П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/4462/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
15 серпня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації, Вищого професійного училища №36 с. Балин про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації, Вищого професійного училища №36 с. Балин в якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації; Вищого професійного училища №36 с. Балин щодо не забезпечення безкоштовним харчуванням дітей з числа внутрішньо-переміщених осіб, які виховуються та навчаються у Вищому професійному училищі №36 с. Балин Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;
- зобов`язати Департамент освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації, Вище професійне училище №36 с. Балин розглянути питання про вжиття заходів щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які виховуються та навчаються у Вищому професійному училищі №36 с. Балин.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації, Вищого професійного училища №36 с. Балин про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з ч. 7 ст. 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин третьої, четвертої, п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Слід зазначити, що перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій (бездіяльності) відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.
Так, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, з вищенаведеного слідує, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури у поданій позовній заяві посилається на порушення у спірних правовідносинах положень Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про освіту» щодо безкоштовного забезпечення харчуванням дітей з числа внутрішньо переміщених осіб.
Частиною третьої статті 5 Закону України "Про охорону дитинства" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують проведення державної політики у сфері охорони дитинства.
Статтею 56 Закону України "Про освіту" визначено що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", дітей з числа осіб, визначених у статтях 10 та 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти; осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що у спірних правовідносинах мова йде про захист прав конкретних осіб, а саме дітей, які навчаються у Вищому професійному училищі №36 с.Балин, а не про інтерес держави, як потребу у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
У межах спірних правовідносин, правом на звернення до суду для захисту прав дітей наділені батьки (чи особи, які їх замінюють) або прокурор в інтересах громадянина, але не прокурор в інтересах держави.
Зазначене відповідає правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі № 812/464/18, від 21 серпня 2019 року у справі №540/750/19, від 24 січня 2023 року у справі №120/6653/21-а, від 26 квітня 2023 року у справі №480/3318/21 та від 28 квітня 2023 року у справі №480/5713/21, і суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2024 |
Оприлюднено | 19.08.2024 |
Номер документу | 121058123 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них внутрішньо переміщених осіб |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Боровицький О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні