Постанова

від 15.08.2024 по справі 300/2533/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2533/23 пров. № А/857/23876/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, ухвалене суддею Чуприна О.В. у м. Івано-Франківську у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 300/2533/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Романа Матусяка" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 травня 223 року позивач Фермерське господарство "Романа Матусяка" звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку за №102/09-19-06-16 від 15.03.2023; зобов`язати внести в реєстр платників єдиного податку позивача, як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та видати відповідну довідку щодо підтвердження статусу такого платника.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про виключення з реєстру платників єдиного податку Фермерського господарства "Романа Матусяка" №102/09-19-04-06-16 від 15.03.2023.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство "Романа Матусяка" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що порушення позивачем умов застосування спрощеної системи оподаткування, а саме недотримання вимог пп.295.1 п. 295 ст. 255 та пп.298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України щодо своєчасного щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, є самостійною підставою для прийняття рішення про виключення платника податку з реєстру платників єдиного податку.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Фермерське господарство "Романа Матусяка" з 2015 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, а з 2016 року являється платником єдиного податку четвертої групи. До основного виду економічної діяльності ФГ "Романа Матусяка" за КВЕД 01.11 віднесено "вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".

З метою підтвердження статусу платника податку четвертої групи на 2023 рік позивачем подано до контролюючого органу наступні документи:

- "загальну" податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 09.03.2023 з Додатком №1 "Відомості про наявність земельних ділянок" і Додатком 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік", яка отримана контролюючим органом 09.03.2022, що підтверджується квитанцією №2 від 09.03.2023 за №9044456543 (а.с.9, 33-47);

- "звітну" податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 20.02.2023 з Додатком № 1 "Відомості про наявність земельних ділянок" і Додатком 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік", яка отримана контролюючим органом 20.02.2022, про що свідчить квитанція №2 від 20.02.2023 за №9029251958 (а.с.14, 19-32);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2022 рік, яка отримана контролюючим органом 20.02.2023, свідченням чого є квитанція №2 від 20.02.2023 за №9028809162 (а.с.55, 56).

Посадовою особою Калуського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 15.03.2023 проведено камеральну перевірку щодо порушення ФГ "Романа Матусяка" умов застосування спрощеної системи оподаткування.

При проведенні вказаної перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 295.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, а саме платником податку не подано не пізніше 20 лютого поточного року податкову звітність, а саме: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) (при граничному терміні подання 20.02.2023, подано 09.03.2023)

Вказані порушення зафіксовані актом перевірки від 15.03.2023 №1548/09-19-04-06/39780416 (а.с.74).

Згідно службової записки начальника Калуського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Наталії Романів від 15.03.2023 за №101 повідомлено начальника Рогатинської ДПІ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Тетяну Холяву про недотримання позивачем вимог підпункту 295.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України щодо подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, а саме несвоєчасно подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (подано 09.03.2023 при граничному терміні подання 20.02.2023) (а.с.73).

На підставі коментованого акту перевірки від 15.03.2023 за №1548/09-19-04-06/ НОМЕР_1 (а.с.74), відповідачем прийнято рішення №102/09-19-04-06-16 від 15.03.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку Фермерське господарство "Романа Матусяка" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (а.с.75).

Позивача про прийняте рішення про анулювання реєстрації ФГ "Романа Матусяка", як платника четвертої групи, повідомлено листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 16.03.2023 за №3206/6/09-19-04-06-06 (а.с.76).

Позивач, вважаючи рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №102/09-19-04-06-16 від 15.03.2023 протиправним, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

До четвертої групи платників єдиного податку віднесено фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

-здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

-провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

-не використовують працю найманих осіб;

-членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

-площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваного рішення контролюючого органу щодо його відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.90 КАС України).

Так, з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку позивач подав до податкового органу податкові декларації єдиного податку 4 групи за 2023 рік.

Подання позивачем всіх необхідних документів контролюючий орган не заперечує, однак вказує на невчасне подання до контролюючого органу загальної податкової декларації на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що пунктом 291.5-1 статті 291 ПК України встановлено випадки (умови) за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, тоді як порядок анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульовано положеннями статті 299 ПК України.

Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статі 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, нормами ПК України закріплені вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, які не тотожні підставам за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

У постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №808/657/16 та від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 22 липня 2022 року у справі № 818/2056/18, від 22.07.2022 у справі № 818/2056/18, від 11.01.2024 у справі №810/3210/17 викладено висновок про те, що оскільки у попередньому періоді позивач вже був платником єдиного податку четвертої групи, то у межах спірних правовідносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Такий висновок кореспондує нормі пункту 299.10 статті 299 ПК України.

Також аналіз змісту наведених норм (п. 299.10 та абзац 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України), дозволяє суду дійти висновку, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Наведене доводить, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 814/1394/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід зазначити, що відповідач, який прийняв податкову звітність позивача, подану з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, не здійснив письмової відмови у її прийняті.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючим органом протиправно відмовлено ФГ «Романа Матусяка» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з покликанням на пп.299.10.5 а. 299.10 ст. 299 та пп.298.8.1 п. 298.8 ст.298 ПК України. В свою чергу, за відсутності зауважень відповідача щодо подання чи оформлення позивачем документів, передбачених підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України у контролюючого органу не було правових підстав для відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Вказане вказує на протиправність рішення податкового органу щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, а тому суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваного позивачем рішення.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є визначення відповідачу зобов`язання вчинити кореспондуючі праву позивача на застосування спрощеної системи оподаткування дії (заявлені позивачем до суду), а саме відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус ФГ «Романа Матусяка» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 300/2533/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний