невиконання боржником зобов`язання, саме йому доведеться виконувати зобов`язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє. Вказану позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 у справі № 922/3522/17.

Вступаючи у договірні відносини щодо поруки по боргах третіх осіб, учасники такого договору поруки, з урахуванням категорії "підприємницького ризику" та фраудаторності, у розрізі регулювання відносин неплатоспроможності повинні розкрити суду ті реальні мотиви, з яких вони виходили при укладенні спірного правочину, які б підтверджували реальні ринкові наміри учасників такого правочину щодо отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності.

Натомість, укладаючи договір щодо забезпечення виконання ТОВ «Агросвіт Фарм» зобов`язань на суму 3943692,73грн., ТОВ «Фаворит Агро 2021» не пересвідчилося у фінансовому становищі товариства, солідарний обов`язок по виконанню зобов`язань якого покладається на ТОВ «Фаворит Агро 2021» на підставі спірного договору.

Отже, внаслідок укладення договору поруки ТОВ «Фаворит Агро 2021» прийняло на себе додаткові зобов`язання на суму 3943692,73 грн. за відсутності фінансової можливості з погашення зобов`язань як перед існуючими кредиторами, так і за новим взятим грошовим зобов`язанням.

Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним спірного договору, передбачених абз.2 ч.2 ст. 42КУзПБ.

Згідно положень абз.2 ч.2 ст. 42 КУзПБ правочини можуть бути визнані недійсними господарським судом у випадку, якщо боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

На думку позивача, уклавши Договір поруки ТОВ «Фаворит Агро 2021» взяло на себе зобов`язання без будь-яких майнових дій з іншої сторони. Фактично відбулась порука за компанію, яка станом на 04.01.2023 року перебувала у передбанкрутному стані. При цьому, оскільки Договір поруки було укладено між заінтересованими особами керівникам підприємств не могло не бути відомо про фінансовий стан сторін.

Як встановлено Судом, Поручитель сплатив Кредитору 1160000,00 грн.

Відповідно до п. 4.4. Договору поруки у разі виконання Поручителем зобов`язань Боржника за Основним договором, до поручителя відповідно до чинного законодавства переходять права кредитора за Основним договором й ті, що забезпечували його виконання, у частині обов`язку, що виконана ним.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір щодо заміни боржника у зобов`язанні, тобто - ТОВ «Фаворит Агро 2021» насправді виступило новим боржником перед ПрАТ «Агріматко-Україна».

Як вбачається з ЄДРСР, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/521/24 (суддя Лутак Т.В.) відкрито провадження у справі № 911/521/24 за заявою ПрАТ «Агріматко-Україна» про банкрутство ТОВ «Агросвіт Фарм» та визнано вимоги ПрАТ «Агріматко-Україна» до ТОВ «Агросвіт Фарм» у розмірі 2783692,73 грн, які виникли на підставі Договору купівлі-продажу№24/05 від 24.04.2020 (основного договору).

При цьому, якби між сторонами було дійсно укладено договір поруки, ТОВ «Фаворит Агро 2021», як поручителем, цілком логічно мали би вчинятись дії спрямовані на повне виконання умов Договору поруки з метою недопущення виникнення загрози неплатоспроможності контагента або повернення сплачених коштів з боржника (пред`явлення претензій, подання позову про стягнення коштів тощо) з метою уникнення загрози власної неплатоспроможності, докази чого в цій справі відсутні.

Дані обставини свідчать про те що, ТОВ «Фаворит Агро 2021» взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони та відмовився від власних майнових вимог.

Суд вважає, що наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що договір поруки було укладено з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили - заміна боржника у правовідносинах.

За наведених обставин у їх сукупності, Суд доходить до висновку про те, що Договір поруки було укладено всупереч власним фінансовим інтересам та інтересам інших кредиторів, зокрема, ТОВ «Укравіт Сайенс Парк», взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, фактично відмовився від майнових вимог та здійснив безоплатне відчуження майна товариства.

Суд виснує, що правовий інститут поруки та відповідний правочин були використані всупереч його призначенню, як інструмент заміни боржника у зобов`язанні, що свідчить про удаваність спірного правочину.

Як встановлено судом, предметом Договору поруки є надання ТОВ «Фаворит Агро 2021» поруки перед ПрАТ «Агріматко Україна» за повне виконання зобов`язань ТОВ «Агросвіт Фарм» за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №24/05 від 24,04.2020р., який був укладений між Боржником і Кредитором, що підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 17 серпня 2021 р. по справі №911/982/21, які полягають у сплаті ТОВ «Фаворит Агро 2021» заборгованості перед ПрАТ «Агріматко Україна» у розмірі 3943692,73 грн.

Так, згідно до ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

За Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №24/05 від 24.04.2020 ТОВ «Агросвіт Фарм», як особа, виконання зобов`язання якої було забезпечено порукою, мало поставити товар.

Згодом, зобов`язання з поставки товару було трансформовано в зобов`язання повернути суму попередньої оплати за товар, який не було поставлено .

Так, рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/982/21 від 17.08.2021 стягнуто ТОВ "Агросвіт Фарм" на користь ПрАТ "Агріматко-Україна" 2403000,00 грн боргу, 93236,40 грн неустойки, 360450,00 грн 15% штрафу, 92168,78 грн пені, 378275,98 грн 50% річних, 480600,00 грн 20% штрафу та 77708,62 грн втрат від інфляції, а також 58252,95 грн. судового збору.

Таким чином, на момент укладення Договору поруки 04.01.2023 року вже існувало зобов`язання не за договором поставки, а обов`язок щодо виконання рішення суду.

Надана поручителем порука як інститут забезпечення виконання зобов`язань має гарантувати кредиторові виконання зобов`язання взятого на себе боржником у разі його порушення (ст. 554 ЦК України).

У випадку з укладенням спірного договору, поручитель поручився за виконання вже порушеного зобов`язання. Більш того, за виконання зобов`язання, яке виникло не з договору, а з рішення суду як індивідуалізованого правозастосовного акту врегулювання судом суб`єктивни з прав та обов`язків сторін, що забезпечене можливістю примусової реалізації, про що було відомо сторонам та зазначено в п. 1.1. Договору.

Отже, в цьому випадку, Договір поруки було укладено всупереч його призначенню, що визначено нормами ЦК України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частини 1 статті 203 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Удаваним є правочин який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ч.1. ст. 235 ЦК України).

Суд вважає, що наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що договір поруки було укладено з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили - заміна боржника у правовідносинах.

Стосовно доводів ПрАТ «Агріматко-Україна» про те, що основною метою підписання договору поруки з боку «Фаворит Агро 2021» було продовження договорів суборенди, від яких прямо та безпосередньо залежить вся господарська діяльність підприємства, Суд їх відхиляє повністю, адже ними не спростовується обставина того, що Договір поруки укладено у «підозрілий період» - за 1 рік та 4 місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство, за відсутності фінансової спроможності виконати його та між заінтересованими особами.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain).

Таким чином, Судом встановлено, що Договір поруки укладено:

- між заінтересованими особами;

- у «підозрілий період»;

- боржник (поручитель) до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник (поручитель) оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник (поручитель) взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони та відмовився від власних майнових вимог;

- спірний договір є удаваним правочином,

що свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 42 КУзПБ та ЦК України для визнання недійсними правочинів та визнання Договору поруки №04/01/2023 від 04.01.2023, укладеного з боржником, недійсним.

Ураховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 КУзПБ за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.

Стосовно розподілу судових витрат, понесених позивачем у справі, Суд зазначає таке.

Згідно ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на задоволення позовних вимог, враховуючи, що, на думку Суду, спір виник з неправильних дій Відповідача 1 та Відповідача 3, які полягали у намірі здійснити переведення боргу з використанням правового інституту поруки всупереч його призначенню, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів 1 та 3 порівну.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір поруки від 04.01.2023 року № 04/01/2023 укладений між Приватним акціонерним товариством «Агріматко Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Фарм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Фарм» (08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Світанок, вулиця Київська, будинок 5/4; ідентифікаційний код: 39217460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіт Сайенс Парк» (18028, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Мукана лейтенанта, будинок 9,11/1; ідентифікаційний код: 33752928) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021» (08472, Київська обл., Бориспільський р-н, село Світанок, вул.Київська, будинок 5/4; ідентифікаційний код: 44016596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіт Сайенс Парк» (18028, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Мукана лейтенанта, будинок 9,11/1; ідентифікаційний код: 33752928) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 16.08.2024 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк