Ухвала

від 16.08.2024 по справі 914/2744/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2744/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнерпроектбуд"</a>

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 (суддя Манюк П.Т.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 (колегія суддів: Якімець Г.Г., Галушко Н.А., Орищин Г.В.)

у справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Буської міської ради Золочівського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнерпроектбуд"</a> (далі - ТОВ "Партнерпроектбуд")

про стягнення 252 158,90 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. 08.09.2021 виконувач обов`язків керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави, в особі Буської міської ради Золочівського району Львівської області до ТОВ "Партнерпроектбуд" про стягнення 252 158,90 грн збитків, завданих неналежним виконанням договорів на виконання робіт.

2. Господарський суд Львівської області рішенням від 11.03.2024, залишеним без задоволення постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, позов задовольнив: стягнув з ТОВ "Партнерпроектбуд" на користь Буської міської ради Золочівського району Львівської області 252 158,90 грн збитків.

3. 24.07.2024 ТОВ "Партнерпроектбуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про залишення позову без розгляду, розподілити судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг.

4. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).

9. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

11. Скаржник оскаржує судові рішення, якими вирішено спір про стягнення 252 158,90 грн, а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.

12. Водночас касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію пунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.

13. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

14. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

15. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

16. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

17. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

18. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

19. Оскільки касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

20. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Партнерпроектбуд" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №914/2744/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнерпроектбуд"</a> на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Н. Губенко

О. Кролевець