Рішення

від 05.08.2024 по справі 639/6618/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/6618/20

Провадження №2/639/54/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Волкової С.І., Карбовської М.О., Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради про звільнення іпотечного майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третіми особами зазначивши Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР, в якому просить суд звільнити іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_1 з-під наступного арешту, а саме: зареєстрованого 30.03.2011 року о 12:15:30 ОСОБА_3 , Харківське міське управління юстиції, за реєстровим № 6585136 арешту нерухомого майна на підставі постанови про відкриття, серія та номер: ВП № 254901610, виданий 30.03.2011 року, видавник: Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ, Бондарук; стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 840, 80 грн. та сплаченого адвокату гонорару за підготовку, складання та виготовлення даної позовної заяви в розмірі 5120,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.03.2007 року ОСОБА_4 були позичені ОСОБА_5 валютні цінності у вигляді в натурі та на суму 32 500 доларів США. На підтвердження цього факту та на виконання вимоги ч. 1 ст. 1047 ЦК України сторонами в той же день в письмовій формі був укладений Договір позики, посвідчений 23.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. та зареєстрований нею в реєстрі за № 1344. Крім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 його зобов`язань за Договором позики від 23.03.2007 року за реєстровим №1344, того ж дня ОСОБА_2 із ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 23.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. за реєстровим № 1347. За умовами Іпотечного договору, в забезпечення виконання зобов`язань з повернення ОСОБА_4 боргу за Договором позики, ОСОБА_2 передала в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_5 так і не приступив до виконання умов Договору позики від 23.03.2007 року, і неповернутими ОСОБА_4 залишилися кошти в сумі 32 500 доларів США. У зв`язку з цим, восени 2010 року ОСОБА_4 змушений був звернутися за захистом своїх, порушених ОСОБА_5 , прав до нотаріуса. При цьому ОСОБА_4 не наполягав на стягненні з ОСОБА_5 процентів за користування його коштами, неустойки за неналежне виконання ним своїх зобов`язань та застосуванні до нього інших передбачених договором та законом наслідків, а просив нотаріуса вчинити виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_5 лише позичених в ОСОБА_4 коштів. Так, 27.10.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. було вчинено виконавчий напис за реєстровим №3829 про стягнення з позичальника ОСОБА_5 боргу за Договором позики у вигляді позиченої суми коштів, еквівалентної 32 500 доларам США. Задля примусового виконання вимог цього виконавчого напису стягувач ОСОБА_4 звернувся до Начальника Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (попередня назва - Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ) із заявою про відкриття виконавчого провадження. 23.10.2013 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (попередня назва - Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ) Умніковим І.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №40535020 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі, еквівалентній 32 500,00 доларів США, які позичальник повинен бувповернути непізніше 23.02.2008року. Оскільки ОСОБА_5 належним чиномне виконавсвої зобов`язанняз поверненняпервісному кредитору(первісномупозикодавцю,первісному іпотекодержателю) ОСОБА_4 позичених унього коштів,останній вирішиввідступити своєправо вимоги(цесії),як позикодавцяза укладенимним 23.03.2007року зареєстровим №1344із ОСОБА_5 договором позики,а такожсвоїх правяк іпотекодержателяза укладенимним 23.03.2012року зареєстровим №1347із ОСОБА_2 договором прозадоволення вимогіпотекодержателя та,відповідно,за викладенимв йоготексті іпотечнимдоговором,новому кредитору(новомупозикодавцю,новому іпотекодержателю) ОСОБА_1 ,про щоміж нимибув укладенийдоговір провідступлення прававимоги (цесії),посвідчений 07.06.2016року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу АнохіноюВ.М.за реєстровим№ 801.При цьому,абз.3п.1вказаного договорупро відступленняправа вимоги(цесії),передбачено,що цейдоговір укладаєтьсяз одночаснимнабуттям новиміпотекодержателем,тобто ОСОБА_1 ,вимагати відборжника належноговиконання найого користьвсіх безвинятку зобов`язань,передбачених Договоромосновного зобов`язання,в сумі,обсягах таз урахуваннямфактів,встановлених цимДоговором основногозобов`язання тарішенням відповідногосуду,що набралозаконної сили.Новий іпотекодержательнабуває правовимоги доборжника просплату найого користьпроцентів закористування позикою,а такожштрафів,пені,неустойки таінших платежів,передбачених законому зв`язкуз несвоєчаснимвиконанням боржникомсвоїх зобов`язань,навіть якщовони прямоне згаданів цьомудоговорі відступленняправа вимогиабо вДоговорі основногозобов`язання,але передбаченіцивільним законодавствомта звичаямиділового обороту.Крім того,в п.5вказаного договорувказано,що заданим договоромдо новогоіпотекодержателя переходятьвсі правата обов`язкипервісного іпотекодержателяза іпотечнимдоговором вобсязі іна мовах,що існувалина моментпереходу цихправ.З моментуукладення даногодоговору новийіпотекодержатель вважаєтьсястороною Іпотечногодоговору,а первіснийіпотекодержатель втрачаєвсі праваза Іпотечнимдоговором.Оскільки боржники ОСОБА_5 , ОСОБА_2 так іне повернулипозивачу сумузаборгованості,іпотекодержатель ОСОБА_1 був змушенийініціювати питаннящодо зверненнястягнення назаставлену віпотеку квартирушляхом оберненняїї усвою власність.Однак,звернути стягненняна іпотечнемайно іхоча бчастково задовольнитисвоїпозовні вимоги до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 за договором позики позивач не зміг, оскільки Міжрайонним ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на все майно, що належить ОСОБА_2 , було накладено обтяження, що перешкоджає і унеможливлює укладення і нотаріальне посвідчення права власності на квартиру.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом, посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.11.2020 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради про звільнення іпотечного майна з-під арешту. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.12.2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради про звільнення іпотечного майна з-під арешту задоволено. Зобов`язано Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надати суду: інформацію про особу, в інтересах якої в рамках виконавчого провадження №254901610 накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі надати копію постанови про накладення арешту, видану 30.03.2011 року, видавник: Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ, Бондарук.

Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від30.11.2021року підготовчепровадження уцивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи:Міжрайонний ВДВСпо Холодногірськомута Новобаварськомурайонах умісті ХарковіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Харків),Комунального підприємства«Харківське міськебюро технічноїінвентаризації» Харківськоїміської радипро звільненняіпотечного майназ-підарешту закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.10.2022 року зобов`язано Департамент реєстрації Харківської міської ради (адреса: м. Харків, майдан Павлівський, буд. 4) надати суду: належним чиномзавірену копію документа на підставі якого було внесено запис і прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 14956581 від 06.08.2014 року 12:49:43, ОСОБА_3 , Харківське міське управління юстиції, Харківська обл.

19.12.2022року ухвалоюЖовтневого районногосуду м.Харкова зобов`язаноХарківську філіюдержавного підприємства«Інформаційний центр»Міністерства юстиціїУкраїни (адреса: м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 10/1) надати суду: належним чиномзавірену копію постанови, якою накладено арешт (на невизначене нерухомого майно), зареєстрований 30.03.2011 року 12:15:30 за №11008597 реєстратором Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ про відкриття ВП №254901610 від 30.03.2011 року.

У судове засідання учасники справи не з`явились, позивач ОСОБА_1 неодноразово подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи. З іншим клопотанням про витребування додаткових доказів, ніж те, що було розглянуто судом, не звертався.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 , згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовчі та останні судові засідання не з`явилися, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, відзив не надали, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.08.2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Під час судового розгляду змінено назву третьої особи Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Представник третьої особи Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Представник третьої особи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що з 02.11.2019 року по теперішній час КП «БТІ» не здійснює державної реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, просив розглянути справу в його відсутність

Суд, дослідивши письмові докази приходить до висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 23.03.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1344. Відповідно до вказаного Договору позики ОСОБА_4 , як позикодавець, передав у власність ОСОБА_5 , як позичальнику, а позивальник в свою чергу прийняв валютні цінності у вигляді в натурі та на суму 32500 доларів США, з кінцевим терміном повернення вказаних коштів не пізніше 23.02.2008 року в строки та в порядку, передбаченому пунктом 1 договору (а.с. 8).

В забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у ОСОБА_5 за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. 23.03.2007 року за № 1344 між ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_4 , як іпотекодержателем 23.03.2007 року укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1347. В пункті першому договору закріплено, що при невиконанні боржником своїх зобов`язань за договором позики вчиняється відповідний виконавчий напис, після якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_2 , переходить до іпотекодержателя. Вчинення виконавчого напису буде здійснюватися за рахунок іпотекодавця. Відповідно до п.2 договору у забезпечення виконання зобов`язання, що викладено у п.1 цього договору укладається договір іпотеки. Предмет іпотеки складає цілу квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до п.8 договору учасники договору домовились про те, що цей договір укладається з накладенням заборони відчуження предмету іпотеки Згідно з п.15-18 договору ця іпотека зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається відступлення іпотекодержателем забезпеченої іпотекою права вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої іпотекою вимоги, на іншу особу, в тому разі, якщо іпотекодавцем не виконуються умови договору позики. Договір іпотеки набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, і дія його припиняється на підставах, визначених ст. 17 Закону України «Про іпотеку». Розбіжності, що можуть виникнути в процесі виконання вимог цього договору, будуть попередньо розглядатись сторонами з метою відпрацювання взаємоприйнятих рішень. Спірні питання, що стосуватимуться виконання договору, підлягають вирішенню у судовому порядку. Розірвання іпотечного договору здійснюється відповідно до вимог цивільного законодавства. Питання не врегульовані цим договором вирішуються відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 7).

За заявою ОСОБА_4 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І. 27.10.2010 року вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3829, відповідно до якого пропонує за цим документом стягнути з позичальника ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг в сумі, еквівалентній 32500 доларів США, які позичальник повинен був повернути не пізніше 23.02.2008 року. Цей виконавчий документ набирає чинності з дня його вчинення і відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» має бути пред`явлений до виконання протягом трьох років (а.с. 9).

ОСОБА_4 звернувся до Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (попередня назва - Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ) із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.10) та 23.10.2013 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (попередня назва - Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ) Умніковим І.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №40535020 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг в сумі еквівалентній 32 500,00 доларів США, які позичальник повинен був повернути не пізніше 23.02.2008 року (а.с.11).

07.06.2016року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладеноДоговір відступленняправа вимогиза Іпотечнимдоговором (договоромпро задоволеннявимог іпотекодержателя),посвідченим ШироковоюВ.А.приватним нотаріусомХарківського міськогонотаріального округу23.03.2007року зареєстровим №1347,відповідно доякого ОСОБА_4 ,як первіснийіпотекодержатель, передавновому іпотекодержателю ОСОБА_1 ,а новийіпотекодержатель прийняввід первісногоіпотекодержателя всіправа таобов`язки первісногоіпотекодержателя завищевказаним Іпотечнимдоговором (договоромпро задоволеннявимог іпотекодержателя).Цей договірукладено зодночасним відступленнямправ заДоговором основногозобов`язання тасторони домовились,що відступленняправ заіпотечним договоромсвідчить провідступлення прававимоги заосновним зобов`язанням.Вказаний Договірпро відступленняправа вимогипосвідчено 07.06.2016року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу АнохіноюВ.М.за реєстровим№ 801.В п.5Договору провідступлення прававимоги зазначено,що заданим договоромдо новогоіпотекодержателя переходятьвсі правата обов`язкипервісного іпотекодержателяза Іпотечнимдоговором вобсязі іна умовах,що існувалина моментпереходу цихправ.З моментуукладення даногодоговору новийіпотекодержатель вважаєтьсястороною Іпотечногодоговору,а первіснийіпотекодержатель втрачаєвсі праваза Іпотечнимдоговором (а.с. 12).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.08.2019 року за ОСОБА_2 на праві приватної власності з 17.07.2014 року зареєстрована квартира АДРЕСА_1 а також наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки на підставі договору іпотеки серія та номер 1347, посвідченого 23.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. і актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження від 23.03.2007 року заборона на нерухоме майно (а.с. 13-14).

Крім того, відповідно до тієї ж інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 26.08.2019 року наявна інформація за номером запису про обтяження: 6585136, зареєстроване 30.03.2011 року о 12:15:30 ОСОБА_3 , Харківське міське управління юстиції на підставі постанови про відкриття, серія та номер: ВП № 254901610, виданий 30.03.2011 року, видавник: Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ, Бондарук . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:14956581 від 06.08.2014 12:49:43, ОСОБА_3 , Харківське міське управління юстиції Харківська область, вид обтяження арешт нерухомого майна, обтяжувач: Жовтневий відділ держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, особа, майно якої обтяжується ОСОБА_2 , відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження:11008597,30.03.2011 12:15:30, реєстратор: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (а.с.13-14).

Саме звільнення іпотечного майна з-під зазначеного вище обтяження є предметом даного позову.

За клопотанням позивача судом були витребувані докази і з Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надана відповідь про те, що згідно даних АСВП у відділі не перебуло та не перебуває виконавче провадження №254901610. Тому надати інформацію про особу, в рамках виконавчого провадження №254901610 та надати копію постанови про накладення арешту не вбачається можливим (а.с. 74, 78).

Департамент реєстрації Харківської міської ради (адреса: м. Харків, майдан Павлівський, буд. 4) у відповідь на витребування судом завіреної копії документа, на підставі якого було внесено запис і прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 14956581 від 06.08.2014 року 12:49:43, ОСОБА_3 , Харківське міське управління юстиції, Харківська обл. надав лише копію реєстраційної справи №424672063101 за адресою: АДРЕСА_2 , яка відкрита 17.07.2014 року і не містить необхідного документу, стосується лише реєстрації права власності (а.с.154-184).

Витребування судомз Харківськоїфілії державногопідприємства «Інформаційнийцентр» Міністерстваюстиції України (адреса: м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 10/1) належним чиномзавіреної копії постанови, якою накладено арешт (на невизначене нерухомого майно), зареєстрований 30.03.2011 року 12:15:30 за №11008597 реєстратором Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ про відкриття ВП №254901610 від 30.03.2011 року також не дало результатів.

Останні витребування доказів вживались судом в порядку ч.7 ст. 81 ЦПК України. Однак позивач не цікавився результатами вжитих судом заходів, а лише повторно подавав заяви щодо прискорення розгляду справи в його відсутність.

Отже надані суду докази не дають можливості встановити конкретні підстави виникнення обтяження, з-під якого позивач просить звільнити іпотечне майно, а також осіб, в інтересах яких таке обтяження виникло і було застосовано.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2статті 78 ЦПК України зазначено, щообставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно дост. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зіст.572ЦК Українив силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтями575,577 ЦК Українивизначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно дост. 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

З внесенням змін до цієї норми згідно ізЗаконом України від 25.12.2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» положеннястатті 37 Закону передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи положення ст.ст.16,572,589 ЦК України, а також ст.ст.1,3,5 Закону України «Про іпотеку», ураховуючи роз`яснення, викладені у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, (п.6 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження») отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач у справі посилається на висновок Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/4772/17 про те, що у разі, коли належно зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, інших, ніж іпотекодержатель, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому немає підстав для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, є лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Між тим, 27 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 343/565/21, провадження № 61-186св22 (ЄДРСРУ № 108654298) досліджував питання щодо особливостей визначення відповідачів у справі про зняття арешту з майна. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до судуз позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту(частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, щовідповідачему справах за позовами про звільнення майна з-під арештує боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майноу виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зроблено правовий висновок про те, що орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позовуможе безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторінспірних відносин щодо такого майна.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача,суд відмовляє у задоволенні позову(постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).

В даномувипадку іпотекавиникла ранішеза накладенняарешту,виключення з-підякого іпотечногомайна єпредметом позовуу данійсправі,що формальновідповідає правовійпозиції наяку посилаєтьсяпозивач.Між тимпозивачем ненадано належних,достатніх,допустимих тадостовірних доказівна підтвердженнясутності тапідстав виникненняспірного обтяження,актуальності забезпеченихним вимог,а такожосіб,в інтересах яких таке обтяження було встановлено. Отже, враховуючи пасивну процесуальну позицію позивача, який самоусунувся від процесуального обов`язку щодо надання доказів і доведення обставин, на які він посилається як на підставу позову, зробити висновок щодо пріоритетності вимог позивача перед правом невизначеного кола осіб, в інтересах яких накладено обтяження і які не були залучені до участі у справі, суд вважає неможливим. У з в`язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову через його недоведеність.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судовий збір та витрати на правову допомогу на користь позивача не стягується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 131, 133, 137, 141, 142, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-268, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 391, 575,577 ЦКУкраїни, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Законом Украни «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради про звільнення іпотечного майна з-під арешту відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

Треті особи:

-Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 46;

-КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 4.

Повне рішення складено 15.08.2024 року.

Суддя Н.В. Баркова