Ухвала

від 16.08.2024 по справі 910/14863/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14863/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Ємця А. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) (далі - ДЕСОККО ЛІМІТЕД, скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024

за первісним позовом ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРХЕЙ-ВІТ» (ORHEI-VIT S.R.L.);

2) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистреко»

про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки та зобов`язання вчинити дії,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРХЕЙ-ВІТ» (ORHEI-VIT S.R.L.)

до відповідачів:

1) ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED);

2) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистреко»

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ДЕСОККО ЛІМІТЕД 25.07.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/14863/22 повністю, а справу передати повністю на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, в прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на подачу касаційної скарги у цій справі.

Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/14863/22 визначено склад суду: Малашенкова Т. М. - головуюча, Бенедисюк І. М., Ємець А. А.

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2024 касаційну скаргу ДЕСОККО ЛІМІТЕД на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/14863/22 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для усунення недоліку касаційної скарги, шляхом її надання в новій редакції та зазначити щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. При цьому скаржнику надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.07.2024 у справі № 910/14863/22 представник ДЕСОККО ЛІМІТЕД - адвокатка Падох Оксана Іванівна 07.08.2024 через «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків разом з оновленою касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/14863/22 повністю, а справу передати повністю на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, в прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на подачу касаційної скарги у цій справі.

З огляду на дату (07.08.2024) усунення ДЕСОККО ЛІМІТЕД недоліків, скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 29.07.2024 у справі № 910/14863/22.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій оновленій касаційній скарзі ДЕСОККО ЛІМІТЕД з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судами попередніх інстанцій:

неправильно застосовано норми статті 6, частини п`ятнадцятої статті 10, статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» в частині визначення дати, станом на яку необхідно встановити обставини, що мають значення для справи (а саме, обставини щодо недійсності ТМ) та, як наслідок, обставини встановлені на підставі неналежних доказів. При застосуванні відповідних норм матеріального права судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/9610/18;

проявлено надмірний формалізм при дослідженні Висновку експерта № 188-02/23 на предмет відповідності нормі частини п`ятої статті 101 ГПК України. При застосуванні відповідних норм процесуального права не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 904/244/23 (за первісним позовом);

здійснено невиправдане втручання в методи проведення експертизи судовим експертом Соповою К.А. при складенні Висновку експерта № 188-02/23, що суперечить пункту 1.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція № 53/5). При застосуванні пункту 1.4. Інструкції № 53/5 не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у cправі № 925/400/21 (за первісним позовом);

неправильно застосовано норми абзацу 2 пункту 4.12. Інструкції № 53/5, пункту 5.5. Розділу V Науково-методичних рекомендацій при дослідженні Висновків експертів № G-002-CIB/23 від 30.08.2023 та № 37/02-2023 від 06.04.2023 в частині відповіді на питання, що входять в предмет доказування по зустрічному позову, та не приведенням судовими експертами відповідного питання до редакції, яка відповідає вимогам законодавства про судові експертизи. При застосуванні відповідних норм матеріального права судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування норми права у тотожних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/22770/15, від 13.11.2019 у справі № 760/5618/17, від 17.06.2021 у справі № 910/15156/18, від 02.11.2021 у справі № 910/16653/19 (за зустрічним позовом).

Також ДЕСОККО ЛІМІТЕД посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що:

проявлено надмірний формалізм при дослідженні Висновку експерта № 188-02/23 від 23.02.2023 на предмет відповідності нормам статті 98 ГПК України, пункту 7, розділу ІІІ, пунктам 3- 5, 7, 10 розділу IV Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 3505/5 від 12.12.2011 року; пункту 4.12. Інструкції №53/5. Скаржник заявляє про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що ним не виявлено постанов Верховного Суду, в яких би досліджувались подібні правовідносини щодо «необхідності зазначення чіткого місця безпосереднього проведення судової експертизи», «зазначення конкретного міста, вулиці, дому та, при наявності, офісу де висновок його було складено» та «вказівки періоду часу коли його було складено» (за первісним та зустрічним позовами);

неправильно застосовано норми пункту 2.1.22 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України № 116 від 28.07.1995 року, правила 3(11) Правил до Сінгапурського договору, абзацу 4 пункту 6.3.2. Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91 щодо транслітерації чи довільної транскрипції досліджуваних позначень із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» від 27.01.2010 № 55. Скаржник заявляє про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що ним не виявлено постанов Верховного Суду, в яких би досліджувались подібні правовідносини щодо застосування згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 55 (за первісним позовом);

неправильно застосовано норми пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме не застосовано принцип добросовісності та доктрину venire contra faktum proprium, або ж заборону суперечливої поведінки при дослідженні обставин визнання ТОВ «ОРХЕЙ-ВІТ» факту схожості позначень «Natura» та «Naturalis» при розгляді справи судом в Республіці Молдова, згоду із рішеннями судів Республіки Молдова щодо схожості позначень «Natura» та «Naturalis» до ступеню сплутування та неоскарження таких рішень в майбутньому, і одночасне заперечення цих обставин ТОВ «ОРХЕЙ-ВІТ» у цій справі, що розглядається українськими судами. Скаржник заявляє про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що ним не виявлено постанов Верховного Суду, в яких би досліджувались подібні правовідносини щодо застосування пункту 6 статті 3 ЦК України (за первісним позовом);

неправильно застосовано норми статті 15 ЦК України, частини другої 2 статті 4 ГПК України, а саме судами попередніх інстанцій не досліджено чи все ще існували обставини, які б підтверджували наявність порушених, невизнаних та/або оспорюваних прав та/або законних інтересів позивача за зустрічним позовом після відмови в задоволенні первісного позову (за зустрічним позовом).

Крім того ДЕСОККО ЛІМІТЕД з посиланням на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що узгоджується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України як підстави для оскарження судових рішень.

Скаржник з посиланням на статті 124, 126, 129 ГПК України, статті 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначає й про те, що при задоволенні вимог ТОВ «ОРХЕЙ-ВІТ» та ТОВ «Дистреко» щодо компенсації судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин, що мають значення для справи, а саме щодо відсутності порядку обчислення гонорару згаданих учасників справи, не застосували норми матеріального та процесуального права і не врахували правові позиції Верховного Суду в частині підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу, а також компенсували витрати, пов`язані із залученням експертів, попри те, що відповідні висновки експертів є неналежними та недопустимими (постанови Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, від 31.01.2023 у справі № 910/15803/19, від 06.12.2022 у справі № 910/19720/21, від 23.11.2022 у справі № 918/193/22, від 19.10.2022 у справі № 751/11211/16-ц та постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

З огляду на викладене касаційна скарга ДЕСОККО ЛІМІТЕД подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 29.07.2024 у справі № 910/14863/22 усунуто недоліки касаційної скарги.

Щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на матеріали касаційної скарги та , встановлено, що постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/14863/22 прийнято 24.06.2024, її повний текст складено 04.07.2024 та отримано скаржником 05.07.2024, що підтверджується, роздруківкою «Карти руху документа» доданої до касаційної скарги.

Крім того, згідно з довідки про доставку документа в кабінет Електронного суду від 08.08.2024 за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС», документ в електронному вигляді: ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 24.06.2024 у справі № 910/14863/22 надіслано в Електронний кабінет одержувача: Падох Оксана Іванівна. Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 05.07.24 о 12:10.

За приписами частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки ДЕСОККО ЛІМІТЕД отримало копію оскаржуваної постанови 05.07.2024 о 12:10, то за приписами частини шостої статті 242 ГПК України та частини другої статті 288 ГПК України, останній день, за яким скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, припадає на 25.07.2024.

Водночас касаційну скаргу, як зазначено вище, подано до Верховного Суду 25.07.2024 через «Електронний суд».

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає наведені скаржником причини для поновлення строку на касаційне оскарження поважними, а відтак клопотання ДЕСОККО ЛІМІТЕД про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/14863/22 слід задовольнити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 910/14863/22, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/14863/22 - задовольнити. Поновити ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) пропущений строк на подання касаційної скарги.

2. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/14863/22 за касаційною скаргою ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/14863/22.

3. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 17 вересня 2024 року о 12:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 02 вересня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи № 910/14863/22 Господарського суду міста Києва за первісним позовом ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРХЕЙ-ВІТ» (ORHEI-VIT S.R.L.); 2)Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистреко» про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки та зобов`язання вчинити дії, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРХЕЙ-ВІТ» (ORHEI-VIT S.R.L.) до відповідачів: 1) ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED); 2) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистреко» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець