Рішення

від 01.08.2024 по справі 571/51/24

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №571/51/24

Провадження № 2/571/114/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., позивача ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , його представника - ОСОБА_4 , представника третьої особи - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа - орган опіки та піклування Рокитнівської селищної ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач пред`явив позов до відповідача про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з 16.10.2009 року по 20 березня 2014 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано у судовому порядку. Від шлюбу мають двох синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На утримання дітей з відповідача стягуються аліменти у розмірі 800 грн. щомісяця. Після розлучення відповідач залишив позивачку з дітьми та проживав окремо. З тих пір не піклується про дітей, не проявляє зацікавленості до їх подальшої долі, успіхів школі, станом здоров`я, не дбає про духовний і фізичний розвиток. Відповідач не забезпечує необхідного харчування, лікування. Не займається підготовкою до самостійного життя, не надає доступу до культурних цінностей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Тобто не виконує своїх батьківських обов`язків. Всі питання щодо життя дітей, їх утримання вирішує позивач. Влітку 2022 року позивач зверталась з аналогічний позовом. З врахуванням обставин справи відповідачу надали можливість налагодити стосунки з дітьми та змінити поведінку. За рік часу після ухвалення судом рішення нічого не змінилося. Позивач вважає, що батько дітей ухиляється від своїх батьківських обов`язків, у зв`язку з чим повторно звернулась до суду із цим позовом.

17 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Справу призначено до розгляду з правилами загального позовного провадження.

Залучено до участі у справі орган опіки та піклування Рокитнівської селищної ради як третю особу без особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, тим самим задоволено клопотання позивача.

04.03.2024 та 20.03.2024 від позивача надійшли клопотання про виклик та допит свідків, долучення доказів . Вказані клопотання судом задоволено.

В задоволенні клопотання про залучення до справи третьої особи на стороні позивача ССД Березівської сільської ради - відмовлено.

28 березня 2024 року підготовче провадження закрито.

25.04.2024 представником ССД Рокитнівської селищної ради долучено висновок органу опіки та піклування та інші документи, які використовувалися для прийняття рішення.

У судовому засіданні, позивач та її представник надали пояснення згідно позовної заяви та просили позов задоволити. Позивачка вказувала, що діти бачили батька 02.10.2016 року на День народження сина ОСОБА_7 та у 2022 році - у суді. Її позовні вимоги за першим позовом були аналогічні цьому і підстави для позбавлення батьківських прав батька не змінилися. Але і після цього, в житті її та дітей нічого не змінилося: відповідач не приїздив до дітей, коли дзвонив по телефону, то вона завжди надавала можливість їм спілкуватися, не перешкоджала такому спілкуванню. Стверджує, що відповідач з січня 2023 року не телефонував, до дітей не приїжджав, хоча маршрутка слідує двічі на день до села в якому вона та діти проживають. Спілкувалися діти з ним неохоче, хвилину-дві, дітей до себе не забирав.

Відповідач посилається на те, що пережив ДТП та має після цього інвалідність, йому поміняли суглоб. Їздити до дітей у с. Обсіч, Сарненського району Рівненської області не має можливості. Платить щомісяця 800 грн. аліментів із своєї пенсії. Відповідач підтвердив, що дітей бачив останній раз у суді. Стверджує, що любить дітей, але не має можливості погасити заборгованість по аліментах у розмірі 181000 грн. Просить відмовити у позові.

Представник ССД Рокитнівської селищної ради пояснила, що до органу опіки та піклування Рокитнівської селищної ради надійшла позовна заява. Спеціалістами ССД проведено обстеження місця проживання та матеріально - побутових умов відповідача. Він отримує пенсію по інвалідності. Відповідачу встановлено 3 групу інвалідності, до 04.03.2024 мав інвалідність 2 групи. З пенсії сплачує 800 грн. аліментів. Знають його давно як хорошу людину. Вважає, що відповідач повинен мати шанс виховувати своїх дітей.

Свідок ОСОБА_9 надав покази про те, що події йому стали відомі починаючи два роки тому у зв`язку з тим що він є спеціалістом ССД Березівської сільської ради і безпосередньо приймав участь у вирішенні ситуації, яка склалася між сторонами з приводу дітей. Він виїжджав та відвідував сім`ю за місцем проживання, комісійно заслухали сусідів, з`ясували, що батько дітей не приймає участі у їх вихованні та не допомагає колишній дружині їх утримувати з 2016 року. Крім того, провели обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї, про що склали акт та передали до Рокитнівської селищної ради, опрацювали документи зі школи. Діти повідомили, що давно не бачили батька. Разом з тим, останній до ССД Березівської сільської ради з приводу наявності будь-яких перешкод у спілкуванні з дітьми з боку колишньої дружини чи її чоловіка не звертався.

Свідок ОСОБА_10 повідомила суду, що знає позивача та її сім`ю, оскільки вже 25 років живуть по сусідству. Знає батька дітей, але не бачила його давно, приблизно 6 років, причини розлучення їй не відомі. За цей час позивач вдруге вийшла заміж, відносини у сім`ї дружні, між собою не сваряться. Чоловік позивачки гарно відноситься до дітей від першого шлюбу, допомагає їх виховувати, грає з ними. Підтвердила, що чує від дітей, що батько до них не приїзджає.

Допитані у судовому засіданні з участю психолога КЗ «Центру надання соціальних послуг» ОСОБА_11 , діти ОСОБА_12 , 2011 року народження та ОСОБА_13 , 2012 року народження обоє пояснили, що пам`ятають як жили у будинку діда та баба всі разом, а тато їх давно покинув, з днем народження, святами не вітав, до себе на вихідні чи канікули не забирав. ОСОБА_7 спілкувався з батьком з тієї пори як він їх залишив разів два, а також повідомив, що бачив його у суді 2022 року. З тих пір тата не бачив, але у червні 2024 року він знову до них приїхав, подарував йому спортивний костюм, спілкувалися між собою зовсім недовго. Син ОСОБА_8 пам`ятає тата, який в кімнаті біля шафи бив маму. Обоє повідомили, що неохоче спілкуються з батьком, не мають про що з ним говорити, він не цікавиться ними. ОСОБА_7 заявив, що «цей батько ніколи не буде моїм батьком». Обоє вважають та хочуть, щоб їх батьком був вітчим, який весь час з ними. Свого відношення до батька змінювати не бажають, не хочуть спілкуватися, телефонувати, тому що він сам ними не цікавиться.

Заслухавши всіх учасників, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що спірні відносини виникли з приводу невиконання батьком дітей своїх батьківських обов`язків, зокрема, щодо виховання та утримання дітей. Вказані відносини регулюються нормами Сімейного Кодексу України.

Так, відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов`язки батьків грунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку визначеному ст. 122 та ст. 125 Кодексу.

Свідоцтвом про народження дітей підтверджується, що батьками дітей - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_16 - позивач та ОСОБА_6 - відповідач (а.с. 7-8). Після одруження повторно прізвище матері дітей змінено на ОСОБА_17 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.10.2018 ( а.с.14).

Довідкою, наданою позивачем підтверджується, що до складу її сім`ї входять діти: сини ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Крім того, до складу сім`ї відносяться чоловік ОСОБА_18 та донька - ОСОБА_19 . Сім`я зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 ( а. с. 40).

Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов від 12.02.2024. сім`я проживає у власному будинку, тримають господарство, діти забезпечені продуктами харчування, необхідним одягом, взуттям, шкільним приладдям. В будинку є необхідні меблі, побутові прилади. ОСОБА_1 та ОСОБА_18 створили всі необхідні умови для життя та розвитку дітей (а.с. 45). До акту долучено пояснення ОСОБА_20 та ОСОБА_10 , які в присутності членів комісії Березівської сільської ради підтвердили, що вихованням дітей займається їх мати - ОСОБА_1 ( а.с. 46-47).

Батько дітей - ОСОБА_6 зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_2 ( а.с. 31).

Наданими позивачем довідками лікаря Кам`янської лікарської амбулаторії ЗПСМ Сарненського району Рівненської області № 13 та 14 від 28.02.2024 ОСОБА_21 підтверджується, що під час планових та непланових оглядів з дітьми перебувала їх мама та її чоловік ОСОБА_18 . Батько станом дитини не цікавився, жодного разу не перебував на прийомі у лікаря ( а.с.24,25, 41,42).

Згідно характеристик на обох дітей, які є виключно позитивні, як зауважують класні керівники Обсіцької гімназії ОСОБА_25, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , батько дітей не цікавиться процесом навчання та виховання синів, упродовж навчання жодного звернення від батька дітей не надходило ( а.с.23,24. 43,44).

Отже, окрім пояснень сторін, дітей, свідків, вище перераховані письмові докази підтверджують доводи позивача про те що тягар виховання дітей, відповідальність за їх фізичний, духовний та розумовий розвиток несе лише вона особисто.

Відповідачем не заперечується, що рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24.11.2022 року у справі № 571/1074/22 йому на його прохання було надано можливість довести, що він бажає налагодити стосунки з дітьми та змінити свою поведінку.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач після рішення суду від 24.11.2022 та на час звернення позивача з новим позовом, упродовж розгляду цієї справи судом не змінив своєї поведінки щодо участі у житті дітей, зокрема, у їх фізичному, духовному, розумовому розвитку. Відповідач на глибоке переконання суду, так і не усвідомив, що здійснення ним своїх батьківських прав та обов`язків не може відбуватися пасивно. З листопада 2022 року він не спромігся налаштувати емоційний контакт з дітьми, не проявив інтересу щодо їх життя, успіхів у навчанні, не знає чим живуть та цікавляться його діти, яким шкільним предметам надають перевагу, не виявив наміру спілкування з класними керівниками, за весь цей час жодного разу не організував дітям дозвілля, не вітав з днем народження.

Тому, відсутність емоційного контакту з батьком не могло не вплинути на їх взаємини і дійсно відобразилася на емоціях та почуттях дітей, які у судовому засіданні, повідомили, що не бажають спілкуватися з батьком, висловили бажання носити прізвище тої людини, яка з ним разом.

Іншими словами, батько дітей ОСОБА_6 самоусунувся від виконання вказаних обов`язків, які визначені ст. 150 СК України.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину; піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечувати здобуття нею повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 цього Кодексу батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно висновку органу ССД Рокитнівської селищної ради позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 є недоцільним. В обґрунтування рішення ССД Рокитнівської селищної ради посилається на те, що ОСОБА_6 позитивно характеризується, заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно двох синів та бажає брати участь у їх вихованні. Пояснює це тим, що у 2014 році розлучився з дружиною, в 2019 році потрапив у ДТП, мав кілька операцій, замінив суглоб та поставив дві пластини, кошти на операцію брав у борг. Є інвалідом. Не може працювати. Не заперечує, щоб з нього відраховувалися кошти на утримання дітей. Борг по аліментах складає 184834 грн.

Вказаний висновок суд не бере до уваги з огляду на те, що він не в повній мірі відповідає дійсним обставинам. Так, ОСОБА_6 був інвалідом 2 групи, про що зазначено у висновку, однак з 04.03.2024 після чергового переогляду та на час підготовки цього висновку є інвалідом 3 групи. Вказану обставину у судовому засіданні повідомив сам відповідач, а також вказує це у своїй заяві на ім`я ОСОБА_24 від 20.02.2024. Відтак, наведене дає підстави суду стверджувати, що стан його здоров`я поліпшився. Зазначена група інвалідності не перешкоджає працевлаштуванню відповідача з деякими обмеженнями, що спростовує висновок про те, що відповідач за станом здоров`я не може працювати.

Наявність заборгованості з аліментів у сумі 184834 грн. на думку суду, є значною, проте сама по собі ця обставина не може бути підставою для позбавлення батьківських прав відповідача. Судом також враховується і матеріальне становище відповідача, який будучи інвалідом третьої групи, отримує пенсію у розмірі, визначеному державою та не може у короткий проміжок часу погасити заборгованість, а також сплачувати аліменти у більшому розмірі. Однак, суд бере до уваги небажання батька проявляти турботу та піклування про дітей, яке не охоплюється у грошовому виразі, тобто, виконання батьківських прав та обов`язків не обмежується сплатою лише аліментів. Окрім утримання дітей, батьки зобов`язані проявляти турботу та піклування постійно, що відповідачем не виконується.

За той період, що минув після ухвалення рішення суду за аналогічним позовом (24.11.2022 у справі № 571/1074/22), ОСОБА_6 не змінив своє відношення до виконання батьківських обов`язків та не довів свою спроможність належним чином виконувати батьківські обов`язки, проявити свою турботу про синів, не розпізнав їх внутрішній світ Відповідач не вчинив жодної спроби проявити активність до дітей. Судом було з`ясовано, що відповідач не звертався до ССД Рокитнівської селищної ради чи Березівської сільської ради з проханням налагодити відносини з дітьми чи посприяти цьому, залучити до спілкування соціального педагога чи дитячого психолога, провести з ним роз`яснювальну роботу про те, яким чином проявити батьківську турботу так, щоб вона була прийнята дітьми, які не виявляють до цього особливого бажання.

Судом не було встановлено, що виконанню батьківських обов`язків відповідачем перешкоджали об`єктивні обставини чи були перешкоди з боку матері дітей. Будь - яких скарг та звернень з приводу вчинення нею перешкод до участі у вихованні дітей від відповідача не надходило. Тому суд критично оцінює твердження у висновку ССД Рокитнівської селищної ради, в якому зазначено, ОСОБА_6 скаржиться, що колишня дружина не виявляє бажання, щоб діти з ним спілкувалися. Оскільки, за даних обставин та за умови відсутності перешкод у доступі до участі у вихованні дітей, бажання спілкуватися з дітьми все ж таки має виходити саме від батька, останній мав би проявити ініціативу приймати участь у житті дітей, а обов`язок матері був - не перешкоджати цьому.

Опитані про обставини справи діти чітко повідомили, що батько участі у їх житті не приймає. У зв`язку з цим висловили своє небажання підтримувати свої стосунки а спілкуватися з батьком. На думку дітей, вони не хочуть спілкування з батьком через те, що він не цікавиться ними. Суд враховує, що діти проживають разом з матір`ю, яка створила нову сім`ю, членами якої також є і вони, а тому певний вплив вплив матері на їх поведінку не виключається, але судом не було встановлено, що мати дітей перешкоджала їхньому спілкуванню з батьком. Діти повідомили, що спілкувалися з батьком дві-три хвилини: про себе він не розповідав, вони також; на тому спілкування закінчувалося. Даючи пояснення діти були активні, емоційні, пояснення давали впевнено, не були залякані чи подавлені (з метою виключення будь-якого впливу на дітей, сторони під час пояснення були відсутні у залі судових засідань).

На переконання суду, пережита відповідачем травма внаслідок ДТП, як про те зазначено у висновку органу опіки та піклування, є обставиною минулих років, яка досліджувалась раніше судом і покладатися на неї повторно є надуманим. Грунтовних причин, з яких відповідач не мав можливості проявляти турботу про дітей останні роки (2023-2024) не було встановлено.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України у справі № 459/3411/18 від 29.09.2021, сам по собі факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку.

Висновок органу опіки та піклування має базуватися на принципі врахування якнайкращих інтересів дитини, а не виходячи із інтересів одного з батьків.

Відтак, наданий висновок, суд не може розцінювати як об`єктивний та обґрунтований, оскільки виходить із інтересів батька, а не дітей (а.с . 95).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком орану опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З наведених підстав суд відхиляє висновок ССД Рокитнівської селищної ради, затв. Рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради № 52 від 29.03.2024.

Згідно із ч. 3 ст. 11, ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На переконання суду, самоусунення від виконання своїх батьківських обов`язків, визначених ст.150 СК України одним із батьків та перекладанням цих обов`язків на іншого батьків чи інших осіб не може бути неусвідомленим. Тобто той із батьків, який не дбає про дітей постійно, не турбується про їх розвиток, виховання, стан здоров`я, не дбає про їх інтереси та щоденні потреби, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, відповідно до частини першої статті 164 СК України можуть бути підставою для позбавлення батьківських.

В даному випадку має місце свідоме ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків, коли він не піклується про фізичний і духовний розвиток синів, їх навчання, підготовку до самостійного життя.

Необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, створенням умов для здобуття освіти позивач займається самостійно. Відповідач не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, що має наслідком небажання продовжувати будь-які стосунки з батьком, виявляється у відсутності найменшого емоційного зв`язку між батьком та дітьми. Батько не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, за умов свідомого нехтування своїми обов`язками, відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007, дають підстави суду розцінювати поведінку відповідача як ухилення від виховання дітей.

Відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами доводів позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Так як позовні вимоги підлягають до задоволення, у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає судовий збір.

Керуючись ст.258,259,263-265,280-283,284 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1221,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 РНОКПП - НОМЕР_4 .

Орган опіки та піклування Рокитнівської селищної ради, в особі ССД: місцезнаходження: Рівненська область, смт.Рокитне, вул.Незалежності, 15, код ЄДРПОУ 04387421;

Повний текст рішення складено 12.08.2024.

Суддя: