Ухвала

від 09.08.2024 по справі 947/23505/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23505/24

Провадження № 1-кс/947/10200/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000888 від 10.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000888 від 10.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб маючи на меті особисте незаконне збагачення шляхом заволодіння об`єктами нерухомого майна та їх подальшого відчуження добросовісним покупцям, розробили злочинний план. Вказаний злочинний план полягав у наступному, за невстановлених обставин було отримано інформацію, про те, що на території міста Одеси та Одеської області здійснюють свою діяльність державних підприємства, а саме: Одеська філія «ОДЕСАДІПЛОДОР» - «УКРДІПРОДОР» (ЄДРПОУ 26344530), та ДП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»(ЄДРПОУ32018511), які у свою чергу у власності мають ряд об`єктів нерухомого майна зокрема за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .

У подальшому з метою заволодіння вказаним об`єктами нерухомого майна, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 (точні анкетні дані на поточний момент не встановлені), звернувся до ТОВ «АБТІ» для виготовлення технічної документації на об`єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3 . Після чого, 14.01.2021державним реєстратором Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_6 , було здійснено держану реєстрацію на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , за громадянином України ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Не зупинившись на досягнутому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу направленого на заволодіння нерухомим майном, 16.04.2021 державний реєстратор Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області ОСОБА_8 , на підставі технічного паспорту та довідки, датованої 11.03.2021 виданих ТОВ «АБТІ» зареєстрував право власності на об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянином України ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Надалі, на підставі рішення Господарського суду Київської області по справі за №911/2999/21, був виданий наказ який став підставою для відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_9 , виконавчого провадження №74536108, щодо стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на користь ТОВ «ФІНАГРО» грошових коштів у сумі 66840936,34 грн.

Після, цього приватний виконавець діючи в межах наданих йому повноважень та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», після встановлення наявного у ОСОБА_7 нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3 , 21.05.2024 прибув на територію Одеська філія «ОДЕСАДІПЛОДОР» - «УКРДІПРОДОР» (ЄДРПОУ 26344530), та ДП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»(ЄДРПОУ32018511), де в ході порівняння технічної документації було встановлено, що об`єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3 , «de facto»не існує, натомість вказані об`єкти нерухомого майна мають адресу: АДРЕСА_3 .

Вказана інформація має своє підтвердження показаннями свідків ОСОБА_11 , який є директором Одеської філії «ОДЕСАДІПЛОДОР» - «УКРДІПРОДОР» (ЄДРПОУ 26344530), ОСОБА_12 , який є директором ДП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»(ЄДРПОУ32018511), а також відповідно до відповіді на запит в порядку ст. 93 КПК України, КП «ПРАВО» ОМР, згідно наданої інформації вбачається, що такої адреси як АДРЕСА_3 , не існує у адресному реєстрі міста Одеси. Крім того, відповідно до відповіді на запит в порядку ст. 93 КПК України, КП «БТІ» ОМР, вбачається, що станом на 31.12.2012 інформація про реєстрацію об`єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3 , відсутня.

Таким чином, на підставі вищевикладених фактів орган досудового розслідування приходить до висновку, що реєстрація права власності на вказані об`єкти нерухомого майна була здійсненна без передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав та виключно з метою заволодіння об`єктами нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 . Проте для достовірного встановлення вказаного факту та усіх обставин злочину необхідне проведення ряду слідчих та процесуальних дій, проведення ряду експертних досліджень в тому числі будівельно-технічної експертизи, на проведення яких необхідно достатньо великий проміжок часу, але за таких обставин особи причетні до заволодіння вказаним об`єктом нерухомого майна матимуть можливість перереєструвати право власності на інших осіб, продати дане нерухоме майно добросовісним набувачам, що лише завадить швидкому встановленню об`єктивної істини.

У зв`язку з вищевикладеним слідчий виніс обґрунтовану постанову про визнання вказаних об`єктів нерухомого майна речовими доказами, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 . Однієї з підстав винесення вказаної постанови, як вже вище зазначалось є необхідність проведення ряду експертиз, в тому числі і проведення оціночно-будівельної з метою встановлення ринкової вартості об`єкту нерухомого майна, та будівельно-технічної експертизи, адже саме даний об`єкт нерухомого майна є предметом злочинного посягання.

Таким чином, слідчий, за погодженням з прокурором, з метою унеможливлення вчинення реєстраційних дій у ДРРП та відчудження вказаного об`єкту добросовісним набувачам та забезпечення його цілісності звертаються до слідчого судді із клопотанням про арешт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, проте на адресу слідчого судді скерували заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника означеного об`єкта нерухомого майна, з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12024160000000888 від 10.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на поточний момент зареєстроване за громадянином України ОСОБА_5 , реєстраційним номер обліку картки платника податків НОМЕР_1 .

Слідчий суддя за обставин викладених у клопотанні та з долучених до нього матеріалів прийшов до висновку про відповідність об`єкту нерухомогомайна заадресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер об`єктунерухомого майна2339732751101) критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки він імовірно є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Таким чином, є підстави вважати, що вказане майно має істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, оскільки воно імовірно є об`єктом кримінально протиправних дій, а тому, з метою забезпечення недопущення його відчуження та знищення доцільно застосувати захід забезпечення в даному кримінальному провадженні у вигляді накладення арешту на майно.

Вказане підтверджується також постановою слідчого від 29.07.2024 про визнання об`єкту нерухомогомайна,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер об`єктунерухомого майна2339732751101) речовими доказами в рамках кримінального провадження №12024160000000888від 10.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначеного майна, а тому існує необхідність у його збереженні.

Критерії розумності та співмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення збереження предмету злочину з метою недопущення його відчуження та перетворення, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, беручи до уваги розумність та співмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, таке клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98,131,170-173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000888 від 10.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339732751101).

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1