Ухвала

від 16.08.2024 по справі 420/25406/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25406/24

УХВАЛА

16 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлк Г.П., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160,161,172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши адміністративний позов, судом встановлено, що його текст викладено іншою, ніж державна, мовою.

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною першою статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами частини шостої статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20.

Також суд враховує, що у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам`яті.

Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.

Підстав для відступлення від цих правових висновків немає.

Разом з цим, суд акцентує увагу на тому, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання процесуальних документів державною мовою не є звуженням прав позивача чи дискримінацією останнього за мовною ознакою, оскільки крім послуг перекладача, на законодавчому рівні закріплені серед іншого державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.

Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України.

Отже, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" від 15 травня 2003 року N 802-IV.

Разом з тим суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.

Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення частини четвертої статті 15 КАС України та частини першої статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд дійшов висновку, що заяви, скарги або клопотання, які звернені до суду, необхідно викладати державною (українською) мовою.

З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Отже, заявнику необхідно надати позовну заяву викладену державною (українською) мовою, до якої додати її копії відповідно до кількості учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутня можливість перевірити адміністративний позов на відповідність вимогам, встановленим ст.ст.160,161,172 цього Кодексу, та буде здійснено після надання позовної заяви, викладеної державною мовою.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та відповідних доказів у справі.

У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Самойлюк