Постанова

від 15.08.2024 по справі 1.380.2019.000737

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.000737 пров. № А/857/14958/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря Кулабухової М.М.,

представників позивачів

та третіх осіб Вербенко П.О. , Шпак В.В., Карпин В.П.,

Зигмунд Р.С., Перун Р.Я.,

представників відповідачів Будлянський В.М., Кулик А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційними скаргами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року (ухвалене головуючим - Гулик А.Г. о 12 год. 24 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 16 лютого 2023 року) у справі № 1.380.2019.000737 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «ІСКРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький торгово-виробничий альянс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Під Дубом» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Товариство з додатковою відповідальністю «Львівський завод «Металіст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо», Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод залізобетонних виробів №2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю. Білоконя про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із адміністративними позовами до відповідача в якому просили:

визнати недійсним та скасувати Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14, затверджений Держземагенством України;

скасувати ухвалу Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», прийняту на підставі незаконного Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «ІСКРА» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Львівської міської ради про визнання протиправними дій, скасування ухвали задоволено частково.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький торгово-виробничий альянс» до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради задоволено повністю.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» до Львівської міської ради, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправною та нечинною ухвали, визнання протиправним та скасування висновку задоволено частково.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Під Дубом"»до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали задоволено повністю.

Визнано протиправним Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14, затверджений Держземагенством України.

Визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» від 30.06.2016 № 631.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо затвердження висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14, про скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14, про скасування ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» №631 від 30.06.2016 відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачі наділені правом оскаржити висновок державної експертизи землевпорядної документації безпосередньо шляхом звернення з відповідними позовами до суду. Враховуючи, що розмір орендної плати повинен відповідати певним межам залежно від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивачі, як орендарі земельних ділянок в межах міста Львова, хоч вони і не є ані замовниками, ані виконавцями державної експертизи, наділені правом оскарження цього висновку.

За наслідками дослідження висновку експерта від 19.05.2022 №2700/21-26, суд першої інстанції дійшов висновку, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Львова не відповідає вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів чинних станом на дату її затвердження, а відтак, позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14 щодо вказаної технічної документації є протиправним.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо затвердження висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14, суд першої інстанції вважав, що така вимога повністю охоплюється та поглинається позовною вимогою про визнання висновку протиправним відповідача, а тому не може бути самостійним предметом оскарження у межах цієї справи.

Визнаючи протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова» від 30.06.2016 № 631, суд першої інстанції, керувався тим, що вказана ухвала є регуляторним актом. Проект ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова» та аналіз регуляторного впливу проекта ухвали опублікований у офіційному друковану виданні Львівської міської ради - газеті «Ратуша» 7-13 квітня 2016 року. Додатково електронну версію ухвали разом із додатками до неї розміщено на офіційному сайті Львівської міської ради. При цьому, з аналізу публікації у газеті «Ратуша» 7-13 квітня 2016 року видно, що така, всупереч вимогам ст.9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не містила інформації про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Оспорюваною ухвалою затверджено та введено в дію Технічну документацію, яка згідно з висновком судової експертизи від 19.05.2022 № 2700/21-26 не відповідає вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів, чинних станом на дату її затвердження.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржили відповідачі, у апеляційних скаргах покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Зокрема в апеляційній скарзі Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру зазначає, що відповідно до норми ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» правом спростування висновків експертизи землевпорядної документації володіють тільки замовник та розробник такої. Оскільки позивачі у справі не є ані замовниками, ані розробниками об`єктів державної експертизи, то оскаржений висновок їхні права не порушує.

В свою чергу Львівська міська рада вказує на те, що долучення позивачем та відповідачем у справі висновок експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який був наданий у справі № 461/251/17, однак з того самого предмета спору, що на думку відповідача може мати суб`єктивний вплив на експерта, який проводитиме експертизу у цій справі, оскільки один і той самий експертний інститут навряд чи прийматиме два різні експертні висновку по одному і тому ж акту органу місцевого самоврядування та одних і тих самих питань.

Позивачі скористалися своїм правом та подали відзиви на апеляційні скарги в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 апеляційні скарги Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Львівської міської ради залишенні без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 1.380.2019.000737 - без змін.

Разом з цим постановою Верховного Суду від 27.05.2024 у справі № 1.380.2019.000737 касаційну скаргу Львівської міської ради задоволено, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі № 1.380.2019.000737 скасовано та направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи та направляючи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про відкриття апеляційного провадження, дату, час та місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням та подати можливість висловитися з приводу доводів апеляційної скарги. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

Так, касаційний суд встановив, що відсутні докази про неналежне повідомлення Львівської міської ради про судове засідання 14.06.2023.

Відтак, за наведеного правового регулювання і сукупності усіх обставин справи, Верховний Суд констатував, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 визначено наступний склад суду для розгляду зазначених вище апеляційних скарг: Кузьмич С.М. - головуючий суддя, Качмар В.Я., Гудим Л.Я. - учасники колегії.

31.07.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання Львівської міської ради про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що ухвалою Львівської міської ради від 06.07.2023 № 3426 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області та встановлено, що нормативна грошова оцінка земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області, затверджена пунктом 1 цієї ухвали, вводиться у дію з 01.01.2024. Також зазначає, що ухвалою Львівської міської ради від 04.07.2024 № 5099 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 25.05.2017 № 1995 «Про затвердження Порядку укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громаді» ухвалу міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» визнано такою, що втратила чинність. Таким чином з 01.01.2024 у м. Львові діє нова оцінка земель м. Львова, яка не оспорюється в судовому порядку.

Відтак, вважає, що Львівською міською радою усунуто порушення, яке було на думку позивачів шляхом прийняття нового регуляторного акту - ухвали Львівської міської ради від 06.07.2023 № 3426 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області», яка регулює той самий предмет правового регулювання, а тому наявні підстави згідно ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі.

В свою чергу ТОВ «Юніко - Експо» та ТОВ «ГЕОС» подали заперечення на клопотання (заяву) Львівської міської ради про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю підстав встановлених ст. 238 КАС України.

Представники апелянтів в судовому засіданні підтримали клопотання про закриття провадження у справі та просили задовольнити його, також підтримали апеляційні скарги та надали пояснення, просять апеляційні скарги задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представники позивачів та третіх осіб, заперечили проти задоволення клопотання та апеляційних скарг і надали пояснення, просять відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 12.09.2014 між управлінням природніх ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради та державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» ім.Ю.Білоконя укладено договір №6/570-07-2014 щодо розробки технічної документації.

На виконання вимог вказаного договору розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Львова (далі - технічна документація).

Згідно з висновком Державного агентства земельних ресурсів України державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14 вказана технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Серед зауважень до технічної документації зазначено про необхідність обґрунтування доцільності та документального підтвердження зменшення середньої (базової) вартості 1 м2 земель міста Львів. Також необхідно привести у відповідність до дати розробки технічної документації вихідні дані для грошової оцінки земель міста Львова, надані ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Розробник технічної документації виконав вказані в п.10 Висновку зауваження, про що на цьому Висновку зроблено наступний запис: «Зауваження враховані. Після усунення зауважень середня базова вартість 1м2 становить 423,10 грн/м2».

25.12.2014 Львівською міською радою на 18-й сесії 6-го скликання розглянуто технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Львова та прийнято ухвалу № 4250 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова, виготовленої державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю. Білоконя.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2016 у справі №461/6647/15-а визнано незаконною та нечинною ухвалу Львівської міської ради № 4250 від 25.12.2014 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова» з моменту її прийняття. Підставами для прийняття вказаного рішення стало порушення процедури його опублікування та недотримання вимог щодо часових рамок ухвалення такого рішення (не менше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 постанову Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2016 у справі № 461/6647/15-а визнано нечинною та закрито провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову.

Планом прийняття регуляторних актів на 2016 рік, затвердженим розпорядженням Львівського міського голови від 21.03.2016 №72, передбачено, зокрема прийняття ухвали міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова» у ІІ кварталі 2016 року (пункт 1.2).

У газеті «Ратуша» за 7-13 квітня 2016 року опубліковано повідомлення про оприлюднення регуляторного акта - проєкта ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова».

22.04.2016 Львівське обласне об`єднання організацій роботодавців звернулося до управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради з листом №01/0589-16, в якому звертало увагу на оголошення у газеті «Ратуша» за 7-13 квітня 2016 року повідомлення про оприлюднення регуляторного акта - проєкта ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова». Вказане повідомлення не містить інформації про кінцевий строк подання зауважень та пропозицій до проєкта. З огляду на вказане, заявник наполягає на встановленні такого строку.

06.05.2016 Львівське обласне об`єднання організацій роботодавців листом №01/060-16 подало до управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради свої зауваження до проєкта регуляторного акта ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова».

Листом від 16.05.2016 №2403-2257 управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило заявника (Львівське обласне об`єднання організацій роботодавців), що прийняття регуляторного акту заплановане на ІІ квартал 2016 року.

У листі від 30.05.2016 №01/067-16 Львівське обласне об`єднання організацій роботодавців просило повідомити точну дату, до якої можна подати зауваження до проєкта регуляторного акта.

Листом від 06.06.2016 №2403-2642 управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило заявника (Львівське обласне об`єднання організацій роботодавців), що його зауваження скеровані для надання роз`яснень до державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю. Білоконя. Про результати розгляду заявника буде повідомлено додатково.

У листах від 13.06.2016 №01/069-16, №01/070-16 Львівське обласне об`єднання організацій роботодавців додатково висловило свої зауваження до проєкта регуляторного акта.

Листом від 15.06.2016 №2403-2895 заявника повідомлено про результати розгляду його зауважень,а саме про їх відхилення.

Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 №631 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, яка містить:

економіко-планувальне зонування території міста у 244 економіко-планувальних зонах;

середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 423,10грн;

результати по факторної оцінки при визначенні комплексного індексу цінності території;

визначення зонального коефіцієнту КМ2 та грошової оцінки 1 кв.м. землі у межах економіко-планувальних зон;

грошову оцінку земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон;

опис меж економіко-планувальних зон;

грошову оцінку 1 га земель сільськогосподарського призначення у межах міста за агровиробничими групами.

Власникам, користувачам та орендарям земельних ділянок ухвалено отримати у встановленому порядку витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затверджену ухвалою, та забезпечити надання податкових декларацій зі сплати за землю у територіальні органи Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Орендарям земельних ділянок у м. Львові - внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю.

Підставою для прийняття вказаної ухвали стала технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Львова, виготовлена державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю. Білоконя на виконання умов договору від 12.09.2014 №6/570-07-2014.

Вказана ухвала опублікована у газеті «Ратуша» за 7-13 липня 2016 року.

Вважаючи ухвалу Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова» та висновок Державного агентства земельних ресурсів України державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14 протиправними, позивачі звернулись до суду з відповідними позовними вимогами.

Щодо заяви Львівської міської ради про закриття провадження у справі то колегія суддів вважає, що відсутні підстави для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Так, предметом позову у даній справі є визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» та визнання протиправним та скасування Висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014р. №1792-14.

Спірною ухвалою затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель м. Львова, результати експертизи якої викладено у Висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14, виготовлену державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя».

Ухвалою Львівської міської ради від 06.07.2023 № 3426 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області та встановлено, що нормативна грошова оцінка земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області, затверджена пунктом 1 цієї ухвали, вводиться у дію з 01.01.2024.

Таким чином з 01.01.2024 у м. Львові діє нова оцінка земель м. Львова.

Також ухвалою Львівської міської ради від 04.07.2024 № 5099 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 25.05.2017 № 1995 «Про затвердження Порядку укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громаді» ухвалу міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» визнано такою, що втратила чинність.

Однак, враховуючи доводи представників позивачів колегія суддів дійшла висновку, що не можна вважати, що Львівською міською радою, шляхом прийняття нових регуляторних актів - усунуто порушення прав землевласників та землекористувачів земельних ділянок розташованих на території міста Львова, за захистом яких останні звернулись в межах даної справи. Порушення таких прав учасники вбачали в обов`язку, на підставі оскаржуваного рішення та протягом строку його дії, нараховувати та сплачувати земельний податок/орендну плату за землю , в завищеному розмірі.

Ба більше, виходячи з загальновизнаного принципу про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, ухвала Львівської міської ради від 06.07.2023 № 3426 на підставі якої втратила чинність спірна ухвала від 30.06.2016 № 631 не впиває на правовідносини, які мали місце в період з 01.01.2017 по 01.01.2024 та протягом якого підлягав застосуванню оспорюваний у даній справі протиправний нормативно правовий акт, в тому числі в частині розрахунку та сплати земельного податку за такий період

Відтак, беручи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Львівської міської ради про закриття провадження у справі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Із змісту п. «а»- «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України видно, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК України;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗК України.

Статтею 201 Земельного кодексу України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тобто, розрахунок грошової оцінки земельних ділянок є визначенням вартості об`єкта, виходячи із очікуваного від її використання доходу. Оцінка земельних ділянок розрізняються за призначенням та порядком її проведення та застосовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України «Про оцінку земель», який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Із змісту ст. 1, ст. 3, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» видно, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частинами 1-3 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Статтею 1, ч. 1 ст. 9, ст. 13, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Обов`язковій державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи.

Обов`язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об`єктів державної експертизи, а при вирішенні земельних спорів - також за клопотанням відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Статтями 32, 33, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», встановлено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку.

Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначені Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 № 1618/10217. ( далі - Методика № 391 )

В п.2.1 Методики № 391 визначено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють: Держгеокадастр; територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Колегія суддів зазначає, що п. 12 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що обов`язковій державній експертизі підлягає технічна документація з бонітування фунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що зі змісту висновку Державного агентства земельних ресурсів України державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792-14 чітко видно, що вказана технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Серед зауважень до технічної документації зазначено про необхідність обґрунтування доцільності та документального підтвердження зменшення середньої (базової) вартості 1 м2 земель міста Львів. Також необхідно привести у відповідність до дати розробки технічної документації вихідні дані для грошової оцінки земель міста Львова, надані ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Розробник технічної документації виконав вказані в п.10 Висновку зауваження, про що на цьому Висновку зроблено наступний запис: «Зауваження враховані. Після усунення зауважень середня базова вартість 1м2 становить 423,10 грн/м2».

Враховуючи наявність запису про врахування зауважень, Львівська міська рада вважаючи такий висновок позитивним, Рішенням від 30.06.2016 №631 затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу апелянтів на те, що Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачає також процедуру спростування висновків державної експертизи.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відтак, правом на спростування висновків державної експертизи шляхом звернення до центрального органу (а адміністративному порядку) мають виключно замовник та розробник експертизи.

Частиною 4 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що в разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Отже, замовники та розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, які в силу Закону наділені додатковим правом на спростування висновків експертизи, мають право на звернення до суду з позовом про скасування висновків лише в разі відмови центрального органу в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

Правила ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» застосовуються саме до суб`єктів державної експертизи, якими є замовники та розробники, тобто до тих осіб, які брали участь у процесі розробки державної експертизи.

Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам відображених у постанові Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 у справі № 813/203/18, що в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими до застосування.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що право третіх осіб на спростування висновків державної експертизи, навіть у разі, коли інтересів цієї особи стосується такий висновок, але така особа не брала участь у процесі розробки експертизи, ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не передбачено.

Відсутність права інших осіб, крім суб`єктів державної експертизи, на спростування висновків експертизи шляхом звернення із відповідним клопотанням (заявою) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, підтверджується також положеннями ст. 31 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», яка передбачає право ініціювання проведення державної експертизи саме для замовників та розробників. Виходячи з того, що наслідком спростування висновків державної експертизи може бути призначення повторної експертизи, то, у разі спростування державної експертизи за заявою третьої особи, відбулась би фактична заміна ініціатора такої експертизи, який, в свою чергу, не був ані її замовником, ані розробником.

Таким чином, ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не підлягає застосуванню до позивачів, які, у даному випадку, не були учасниками правовідносин, пов`язаних із проведенням експертизи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо відсутності у позивачів права на оскарження оспорюваного висновку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому згаданим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захистити.

Тобто, умовою звернення до суду з позовом про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень є наявність у позивача законного інтересу, обставин, які свідчать про існування у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення правових наслідків для особи, що звертається до суду.

Враховуючи, що розмір орендної плати та або земельного податку повинен відповідати певним межам, залежно від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, позивачі, як орендарі та власники земельних ділянок в межах міста Львова, хоч вони не є замовниками та виконавцями державної експертизи, наділені правом оскарження оспорюваного висновку.

Таким чином, позивачі наділені право оскаржити висновок державної експертизи землевпорядної документації безпосередньо шляхом звернення з відповідними позовами до суду.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 31.08.2021 у справі № 300/1114/19.

Стосовно доводів апелянтів про недостовірність екпертного висновку, колегія суддів зазначає про таке.

26.07.2021 суд першої інстанції ухвалою призначив у даній справі судову оціночно-земельну експертизу та експертизи з питань землеустрою, на вирішення яких поставив наступні питання:

1) наскільки обґрунтовано визначено обсяг витрат на освоєння та облаштування території у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, затвердженою ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова»?;

2) чи має середнє значення коефіцієнта Км2 дорівнювати 1?;

3) чи правильно визначена середня (базова) вартість одного квадратного метра земель міста Львова у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, затвердженою ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова»?

19.05.2022 за результатами проведення судових експертиз судовий експерт Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Т. Ляшкова надав висновок №2700/21-26, із змісту якого видно:

(1) наскільки обґрунтовано був визначений обсяг витрат на освоєння та облаштування території у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, яка затверджена Ухвалою Львівської міської ради №631 від 30.06.2016р., надати відповідь не надається за можливе, оскільки поставлене питання виходить за межі компетенції судового експерта;

(2) середнє значення коефіцієнту Км2 в м.Львові не повинно дорівнювати 1 (одиниці);

(3) визначити середню (базову) вартість одного квадратного метра земель міста Львова у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016, не надається за можливе, у зв`язку з невизначеністю нормативно-правових актів щодо її обчислення;

(4) обчислена площа оціночної території міста для розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016, не відповідає вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів чинних станом на дату її затвердження, виходячи з того, що при розроблені Технічної документації 2014 року розробником документації із землеустрою відповідні розрахунки проведені без врахування земель під лісами та інших лісовкритих площ, земель під залізницями та аеропортами, відкритими заболоченими землями без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом та води (акваторії), які входять в межі м.Львова.

Із відповіді на друге питання видно, що експерт зазначив про те, що відповідно до п. 3.8 Порядку у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами.

п.3.9 Порядку вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами розраховується за формулою (11): Цнз=Цнм * Км2, де:

Цнз - середня для економіко-планувальної зони вартість одного квадратного метра земель (у гривнях);

Цнм - середня (базова) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту залежно від регіональних факторів місця розташування (у гривнях);

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони).

Значення коефіцієнта Км2 визначається розробниками Технічної документації з нормативної грошової оцінки для кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей, як добуток по факторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з зональних рентоутворюючих факторів. Порядком (таблиця 1.6 додатку 1) регламентовано лише граничні значення коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів із різною чисельністю населення. Для м.Львова максимальне значення не повинне перевищувати 3,5-4,0, а мінімальне значення не повинне бути менше за 0,25.

Розробником з нормативної грошової оцінки визначені найбільше значення Км2 - 2,37 та найменше значення Км2 - 0,25 (розділ 8 "Основні техніко-економічні показники"), що відповідає вимогам Порядку.

Згідно з виконаним у 2016 році Центром організації та економіки міського землекористування Звіту про роботу «Аналіз технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова» середнє зважене значення Км2 для міста складає 1,1259 (розділ «Територіальне розподілення значення коефіцієнту Км2» Звіту).

Враховуючи вказане, судовий експерт сформулювала висновок, про те, що при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова середнє значення коефіцієнту Км2 не повинно дорівнювати 1 (одиниці).

На сторінці 23 Технічної документації розробник зазначає про застосування при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова середнього значення коефіцієнту Км2, яке приймається за 1 (одиницю).

З урахуванням висновку судової експертизи від 19.05.2022р. №2700/21-26, такий підхід до визначення середнє значення коефіцієнту Км2 при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова є помилковим.

При відповіді на четверте питання судової експертизи експерт покликається на положення Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11 (далі - Порядок №18/15/21/11) (тут і далі в редакції, чинній на момент розроблення технічної документації).

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 Порядку нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 ( далі - Порядок № 18/15/21/11) в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.

Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою:

В*Нп

Цн=--------------------- *Кф*Км

Нк

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 ( 783-2000-п ) «Про проведення індексації грошової оцінки земель».

Відповідно до технічної документації, площа оціночної території міста для розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, затвердженої оскарженою ухвалою, становила 9775,5146га.

В ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В п.1.2, п.п. 3.2, 3.11 Порядку № 18/15/21/11 видно, що порядок регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, які використовуються як сільськогосподарські угіддя, здійснюється відповідно до розділу 2 вказаного Порядку.

Згідно з технічною документацією нормативної грошової оцінки міста Львова розмір витрат на освоєння та облаштування території (В) визначався, виходячи з формули: В=Відновна вартість/Площа земель населеного пункту.

Таким чином, для визначення показника витрат на освоєння та облаштування території, розробник технічної документації повинен був для визначення коефіцієнту В врахувати усю площу земель міста Львова, за винятком сільськогосподарських угідь.

Як видно із даних форми 6-зем, яка є додатком до технічної документації: площа сільськогосподарських угідь міста Львова станом на 01.01.2014 становила 974,9201га, а загальна площа земель міста Львова, яка бралася за формою 6-зем становила - 14895,0га.

Тобто, для розрахунку витрат на освоєння та облаштування території необхідно було взяти площу - 13920,0799га.

Однак, розробник застосувавши замість приписів Порядку №18/15/21/11 (який є нормативним актом) положення Стандарту (СОУ ДКЗР 00032632-012:2009), та безпідставно додаткового виключив з площі розрахунку: ліси та інші лісовкриті площі, землі під залізницями та аеропортами, відкриті заболочені землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом та води (акваторії), в технічній документації використав площу 9775,5146га. ( 65,6 % площі міста).

Наявність в межах міста таких елементів міської території як ліси та інші лісовкриті площі, відкриті землі без рослинного покриву, внутрішні води, смуги відводу залізниці, землі під аеропортами та відповідними спорудами, призводить до збільшення протяжності мереж інженерно-транспортної інфраструктури, а отже до збільшення її загальної вартості.

При цьому, для нарахування земельного податку, отриманий результат було поширено на 244 економіко-планувальних зон, загальною площею 14304,6695 га, що становить 96 % території міста.

Зважаючи на це, такі території повинні бути враховані при обчисленні витрат на освоєння та облаштування території з розрахунку на один квадратний метр, про що вказує п. 3.2 Порядку №18/15/21/11.

Отже, внаслідок недотримання порядку розрахунку розробником, використання зменшеного показника території земель призвело до необґрунтованого збільшення показника «В» у 1,67 рази, а середня вартість одного квадратного метру земель була безпідставно збільшена на 46 %., що підтверджується висновком експерта за результатами судової оціночної-земельної експертизи з питань землеустрою від 19.05.2022 № 2700/21-26.

Зокрема, надаючи відповідь на 4 питання експерт сформував висновок про те, що обчислена площа оціночної території міста для розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель у технічний документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, затвердженій ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016р. не відповідає вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів чинних станом на дату її затвердження, виходячи з того, що при розроблені Технічної документації 2014р. розробником документації із землеустрою відповідні розрахунки проведені без врахування земель під лісами та інших лісовкритих площ, земель під залізницями та аеропортами, відкритими заболоченими землями без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом та води ( акваторії) які входять в межі м. Львова.

Крім цього, незважаючи на наявність та доступність даних статистичної звітності, Розробник всупереч 3.4 Порядку №18/15/21/11 та п. 3.29 Стандарту, при розроблені Технічної документації застосував не коефіцієнт індексації основних фондів, а укріплені показники витрат, проіндексовавши їх за індексами зміни ринкової вартості будівельно-монтажних робіт, покликаючись на відповідні документи Мінрегіоналбуд України. Зокрема, на збірник "Ціноутворення у будівництві" станом на 1984 рік (з подальшою їх переіндексацією, внаслідок чого коефіцієнт індексації з 1984 - 2014 за 30 років склав 21,59). Однак, щороку Держбуд публікує у Збірнику офіційних документів і роз`яснень коефіцієнт індексації вартості основних фондів. Тому, зазначене порушення призвело до необґрунтованого збільшення витрат на освоєння та облаштування території, та як наслідок завищення земель м. Львова, мінімум в 1,45 рази.

Також, Розробник для проведення розрахунків використав дані про інженерні мережі та обладнання, які не є комунальною власністю, зокрема: трансформаторна підстанція та обладнання, власником якого є ПрАТ «Львівобленерго» ( всього на 610 млн. 234 тис. грн.); ГРП та іншого обладнання, власником яких є ПАТ «Львівгаз» ( всього на 162 млн 758 тис. грн.); відновну вартість автомобілів приватних перевізників -ТзОВ «Фіакр-Львів», ТзОВ «Успіх БМ», ТзОВ «МІРА і К» ( всього на 25 млн. 510 тис. грн.)

Тобто, включення вказаних сум до структури витрат на освоєння та облаштування території автоматично призвело до штучного та необгурнтованого збільшення вартості земель м. Львова.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправним Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 № 1792-14, який затверджений Держземагенством України з підстав вище зазначених, що не спростував апелянт.

Щодо апеляційної скарги Львівської міської ради то колегія суддів зазначає наступне.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди Львівської міської ради з висновком судового експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.05.2022 № 2700/21-26 з покликанням на недовіру зазначеній експертній установі та безпідставну відмову суду щодо виклику експерта за клопотанням представника відповідача.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на ту обставину, що відповідач не скористався своїм правом на призначення повторної чи додаткової експертизи. Будь-яких заперечень від відповідачів, які б унеможливили прийняття отриманих результатів після експертних досліджень не надходило.

Апелянт, не спростував висновок експерта від 19.05.2022 № 2700/21-26 в якому містяться обґрунтовані відповіді на питання поставлені на вирішення експерта, та містить достатній опис методики та порядку проведення експертного дослідження. Висновки експерта є зрозумілими та однозначними, що виключало необхідність виклику експерта в судове засідання для дачі усних пояснень в приводу складеного висновку.

Крім цього, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що суд першої інстанції визнав нечинною та скасував Ухвалу Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» від 30.06.2016р. № 631, з підстав завищення вартості 1 кв.м земельної ділянки та судом не встановлено яка саме має бути вартість 1 кв.м земельної ділянки.

Ухвала Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» від 30.06.2016 № 631 стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.

Здатність правового акта поширювати свою чинність, хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб - є ознакою нормативності.

Колегія суддів зазначає, що оспорюваною ухвалою затверджено вказану технічну документацію та передбачено її введення в дію з 01.01.2017.

Ухвала Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова» є регуляторним актом, а отже порядок підготовки та прийняття такого акта регламентується нормами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Статтею 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що стосовно кожного проєкта регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проект регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Згідно ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проєкта регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник такого проєкта повідомляє у спосіб, передбачений ст.13 згаданого Закону.

У випадках, встановлених згаданим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проєкта регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений ст.13 згаданого Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення такого проєкта регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проєкта регуляторного акта повинно містити:

стислий виклад змісту проєкта;

поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проєкта та інших органів, до яких відповідно до згаданого Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

інформацію про спосіб оприлюднення проєкта регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений ч. 5 ст. 13 згаданого Закону);

інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань;

інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проєкта регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проєкта регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що повідомлення про оприлюднення проєкта регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника такого проєкта, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником такого проєкта, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проєкта регуляторного акта в мережі Інтернет.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проєктів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проєктів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.

За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:

оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;

можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.

У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проєкта виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проєкта регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями розробникові такого проєкта та головній постійній комісії ради.

В ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» видно, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

відсутній аналіз регуляторного впливу;

проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Статтею 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проєкта регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 згаданого Закону.

Порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 634, передбачає необхідність подання, разом з проектом регуляторного акта, експертного висновку відповідальної постійної комісії та аналізу регуляторного впливу.

Колегія суддів зазначає, що проєкт ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016 №631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова» та аналіз регуляторного впливу проєкта ухвали опублікований у офіційному друковану виданні Львівської міської ради - газеті «Ратуша» 7-13 квітня 2016 року. Додатково електронну версію ухвали разом із додатками до неї розміщено на офіційному сайті Львівської міської ради.

Вказана публікація здійснена за 2,5 місяці до прийняття оспорюваної ухвали Львівською міською радою. Тобто із дотриманням строку, передбаченого ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» .

При цьому, колегія суддів зазначає, що з аналізу публікації у газеті «Ратуша» 7-13 квітня 2016 року видно, що така, всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не містила інформації про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Крім того, оспорюваною Ухвалою затверджено та введено в дію Технічну документацію, яка згідно висновку судової експертизи від 19.05.2022 № 2700/21-26 не відповідає вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів, чинних станом на дату її затвердження, що не спростував апелянт.

Відтак, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що Ухвалу Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова» від 30.06.2016 слід визнати протиправною та нечинною з підстав вище наведених.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Львівської міської ради про закриття провадження у справі відмовити.

Апеляційні скарги Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 1.380.2019.000737 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 16 серпня 2024 року