Рішення

від 05.08.2024 по справі 140/5617/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5617/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Кухтея В.Р.,

за участю представника позивача Кінах Я.В.,

представника відповідача Дмитрук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьк, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ЕЛЕКТРА до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ЕЛЕКТРА звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2023 №0103922408, №0103930701, №0103900701, №0116570701, рішення від 21.08.2023 №0103942408 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 №Ю-00 103942408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі акту перевірки від 03.02.2022 №763/07-01/38911544 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (код ЄДРПОУ 38911544) дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, прийнято податкові повідомлення-рішення: №0103922408, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн; №0103930701, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 9319586 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 931958,60 грн; №0103900701, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 2162720 грн; №0116570701, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 216272 грн, а також рішення №0103942408 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 №Ю-00 103942408.

Позивач із податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вважає їх такими, що суперечать положенням чинного законодавства та фактичним обставинам. Зокрема, безпідставними є висновки відповідача в акті перевірки про те, що господарські операції, за якими сформовано податковий кредит між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ фактично не відбувалися, оскільки згідно інформації ЄДРСР дані контрагенти є фігурантами кримінальних проваджень, а з ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА, у зв`язку з відсутністю інформації про придбання контрагентами відповідного товару.

Підприємством були виконані вищезазначені умови, перераховані кошти з поточного рахунку підприємства на рахунки ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА та були отримані товарно-матеріальні цінності, що підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, дорученнями, актами приймання-передачі продукції, картками складського обліку, актами звірки. Внаслідок чого, у ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА виникло законне право на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та на їхнє бюджетне відшкодування.

Акт перевірки не містить жодної інформації про проведення контролюючим органом зустрічних звірок ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА та не підтвердження за їх результатами операцій із ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА, в акті перевірки лише зазначено про наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів та відсутність інформації про придбання контрагентами відповідного товару.

Звертає увагу на те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Можливі порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та його відшкодування.

Щодо наявності кредиторської заборгованості по контрагентам: ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТОВ Вишукана реклама, ТОВ Євромагістраль, ТОВ Міллас-Торг, ТОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторську заборгованість по контрагентам: ПП Де-На Плюс, ТОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата по яким сплив, на думку податкового органу, строк позовної давності зазначає, що відсутні підстави вважати кредиторську та дебіторську заборгованість позивача безнадійною у розумінні пункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки на момент проведення перевірки строк виконання зобов`язань, з урахуванням додаткових угод до договорів, ще не настав.

Тобто заборгованість є поточною, не підлягає включенню до складу доходів на підставі підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

Оскільки висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях про неспроможність названих контрагентів позивача на здійснення господарських операцій з позивачем, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.08.2023 №0103922408, №0103930701, №0103900701, №0116570701, рішення від 21.08.2023 №0103942408 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 №Ю-00 103942408 є протиправними та підлягають скасуванню.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 30 травня 2024 року відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 01 липня 2024 року об 11:00.

У відзиві на позов від 08.02.2022 представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.

Зазначає, що в ході проведення перевірки відповідачем не підтверджено здійснення господарських операцій ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА з ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, зокрема:

через відсутність у платника податку (покупця та його контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, може свідчити на користь неможливості поставити відповідний товар;

ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ є фігурантами кримінальних проваджень;

по взаємовідносинам з ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА, у зв`язку з відсутністю інформації про придбання контрагентами відповідного товару.

Таким чином, виходячи з фактів, що досліджені в акті перевірки, відповідачем правомірно не підтверджено здійснення господарських операцій з ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА.

Щодо кредиторської заборгованості по наступним контрагентам: ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТОВ Вишукана реклама, ТОВ Євромагістраль, ТОВ Міллас-Торг, ТОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторської заборгованості по контрагентам: ПП Де-На Плюс, ТОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата встановлено відсутність будь-якої претензійної роботи у зв`язку зі спливом позовної давності.

Таким чином, ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА на порушення вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України не визначив та не декларував податкових зобов`язань з податку на додану вартість, хоча сума кредиторської заборгованості платника податку за придбані товари/послуги залишилася не сплаченою після закінчення терміну позовної давності, а платник податку повинен був включити суму такої кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення:

№0103922408, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн;

№0103930701, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 9319586 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 931958,60 грн;

№0103900701, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 2162720 грн;

№0116570701, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 216272 грн;

№0103942408 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00 103942408.

У зв`язку із чим, представник відповідача вважає висновки, викладені в акті перевірки, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу правомірними.

З наведених підстав у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 04.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11:00 29 липня 2024 року.

У додаткових поясненнях від 31.07.2024 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача у додаткових поясненнях від 05.08.2024 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити повністю.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області №3106 від 29.10.2021, направлень на перевірку від 23.11.20212 №3710-3711, від 02.12.2021 №3831, від 14.12.2021 №3987, №3833, №3978 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт від 03.02.2022 №763/07-01/38911544 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (код ЄДРПОУ 38911544) дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.

Так, в акті перевірки від 03.02.2022 №763/07-01/38911544 зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА з ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ у зв`язку з відсутністю у контрагентів позивача основних засобів, а з ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА у зв`язку з відсутністю інформації про придбання контрагентами відповідного товару.

Крім того, податковий орган вказав на нереальність здійснення господарських операцій у зв`язку з тим, то ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777- Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ є фігурантами кримінальних проваджень.

Також, актом перевірки встановлено наявність кредиторської заборгованості по наступним контрагентам: ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТОВ Вишукана реклама, ТОВ Євромагістраль, ТОВ Міллас-Торг, ТОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторську заборгованість по контрагентам: ПП Де-На Плюс, ТОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата та встановлено відсутність будь-якої претензійної роботи у зв`язку зі спливом позовної давності.

Таким чином, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА вимог:

п.14.1.11, пп.141.13 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, ст.1, ст.4, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.3 Національного положення (стандарт) з бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, П (с) БО 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок занижено податок на прибуток всього в сумі 2 162 720 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 555 300,00 грн за 2020 в сумі 1 607 420,00 грн;

п.п.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.210, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 9 319 586,00 грн, в т.ч. за січень 2019 року на 17 249 грн, за квітень 2019 року на 91 410,00 грн, за лютий 2020 року на 704 396,00 грн, за травень 2020 року на 58 346,00 грн, за липень 2020 року на 8 500,00 грн, за серпень 2020 року на 8 434,00 грн, за жовтень 2020 року на 266 974,00 грн, за листопад 2020 року на 144 530,00 грн, за грудень 2020 року на 8 019 746,00 грн;

пп.б п.176.2 ст.176 ПК України та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, у результаті чого не в повному обсязі подані до податкового органу податкові розрахунки за формою 1 ДФ за І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2019 року (не подано податкові розрахунки (не відображено у податкових розрахунках ) на суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку фізичним особам- підприємцям за придбані у них товару (надані послуги);

ч.5 ст.8 та пункту 1 ч.2 ст.6 Закону України від 07.07.2010 №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у результаті чого платником своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на загальну суму 4998,43 грн, в тому числі за січень 2019 року - 4752 грн та січень 2020 року - 246,43 грн.

На підставі акта перевірки від 03.02.2022 №763/07-01/38911544 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0103922408, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн; №0103930701 від 21.08.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 9 319 586,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 931 958,60 грн; №0103900701 від 21.08.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 2 162 720 грн; №0116570701 від 21.09.2023, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 216 272,00 грн, а також рішення №0103942408 від 21.08.2023 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 №Ю-00 103942408.

Позивач з висновками, викладеними в акті перевірки від 03.02.2022 №763/07-01/38911544, та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями №0103922408 від 21.08.2023, №0103930701 від 21.08.2023, №0103900701 від 21.08.2023, №0116570701 від 21.09.2023, а також рішенням про застосування штрафних санкцій №0103942408 від 21.08.2023 та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 №Ю-00 103942408 не погодилося та оскаржило їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов`язання та податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року №21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року №21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №814/328/15.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача судом при розгляді справи підлягали з`ясуванню обставини щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ та ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА.

Судом встановлено, що 02.12.2019 між ТОВ БЕТТА ГРАНТ та ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого ТОВ БЕТТА ГРАНТ (Виконавець) з однієї сторони, та ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Замовник), з другої сторони, надалі разом поіменовані як сторони, а кожен окремо - сторона, уклали цей договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується на власних транспортних засобах (автомобілях) за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату транспортно-експедиційні послуги по Україні, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Виконавець надає послуги на підставі замовлень замовника, які можуть оформлюватись, як на декілька послуг одночасно та і на кожну послугу окремо за домовленістю сторін у довільній формі. Замовлення надсилається замовником на адресу виконавця зручним для сторін засобом у тому числі на електронні адреси сторін, зазначені у цьому договорі. Всі листування сторін не електронні адреси зазначені у цьому договорі до обміну сторін документами у паперовому вигляді визнаються сторонами офіційним листуванням та узгодженням умов замовлення на надання послуг.

Пунктом 2.1 договору визначено, що Виконавець зобов`язаний забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником (або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати для конкретного виду товару), при неможливості в передбачений цим договором та замовленнями строк надати послуги, негайно впродовж одного дня про це повідомити замовника на зазначену у цьому договорі електрону адресу замовника. Виконавець має право отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим договором саме: документи, адреси, контакти та іншу необхідну інформацію шляхом передачі документів водію в строк не пізніше ніж за 1 (один) день до погодженого замовлення.

Відповідно до п.2.3 договору Замовник зобов`язаний погодити замовлення на транспортно-експедиційні послуги (маршрут та ціну) не пізніше на за 1 (один) день до дати надання послуги, приймати від виконавця результати надання послуг шляхом складання актів виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачений цим договором, забезпечувати виконавця інформацією та документами необхідною для надання послуг.

На виконання умов вказаного договору Виконавцем надано Замовнику транспортні послуги з перевезення вантажу, що стверджується наявним в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №23 від 20.12.2019, №22 від 19.12.2019, №24 від 21.12.2019, №26 від 23.12.2019, №27 від 24.12.2019, №18 від 16.12.2019, №21 від 18.12.2019, №28 від 26.12.2019, №29 від 27.12.2019, №30 від 27.12.2019, №31 від 28.12.2019 на загальну суму 3 302 000,00 грн, в тому числі ПДВ 550 333,33 грн.

За надані послуги проведено розрахунок з Виконавцем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними бухгалтерськими проведеннями.

На вищевказані надані транспортні послуги виписано податкові накладні №27 від 27.12.2019 на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000, 00 грн, №42 від 19.12.2019 на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000, 00 грн, №41 від 18.12.2019 на суму 288 000,00 грн, в тому числі ПДВ 48 000, 00 грн, №43 від 20.12.2019 на суму 294 000,00 грн, в тому числі ПДВ 49 000, 00 грн, №44 від 21.12.2019 на суму 294 000,00 грн, в тому числі ПДВ 49 000, 00 грн, №40 від 16.12.2019 на суму 310 000,00 грн, в тому числі ПДВ 51 666, 67 грн, №49 від 28.12.2019 на суму 336 000,00 грн, в тому числі ПДВ 56 000, 00 грн, №47 від 26.12.2019 на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000, 00 грн, №48 від 27.12.2019 на суму 294 000,00 грн, в тому числі ПДВ 49 000, 00 грн, №50 від 23.12.2019 на суму 276 000,00 грн, в тому числі ПДВ 46 000, 00 грн, №46 від 24.12.2019 на суму 310 000,00 грн, в тому числі ПДВ 51 666,67 грн.

Суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БЕТТА ГРАНТ включено ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА до складу податкового кредиту за грудень 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2019 між ТОВ 7777-Авто Волинь та ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого ТОВ 7777-Авто Волинь (Виконавець) з однієї сторони, та ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Замовник), з другої сторони, надалі разом поіменовані як сторони, а кожен окремо - сторона, уклали цей договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується на власних транспортних засобах (автомобілях) за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату транспортно-експедиційні послуги по Україні, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Виконавець надає послуги на підставі замовлень замовника, які можуть оформлюватись, як на декілька послуг одночасно та і на кожну послугу окремо за домовленістю сторін у довільній формі. Замовлення надсилається замовником на адресу виконавця зручним для сторін засобом у тому числі на електронні адреси сторін, зазначені у цьому договорі. Всі листування сторін не електронні адреси зазначені у цьому договорі до обміну сторін документами у паперовому вигляді визнаються сторонами офіційним листуванням та узгодженням умов замовлення на надання послуг.

Пунктом 2.1 договору визначено, що Виконавець зобов`язаний забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником (або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати для конкретного виду товару), при неможливості в передбачений цим договором та замовленнями строк надати послуги, негайно впродовж одного дня про це повідомити замовника на зазначену у цьому договорі електрону адресу замовника. Виконавець має право отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим договором саме: документи, адреси, контакти та іншу необхідну інформацію шляхом передачі документів водію в строк не пізніше ніж за 1 (один) день до погодженого замовлення.

Відповідно до п.2.3 договору Замовник зобов`язаний погодити замовлення на транспортно-експедиційні послуги (маршрут та ціну) не пізніше на за 1 (один) день до дати надання послуги, приймати від виконавця результати надання послуг шляхом складання актів виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачений цим договором, забезпечувати виконавця інформацією та документами необхідною для надання послуг.

На виконання умов вказаного договору Виконавцем - ТОВ 7777-Авто Волинь надано Замовнику - ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА транспортні послуги з перевезення вантажу, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №58 від 31.05.2019 на суму 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 50 000,00 грн, №306 від 24.07.2019 на суму 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн, в яких зазначено - «транспортні послуги».

За надані послуги проведено розрахунок з Виконавцем у безготівковій формі на загальну суму 400 000,00 грн, що підтверджується відповідними бухгалтерськими проведеннями.

На вищевказані надані транспортні послуги виписано податкові накладні №60 від 31.05.2019 на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000,00 грн, №97 від 25.07.2019 на суму 100 000,00 грн, в тому числі ПДВ 16 666,67 грн.

Суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ 7777-Авто Волинь включено ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА до складу податкового кредиту за травень 2019 року в сумі 50 000,00 грн та липень 2019 року в сумі 16 666,67 грн.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2019-2020 років на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2017 №РВ-2706/17-П ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА придбавало плитку облицювальну від постачальника ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ.

Виконання договору купівлі-продажу товару - плитки облицювальної підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на відпуск товарних матеріальних цінностей №РоДЦ -0142 від 18.02.2019, №РоДЦ-00158 від 04.03.2020, №РоДЦ-0162 від 22.02.2019, №РоДЦ-0179 від 27.02.2019, №РоДЦ-0256 від 21.03.2019, №РоДЦ-0298 від 20.03.2019, №РоДЦ-0330 від 09.04.2019, №РоДЦ-0333 від 09.04.2019, №РоДЦ-00587від 07.09.2020, №Ге-00636 від 03.04.2020, №РоДЦ-0103 від 22.02.2019, тощо.

За вказаний період ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА придбало у ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ 16,0 тис. м/квадратних плитки облицювальної на загальну суму 1 631 840, 52 грн.

Розрахунок за поставлений товар проведено в сумі 1 658 019,21 грн, що вбачається з наданих до перевірки банківських виписок за вказаний період.

З метою виконання договору купівлі-продажу від 27.06.2017 №РВ-2706/17-П, ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Поклажодавець) з одного боку, та ТОВ ПРАЙС СЕРВІС (Зберігач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, Поклажодавець передає а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця Товар.

Відповідно до п.1.2 договору товаром є плитка облицювальна в асортименті , згідно з додатком №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

Виконання договору відповідального зберігання підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на збереження товару, зокрема №235 від 06.09.2021, №228 від 03.09.2021, №239 від 09.09.2021.

Факт транспортування товару стверджується долученими позивачем товарно-транспортними накладними №Р235 від 06.09.2021, №Р228 від 03.09.2021, №Р239 від 09.09.2021.

ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ на адресу ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 276 336,56 грн, які в подальшому включено позивачем до складу податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за: січень 2019 року - 17 249,30 грн, березень 2019 року - 16 781,80 грн, лютий 2019 року - 58 475,73 грн, вересень 2019 року - 50 726,22 грн, листопад 2019 року - 20 002,50 грн, квітень 2019 року - 16 152,64 грн, січень 2020 року - 16 667,34 грн, березень 2020 року - 33 337,97 грн, квітень 2020 року - 25 007,83 грн, грудень 2020 року - 5 000,75 грн, серпень 2020 року - 8 434,39 грн, липень 2020 року - 8 500,09 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 19.10.2020 між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Покупець) та ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА (Продавець) укладено договір поставки №19/10/2 за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця автозапчастини в асортименті, згідно видаткових товарних накладних, в подальшому іменовані Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити загальну вартість на умовах даного договору.

Загальна кількість товару, яка підлягає передачі у власність покупця визначається відповідно до видаткових накладних. Якість товару визначається технічною документацією на обладнання. Поставка (передача) товару здійснюється за домовленістю сторін. При поставці (передачі) товару продавець зобов`язується надати всі необхідні оригінальні відвантажувальні і супровідні документи. Приймання товару по кількості здійснюється на складі продавця, приймання товару по якості здійснюється на складі продавця на підставі наданих продавцем товарно-супровідних документів та згідно норм чинного законодавства. Ціна товару, який є предметом договору є договірною і вказується в накладних на отримання товару, які є невід`ємною частиною договору. Оплата проводиться покупцем не пізніше ніж через 90 днів з моменту поставки товару.

Виконання договору поставки підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, згідно яких ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА отримано від ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА автозапчастин на загальну суму 2 469 023,04 грн, а саме: №10014 від 19.10.2020 на суму 457 125,12 грн, в т.ч. ПДВ 76 187,52 грн, №10013 від 19.10.2020 на суму 143 449,92 грн, в т.ч. ПДВ 23 908,32 грн, №10016 від 30.10.2020 на суму 500 988,00 грн, в т.ч. ПДВ 83 498,00 грн; №10015 від 30.10.2020 на суму 500 280,00 грн, в т.ч. ПДВ 83 380,00 грн; №10017 від 19.11.2020 на суму 217 080,00 грн, в т.ч. ПДВ 36 180,00 грн, №10019 від 27.11.2020 на суму 342 780,00 грн, в т.ч. ПДВ 57 130,00 грн, №10018 від 27.11.2020 на суму 307 320,00 грн, в т.ч. ПДВ - 51 220,00 грн.

ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА на адресу ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 411 503,85 грн.

Згідно банківських виписок розрахунок між ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА та ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА проведено в безготівковій формі в сумі 2 468 843,08 грн.

В подальшому відповідні суми податку на додану вартість віднесені ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА до складу податкового кредиту, зокрема, за жовтень 2020 року в сумі 266 973,85 грн, за листопад 2020 року в сумі 144 530,0 грн.

На думку суду, зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем товару/послуг у ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ та ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА за договорами поставок та про надання послуг.

При цьому вказані первинні документи досліджувалися під час проведення перевірки, про що зазначено в акті, зауважень щодо форми та змісту вказаних документів у відповідача не виникало.

Водночас, суд приймає до уваги ту обставину, що частина документів, яка долучалася позивачем під час перевірки, була втрачена внаслідок обстрілів рф території України, яке мало місце 27.03.2022, а саме нафтобази, що знаходиться у м.Луцьку, що в свою чергу не заперечувалося представником відповідача в ході розгляду справи.

Розрахунки між сторонами проведені, тобто спір з цього приводу відсутній. Позивач суму ПДВ, сплачену постачальникам ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ та ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА, в ціні товару/послуг відніс до податкового кредиту, як це визначено правилами ПК України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 03.02.2022 №763/07-01/38911544 контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА з ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ у зв`язку з відсутністю у контрагентів позивача основних засобів.

З даного приводу суд зазначає, що під час проведення перевірки контролюючому органу були надані первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Верховний Суд у постановах від 16 січня 2018 року у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, від 16 січня 2018 року у справі №2а-3404/12/1370, та від 18 січня 2018 року у справі №2а-13944/12/2670 зазначив, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента - платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод. Також Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Водночас, не надано доказів того, що податковий орган відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірки позивача, здійснював зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків чи хоча б робив спробу здійснити таку звірку.

Більше того, контролюючий орган висновки акту перевірки побудував виключно на інформації з баз даних ДПС.

В свою чергу, згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №805/5017/15-а зроблено висновок, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти їх визначення.

В даному випадку відповідач використав інформацію, наявну в автоматизованих інформаційних системах ДПС без аналізу первинних документів таких платників податків. Оскільки зустрічні звірки жодного із контрагентів позивача фактично не проводились, тому аналітична інформація автоматизованих інформаційних систем ДПС не може бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем безтоварних операцій. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу, що не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Також, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операції з ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА, у зв`язку з відсутністю інформації про придбання контрагентами відповідного товару.

Однак, з даного приводу суд зауважує, що покупець позбавлений можливості відслідковувати придбання товару постачальником та цей момент перебуває поза межами його обізнаності, якщо тільки сторонами не було узгоджено інше у договорі. З іншого боку постачальник самостійно несе відповідальність за дотримання ним податкової дисципліни, виборі контрагентів та він не має обов`язку звітувати перед покупцем про особливості придбання товару у своїх контрагентів. Відсутність відомостей у базах даних ДПС про походження товару по ланцюгу придбання не може бути доказом неправомірного придбання товару позивачем чи мати наслідком позбавлення його права на податковий кредит, адже такі вимоги ПК України не містить. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій. У разі невиконання іншими особами - учасниками господарських операцій в ланцюгу постачання товарів (послуг) податкових зобов`язань, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У постанові від 07 квітня 2021 року у справі №580/567/19 Верховний Суд висловив позицію, що платник податків (позивач) не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій контрагентів позивача цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також, надаючи оцінку доказам, на які посилається відповідач, зокрема, наявність по контрагентах ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, що вказані суб`єкти господарювання є фігурантами кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 cт.2051 КК України, суд зазначає.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що такий висновок відповідача є лише припущенням про ймовірні порушення податкового законодавства учасниками господарських операцій. Проте судом не встановлено, що відомості, які містяться в досліджених судом та податковою перевіркою первинних документах, є неповними, недостовірними та (або) суперечливими, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена в судовому порядку, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У свою чергу, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спори між сторонами щодо недійсності договорів відсутні. Контролюючим органом також не доведено, що господарські зобов`язання між позивачем та вказаними контрагентами вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Порушення постачальником Товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента.

Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, від 27 березня 2018 року №816/809/17.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі № 3991/03 Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

На момент фактичного виконання господарських операцій усі контрагенти позивача як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, були зареєстрованими платниками ПДВ. В ході судового розгляду факту узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями встановлено не було.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Крім того, акт перевірки не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентом договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності і які є доведеними у встановленому порядку.

В свою чергу, вироків суду відносно контрагентів позивача - ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, які набрали законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано. Податковим органом не надано суду доказів того, що товари/послуги, які згідно з первинними документами придбані, оприбутковані та використані позивачем у своїй господарській діяльності, були отримані незаконним шляхом.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таким чином, суд вважає, що у ході розгляду справи судом досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку (договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, документи про оплату) та встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ. Вказані документи містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та його контрагентами та у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача.

Натомість відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, оскільки він не володіє (чи володіє не у повній мірі) перевіреною, задокументованою та офіційною інформацією. Ним не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки позивача і його контрагентів та злагодженості дій між ними.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина друга статті 77 КАС України), який мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит з придбання товарів/послуг у ТОВ БЕТТА ГРАНТ, ТОВ 7777-Авто Волинь, ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались. Таким чином, довести правомірність свого рішення зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, натомість суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Також, актом перевірки встановлено наявність кредиторської заборгованості по контрагентам ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТОВ Вишукана реклама, ТОВ Євромагістраль, ТОВ Міллас-Торг, ТОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторської заборгованості по контрагентам ПП Де-На Плюс, ТОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата по якій відсутня будь-яка претензійно-правова робота у зв`язку зі спливом позовної давності.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (стаття 134 в розділі ІІІ ПК).

Частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (пункт 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20).

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Частиною першою статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частина третя статті 264 ЦК України).

Відтак, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за придбані товари/послуги залишилася не сплаченою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен включити суму такої кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 520/723/20.

У постанові від 30 липня 2019 року у справі №820/568/13-а Верховний Суд зробив висновок, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу, тощо.

Судом встановлено, що між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та його контрагентами ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТОВ Вишукана реклама, ТОВ Євромагістраль, ТОВ Міллас-Торг, ТОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 , ПП Де-На Плюс, ТОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата укладено ряд додаткових угод, за змістом яких сторони визнали наявність відповідної заборгованості і погодили зміну строку проведення розрахунків, а відтак вказана заборгованість не є безнадійною.

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи договір купівлі продажу транспортного засобу від 01.12.2017, укладеного між ТОВ Вест Електра та ПП Делівері Кар; додаткову угоду №1 від 05.11.2020 до договору від 01.12.2017, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Делівері Кар; договір купівлі продажу транспортного засобу від 18.08.2016, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Де-НА ПЛЮС; додаткову угоду №1 від 28.09.2019 до договору, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Де-НА ПЛЮС; договір купівлі продажу транспортного засобу від 01.03.2017, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Юрата; додаткову угоду №1 від 17.02.2020 до договору від 01.03.2017, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Юрата; договір купівлі продажу транспортного засобу від 01.08.2017, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Інстант Авто; додаткову угоду №1 від 14.07.2020 до договору від 01.08.2017, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Інстант Авто; договір купівлі продажу транспортного засобу від 02.04.2017, укладеного ї к ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП ФОРЕ-СТЕР; додаткову угоду №1 від 22.01.2020 до договору від 02.04.2017, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП ФОРЕ-СТЕР; договір купівлі продажу транспортного засобу від 08.10.2016, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ТОВ Торсейл; додаткову угоду №1 від 12.08.2019 до договору від 08.10.2016, укладеного між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ТОВ Торсейл; додаткові угоди №1 від 16.01.2020 до договору №87/02/17 від 28.02.2017, укладені між ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Актрос Груп.

Таким чином, за змістом вищевказаних угод сторони визнали наявність у відповідної заборгованості і погодили зміну строку проведення розрахунків.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга цієї статті).

У частині першій статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати кредиторську та дебіторську заборгованість позивача безнадійною у розумінні пункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки на момент проведення перевірки строк виконання зобов`язань, з урахуванням додаткових угод до договорів, ще не настав.

Тобто, заборгованість є поточною, не підлягає включенню до складу доходів на підставі підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

Також, суд враховує, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення (п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Проте, зазначеній нормі при складенні акту перевірки від 03.02.2022 №763/07-01/38911544 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (код ЄДРПОУ 38911544) дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, відповідач оцінки також не надав, внаслідок чого дійшов помилкового висновку що по дебіторській заборгованості минув строк позовної давності.

З огляду на викладене, суд вважає що, відповідачем не доведено порушення позивачем п.14.1.11, пп.141.13 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, ст.1, ст.4, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.3 Національного положення (стандарт) з бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, П (с) БО 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок занижено податок на прибуток всього в сумі 2 162 720,00 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 555 300,00 грн за 2020 в сумі 1 607 420,00 грн; п.п.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.210, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 9 319 586,00 грн, в т.ч. за січень 2019 року на 17 249,00 грн, за квітень 2019 року на 91 410,00 грн, за лютий 2020 року на 704 396,00 грн, за травень 2020 року на 58 346,00 грн, за липень 2020 року на 8 500,0 грн, за серпень 2020 року на 8 434,00 грн, за жовтень 2020 року на 266 974,00 грн, за листопад 2020 року на 144 530,00 грн, за грудень 2020 року на 8 019 746,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих Головним управлінням ДПС у Волинській області податкових повідомлень-рішень №0103930701 від 21.08.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 9 319 586,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 931 958,60 грн; №0103900701 від 21.08.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 2 162 720,00 грн; №0116570701 від 21.08.2023, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 216 272,00 грн, з огляду на що останні підлягають скасуванню.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0103922408 від 21.08.2023, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн та рішення №0103942408 від 21.08.2023 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, оскільки ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА а ні у позовній заяві, а ні в судових засіданнях не надано доказів та не спростовано, зафіксовані в акті перевірки від 03.02.2022 №763/07-01/38911544, порушення пп.б п.176.2 ст.176 ПК України та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, у результаті чого не в повному обсязі подані до податкового органу податкові розрахунки за формою 1 ДФ за І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2019 року (не подано податкові розрахунки (не відображено у податкових розрахунках) на суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку фізичним особам- підприємцям за придбані у них товару (надані послуги); та ч.5 ст.8 та пункту 1 ч.2 ст.6 Закону України від 07.07.2010 №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у результаті чого платником своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на загальну суму 4998,43 грн, в тому числі за січень 2019 року - 4752 грн та січень 2020 року - 246,43 грн.

Відтак, позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позовні вимоги задоволено частково, відтак на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 24 216, 73 грн, сплачений згідно платіжного доручення №13885 від 04.01.2022.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.08.2023 року №0103930701, №0103900701, №0116570701 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 №Ю-00 103942408.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ЕЛЕКТРА судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 24 216 (двадцять чотири тисячі двісті шістнадцять) гривень 73 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ЕЛЕКТРА (45603, Луцький район, с. Струмівка, вул. Об`їзна, 3, код ЄДРПОУ 38911544).

Відповідач: Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 15.08.2024.