Рішення

від 14.08.2024 по справі 539/6275/23

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/6275/23

Провадження № 2/539/256/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2024

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш., за участю секретаря судового засідання Коваль Ю. А., представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом:

ОСОБА_2 - позивач, до

Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області - відповідач,

ІНФОРМАЦІЯ_6, Міністерство оборони України - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

про встановлення факту родинних відносин, та

ухвалив це рішення про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача

1.28.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 є матір`ю загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки їх прізвища різняться.

1.1.Позивач обґрунтувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила сина ОСОБА_3 , однак через скрутне матеріальне становище залишила сина в пологовому будинку, надалі син був влаштований до Прилуцького будинку дитини. Позивач неодноразово писала заяви про продовження перебування сина в будинку дитини. Після досягнення сином 18 років, він проживав разом з позивачем.

1.2.Після повномасштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_3 був мобілізований до Збройних Сил України та 28.06.2023 загинув.

1.3.Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та загиблим ОСОБА_3 необхідно позивачу для отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю військовослужбовця та надання позивачу статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, якому встановлені державні пільги.

2.Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в заяві від 15.01.2024 просив розглянути справу на розсуд суду.

3.Треті особи пояснення по справі не надали.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

4.Представник позивача подав такі заяви та клопотання: 05.02.2024 про призначення у справі судово-медичної експертизи, 15.07.2024 заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримують, 13.08.2024 заяви про долучення доказів до справи.

4.1.Представник відповідача подав такі заяви та клопотання: 15.01.02024 заяву про розгляд справи без участі представника, у вирішенні спору покладалися на розсуд суду

4.2.Представники третіх осіб подали такі заяви та клопотання: Міністерства оборони України 14.02.2024, 06.03.2024, 13.03.2024 заяви про розгляд справи без їх участі; ІНФОРМАЦІЯ_3 04.03.2024 заяву про перенесення розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

5.05.01.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін. 05.01.2024 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України.

5.1.14.02.2024 суд постановив ухвалу про витребування доказів.

5.2.06.03.2024 на виконання ухвали суду про витребування доказів надіслано копію актового запису про народження ОСОБА_3 та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3

5.3. 13.03.2024 суд постановив ухвалу про призначення судової експертизи та зупинив провадження у справі.

5.4. 28.05.2024 суд поновив провадження у справі.

5.5.08.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання з повідомленням учасників справи.

VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

6.Позивач стверджує, що є матір`ю ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

7. Встановлення факту родинних відносин із загиблим ОСОБА_3 необхідне позивачу для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця ЗСУ та надання їй статусу члена сім`ї загиблого та державних пільг.

8.Щодо ОСОБА_2 :

8.1. ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Сімферополь АР Крим, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 13 зворот).

8.2. 04.03.1997, 10.05.2001 (в зв`язку з обміном попереднього), 08.11.2006 (в зв`язку з втратою попереднього) позивач була документована паспортами громадянина України, на ім`я ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . З питання обміну паспорта громадянина України у зв`язку зі зміною прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 не зверталася (а. с. 7).

8.3.За паспортом громадянина України ОСОБА_2 , який виданий 26.09.2019 органом 5330 - Лубенським відділом Управління ДМС у Полтавській області, народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Сімферополь АР Крим (а. с. 29).

8.4.В справі наявна копія другої сторінки паспорту громадянина України російською мовою « ОСОБА_7 », який був виданий Лубенським МВ ГУМВС України в Полтавській області 19.03.2009 (а. с. 11).

8.5.За формою № 1 від 04.03.1997 з органу державної міграційної служби, яка заповнена російською мовою, « ОСОБА_7 », неодружена та народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та станом на 04.03.1997 мала місце проживання в селищі Козелець Чернігівського району Чернігівської області (а. с. 8).

8.6. За формою № 1 від 10.05.2001 з органу державної міграційної служби, яка заповнена українською мовою, ОСОБА_2 не одружена та з 11.03.1997 мала місце проживання в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області (а. с. 9).

8.7. За формою № 1 від 08.11.2006 з органу державної міграційної служби, яка заповнена українською мовою, ОСОБА_2 не одружена та з 11.03.1997 мала місце проживання в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області (а. с. 9 зворот).

8.8. За інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 з 21.11.2019 має адресу реєстрації в АДРЕСА_1 (а. с. 28, 128).

8.9. Згідно довідки до акту огляду МСЕК № 101649 ОСОБА_2 має другу групу інвалідності з 01.05.2021 до 01.05.2024 (а. с. 30).

9. Щодо ОСОБА_3 :

9.1. Згідно з записом акту про народження № 62 від 26.09.1996 та повним витягом від 28.02.2024 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області; документ, що підтверджує народження дитини: медичне свідоцтво про народження № 286 від 25.09.1996 виданий Козелецькою районною лікарнею; Батьки дитини: батько ОСОБА_8 без зазначення дати народження та мати ОСОБА_2 без зазначення дати народження (а. с. 73 - 74).

9.2. В повному витязі зазначені відомості про заявника: ОСОБА_9 , районний педіатр Козелецької районної лікарні; відомості про відмітки зроблені в актовому записі: «Графи 14 - 15, 17 - 18 не заповнені, дані не відомі. Дитина залишена в родильному будинку, дані записані у гр. 11 - 13, 16 за вказівкою заявника, актовий запис підписаний заявником.

9.3. За розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 28.10.1996 № 462 дитина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштований до Прилуцького будинку дитини, в зв`язку з тим, що мати ОСОБА_2 , 1973 року народження, без певного місця проживання, ніде не працює, не в змозі в подальшому виховувати свою дитину (а. с. 20 зворот).

9.4. Згідно листа Козелецької районної державної адміністрації від 21.10.1999 № 5-10/63 на адресу дирекції Прилуцького спецбудинку дитини повідомила, що ОСОБА_2 написала заяву на продовження терміну перебування дитини ОСОБА_10 ще на 2 роки. Невідвідування дитини пояснює тим, що повністю відсутні кошти для придбання продуктів харчування, одягу та взуття, не має коштів на дорогу (а. с. 26).

9.5. 01.01.1999, 22.06.1999, 27.09.1999 адміністрація Прилуцького дитбудинку зверталася до голови Козелецької райдержадміністрації та до відділу сім`ї та молоді Козелецької райдержадміністрації з листами про перебування в дитбудинку дитини ОСОБА_3 та про сплив трирічного строку перебування дитини в дитбудинку, з проханням вирішити питання щодо позбавлення батьківських прав матері для того, щоб дитину можна було всиновити. Мати до дитини не являлася, не писала листів, не телефонувала, не цікавилася дитиною, не брала участі у вихованні (а. с. 20, 24 зворот, 25).

9.6. Станом на 11.09.2000 дитина ОСОБА_3 перебував в Прилуцькому спеціалізованому будинку дитини «Надія» (а. с. 21 зворот).

9.7. Відповідно до акту від 30.07.2002, який складений комісією Прилуцького дитбудинку, ОСОБА_2 написала заяву від 30.08.1996 на влаштування хлопчика ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дитячого будинку. У 1999 році ОСОБА_2 продовжила термін перебування дитини в дитячому будинку до 2001 року. Заява надіслана поштою. За весь час перебування ОСОБА_10 в дитячому будинку ОСОБА_2 не проявляла до нього материнського піклування: не відвідувала, не телефонувала, листів не писала, грошових переказів не надсилала (а. с. 22).

9.8. 31.10.2002 ОСОБА_2 звернулася з заявою до директора Прилуцького дошкільного дитячого будинку «Сонечко» про продовження терміну перебування дитини ОСОБА_3 в дитячому будинку на 2 роки (а. с. 19 зворот).

9.9. Згідно з листом директора Прилуцького дитбудинку № 166 від 28.03.2002 ОСОБА_3 знаходиться в дитбудинку з 30.08.1996 по теперішній час (дата листа 28.03.2002), за весь час перебування хлопчика в дитячому будинку з 30.08.1996 мати ОСОБА_2 не брала участі у його вихованні, не відвідувала, не телефонувала, листів не писала, грошових переказів та посилок не направляла (а. с. 21).

9.10. В справі наявні копії грамот за 1995 - 1997, 2013, 2014 роки про нагородження ОСОБА_3 за участь в змаганнях (а. с. 16 зворот - 19).

9.11. Згідно з карточкою прописки утриманець дитячого будинку ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 30.09.2000 до 01.09.2003 має адресу місця проживання в АДРЕСА_2 (а. с. 22 зворот - 23).

9.12. За інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 з 26.03.2013 мав адресу реєстрації в АДРЕСА_3 та 04.07.2023 був знятий з реєстрації (а. с. 128).

9.13. Згідно з актом комісії від 22.09.2023, ОСОБА_3 з 2016 року проживав в АДРЕСА_1 (а. с. 131).

9.14. Згідно з довідкою Лубенської лікарні від 09.08.2024, яка видана ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_1 , зазначено, що він дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікарні в період з 21.10.2020 по 26.10.2020, згідно записів стаціонарного журналу хірургічного відділення (а. с. 133).

9.15. 24.05.2023 ОСОБА_3 був виданий військовий квиток серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 15).

9.16. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 4775 від 29.06.2023, оформленим Комунальним закладом «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав в с. Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті місто Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області; смерть настала у зоні військових дій, причина смерті відкрита рана інших частин шиї, проникаюче сліпе вогнепальне поранення шиї, ушкодження внаслідок військових дій, неуточнені (а. с. 14).

9.17. 28.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_2 направив сповіщення сім`ї № 83 про те, що її син солдат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув на позиціях поблизу міста Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області від ворожого артилерійського обстрілу в ході виконання бойового завдання (а. с. 13).

9.18. 04.07.2023 Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану видав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , актовий запис № 768 від 04.07.2023 (а. с. 12).

9.19. Згідно з відповіддю КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 18.12.2023 № 4226, 28.06.2023 проведена судово-медична експертиза трупа за фактом смерті ОСОБА_3 , під час якої були вилучені кров та нігтьова пластина та ці зразки зберігаються у відділенні судово-біологічних експертиз та досліджень протягом трьох років (а. с. 27).

10. Згідно з висновком експерта № 828-МГ від 07.05.2024, встановлено, що ОСОБА_2 може бути біологічною матір`ю дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 з вірогідністю 99,99999% (а. с. 92 - 94).

V. Законодавство, яке застосував суд:

11. Стаття 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

12. Сімейний кодекс України:

Розділ VІІ «Прикінцеві положення»: Цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України. Визнати такими, що втрачають чинність з вступом у дію Сімейного кодексу України: 1) Кодекс про шлюб та сім`ю України. Розділ V «Акти громадянського стану» зберігає свою чинність у частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття спеціального закону.

Стаття 131 - особа, яка вважає себе матір`ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.

Стаття 135 - при народження дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина.

Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження поводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім`я, по батькові дитини і відомості про батьків.

Стаття 139 - жінка, яка записана матір`ю дитини, може оспорити своє материнство.

Жінка, яка вважає себе матір`ю дитини, має право пред`явити позов до жінки, яка записана матір`ю дитини, про визнання свого материнства. Оспорювання материнства не допускається у випадках, передбачених частинами другою та третьою статті 123 цього Кодексу (визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір`ю дитини.

Стаття 150 - зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина третя статті 155 - відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

13. Кодекс про шлюб та сім`ю України (в редакції на час народження ОСОБА_3 28.08.1996):

Стаття 2 - цей Кодекс встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті і майнові відносини, які виникають в сім`ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім`ї, відносини, які виникають у зв`язку з усиновленням, опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану.

Стаття 51 - взаємні права та обов`язки батьків і дітей ґрунтуються на

походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку.

Стаття 53, зокрема - походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи запису актів громадянського стану.

В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Стаття 55 - якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місця її проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб, зазначених у статті 163 цього Кодексу.

Стаття 58 - батьки і діти зобов`язані подавати взаємну моральну підтримку

і матеріальну допомогу один одному.

Частина перша статті 61 - батьки мають право і зобов`язані виховувати своїх дітей,

піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.

Стаття 70 - батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, у тому числі при відмові без поважних причин взяти дитину з родильного будинку (відділення) та інших дитячих лікувально-профілактичних і навчально-виховних закладів, або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою, а також якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Стаття 80 - зокрема, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги.

Стаття 158 - народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміна імені, по батькові і прізвища підлягають реєстрації в державних органах запису актів громадянського стану. Про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво. Актові записи, вчинені в органах запису актів громадянського стану, до спростування їх по суду є безспірними доказами посвідчуваних ними актів.

Стаття 163 - реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини

або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального

закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Стаття 164 - заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана не пізніше трьох місяців з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини - не пізніше трьох діб.

Стаття 166 - ім`я, по батькові і прізвище дитини при реєстрації її народження і відомості про батьків записуються відповідно до правил, передбачених статтями 54, 55, 62, 63 цього Кодексу.

14. Інструкція Міністерства юстиції України № 22/5 від 29.12.1984 «Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні (зі змінами і доповненнями, внесеними Мін`юстом України 19.04.1994 № 15/5»:

Розділ ІІ «Реєстрація народження»:

Пункт 8 - реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Пункт 10 - якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, місцем народження дитини в запису акта вказується місце проживання батьків (чи одного з них), а при реєстрації народження дитини за місцем її народження - фактичне місце народження, що повинно бути роз`яснено особам, які прийшли реєструвати народження дитини.

Пункт 16 - якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою, повинен бути поданий документ, що посвідчує особи заявника.

Пункт 37 - у тих випадках, коли мати, яка не перебуває в шлюбі з батьком дитини, померла або передала дитину на утримання і виховання повністю за рахунок держави, тобто відмовилася взяти дитину з родильного будинку, або її місце проживання невідоме, а батьківство не встановлено, реєстрація народження дитини провадиться за заявою адміністрації лікувального закладу, в якому знаходилась мати під час народження дитини, або за заявою адміністрації дитячого закладу чи особи, під опікуванням якої перебуває дитини. Відомості про матір наводяться на підставі медичної довідки про народження, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, ім`я і по батькові дитини та батька, а також національність батьків - за вказівкою заявника. При цьому по батькові дитини повинно відповідати імені батька (решта даних про батьків дитини не записується). Про реєстрацію народження такої дитини орган реєстрації актів громадянського стану повинен негайно повідомити орган опіки і піклування.

15. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Стаття 16-1, в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_3 26.06.2023, - у випадках зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Частина четверта статті 16-1, в редакції на час розгляду справи, - до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загібела (смерті).

16. Цивільний процесуальний кодекс України:

Стаття 13 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина перша статті 76 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пункт 1 частини першої статті 315 - суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами.

Стаття 319 - у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

17.Постанова Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»:

1. Звернути увагу судів на те, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК.

2. При розгляді справ названих категорій суди мають ураховувати, що відповідно до п. 2 розд. VІІ «Прикінцеві положення» СК норми законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 1 січня 2004 року, за винятком норм розд. V «Акти громадянського стану» Кодексу про шлюб та сім`ю України, які зберігають чинність у частині, що не суперечить СК, до прийняття спеціального закону.

VІ. Мотивована оцінка суду

18. Суд застосовує до спірних правовідносин положення Кодексу про шлюб та сім`ю України, які діяли на час народження ОСОБА_3 28.08.1996, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та розділу VІІ «Прикінцеві положення» Сімейного кодексу України, та положення Сімейного кодексу України в частині прав та обов`язків, що виникли після набрання ним чинності 01.01.2004.

19. Щодо походження ОСОБА_3 :

19.1. Суд встановив, що на час народження ОСОБА_3 28.08.1996 походження дитини від батьків, які не перебували між собою в шлюбі визначалося положеннями статей 53, 55 КпШС України, порядок реєстрації народження визначався положеннями статті 163 СК України та Інструкцією Міністерства юстиції України «Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні».

19.2. Суд встановив, що в цій справі дитина ОСОБА_3 був залишений біологічною матір`ю в пологовому будинку АДРЕСА_4 .

19.3. Державна реєстрація народження ОСОБА_3 відбулася в порядку статті 163 КпШС України за його місцем народження на підставі заяви районного педіатра Козелецької районної лікарні ОСОБА_9 , в якому перебувала біологічна мати під час народження дитини, біологічні батьки дитини не подавали заяв до державних органів запису актів громадянського стану.

19.4. В актовому запису про народження ОСОБА_3 відомості про матір наведені на підставі медичної довідки про народження, прізвище дитини і прізвище його батька наведені за прізвищем матері, ім`я і по батькові дитини та батька, а також національність батьків наведені за вказівкою заявника районного педіатра ОСОБА_9 , згідно з пунктом 37 Розділу ІІ Інструкції Міністерства юстиції України «Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні», яка діяла на час народження дитини 28.08.1996.

19.5. Як зазначалося в статті 51 КпШС України, яка діяла на час народження ОСОБА_3 , взаємні права та обов`язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей, засвідченому в встановленому законом порядку.

19.6. Суд встановив, що походження ОСОБА_3 не було визначено в порядку статей 53 та 55 КпШС України від позивача, тому суд вважає, що у позивача та ОСОБА_3 з моменту його народження не виникли взаємні права та обов`язки як матері та дитини, які ґрунтуються на походженні дитини відповідно до статті 51 КпШС України.

20. Щодо прав та обов`язків як дитини та матері, які ґрунтуються на походженні дитини:

20.1. Також за період всього життя ОСОБА_3 не виникли взаємні права та обов`язки з позивачем, як дитини та матері, які ґрунтуються на походженні дитини відповідно до статті 51 КпШС України, встановленні материнства позивача.

20.2. Позивач не надала суду доказів про визнання її материнства щодо ОСОБА_3 в судовому порядку відповідно до статей 131 та 139 СК України.

20.3. Позивач не надала суду доказів звернення до суду за життя ОСОБА_3 після досягнення ним повноліття з заявою про встановлення факту материнства позивача за рішенням суду в порядку статті 132 СК України.

20.4. Суд встановив, що після реєстрації народження ОСОБА_3 , дитина перебувала на вихованні в дитячих будинках Чернігівської області, після досягнення дитиною 14 років, його зареєстроване місце проживання було в місті Прилуки Чернігівської області та з 26.03.2013 в селі Сокиринці Прилуцького району Чернігівської області.

20.5. З доказів, наданих позивачем та отриманих судом, позивач з 1997 року мала місце проживання у смт Козелець Чернігівської області та з 21.11.2019 в місті Лубни Полтавської області.

20.6. Суд встановив, що під час перебування ОСОБА_3 в дитячих будинках Чернігівської області позивач не проявляла до нього материнського піклування: не брала участі в його вихованні, не відвідувала, не телефонувала, листів не писала, грошових переказів та посилок не надсилала.

20.7. Ці встановлені судом обставини свідчать, що позивач після народження дитини ОСОБА_3 , залишила його в пологовому будинку, не зареєструвала народження у встановленому на той час порядку, проживала окремо від дитини, не виконувала батьківські обов`язки з виховання дитини, не спілкувалася з дитиною, не зверталася до компетентних органів щодо повернення їй дитини.

21. Мотиви відхилення доводів та доказів позивача:

21.1. Суд не приймає як доказ проживання з 2016 року ОСОБА_3 разом з позивачем акт комісії від 22.09.2023, оскільки за документами з державного демографічного реєстру, які наявні у справі, позивач проживає в місті Лубни Полтавської області з 21.11.2019, а ОСОБА_3 все своє життя мав зареєстроване місце проживання в Чернігівській області.

21.2. Суд не приймає як доказ проживання ОСОБА_3 у місті Лубни довідку з лікарні від 09.08.2024, оскільки ця довідка підтверджує факт його перебування на лікуванні в місті Лубни в період з 21.10.2020 по 26.10.2020, а не постійне проживання в цьому місті.

21.3. Суд не приймає як доказ проживання позивача в місті Лубни задовго до 2019 року копію другої сторінки паспорту позивача, який був виданий 19.03.2009, оскільки з цієї копії не вбачається її місце проживання в місті Лубни.

21.4. За частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

21.5. Суду не надано доказів спільного проживання, спільного побуту та існування взаємних прав та обов`язків між позивачем та ОСОБА_3 з часу коли він покинув дитячий будинок до часу його смерті.

21.6. Суд вважає, що відсутність судового рішення про позбавлення батьківських прав позивача щодо ОСОБА_3 не підтверджує набуття та наявності у позивача прав матері дитини, заснованих лише на кровному споріднення з дитиною.

21.7. Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав за положеннями Кодексу про шлюб ті сім`ю України та Сімейного кодексу України можливе щодо батьків, які набули таких прав, які ґрунтуються на походженні дитини, засвідченому в встановленому законом порядку. В цій справі цього не відбулося.

22. Мотивована оцінка інших аргументів сторони позивача:

22.1. В цій справі, суду не надано доказів, що позивач набула прав матері щодо дитини ОСОБА_3 .

22.2. Після народження ОСОБА_3 та залишення його в пологовому будинку, позивач не набула немайнових прав та обов`язків щодо нього, які ґрунтуються на походженні дитини, зокрема, прав на виховання дитини, на спілкування з дитиною, визначення місця проживання дитини, представництва дитини, навчання дитини, тощо.

22.3. Суд вважає, що позивач не набула також майнових прав матері щодо ОСОБА_3 , які ґрунтуються на походженні дитини, у тому числі права на спадкування за законом після ОСОБА_3 , право на отримання одноразової грошової допомоги та державних пільг, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тощо.

22.4. Суд вважає, що сам по собі факт біологічного походження ОСОБА_3 від позивача при встановлених судом обставинах невиконання заявницею обов`язків як матері по відношенню до дитини (забрати дитину з пологового будинку, зареєструвати народження дитини, виховувати, утримувати та піклуватися про дитину), не є підставою для встановлення родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 .

22.5. Суд вважає, що наявність лише кровного споріднення між позивачем та ОСОБА_3 не породжує юридичних наслідків, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення немайнових або майнових прав у позивача щодо ОСОБА_3 .

22.6. Суд вважає, що наявність лише кровного споріднення між позивачем та ОСОБА_3 не дає підстав для внесення змін до актового запису про його народження в частині зазначення позивача його матір`ю.

22.7. Суд не приймає довід позивача, що в актовому записі про народження відомості щодо батьків ОСОБА_3 вказані зі слів позивача, оскільки за актовим записом про народження позивач не подавала до органів запису актів громадянського стану заяви про реєстрацію народження дитини.

22.8. Суд вважає, що не мають правового значення розбіжності в написанні прізвищ позивача та ОСОБА_3 за встановлених судом обставин відсутності у позивача прав як у матері щодо ОСОБА_3 .

23. За встановлених обставин, суд повністю відмовляє в задоволенні позову про встановлення факту родинних відносин.

VII. Розподіл судових витрат

24. Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

25. Відповідно до п. 9 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач на час звернення з цим позовом до суду була звільнена від сплати судового збору, в задоволенні позову їй відмовлено, тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави. Разом з цим, понесені позивачем витрати на проведення експертизи слід залишити за нею, оскільки позивач не надала суду доказів наявності у неї статусу особи з інвалідністю другої групи станом на час проведення експертизи та сплати цих витрат.

З цих підстав суд вирішив:

1.Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_6 , Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин.

2.Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

3.Копію рішення направити учасникам справи.

4.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6.Позивач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

7.Відповідач: Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області, юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, 33, ЄДРПОУ: 21053182;

8.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_6 -юридична адреса: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ;

9.Міністерство оборони України, юридична адреса: АДРЕСА_6 ЄДРПОУ НОМЕР_4.

10. Повне рішення суд підписав 16.08.2024.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.