Ухвала

від 03.12.2024 по справі 947/23505/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23505/24

Провадження № 1-кс/947/15881/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , дослідивши матеріали за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000888 від 10.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000888 від 10.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про арешт майна, яке виявлено та вилучено 08.11.2024 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон належний ОСОБА_5 , марки «Iphone 15Pro»ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Як вбачається з клопотання слідчого, під час обшуку вказаний телефон був частково оглянутий, під час огляду виявлено листування у месенджері «Telegram» між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проте обсяг листування є досить об`ємним, у зв`язку з чим слідчим було прийняте рішення вилучити вказаний телефон для проведення детального огляду не лише листування між вказаними особами, але і на предмет листування ОСОБА_5 з іншими особами, які можуть бути причетними до заволодіння об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, вказаний телефон потребує детального огляду та дослідження в умовах експертної установи, у зв`язку з чим з метою унеможливлення видалення чи спотворення інформації наявної у вказаному телефоні доцільно накласти на нього арешт з метою запобігання таким ризикам.

Дослідивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогамст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави і метувідповідно до положень ст. 170 Кодексу тавідповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, абоконкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4)розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою,у разі подання клопотання відповідно до ч. 6ст. 170 цього Кодексу.

В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, слідчим також не було належним чином обгрунтовано необхідності накладення арешту на вилучене майно.

Слідчий у клопотанні визначив метою накладення арешту на вказане вилучене майно його збереження як речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, хоча при цьому конкретно мету арешту майна не обґрунтував, а лише поверхнево послався на положенняст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.

Що стосується посилань сторони обвинувачення щодо необхідності накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, проте відповідно до ч. 6ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Аналізом доданих до клопотання матеріалів слідчим суддею було встановлено відсутність заявленого цивільного позову в рамках такого кримінального провадження, при цьому сторона обвинувачення посилається на підставу накладення арешту як відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000888 від 10.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1