Рішення

від 05.08.2024 по справі 915/272/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року Справа № 915/272/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Жиган А.О.,

представника позивача: Ігнатьо Б.Я. (в режимі ВКЗ),

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

позовом: Фізичної особи-підприємця Кадара Владислава Федоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса електронної пошти адвоката Ігнатьо Б.Я.: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомна техніка" (м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108/7, код ЄДРПОУ 44475470; адреса електронної пошти: pidyomnatechnika@gmail.com),

про: стягнення заборгованості у розмірі 847787,53 грн.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог №02/24-7 від 23.05.2024 (вх.№6334/24 від 29.05.2024): стягнення заборгованості у розмірі 827318,05 грн.

в с т а н о в и в:

15.03.2024 Фізична особа-підприємець Кадар Владислав Федорович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №02/24-3 від 05.03.2024 (вх.№3067/24), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомна техніка" заборгованість у загальному розмірі 851205,06 грн, з яких: 540000,0 грн сплачена ціна товару за Договором поставки автогідропідйомника №202112141 від 14.12.2021, 94500,0 грн пені, 181286,98 грн збитків від інфляції та 35418,08 грн - 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024, - справу №915/272/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 20.03.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.04.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви у справі №915/272/24 за №02/24-4 від 26.03.2024 (вх.№3969/24), зазначених в ухвалі суду від 20.03.2024 разом із позовною заявою (уточненою) №02/24-5 від 26.03.2024 (вх.№3971/24), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомна техніка" заборгованість у загальному розмірі 847787,53 грн, з якої: 540000,0 грн сплачена ціна товару за Договором поставки автогідропідйомника №202112141 від 14.12.2021, 94500,0 грн пені, 181286,98 грн збитків від інфляції та 32000,55 грн - 3% річних. Крім того, від позивача надійшла заява про долучення доказів до справи №915/272/24 №02/24-6 від 26.03.2024 (вх.№3973/24).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається та, що між сторонами укладено Договір поставки автогідропідйомника №202112141 від 14.12.2021, на виконання його позивачем перераховані відповідачеві кошти у сумі 540000,0 грн. Оскільки оплата товару була здійснена 14.12.2021, то в силу п.4.1. Договору відповідач повинен був поставити товар в термін 75 календарних днів, тобто до 09.03.2022 включно. Відповідач, в порушення умов договору постачання автогідропідйомника не здійснив, у зв`язку з чим позивач просить повернути йому сплачені кошти за непоставлений товар. Крім того позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню, збитки від інфляції та 3% річних.

Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.05.2024.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відкладено підготовче засідання на 05.06.2024.

29.05.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №02/24-7 від 23.05.2024 (вх.№6334/24), в якій він зазначив, що інфляційні втрати нараховані ним за період 01.01.2022-31.01.2024, а прострочення розпочалося 10.03.2022, тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача інфляційних за період прострочення, тобто з 10.03.2022, у зв`язку з чим позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомна техніка" заборгованість у загальному розмірі 827318,05 грн, з яких: 540000,0 грн сплачена ціна товару за Договором поставки автогідропідйомника №202112141 від 14.12.2021, 94500,0 грн пеня, 160817,50 грн збитки від інфляції та 32000,55 грн - 3% річних.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача №02/24-7 від 23.05.2024 (вх.№6334/24 від 29.05.2024).

Крім того, 29.05.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про розподіл судових витрат у справі №915/272/24 №02/24-8 від 23.05.2024 (вх.№6336/24).

Ухвалою суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2024.

08.07.2024 суд ухвалив призначити судове засідання на 05.08.2024.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108/7.

Ухвали суду від 08.04.2024, 14.05.2024, 05.06.2024 та 08.07.2024 по даній справі були надіслані судом за адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР, але повернулись до суду з відміткою АТ "Укрпошта" " адресат відсутній за вказаною адресою".

Також судом 05.06.2024 у відповідності до ч.4 ст.122 ГПК України було здійснено опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (http://www.reyestr.court.gov.ua/), яким повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду даної справи, що відбудеться судове засідання 08.07.2024.

Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Відповідач у судове засідання 05.08.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №02/24-7 від 23.05.2024.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 05.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

14.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підйомна техніка" (надалі - постачальник, відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Кадар Владиславом Федоровичем (надалі - покупець, позивач у справі) було укладено Договір поставки автогідропідйомника №202112141 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1., якого відповідач зобов`язався передати належний йому товар у власність позивача.

Відповідно до п.1.2. Договору покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно п.1.3. Договору постачальник гарантує, що являється власником товару, а також що товар не відчужений, не перебуває під заставою чи арештом, та права третіх осіб на нього відсутні.

У відповідності до п.2.1. Договору товар: Навісне обладнання автогідропідйомника АП-17, кабіна ДУЕТ ГАЗ-3309.

Оплата за товар здійснюється покупцем. Вартість товару становить 540000,0 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 90000,0 грн (п.п.3.1., 3.2. Договору).

Згідно п.3.2.1. Договору вартість складових частин товару становить:

- навісне обладнання автогідропідйомника АП-17 - 480000,0 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 80000,0 грн (п.п.3.2.1.1. Договору);

- кабіна ДУЕТ - 60000,0 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 10000,0 грн (п.п.3.2.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору після підписання договору покупець вносить передплату в розмірі 100% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

У відповідності до п.4.1. Договору термін постачання товару - 75 календарних днів, з моменту виконання покупцем п.3.3. Договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Позивачем 24.12.2021 на виконання умов Договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1 від 06.12.2021 було сплачено відповідачеві суму 540000,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2211 від 24.12.2021 на вказану суму з призначенням платежу: "Оплата згідно рахунку №1 від 06.12.2021р. за договором поставки автогідропідйомника №202112141 від 24.12.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 90000 грн.".

Термін постачання товару відповідно до п.4.1. Договору сторонами визначено - 75 календарних днів, з моменту виконання покупцем п.3.3. Договору, після внесення позивачем 100% суми договору, тобто до 09.03.2022 включно (24.12.2021 + 75 календарних днів).

З метою повернення коштів позивач звернувся до відповідача з вимогою б/н від 05.02.2024 про повернення, сплачених ним коштів, яку було направлено на електронну адресу відповідача 22.02.2024.

Відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та виконання.

Отже, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 540000,0 грн, сплачених позивачем коштів за товар, який не був поставлений відповідачем.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 ГК України).

Частинами 1, 2 ст.180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п.п.1.1., 3.3., 4.1. Договору сторони погодили, що постачальник зобов`язався передати належний йому товар у власність покупця. Після підписання договору покупець вносить передплату в розмірі 100% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Термін постачання товару - 75 календарних днів, з моменту виконання покупцем п.3.3. Договору.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання зі здійснення попередньої оплати за товар у строк та за ціною, визначених у Специфікації, однак відповідач обумовлений договором товар в повному обсязі у визначний строк не поставив.

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Позивач 22.02.2024 звернувся до відповідача з вимогою б/н від 05.02.2024 про повернення, сплачених грошових коштів у сумі 540000,0 грн.

Відповіді на вказану вимогу відповідачем не надано, товар не поставлений, грошові кошти не повернуті.

Відповідачем не надано суду доказів поставки товару позивачеві або повернення сплачених позивачем коштів за товар у розмірі 540000,0 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за не поставлений ним товар позивачу, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем зобов`язань з оплати товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 540000,0 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.8.1. Договору за недотримання строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від отриманої передплати.

Згідно наданого суду розрахунку, позивачем нараховано за порушення відповідачем строків поставки товару пеню у розмірі 94500,0 грн за період з 10.03.2022 по 09.09.2022 (184дн.).

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, судом встановлено допущену позивачем арифметичну помилку при сумуванні складових розрахунку, і фактично розмір пені за визначений позивачем період з 10.03.2022 по 09.09.2022 (184 дн.) становить 99360,0 грн.

Оскільки у позові, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 94500,0 грн, суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає саме 94500,0 грн пені.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 160817,50 грн за період з березня 2022 року по січень 2024 року та 3% річних у розмірі 32000,55 грн за період з 10.03.2022 по 29.02.2024.

В силу положень ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої ЦК України).

При цьому у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень ч.2 ст.625 ЦК України.

Отже, слід вважати, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, яку позивач зажадав повернути на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

(Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 по справі №918/631/19).

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що арифметично та методологічно він є вірним.

Також судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 3% річних за допомогою програми ІpLex за період з 10.03.2022 по 29.02.2024 на суму боргу 540000,0 грн та встановлено, що 3% річних становлять 32037,66 грн.

Оскільки у позові, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 32000,55 грн, суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає саме 32000,55 грн - 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомна техніка" (м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108/7, код ЄДРПОУ 44475470) на користь Фізичної особи-підприємця Кадара Владислава Федоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 540000,0 грн сплаченої ціни товару за Договором поставки автогідропідйомника №202112141 від 14.12.2021, 94500,0 грн пені, 160817,50 грн збитків від інфляції, 32000,55 грн - 3% річних та 12409,77 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 15.08.2024 року.

Суддя М.В. Мавродієва