Ухвала

від 16.08.2024 по справі 678/854/24

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/854/24

Номер провадження №1-кс-678-336/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке подане слідчим СВ ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 27 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243300000091 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Жмеринка Вінницької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше несудимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності згідно вироку Деражнянського районого суду Хмельницької області від 24 лютого 2005 року за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, 70, 304, 74 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 21 лютого 2024 року до Деражнянського районного суду направлено обвинувальний акт за ст.389-2 КК України у кримінальному провадженні №12024243300000001; зі слів має на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яку сплачує аліменти, офіційно не працює,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання, за змістом якого 22 червня 2024 року ухвалою суду до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 19 серпня 2024 року включно, із визначенням розміру застави. Просять продовжити строк тримання під вартою підозрюваному, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 не заперечують проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріли, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В силу ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Законодавець у ч. 1 ст. 183 КПК України визначив, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

21 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, сформувавши повідомлення про підозру орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що кримінальні правопорушення вчинив ОСОБА_5 .

Долучені до клопотання докази дають слідчому судді правові підстави при розгляді клопотання вважати, що підозра у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

Зміст клопотання свідчить, що ризики, які у ньому зазначені, дійсно наявні.

Так, орган досудового розслідування кваліфікує дії підозрюваного ОСОБА_5 як вчинення тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна.

Тобто, у разі доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень йому може бути призначене реальне відбування покарання.

Суд вважає обґрунтованими доводи клопотання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що за вчинені останнім злочини, законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності від покарання, оскільки суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від органів досудового розслідування). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, враховується, що в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022, затвердженого законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений, та те, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких кримінальних правопорушень може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.

Існує також ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливого незаконного вчинення підозрюваним фізичного та психологічного тиску на свідків, зокрема, яким ОСОБА_5 збував психотропні речовини, спонукаючи їх до зміни ними показів або відмови від дачі показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності або ж її пом`якшення. Крім того, на даний час досудове розслідування знаходиться на початковій стадії, а слідчими вживаються заходи, спрямовані на встановлення і подальший допит свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, адже не маючи засобів для існування, може спрямовувати свої дії на вчинення нових, кримінальних правопорушень, що підтверджується вчиненням ним повторних тяжких злочинів під час дії воєнного стану. При цьому ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, 70, 304, 74 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки (згідно вироку Деражнянського районого суду Хмельницької області від 24 лютого 2005 року), та 21 лютого 2024 року до Деражнянського районного суду направлено обвинувальний акт за ст. 389-2 КК України у кримінальному провадженні №12024243300000001.

Крім того, слідчий суддя визнає обґрунтованим доводи про те, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту неможливе у зв`язку із тим, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення в тому числі і за місцем свого фактичного проживання. Застосування особистої поруки та особистого зобов`язання недоцільне, оскільки вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

При цьому суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотаннях ризикам, підозрюваному необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням ним процесуальних обов`язків.

Як зазначено у ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законодавець у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установив у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 грн.

З урахуванням особи підозрюваного, тієї обставини, що він офіційно не працює, неодноразово вчиняв злочини, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність залишити визначений розмір застави у середній межі, передбаченій п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання підлягає задоволенню і підозрюваному необхідно залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Строк дії ухвали визначається в межах строку досудового розслідування згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, починаючи з дня повідомлення особі про підозру.

Керуючись ст.ст. 110, 131-132, 176-178, 182-184, 196-198, 309-310, 369-372, 392-395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 21 серпня 2024 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Визначити ОСОБА_5 розмір застави - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн.

В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , строком на час дії даної ухвали, покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першим викликом;

2) не відлучатися за межі Хмельницького району Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання чи роботи;

4) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками, крім як у присутності слідчого, прокурора та суду в ході проведення слідчих дій та судового розгляду.

У разі невиконання зазначених обов`язків, застава звертається в дохід держави.

В разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 контроль за дотриманням визначених йому обов`язків покласти на Відділ поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Строк дії ухвали - до 21 серпня 2024 року включно.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити підозрюваному та прокурору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_1

Слідчий суддя ОСОБА_1