ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
12 серпня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/1865/21
Головуючий у першій інстанції Коваленко А. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/69/24
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
секретар: Шапко В.М., Мальцева І.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: Міністерство освіти і науки України, Прилуцька міська
рада Чернігівської області
треті особи: Прилуцький агротехнічний коледж,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Коваленко А.В. від 02 травня 2023 року, місце ухвалення рішення м.Прилуки, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області про встановлення сервітуту,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області про встановлення сервітуту, в якому просив встановити йому постійний, довічний, безоплатний сервітут відносно частини земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві постійного користування Прилуцькому агротехнічному коледжу, на право проходу та проїзду транспортним засобом з дороги загального користування по АДРЕСА_2 , до належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, а також до земельної ділянки 0,0100 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473, для будівництва і обслуговування гаража, прибрати металевий забор, який перешкоджає вільно користуватись земельними ділянками, з дати державної реєстрації права земельного сервітуту. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказував, що 29.07.2016 року, відповідно до договору купівлі-продажу частини житлового будинку він придбав у власність 3/5 частини житлового будинку із належною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розміщену на земельній ділянці загальною площею 0,0630 га. Позивач зазначав, що будинок знаходився у недобудованому стані. Також позивач придбав земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0630 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2016 року. Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради №456 від 25.10.2016 була надана нова поштова адреса: АДРЕСА_3 земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га. 09.12.2016 року позивачу було видано будівельний паспорт на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі схемою забудови земельної ділянки. 03.04.2018 року позивачу було подаровано гараж за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,0100 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473, що підтверджується договором дарування та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. За доводами позивача, попередні власники житлового будинку та гаража мали доступ до нерухомого майна з боку АДРЕСА_2 (землі загального користування). Проїзд до земельних ділянок № НОМЕР_1 здійснювався безпосередньо позивачем із АДРЕСА_2 , яка огороджена металевим забором та через металеві ворота. 19.01.2007 року Прилуцькому агротехнічному коледжу, на підставі рішення 11 сесії 5 скликання Прилуцької міської ради Чернігівської області від 19.10.2006 року, було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 30824 м. кв, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, для обслуговування приміщень по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , 52, АДРЕСА_5 . Внаслідок передання зазначеної земельної ділянки єдиним масивом, також були передані і землі загального користування - АДРЕСА_6 , через який попередні власники здійснювали прохід та проїзд до вищевказаного будинку та господарських будівель АДРЕСА_2 , площею 0,063 га. Позивач зазначав, що у 2018 році, під час будівництва будинку, у нього виникла необхідність у проїзді до місця будівництва спеціальної техніки та вантажних автомобілів. Проте, як стверджував позивач, під час спроби проїзду вказаної техніки, адміністрація Агротехнічного коледжу заборонила проїзд по території земельної ділянки загального користування, зазначивши, що дана земельна ділянка перебуває у їх постійному користуванні. На письмове звернення позивача про надання дозволу для проїзду вказаної техніки, позивачу було відмовлено у цьому, що призвело, як стверджує позивач, до зупинки будівництва будинку та порушення права позивача щодо проїзду до земельних ділянок власним транспортом, належного обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, а також позбавило можливості проїзду на земельну ділянку спеціального транспорту, у тому числі, асенізаційного транспорту, вантажного транспорту, технологічного транспорту, транспорту аварійних служб на випадок виникнення аварійних ситуацій. 25.07.2018 року директор Агротехнічного коледжу звернувся до Міністерства освіти і науки України із листом, у якому просив надати дозвіл на встановлення ОСОБА_1 сервітуту на право проходу, проїзду по земельній ділянці площею 11 кв.м, що належить коледжу з боку прямого під`їзду до його гаража, проте, Міністерство освіти і науки України висловило свою відмову. За доводами позивача, 23.04.2018 року його сусід ОСОБА_2 , власник земельної ділянки по АДРЕСА_2 , звернувся на Урядову гарячу лінію та висловив незгоду із під`їздом до гаража по АДРЕСА_7 через його земельну ділянку. Сусідка позивача ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка кадастровий номер 7410700000:03:005:0267, також не згодна зносити свій гараж та сарай для забезпечення проїзду до будинку позивача і земельної ділянки площею 0,063 га по АДРЕСА_7 . 26.06.2018 року Прилуцькою міською радою було ухвалено рішення №36, відповідно до якого, позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування гаражу, оскільки така земельна ділянка не має прямого з`єднання з АДРЕСА_2 . 17.07.2020 року позивач звернувся до Прилуцького агротехнічного коледжу із проханням щодо встановлення сервітуту на ділянку площею 0,0154 га, що надало б можливість вільно обслуговувати гараж та здійснювати будівництво будинку. 23.07.2020 року Прилуцький агротехнічний коледж надав відповідь, що на даний час власником земельної ділянки є Міністерство освіти і науки України, а Прилуцький агротехнічний коледж є лише балансоутримувачем, та не має жодних юридичних прав для встановлення сервітуту одноосібно. Позивач стверджував, що у плані земельної ділянки, наданої у постійне користування рішенням виконкому Прилуцької міської ради від 14.03.2000 року №123 для обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_2 , площею 100,00 кв.м, проїзд до гаража здійснюється з АДРЕСА_2 через земельну ділянку загального користування у м. Прилуки, межі якої позначені на плані між точками Б і В. Ширина проїзду становила 3.5 м. Проте на даний час вказана земельна ділянка загального користування м.Прилуки в розрізі єдиного масиву передана в постійне користування відповідачу, який обмежує позивача у доступі до вказаної земельної ділянки. Проїзд на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , на якій розташований незавершений будівництвом належний ОСОБА_1 житловий будинок, є неможливим, оскільки земельна ділянка, через яку він планує здійснювати проїзд до належної йому земельної ділянки для вільного обслуговування його гаража та здійснення будівництва будинку, знаходиться в постійному користуванні відповідача Міністерства освіти і науки України, який відмовляє у наданні сервітуту. Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом свого, як вважає позивач, порушеного права на користування його власністю.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2023 року позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області, треті особи: Прилуцький агротехнічний коледж, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення сервітуту - задоволено частково. Судом встановлено ОСОБА_1 постійний, безоплатний сервітут, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4058-4060 /21-24 від 20.06.2022 року, площею 12м2 на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , який розміщений на земельній ділянці, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473, через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 та належної на праві користування Міністерству освіти і науки України, що графічно зображений в додатку 2, як багатокутник, заштрихований лініями синього кольору. Межі та проміри сервітутів між поворотними точками позначено на схемі (див. додаток 2). Стягнуто з Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 454 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, в частині відмови у встановленні сервітуту на право проїзду транспортним засобом з дороги загального користування по АДРЕСА_2 до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві постійного користування Прилуцькому агротехнічному коледжу та несформованої земельної ділянки Прилуцької міської ради, та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , встановивши йому постійний, безоплатний сервітут відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 11.11.2022 року №10037, площею 89,0 кв.м. на право проїзду транспортними засобами до належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, з дороги загального користування по АДРЕСА_2 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та належну Міністерству освіти і науки України, та несформовану земельну ділянку Прилуцької міської ради Чернігівської області, за варіантом № НОМЕР_2 , що графічно зображений жовтим кольором (межі та проміри сервітуту між поворотними точками позначено на Рисунку №30 висновку судової земельно-технічної експертизи від 11.11.2022 року №10037). Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині, є незаконним, необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, які мають значення для справи, рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалено судом із порушенням норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що 29.07.2016 року, відповідно до договору купівлі-продажу частини житлового будинку, він придбав у власність 3/5 частини житлового будинку, із належною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розміщену на земельній ділянці загальною площею 0,0630 га. Будинок знаходився у недобудованому стані. Також ОСОБА_1 придбав земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2016 року. Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради №456 від 25.10.2016 була надана нова поштова адреса: АДРЕСА_3 , земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га. 09.12.2016 року позивачу було видано будівельний паспорт на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі схемою забудови земельної ділянки. 03.04.2018 року позивачу було подаровано гараж за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,0100 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473, що також підтверджується договором дарування та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Попередні власники житлового будинку та гаража мали доступ до нерухомого майна з боку АДРЕСА_2 (землі загального користування). Проїзд до земельних ділянок № НОМЕР_1 здійснювався безпосередньо позивачем із АДРЕСА_2 , яка огороджена металевим забором та через металеві ворота, та АДРЕСА_6 (землі загального користування). 19.01.2007 Прилуцькому агротехнічному коледжу, на підставі рішення 11 сесії 5 скликання Прилуцької міської ради Чернігівської області від 19.10.2006 року, було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 30824 кв.м, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, для обслуговування приміщень по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , 52, АДРЕСА_5 . Внаслідок передання зазначеної земельної ділянки єдиним масивом, також були передані і землі загального користування - АДРЕСА_6 , через який попередні власники здійснювали прохід та проїзд до вищевказаного будинку та господарських будівель АДРЕСА_2 , площею 0,063 га. Апелянт стверджує, що у 2018 році, під час будівництва будинку, у нього виникла необхідність у проїзді до місця будівництва спеціальної техніки та вантажних автомобілів. Проте, під час спроби проїзду вказаної техніки, адміністрація Агротехнічного коледжу заборонила проїзд по території земельної ділянки загального користування, зазначивши, що дана земельна ділянка перебуває у їх постійному користуванні. На письмове звернення позивача щодо надання дозволу для проїзду вказаної техніки, відповідачем було відмовлено у цьому, що призвело, як стверджує апелянт, до зупинки будівництва будинку та порушення права позивача щодо проїзду до земельних ділянок власним транспортом, належного обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, а також позбавило можливості проїзду на земельну ділянку спеціального транспорту, в тому числі, асенізаційного транспорту, вантажного транспорту, технологічного транспорту, транспорту аварійних служб на випадок виникнення аварійних ситуацій. 25.07.2018 року директор Агротехнічного коледжу звернувся до Міністерства освіти і науки України із листом, у якому просив надати дозвіл на встановлення ОСОБА_1 сервітуту на право проходу, проїзду по земельній ділянці площею 11 кв.м, що належить коледжу з боку прямого під`їзду до його гаража, однак Міністерство Освіти і Науки України висловило свою відмову. За доводами апелянта, 23.04.2018 року сусід позивача ОСОБА_2 , власник земельної ділянки по АДРЕСА_8 , звернувся на Урядову гарячу лінію, та висловив незгоду із під`їздом до гаража по АДРЕСА_7 через його земельну ділянку. Крім того, за доводами апелянта, ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, при цьому, пояснив, що належний позивачу гараж раніше був сараєм, жодного проходу через двір не було, ОСОБА_3 до свого будинку проходить через його земельну ділянку. На земельній ділянці також знаходився колодязь, під`їзд до гаражу здійснювався через територію коледжу, також розташовані споруди, які перешкоджають проїзду, попередні власники ходили через коледж. Сусідка позивача ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка кадастровий номер 7410700000:03:005:0267, також не згодна зносити свій гараж та сарай, для забезпечення проїзду до будинку позивача і земельної ділянки площею 0,063 га по АДРЕСА_7 . В судовому засіданні суду першої інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просив задовольнити позов ОСОБА_1 , при цьому він пояснив, що прохід через земельну ділянку ОСОБА_3 неможливий. Апелянт зазначає, що він постійно проходив через земельну ділянку ОСОБА_3 до свого гаража через вузький прохід між спорудами. Прохід через земельну ділянку ОСОБА_2 є неможливим. Апелянт стверджує, що встановлення сервітуту не вплине на навчальний процес і права коледжу. Апелянт вказує, що представник Прилуцької міської ради також підтвердив неможливість проїзду через земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та стверджував, що проїзд та прохід до садиби ОСОБА_1 завжди здійснювався з АДРЕСА_2 , через землі Агротехнічного коледжу. За доводами апелянта, вказані обставини справи, у порушення норм процесуального права, не були прийняті судом першої інстанції до уваги при ухваленні рішення, в частині відмови у встановленні сервітуту на проїзд до садиби позивача. Апелянт стверджує, що 17.07.2020 року він звернувся до Прилуцького агротехнічного коледжу із проханням щодо встановлення сервітуту на ділянку площею 0,0154 га, що надало б можливість вільно обслуговувати гараж та здійснювати будівництво будинку. 23.07.2020 року Прилуцький агротехнічний коледж надав відповідь, що на даний час власником земельної ділянки є Міністерство освіти і науки України, а Прилуцький агротехнічний коледж є лише балансоутримувачем, та не має жодних юридичних прав для встановлення сервітуту одноосібно. У плані земельної ділянки, наданої у постійне користування рішенням виконкому Прилуцької міської ради від 14.03.2000 року №123 для обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_2 , площею 100,00 кв. м, проїзд до гаража здійснюється з АДРЕСА_2 через земельну ділянку загального користування у м. Прилуки, межі якої позначені на плані між точками Б і В. Ширина проїзду становила 3.5 м. Проте, як вказує апелянт, на даний час вказана земельна ділянка загального користування м. Прилуки в розрізі єдиного масиву передана в постійне користування відповідачу, який обмежує позивача у доступі до вказаної земельної ділянки. Проїзд на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , на якій розташований незавершений будівництвом належний ОСОБА_1 житловий будинок, є неможливим, оскільки земельна ділянка, через яку він планує здійснювати проїзд до належної йому земельної ділянки для вільного обслуговування його гаража та здійснення будівництва будинку, знаходиться у постійному користуванні відповідача Міністерства освіти і науки України, який відмовляє у наданні сервітуту. За доводами апелянта, для забезпечення права проїзду ОСОБА_1 до його земельної ділянки власним транспортом, належного обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, необхідно встановити сервітут, і даний сервітут надасть можливість проїзду на земельну ділянку власного транспорту, спеціального транспорту, в тому числі, асенізаційного, вантажного, технологічного, транспорту аварійних служб, на випадок виникнення аварійних ситуацій, тощо. Апелянт зазначає, що з метою з`ясування питання технічної можливості встановлення вказаного сервітуту, були проведені судові земельно-технічні експертизи, відповідно № 4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року та №10037 від 11.11.2022 року, які підтвердили технічну можливість для встановлення сервітуту на право проїзду до будинку ОСОБА_1 , із зазначенням відповідних варіантів. За доводами апелянта, найменш обтяжливим для Агротехнічного коледжу варіантом встановлення сервітуту для проїзду до його садиби, є варіант № 3, вказаний у висновку експерта від 11.11.2022 року №10037. Апелянт вказує, що даний варіант відповідає способу проїзду до садиби ОСОБА_1 , який використовувався попередніми власниками до передачі земельної ділянки у постійне користування Прилуцькому агротехнічному коледжу. За доводами апелянта, наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при ухваленні судом першої інстанції рішення від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення сервітуту на право проїзду транспортними засобами із дороги загального користування до домоволодіння ОСОБА_1 , є такими, що не відповідають обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач Міністерство освіти і науки України просить залишити рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року - без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач Прилуцька міська рада Чернігівської області просила залишити рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року - без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави на стороні відповідача - Міністерства освіти і науки України просить залишити рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року - без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
В частині задоволення вимог заявленого ОСОБА_1 позову про встановлення сервітуту на право проїзду до земельної ділянки 0,0100 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473, для будівництва і обслуговування гаража, рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, апелянтом не оскаржується.
Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом ОСОБА_1 частині, тобто, в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області про встановлення ОСОБА_1 постійного, безоплатного сервітуту відносно частини земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві постійного користування Прилуцькому агротехнічному коледжу, на право проходу та проїзду транспортним засобом з дороги загального користування по АДРЕСА_2 , до належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник відповідача Міністерства освіти і науки України - Остапенко Ю.О. просила залишити рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині, без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи Прилуцького агротехнічного коледжу - Федорченко А.Б. просив залишити рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині, без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_5 просила залишити рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині, без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
В судові засідання апеляційного суду представник Прилуцької міської ради Чернігівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що відповідно до договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 29.07.2016 року, ОСОБА_6 продала ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 придбав у власність 3/5 частин житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , розміщену на земельній ділянці, загальною площею 0,0630 га, кадастровий номер земельної ділянки: 7410700000:03:005:0234 (а.с.12,13, том 1).
Згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2016 року, ОСОБА_6 продала ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 придбав у власність земельну ділянку площею 0,0630 га, кадастровий номер земельної ділянки: 7410700000:03:005:0234, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 (а.с.19,20, том 1).
Відповідно до витягу із рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №456 від 25.10.2016 року, земельній ділянці площею 0,063 га по АДРЕСА_7 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 , надано поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.36, том 1).
Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.11.2016 року, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, площею 0,0630 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 (а.с.22,том 1).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2016 року, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, площею 0,0630 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дата державної реєстрації 29.07.2016 року, зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 (а.с.21,том 1) .
Як вбачається із будівельного паспорта, ОСОБА_1 замовив розробку будівельного паспорта на будівництво житлового будинку в АДРЕСА_2 . Документ, який засвідчує право власності або користування земельною ділянкою: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індексний номер витягу №74069804 від 26.11.2016 площа 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 (а.с.37, том 1).
Згідно витягу із рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області №37 від 15.09.2020 року, дозволено ОСОБА_1 розробку технічної документації із землеустрою у зв`язку з уточненням площі та конфігурації земельної ділянки приватної власності площею 630 кв. м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_7 (кадастровий номер земельної ділянки 7410700000:03:005:0234) (а.с.153, том 1).
Відповідно до акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, схеми зовнішніх меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 , межі земельної ділянки за кадастровим номером 7410700000:03:005:0234, находиться по АДРЕСА_2 , площею 0,0685 га, що передана у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання (а.с.169-171, том 1).
На плані земельної ділянки в АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_1 , зображена садиба за вказаною адресою, розміщення на ній житлового будинку та нежитлової будівлі (а.с.180, том 1).
Згідно із рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №123 від 14.03.2000 року, надано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , в постійне користування для обслуговування гаража у розмірі 100.0 кв. м. за рахунок земель Агротехнічного технікуму ОСОБА_7 (а.с.52, том 1).
Відповідно до плану земельної ділянки, наданої в постійне користування рішенням виконкому від 14.03.2000 року №123, для обслуговування гаража ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_10 . Опис суміжних земель від А до Б землі ЖЕК-1 (селітебний сектор); Б, В загального користування міськради (вул. Горького); В А Прилуцького агротехнічного коледжу (а.с.70, том 1).
Як вбачається із договору купівлі-продажу від 25.05.2000 року, ОСОБА_7 продала ОСОБА_8 , а останній купив гараж, що знаходиться в АДРЕСА_11 , розміщений на земельній ділянці територіальної громади Прилуцької міської ради (а.с.57,том 1).
Відповідно до витягу із рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області №31 від 22.02.2018 року, дозволено розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_8 , орієнтовною площею 100 кв. м для обслуговування гаража по АДРЕСА_7 , в оренду (а.с.61, том 1).
Згідно плану меж зон обмежень (обтяжень) та сервітутів земельної ділянки, ОСОБА_8 надано земельну ділянку 02.05 для будівництва індивідуального гаража в АДРЕСА_2 (а.с.78, том 1).
У плані розподілу земельної ділянки в АДРЕСА_2 (розподіл по згоді), зображено територію забудови індивідуальних гаражів (а.с.84, том 1).
Згідно договору дарування від 03.04.2018 року, ОСОБА_8 подарував ОСОБА_1 гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розміщений на земельній ділянці площею 0,0100 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473 (а.с.43-44, том 1).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.04.2018 року, право власності на гараж загальною площею 19.3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 ( а.с.45, том 1).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_9 була власником земельної ділянки площею 0,0416 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_12 (а.с.30, том 1).
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04.05.2011 року, спадкоємцем ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: 2/5 частин житлового будинку з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2 ( а.с.32, том 1).
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав Комунальне підприємство Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради від 16.05.2011 року, ОСОБА_3 є власником 2/5 частини будинку АДРЕСА_2 (а.с.34, том 1).
Згідно із наказом управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради Чернігівської області №201 від 10.12.2020 року, житловому будинку площею 61,3 кв.м, із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_7 , який належить ОСОБА_3 , присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (а.с.35, том 1).
Відповідно до акту Прилуцького міського відділу земельних ресурсів від 21.03.2006 року, встановлено і погоджено зовнішні межі земельної ділянки, прилеглої до території Прилуцького агротехнічного технікуму в м.Прилуках по вул. Київській, 178, Київській, 180, Київській, 180-А, АДРЕСА_13 (а.с.114, том 1).
Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №370764, Прилуцький агротехнічний технікум (м. Прилуки, вул. Київська, 178), на підставі 11 сесії 5 скликання Прилуцької міської ради від 19.10.2006 року, є постійним користувачем земельної ділянки площею 3,0825 га, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , цільове призначення - для обслуговування приміщень (а.с.40, том 1).
Згідно листа Архівного відділу Прилуцької міської ради Чернігівської області №Уст.-168/01-21 від 07.08.2018 року, відповідно до архівного витягу із рішення одинадцятої сесії п`ятого скликання Прилуцької міської ради від 19.10.2006 року, надано земельну ділянку в постійне користування Прилуцького агротехнічного технікуму (вул. Київська, 178) площею 30824 кв. м для обслуговування приміщень по АДРЕСА_16 , АДРЕСА_2 , 52, АДРЕСА_5 (а.с.99, том 1).
Згідно витягу із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки від 20.07.2020 року, земельна ділянка кадастровий номер: 7410700000:03:005:0188, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_5 , площею 3.0825 га, є державною власністю, надано право постійного користування земельною ділянкою Прилуцькому агротехнічному коледжу на підставі Рішення органу місцевого самоврядування Прилуцької міської ради від 19.10.2006 року 11 сесії 5 скликання, Державний акт від 19.01.2007 року ЯЯ 370764 ( а.с.121 -123, том 1).
Відповідно до листа Архівного відділу Прилуцької міської ради Чернігівської області №Уст.-169/01-21 від 07.08.2018 року, згідно до архівного витягу із рішення п`ятої сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 19 грудня 2002 року, затверджено розподіл присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_8 за згодою землекористувачів: в користування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 ) ділянка №1 розміром 380 кв.м, у користування ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ( АДРЕСА_8 ) ділянки №№ НОМЕР_3 , 4, розміром 540 кв.м, ділянку №3 розміром 61 кв.м та проїзд до садиби АДРЕСА_7 , залишити у загальному користуванні (а.с.85, том 1).
Відповідно до листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №012-11/Г-262ГЛ від 23.04.2018 року, з огляду на стан конструкції гаража його збудовано більше 30 років тому. Під`їзд до будівлі гаража здійснювався за рахунок земель Прилуцького агротехнічного коледжу з виїздом на АДРЕСА_2 . Пунктом 59 рішення міської ради від 19.12.2002 року (5 сесія 24 скликання) Про надання, вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок затверджено розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_8 за згодою землекористувачів. Відповідно до затвердженого розподілу у ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 знаходяться у користуванні земельні ділянки по АДРЕСА_8 площею 530 кв.м та 10 кв.м. Організувати виїзд із гаража по АДРЕСА_7 можливо лише через суміжну земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні Прилуцького агротехнічного коледжу або земельну ділянку по АДРЕСА_8 , що перебуває в користуванні сім`ї Говорунів площею 10 кв.м за їх письмовою згодою (а.с.83, том 1).
Згідно до витягу із рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області №36 від 26.06.2018 року, вирішено відмовити у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 площею 100 кв.м для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_7 , відповідно до ст.100 ЗК України, до встановлення земельного сервітуту щодо права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху через суміжні земельні ділянки (земельна ділянка, що перебуває в постійному користуванні Прилуцького агротехнічного технікуму або земельна ділянка АДРЕСА_18 , що перебуває у користуванні ОСОБА_2 (а.с.86, том 1).
Як вбачається із листа Прилуцького агротехнічного коледжу №273 від 25.07.2018 року, адресованого Міністерству освіти і науки України, до дирекції Прилуцького агротехнічного коледжу звернувся ОСОБА_1 , власник гаража та земельної ділянки для його обслуговування з кадастровим номером 7410700000:03:005:0473, за адресою: АДРЕСА_2 . Під`їзд до будівлі гаража протягом 30 років здійснюється за рахунок земель Прилуцького агротехнічного коледжу, а саме вздовж вхідних сходів гуртожитку коледжу, що створює незручності для студентів та викладачів коледжу. З метою уникнення даної проблеми, надання можливості власнику ОСОБА_1 здійснювати проїзд до свого гаража і земельної ділянки з АДРЕСА_2 та пропозиції 44 сесії Прилуцької міської ради від 26.06.2018 року, необхідно надати дозвіл на встановлення сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці площею 11 м2, що належить коледжу зі сторони прямого під`їзду до гаража (а.с.87, том 1).
09.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького агротехнічного коледжу із заявою про надання дозволу на проїзд до свого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вантажівкою, краном, трактором, міксером з бетоном по території Агротехнічного коледжу повз гуртожитку коледжу по АДРЕСА_5 , оскільки з`єднання його ділянки з АДРЕСА_2 немає. Через земельну ділянку ОСОБА_3 АДРЕСА_7 ця техніка не проїде (а.с.41, том 1).
Відповідно до листа Прилуцького агротехнічного коледжу Міністерства освіти і науки України №354 від 09.10.2018 року, адміністрація коледжу відмовила у наданні дозволу на проїзд великогабаритних автотранспортних засобів (тракторів, кранів, міксерів з бетоном) по території навчального закладу, оскільки переміщення великогабаритних автотранспортних засобів по території гуртожитку №2 є небезпечним для студентів та працівників коледжу, які там проживають, а також значно погіршить їх соціально - побутові умови (а.с.42, том 1).
Відповідно до листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №012-10/С-80 від 05.02.2019 року, за зверненням до міської ради ОСОБА_1 , щодо надання можливості права проїзду до належних йому земельних ділянок по АДРЕСА_7 , ОСОБА_1 повідомлено, що вказана земельна ділянка використовується Прилуцьким агротехнічним коледжем на праві постійного користування з 2006 року. З огляду на те, що ОСОБА_1 став власником земельних ділянок, на яких розташоване нерухоме майно у 2016 та 2018 роках, питання щодо проїзду до земельних ділянок вирішується у судовому порядку (а.с.148, том 1).
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України №1/11-2030 від 28.02.2019 року на адресу Прилуцького агротехнічного коледжу, Міністерство освіти і науки України не погоджує укладення договору сервітуту земельної ділянки площею 11 кв.м із масиву земельної ділянки за кадастровим номером №7410700000:03:005:0473 (а.с.96, том 1).
17.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького агротехнічного коледжу з заявою про встановлення сервітуту на ділянку ОСОБА_14 площею 0.0154 га, для вільного обслуговування належного йому гаражу та здійснювати будівництво будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: заїжджати краном, міксером з бетоном, екскаватором та вантажним автомобілем ЗІЛ та не створювати незручності для студентів, викладачів коледжу, не їздити дорогою, по якій ходять студенти та викладачі коледжу, не їздити вздовж вхідних сходів до учбових класів та гуртожитку (а.с.223, том 3).
У відповідь на вищевказаний лист Прилуцький агротехнічний коледж листом від 23.07.2020 року №322 повідомив, що він є балансоутримувачем та не має жодних юридичних прав для встановлення сервітуту одноосібно. Рекомендовано ОСОБА_1 звернуться до Міністерства освіти і науки України для вирішення даного питання (а.с.222, том 3).
Листом від 29.07.2020 року виконавчий комітет Прилуцької міської ради на звернення ОСОБА_1 щодо надання можливості права проїзду до земельних ділянок по АДРЕСА_7 , роз`яснив, що питання встановлення земельного сервітуту вирішується у судовому порядку (а.с. 226, том 3).
Відповідно до висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року, є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та належної Міністерству освіти і науки України.
Є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 . гаражу за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та належної Міністерству освіти і науки України. Технічно можливі варіанти встановлення такого сервітуту:
Варіант-1 встановлення сервітуту (додаток 1 до висновку): враховуючи планувальне розташування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, гаражу, пропонується: сервітут площею 29м2 на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та належну Міністерству освіти і науки України, що графічно зображений в додатку 1 як багатокутник, заштрихований лініями червоного кольору; сервітут площею 10м2 на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 гаражу за адресою АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0473 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованій за адресою АДРЕСА_1 та належної Міністерству освіти і науки України, що графічно зображений в додатку 1 як багатокутник, заштрихований лініями синього кольору. Межі та проміри сервітутів між поворотними точками позначено на схемі (див. додаток 1).
Варіант-2 встановлення сервітуту (додаток 2 до висновку): враховуючи планувальне розташування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, гаражу, пропонується:сервітут площею 29м2 на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 через земельну ділянку кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та належну Міністерству освіти і науки України, що графічно зображений в додатку 2 як багатокутник заштрихований лініями червоного кольору; сервітут площею 12м2 на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 . гаражу за адресою АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0473 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованій за адресою АДРЕСА_1 та належної Міністерству освіти і науки України, що графічно зображений в додатку 2 як багатокутник, заштрихований лініями синього кольору. Межі та проміри сервітутів між поворотними точками позначено на схемі (див. додаток 2).
Варіант-3 встановлення сервітуту (додаток 3 до висновку): враховуючи планувальне розташування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, гаражу, пропонується:сервітут площею 33м2 на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , та належну Міністерству освіти і науки України, що графічно зображений в додатку 3 як багатокутник, заштрихований лініями червоного кольору; сервітут площею 10 м.2 на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 гаражу за адресою АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0473 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та належну Міністерству освіти і науки України, що графічно зображений в додатку 3 як багатокутник, заштрихований лініями синього кольору. Межі та проміри сервітутів між поворотними точками позначено на схемі (див. додаток 3) (том 2, а.с.209-219).
Не погоджуючись із вищевказаним висновком судової земельно-технічної експертизи від 20.06.2022 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи (а.с.231-233, том 2), в якому зазначив, що висновки зазначеної експертизи призводять до порушення прав інших осіб. Так, за доводами ОСОБА_1 , у клопотанні про призначення експертизи він просив визначити, яким чином він може проїжджати до свого будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , безпосередньо з АДРЕСА_2 . Натомість, у всіх запропонованих варіантах №№ 1, 2, 3, експерт вказує на можливість забезпечення такого проїзду виключно через іншу земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0473, на якій розташований гараж, що в даному випадку можливо порушить права власника такої ділянки. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.08.2022 року (а.с.239-240, том 2), дане клопотання ОСОБА_1 було задоволено, та призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ Незалежний інститут судових експертиз.
Із висновку судового експерта ОСОБА_15 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року (а.с.14-72, том 3), вбачається, що встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 за адресою: АДРЕСА_1 , 180, АДРЕСА_19 , для забезпечення ОСОБА_1 можливості проїзду транспортними засобами безпосередньо з АДРЕСА_2 до житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається технічно можливим, при цьому також виникає необхідність встановлення земельного сервітуту на не сформовану територію, оскільки через неї пропонується проїзд транспортними засобами. Технічно можливі варіанти встановлення земельних сервітутів на земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 та не на сформовану територію, для забезпечення можливості ОСОБА_1 проїзду транспортними засобами безпосередньо з АДРЕСА_2 до житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 адресою: АДРЕСА_2 , що наведені та описані в дослідницькій частині висновку, а саме: варіант №1,2,3.
Після ознайомлення з вищевказаним висновком судового експерта ОСОБА_15 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, ОСОБА_1 просив суд задовольнити вимоги заявленого ним позову про встановлення сервітуту на право проїзду до належного йому житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , встановивши земельний сервітут за варіантом №3 висновку експерта судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, згідно схеми встановлення сервітуту (рисунок № 30 висновку експерта) (а.с.66-67, том 3).
Згідно варіанту №3 висновку судового експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 та на несформовану територію для забезпечення можливості проїзду транспортними засобами до житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до схеми встановлення земельного сервітуту (рисунок № 30), на: - земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_20 , яка перебуває у постійному користуванні - Прилуцького агротехнічного коледжу, а саме на частину ділянки площею 89,0 кв.м (0,0089 га), що на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №1 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 1-2-3-6-1 зі сторонами: 4,0 м-23,0 м-4,27 м-21,52 м, пропонується встановлення земельного сервітуту для забезпечення ОСОБА_1 можливості проїзду транспортними засобами із АДРЕСА_2 до житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 ; - несформовану територію, встановити належність даної території до якогось будинковолодіння та в кого перебуває в користуванні дана територія, не вбачається за можливе, а саме на частину території площею 10,0 кв. м (0,0010 га), яка на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №2 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 3-4-5-6-3 зі сторонами 2,82м-4,53м-2,17м-4,27 м, пропонується встановлення земельного сервітуту для забезпечення ОСОБА_1 можливості проїзду транспортними засобами із АДРЕСА_2 до житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається із листа ГУ ДГК у Чернігівській області № 10-25-0.2-558/2-23 від 03.02.2023 року (а.с.149, том 3), відомості в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку між земельними ділянками з кадастровими номерами 7410700000:03:005:0133, 7410700000:03:005:0234, 7410700000:03:005:0267, 7410700000:03:005:0188 відсутні в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка перебуває у розпорядженні Прилуцької міської ради.
Як вбачається із листа Прилуцького технічного фахового коледжу Міністерства освіти і науки України №11 від 11.01.2023 року, Прилуцький технічний фаховий коледж на праві постійного користування для обслуговування навчальних корпусів, гуртожитків, майстерень та інших приміщень використовує земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188, яка межує із земельними ділянками, що належать ОСОБА_1 . Станом на 10.01.2023 року у Прилуцькому технічному фаховому коледжі навчається 636 студентів, 86 із них проживає в гуртожитку по АДРЕСА_5 , що належить навчальному закладу (а.с.108, том 3).
Відповідно до акту комісії Прилуцької міської ради №02-16/249 від 25.01.2023 року, за результатами обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_2 за номерами: 54, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_21 встановлено, що фактична можливість проходу та проїзду ОСОБА_1 до земельних ділянок із кадастровими номерами: 7410700000:03:005:0234 та №7410700000:03:005:0473, відповідно до ДБНБ.2.2-12:2019 Планування та забудови територій (шириною 3,5 м), через землі загального користування, що належить Прилуцькій міській територіальній громаді, відсутня (а.с.131-134, том 3).
Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, частково задовольняючи вимоги заявленого ОСОБА_1 позову до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області, про встановлення сервітуту, в частині встановлення постійного, безоплатного сервітуту на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , який розміщений на земельній ділянці, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473, через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та належну Міністерству освіти і науки України, суд першої інстанції встановив, що позивач обмежений у праві проходу до свого гаража, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та наявна можливість проїзду до гаража лише через земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні Міністерства освіти та науки України. Оскільки для встановлення земельного сервітуту Закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, а позивач довів, що задоволення його потреб неможливо здійснити іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту, та враховуючи, що встановлення сервітуту за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Міністерства освіти і науки України, є найменш обтяжливим для відповідача Міністерства освіти і науки України, оскільки ніяким чином не вплине на навчальний процес, а розміщення земельної ділянки, яка знаходиться в безпосередній близькості від земельної ділянки позивача свідчить про майже неможливе практичне її використання відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині надання права проходу до належного на праві власності ОСОБА_1 гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , який розміщений на земельній ділянці кадастровий номер: 7410700000:03:005:0473 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві користування Міністерству освіти і науки України, відповідно до варіанту 2 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року, площею 12 м2. Сервітут графічно зображений у додатку 2, як багатокутник, заштрихований лініями синього кольору; межі та проміри сервітутів між поворотними точками позначено на схемі (див. додаток 2, висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року). При цьому, суд першої інстанції зазначив у рішенні від 02.05.2023 року, що доводи представників відповідача та прокурора про те, що позивач може використовувати для проїзду до гаража земельну ділянку належну ОСОБА_2 , не свідчать про те, що даний спосіб захисту прав позивача є найбільш ефективним, і з урахуванням розміщення земельної ділянки та наявності комунікацій, на переконання суду, не є підставою для відмови у встановленні сервітуту за рахунок земель Міністерства освіти і науки України, у розмірі, вказаному вище.
У вказаній частині рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року апелянтом не оскаржується.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині встановлення сервітуту на право проїзду транспортним засобом з дороги загального користування по АДРЕСА_2 до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві постійного користування Прилуцькому агротехнічному коледжу та несформованої земельної ділянки Прилуцької міської ради, суд першої інстанції прийняв до уваги ті обставини, що рішенням п`ятої сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 19.12.2002 року, яким затверджено розподіл присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_8 , за згодою землекористувачів: у користуванні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( АДРЕСА_22 , у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ( АДРЕСА_8 ) ділянки №№2,4 розміром 540 кв.м, ділянку №3 розміром 61 кв.м, проїзд до садиби АДРЕСА_7 , залишено у загальному користуванні. Суд першої інстанції зазначив, що вказане рішення Прилуцької міської ради на даний час не втратило чинності, і тому позивач не позбавлений права проходу до належного йому житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , яка виділена з будинку АДРЕСА_7 . При цьому, суд першої інстанції вказав, що доводи позивача відносно того, що він немає можливості проїзду транспортом до належної йому частини будинку, на переконання суду, не є підставою для встановлення сервітуту, оскільки під час купівлі частки будинку АДРЕСА_7 , ОСОБА_1 не міг не знати, що до належної йому частки будинку проїзд відсутній, і є лише прохід спільний із ОСОБА_3 , яким позивач і користувався, поки не погіршилися відносини із ОСОБА_3 . За даних обставин, враховуючи, що позивачем не доведено, що нормальне використання своєї власності, а саме, частини будинку та земельної ділянки, на якій він розміщений, неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у вказаній частині.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом ОСОБА_1 частині, тобто, в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області про встановлення ОСОБА_1 постійного, безоплатного сервітуту відносно частини земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві постійного користування Прилуцькому агротехнічному коледжу, на право проходу та проїзду транспортним засобом з дороги загального користування по АДРЕСА_2 , до належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що 29.07.2016 року, відповідно до договору купівлі-продажу частини житлового будинку, він придбав у власність 3/5 частини житлового будинку, із належною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розміщену на земельній ділянці загальною площею 0,0630 га. Будинок знаходився у недобудованому стані. Також ОСОБА_1 придбав земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2016 року. Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради №456 від 25.10.2016 була надана нова поштова адреса: АДРЕСА_3 , земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га. 09.12.2016 року позивачу було видано будівельний паспорт на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі схемою забудови земельної ділянки. 03.04.2018 року позивачу було подаровано гараж за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,0100 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473, що також підтверджується договором дарування та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Попередні власники житлового будинку та гаража мали доступ до нерухомого майна з боку АДРЕСА_2 (землі загального користування). Проїзд до земельних ділянок № НОМЕР_1 здійснювався безпосередньо позивачем із АДРЕСА_2 , яка огороджена металевим забором та через металеві ворота, та АДРЕСА_6 (землі загального користування). 19.01.2007 Прилуцькому агротехнічному коледжу, на підставі рішення 11 сесії 5 скликання Прилуцької міської ради Чернігівської області від 19.10.2006 року, було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 30824 кв.м, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, для обслуговування приміщень по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , 52, АДРЕСА_5 . Внаслідок передання зазначеної земельної ділянки єдиним масивом, також були передані і землі загального користування - АДРЕСА_6 , через який попередні власники здійснювали прохід та проїзд до вищевказаного будинку та господарських будівель АДРЕСА_2 , площею 0,063 га. Апелянт стверджує, що у 2018 році, під час будівництва будинку, у нього виникла необхідність у проїзді до місця будівництва спеціальної техніки та вантажних автомобілів. Проте, під час спроби проїзду вказаної техніки, адміністрація Агротехнічного коледжу заборонила проїзд по території земельної ділянки загального користування, зазначивши, що дана земельна ділянка перебуває у їх постійному користуванні. На письмове звернення позивача щодо надання дозволу для проїзду вказаної техніки, відповідачем було відмовлено у цьому, що призвело, як стверджує апелянт, до зупинки будівництва будинку та порушення права позивача щодо проїзду до земельних ділянок власним транспортом, належного обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, а також позбавило можливості проїзду на земельну ділянку спеціального транспорту, в тому числі, асенізаційного транспорту, вантажного транспорту, технологічного транспорту, транспорту аварійних служб на випадок виникнення аварійних ситуацій. 25.07.2018 року директор Агротехнічного коледжу звернувся до Міністерства освіти і науки України із листом, у якому просив надати дозвіл на встановлення ОСОБА_1 сервітуту на право проходу, проїзду по земельній ділянці площею 11 кв.м, що належить коледжу з боку прямого під`їзду до його гаража, однак Міністерство Освіти і Науки України висловило свою відмову. За доводами апелянта, 23.04.2018 року сусід позивача ОСОБА_2 , власник земельної ділянки по АДРЕСА_8 , звернувся на Урядову гарячу лінію, та висловив незгоду із під`їздом до гаража по АДРЕСА_7 через його земельну ділянку. Крім того, за доводами апелянта, ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, при цьому, пояснив, що належний позивачу гараж раніше був сараєм, жодного проходу через двір не було, ОСОБА_3 до свого будинку проходить через його земельну ділянку. На земельній ділянці також знаходився колодязь, під`їзд до гаражу здійснювався через територію коледжу, також розташовані споруди, які перешкоджають проїзду, попередні власники ходили через коледж. Сусідка позивача ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка кадастровий номер 7410700000:03:005:0267, також не згодна зносити свій гараж та сарай, для забезпечення проїзду до будинку позивача і земельної ділянки площею 0,063 га по АДРЕСА_7 . В судовому засіданні суду першої інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просив задовольнити позов ОСОБА_1 , при цьому він пояснив, що прохід через земельну ділянку ОСОБА_3 неможливий. Апелянт зазначає, що він постійно проходив через земельну ділянку ОСОБА_3 до свого гаража через вузький прохід між спорудами. Прохід через земельну ділянку ОСОБА_2 є неможливим. Апелянт стверджує, що встановлення сервітуту не вплине на навчальний процес і права коледжу. Апелянт вказує, що представник Прилуцької міської ради також підтвердив неможливість проїзду через земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та стверджував, що проїзд та прохід до садиби ОСОБА_1 завжди здійснювався з АДРЕСА_2 , через землі Агротехнічного коледжу. За доводами апелянта, вказані обставини справи, у порушення норм процесуального права, не були прийняті судом першої інстанції до уваги при ухваленні рішення, в частині відмови у встановленні сервітуту на проїзд до садиби позивача. Апелянт стверджує, що 17.07.2020 року він звернувся до Прилуцького агротехнічного коледжу із проханням щодо встановлення сервітуту на ділянку площею 0,0154 га, що надало б можливість вільно обслуговувати гараж та здійснювати будівництво будинку. 23.07.2020 року Прилуцький агротехнічний коледж надав відповідь, що на даний час власником земельної ділянки є Міністерство освіти і науки України, а Прилуцький агротехнічний коледж є лише балансоутримувачем, та не має жодних юридичних прав для встановлення сервітуту одноосібно. У плані земельної ділянки, наданої у постійне користування рішенням виконкому Прилуцької міської ради від 14.03.2000 року №123 для обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_2 , площею 100,00 кв. м, проїзд до гаража здійснюється з АДРЕСА_2 через земельну ділянку загального користування у м. Прилуки, межі якої позначені на плані між точками Б і В. Ширина проїзду становила 3.5 м. Проте, як вказує апелянт, на даний час вказана земельна ділянка загального користування м. Прилуки в розрізі єдиного масиву передана в постійне користування відповідачу, який обмежує позивача у доступі до вказаної земельної ділянки. Проїзд на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , на якій розташований незавершений будівництвом належний ОСОБА_1 житловий будинок, є неможливим, оскільки земельна ділянка, через яку він планує здійснювати проїзд до належної йому земельної ділянки для вільного обслуговування його гаража та здійснення будівництва будинку, знаходиться у постійному користуванні відповідача Міністерства освіти і науки України, який відмовляє у наданні сервітуту. За доводами апелянта, для забезпечення права проїзду ОСОБА_1 до його земельної ділянки власним транспортом, належного обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, необхідно встановити сервітут, і даний сервітут надасть можливість проїзду на земельну ділянку власного транспорту, спеціального транспорту, в тому числі, асенізаційного, вантажного, технологічного, транспорту аварійних служб, на випадок виникнення аварійних ситуацій, тощо. Апелянт зазначає, що з метою з`ясування питання технічної можливості встановлення вказаного сервітуту, були проведені судові земельно-технічні експертизи, відповідно № 4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року та №10037 від 11.11.2022 року, які підтвердили технічну можливість для встановлення сервітуту на право проїзду до будинку ОСОБА_1 , із зазначенням відповідних варіантів. За доводами апелянта, найменш обтяжливим для Агротехнічного коледжу варіантом встановлення сервітуту для проїзду до його садиби, є варіант № 3, вказаний у висновку експерта від 11.11.2022 року №10037. Апелянт вказує, що даний варіант відповідає способу проїзду до садиби ОСОБА_1 , який використовувався попередніми власниками до передачі земельної ділянки у постійне користування Прилуцькому агротехнічному коледжу. За доводами апелянта, наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при ухваленні судом першої інстанції рішення від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення сервітуту на право проїзду транспортними засобами із дороги загального користування до домоволодіння ОСОБА_1 , є такими, що не відповідають обставинам справи.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Право приватної власності є непорушним.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України, власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами частини першої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини першої статті 318 ЦК України, кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із положеннями статей 91, 96 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Стаття 98 Земельного кодексу України визначає право земельного сервітуту як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Стаття 99 Земельного кодексу України визначає перелік, який не є вичерпним, земельних сервітутів, встановлення яких можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок.
У статті 100 Земельного кодексу України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Згідно зі статтею 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном, а збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.
Аналіз наведених положень цивільного і земельного законодавства України дає підстави для висновку, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки.
Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені у статті 99 Земельного кодексу України, і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Отже, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати: що правове регулювання дій щодо встановлення сервітуту має здійснюватися виключно між власником (володільцем) земельної ділянки та особою, яка має намір нею користуватися, а тому необхідно визначити суб`єктний склад спірних правовідносин відповідно до частини другої статті 402, частини другої статті 404 ЦК України (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2018 року у справі № 642/3165/17, провадження № 61-14776св18; що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто, якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №351/1146/16-ц, провадження № 61-16854св18).
Згідно із частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У практиці Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986 року, Щокін проти України від 14.10.2010 року, Сєрков проти України від 07.07.2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 року, Трегубенко проти України від 02.11.2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський Суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Згідно із ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.1, ч.2, ч.3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що відповідно до договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 29.07.2016 року, ОСОБА_6 продала ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 придбав у власність 3/5 частин житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , розміщену на земельній ділянці, загальною площею 0,0630 га, кадастровий номер земельної ділянки: 7410700000:03:005:0234 (а.с.12,13, том 1).
Згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2016 року, ОСОБА_6 продала ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 придбав у власність земельну ділянку площею 0,0630 га, кадастровий номер земельної ділянки: 7410700000:03:005:0234, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 (а.с.19,20, том 1).
Відповідно до витягу із рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №456 від 25.10.2016 року, земельній ділянці площею 0,063 га по АДРЕСА_7 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 , надано поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.36, том 1).
На плані земельної ділянки в АДРЕСА_2 , замовник - ОСОБА_1 , зображена садиба за вказаною адресою, розміщення на ній житлового будинку та нежитлової будівлі (а.с.180, том 1).
Згідно договору дарування від 03.04.2018 року, ОСОБА_8 подарував ОСОБА_1 гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розміщений на земельній ділянці площею 0,0100 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0473 (а.с.43-44, том 1).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.04.2018 року, право власності на гараж загальною площею 19.3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 ( а.с.45, том 1).
Згідно витягу із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки від 20.07.2020 року, земельна ділянка кадастровий номер: 7410700000:03:005:0188, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_5 , площею 3.0825 га, є державною власністю, надано право постійного користування земельною ділянкою Прилуцькому агротехнічному коледжу на підставі Рішення органу місцевого самоврядування Прилуцької міської ради від 19.10.2006 року 11 сесії 5 скликання, Державний акт від 19.01.2007 року ЯЯ 370764 (а.с.121-123, том 1).
Відповідно до листа Архівного відділу Прилуцької міської ради Чернігівської області №Уст.-169/01-21 від 07.08.2018 року, згідно архівного витягу із рішення п`ятої сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 19 грудня 2002 року, затверджено розподіл присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_8 за згодою землекористувачів: в користування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 ) ділянка №1 розміром 380 кв.м, у користування ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ( АДРЕСА_8 ) ділянки №№ НОМЕР_3 , 4, розміром 540 кв.м, ділянку №3 розміром 61 кв.м та проїзд до садиби АДРЕСА_7 , залишити у загальному користуванні (а.с.85, том 1).
Відповідно до листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №012-11/Г-262ГЛ від 23.04.2018 року, з огляду на стан конструкції гаража його збудовано більше 30 років тому. Під`їзд до будівлі гаража здійснювався за рахунок земель Прилуцького агротехнічного коледжу з виїздом на АДРЕСА_2 . Пунктом 59 рішення міської ради від 19.12.2002 року (5 сесія 24 скликання) Про надання, вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок затверджено розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_8 за згодою землекористувачів. Відповідно до затвердженого розподілу у ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 знаходяться у користуванні земельні ділянки по АДРЕСА_8 площею 530 кв.м та 10 кв.м. Організувати виїзд із гаража по АДРЕСА_7 можливо лише через суміжну земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні Прилуцького агротехнічного коледжу або земельну ділянку по АДРЕСА_8 , що перебуває в користуванні сім`ї Говорунів площею 10 кв.м за їх письмовою згодою (а.с.83, том 1).
Згідно до витягу із рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області №36 від 26.06.2018 року, вирішено відмовити у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 площею 100 кв.м для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_7 , відповідно до ст.100 ЗК України, до встановлення земельного сервітуту щодо права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху через суміжні земельні ділянки (земельна ділянка, що перебуває в постійному користуванні Прилуцького агротехнічного технікуму або земельна ділянка АДРЕСА_18 , що перебуває у користуванні ОСОБА_2 (а.с.86, том 1).
Як вбачається із листа Прилуцького агротехнічного коледжу №273 від 25.07.2018 року, адресованого Міністерству освіти і науки України, до дирекції Прилуцького агротехнічного коледжу звернувся ОСОБА_1 , власник гаража та земельної ділянки для його обслуговування з кадастровим номером 7410700000:03:005:0473, за адресою: АДРЕСА_2 . Під`їзд до будівлі гаража протягом 30 років здійснюється за рахунок земель Прилуцького агротехнічного коледжу, а саме вздовж вхідних сходів гуртожитку коледжу, що створює незручності для студентів та викладачів коледжу. З метою уникнення даної проблеми, надання можливості власнику ОСОБА_1 здійснювати проїзд до свого гаража і земельної ділянки з АДРЕСА_2 та пропозиції 44 сесії Прилуцької міської ради від 26.06.2018 року, необхідно надати дозвіл на встановлення сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці площею 11 м2, що належить коледжу зі сторони прямого під`їзду до гаража (а.с.87, том 1).
09.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького агротехнічного коледжу із заявою про надання дозволу на проїзд до свого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вантажівкою, краном, трактором, міксером з бетоном по території Агротехнічного коледжу мимо гуртожитку коледжу по АДРЕСА_5 , оскільки з`єднання його ділянки з АДРЕСА_2 немає. Через земельну ділянку ОСОБА_3 АДРЕСА_7 ця техніка не проїде (а.с.41, том 1).
Відповідно до листа Прилуцького агротехнічного коледжу Міністерства освіти і науки України №354 від 09.10.2018 року, адміністрація коледжу відмовила у наданні дозволу на проїзд великогабаритних автотранспортних засобів (тракторів, кранів, міксерів з бетоном) по території навчального закладу, оскільки переміщення великогабаритних автотранспортних засобів по території гуртожитку №2 є небезпечним для студентів та працівників коледжу, які там проживають, а також значно погіршить їх соціально - побутові умови (а.с.42, том 1).
Відповідно до листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №012-10/С-80 від 05.02.2019 року, за зверненням до міської ради ОСОБА_1 , щодо надання можливості права проїзду до належних йому земельних ділянок по АДРЕСА_7 , ОСОБА_1 повідомлено, що вказана земельна ділянка використовується Прилуцьким агротехнічним коледжем на праві постійного користування з 2006 року. З огляду на те, що ОСОБА_1 став власником земельних ділянок, на яких розташоване нерухоме майно у 2016 та 2018 роках, питання щодо проїзду до земельних ділянок вирішується у судовому порядку (а.с.148, том 1).
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України №1/11-2030 від 28.02.2019 року на адресу Прилуцького агротехнічного коледжу, Міністерство освіти і науки України не погоджує укладення договору сервітуту земельної ділянки площею 11 кв.м із масиву земельної ділянки за кадастровим номером №7410700000:03:005:0473 (а.с.96, том 1).
17.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького агротехнічного коледжу з заявою про встановлення сервітуту на ділянку ОСОБА_14 площею 0.0154 га, для вільного обслуговування належного йому гаражу та здійснювати будівництво будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: заїжджати краном, міксером з бетоном, екскаватором та вантажним автомобілем ЗІЛ та не створювати незручності для студентів, викладачів коледжу, не їздити дорогою, по якій ходять студенти та викладачі коледжу, не їздити вздовж вхідних сходів до учбових класів та гуртожитку (а.с.223, том 3).
У відповідь на вищевказаний лист Прилуцький агротехнічний коледж листом від 23.07.2020 року №322 повідомив, що він є балансоутримувачем та не має жодних юридичних прав для встановлення сервітуту одноосібно. Рекомендовано ОСОБА_1 звернуться до Міністерства освіти і науки України для вирішення даного питання (а.с.222, том 3).
Листом від 29.07.2020 року виконавчий комітет Прилуцької міської ради на звернення ОСОБА_1 щодо надання можливості права проїзду до земельних ділянок по АДРЕСА_7 , роз`яснив, що питання встановлення земельного сервітуту вирішується у судовому порядку (а.с. 226, том 3).
Як вбачається із листа ГУ ДГК у Чернігівській області № 10-25-0.2-558/2-23 від 03.02.2023 року (а.с.149, том 3), відомості в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку між земельними ділянками з кадастровими номерами 7410700000:03:005:0133, 7410700000:03:005:0234, 7410700000:03:005:0267, 7410700000:03:005:0188 відсутні в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка перебуває у розпорядженні Прилуцької міської ради.
Як вбачається із листа Прилуцького технічного фахового коледжу Міністерства освіти і науки України №11 від 11.01.2023 року, Прилуцький технічний фаховий коледж на праві постійного користування для обслуговування навчальних корпусів, гуртожитків, майстерень та інших приміщень використовує земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188, яка межує із земельними ділянками, що належать ОСОБА_1 . Станом на 10.01.2023 року, у Прилуцькому технічному фаховому коледжі навчається 636 студентів, 86 із них проживає у гуртожитку по АДРЕСА_2 , що належить навчальному закладу (а.с.108, том 3).
Згідно акту комісії Прилуцької міської ради №02-16/249 від 25.01.2023 року, за результатами обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_2 за номерами: 54, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_21 встановлено, що фактична можливість проходу та проїзду ОСОБА_1 до земельних ділянок з кадастровими номерами: 7410700000:03:005:0234 та №7410700000:03:005:0473, відповідно до ДБНБ.2.2-12:2019 Планування та забудови територій (шириною 3,5 м), через землі загального користування, що належить Прилуцькій міській територіальній громаді, відсутня (а.с.131-134, том 3).
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали даної цивільної справи беззаперечно свідчать про те, що у добровільному порядку між сторонами спору не досягнуто домовленості щодо встановлення сервітуту. При цьому, проїзд на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , на якій розташований незавершений будівництвом належний ОСОБА_1 житловий будинок, є неможливим, оскільки земельна ділянка, через яку позивач планує здійснювати проїзд до належної йому земельної ділянки для вільного обслуговування його гаража та здійснення будівництва будинку, знаходиться у постійному користуванні відповідача Міністерства освіти і науки України, і згоди щодо встановлення сервітуту між сторонами спору не досягнуто. Враховуючи наведене вище, в ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що безперешкодне користування позивачем належними йому будинку із господарськими будівлями і спорудами та земельною ділянкою із кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 , є неможливим, без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача.
Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині встановлення сервітуту на право проїзду транспортним засобом з дороги загального користування по АДРЕСА_2 до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві постійного користування Прилуцькому агротехнічному коледжу та несформованої земельної ділянки Прилуцької міської ради, суд першої інстанції прийняв до уваги ті обставини, що рішенням п`ятої сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 19.12.2002 року, яким затверджено розподіл присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_8 , за згодою землекористувачів: у користуванні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( АДРЕСА_22 , у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ( АДРЕСА_8 ) ділянки №№2,4 розміром 540 кв.м, ділянку №3 розміром 61 кв.м, проїзд до садиби АДРЕСА_7 , залишено у загальному користуванні. Суд першої інстанції зазначив, що вказане рішення Прилуцької міської ради на даний час не втратило чинності, і тому позивач не позбавлений права проходу до належного йому житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , яка виділена з будинку АДРЕСА_7 . При цьому, суд першої інстанції вказав, що доводи позивача відносно того, що він немає можливості проїзду транспортом до належної йому частини будинку, на переконання суду, не є підставою для встановлення сервітуту, оскільки під час купівлі частки будинку АДРЕСА_7 , ОСОБА_1 не міг не знати, що до належної йому частки будинку проїзд відсутній, і є лише прохід спільний із ОСОБА_3 , яким позивач і користувався, поки не погіршилися відносини із ОСОБА_3 . За даних обставин, враховуючи, що позивачем не доведено, що нормальне використання своєї власності, а саме, частини будинку та земельної ділянки, на якій він розміщений, неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у вказаній частині.
Апеляційний суд вважає вищевказані висновки суду першої інстанції такими, що не узгоджуються із приписами статті 41 Конституції України, ч.1 статті 321 ЦК України, частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також із практикою вирішення справ Європейським Судом з прав людини, у контексті безумовного права кожної особи мирно володіти та користуватися своїм майном.
Враховуючи наведене вище, для забезпечення права проїзду ОСОБА_1 до його земельної ділянки власним транспортом, належного обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, апеляційний суд вважає за необхідне встановити постійний, безоплатний земельний сервітут, який надасть можливість проїзду на земельну ділянку власного транспорту, спеціального транспорту, у тому числі, асенізаційного, вантажного, технологічного, транспорту аварійних служб на випадок виникнення аварійних ситуацій, тощо.
Згідно матеріалів справи, з метою з`ясування питання технічної можливості встановлення вказаного сервітуту, у даній справі було проведено судові земельно-технічні експертизи, відповідно, № 4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року та №10037 від 11.11.2022 року, які підтвердили технічну можливість для встановлення сервітуту на право проїзду до будинку ОСОБА_1 , із зазначенням відповідних варіантів.
Відповідно до висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року, наявна технічна можливість встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортними засобами до належного на праві власності ОСОБА_1 будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Міністерству освіти і науки України. При цьому, вказаним висновком експерта запропоновано відповідні: Варіант 1, Варіант 2, Варіант 3 встановлення сервітуту (а.с.209-219, том 2).
Дослідивши вищевказаний висновок експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року, апеляційний суд погоджується із доводами позивача, викладеними у його клопотанні щодо призначення повторної судової земельно-технічної експертизи (а.с.231-233, том 2), відносно того, що висновки вказаної вище судової експертизи призводять до порушення прав інших осіб. Як вбачається із матеріалів справи, у первісному клопотанні про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи (а.с.220-222, том 1), позивач ОСОБА_1 просив визначити, яким чином він може проїжджати до свого будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 7410700000:03:005:0234 через земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:03:005:0188, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , безпосередньо з АДРЕСА_2 . При цьому, у всіх запропонованих варіантах №1, №2, №3 судової земельно-технічної експертизи №4058-4060/21-24 від 20.06.2022 року, експерт вказує на можливість забезпечення такого проїзду виключно через іншу земельну ділянку із кадастровим номером 7410700000:03:005:0473, на якій розташовано гараж, що в даному випадку, є можливим порушенням прав власника такої ділянки. Крім того, у даному висновку судовим експертом взагалі не відображено та не зазначено про наявність несформованої території, яка належить Прилуцькій міській раді, та яка фактично входить до складу запропонованих експертом варіантів сервітуту.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.08.2022 року (а.с.239-240, том 2), було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, проведення якої було доручено експертам ТОВ Незалежний інститут судових експертиз.
Як вбачається із висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року (а.с.14-72, том 3), встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 за адресою: АДРЕСА_1 , 180, АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , для забезпечення ОСОБА_1 можливості проїзду транспортними засобами безпосередньо з вул.Садова до житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається технічно можливим, при цьому, також виникає необхідність встановлення земельного сервітуту на несформовану територію, оскільки через неї пропонується проїзд транспортними засобами. Технічно можливі варіанти встановлення земельних сервітутів на земельну ділянку із кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 та на несформовану територію, для забезпечення можливості ОСОБА_1 проїзду транспортними засобами безпосередньо з АДРЕСА_2 до житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно, наведено та описано в дослідницькій частині висновку судового експерта, а саме, варіанти: №1, №2, №3.
Після ознайомлення із вищевказаним висновком судового експерта ОСОБА_15 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, позивач ОСОБА_1 просив суд задовольнити вимоги заявленого ним позову про встановлення сервітуту на право проїзду до належного йому житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , встановивши земельний сервітут згідно варіанту №3 висновку експерта судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, згідно схеми встановлення сервітуту (Рисунок №30. Схема встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 та на несформовану територію) (а.с. 66-67, том 3).
Варіантом №3 вказаної вище судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, пропонується встановити ОСОБА_1 земельний сервітут, для забезпечення можливості проїзду транспортними засобами із АДРЕСА_2 до житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до схеми встановлення земельного сервітуту: Рисунок №30. Як вбачається із Рисунку №30 на :
- земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_5 , яка перебуває у постійному користуванні - Прилуцького агротехнічного колледжу, а саме на частину ділянки площею 89,0 кв. м (0,0089 га), що на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №1 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 1-2-3-6-1 зі сторонами: 4,0 м-23,0 м-4,27 м-21,52 м;
- несформовану територію, а саме на частину території площею 10,0 кв.м (0,0010 га), яка на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №2 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 3-4-5-6-3 зі сторонами 2,82 м-4,53м-2,17м-4,27 м.
Надаючи оцінку даному висновку судового експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що найменш обтяжливим для Прилуцького агротехнічного коледжу варіантом встановлення позивачу сервітуту для проїзду до його садиби, є варіант № 3, визначений висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року. Даний варіант відповідає способу проїзду до садиби ОСОБА_1 , який використовувався попередніми власниками до передачі земельної ділянки у постійне користування Прилуцькому агротехнічному коледжу. В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що наведені обставини не були прийняті до уваги судом першої інстанції при ухваленні рішення від 02.05.2023 року, у оскаржуваній апелянтом частині. У зв`язку з чим, висновки суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення сервітуту на право проїзду транспортними засобами із дороги загального користування до домоволодіння ОСОБА_1 , є такими, що не відповідають фактичним, документально підтвердженим обставинам справи та нормам права, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно висновку судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1833/06-2024 від 26.06.2024 року (а.с.157-176, том 5), влаштувати проїзд для транспортного засобу (автомобіля) від АДРЕСА_2 до земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234, шляхом влаштування земельних сервітутів на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7410700000:03:005:0223, 7410700000:03:005:0267, не вбачається за можливе, враховуючи: вимоги нормативних документів, чинних на дату дослідження; розташування досліджуваних земельних ділянок та їх конфігурацію; розташування АДРЕСА_2 відносно меж сформованих ділянок; фактичне розташування будівель та споруд в межах досліджуваних ділянок.
Вказаний вище висновок судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1833/06-2024 від 26.06.2024 року позивачем було надано суду в ході апеляційного розгляду даної справи. Відповідно до приписів ч.1, ч.2, ч.3 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №145/474/17, провадження №61-35488св18, та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 року в справі № 369/7772/15-ц, провадження №61-12848св21.
Звертаючись до апеляційного суду із відповідним клопотанням про приєднання до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1833/06-2024 від 26.06.2024 року (а.с.153-155, том 5), позивач ОСОБА_1 вказував, що прокурором в ході апеляційного розгляду даної справи було наголошено на тому, що під час розгляду справи №742/1865/21 в суді першої інстанції не вирішувалось питання щодо можливості встановлення земельного сервітуту позивачу, з правом проїзду та проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 741070000:03:005:0234, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , через інші суміжні земельні ділянки. З метою спростування наявності можливості встановлення земельного сервітуту через інші суміжні земельні ділянки, позивачем було замовлено проведення земельно-технічної експертизи, на вирішення якої було поставлено вказане вище питання, та висновком якої надано відповідь щодо неможливості встановлення земельних сервітутів на земельні ділянки із кадастровими номерами: 7410700000:03:005:0223, 7410700000:03:005:0267, для влаштування проїзду для транспортного засобу (автомобіля) від АДРЕСА_2 до земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі №184/02 від 11.01.2007 року зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні із можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці Європейського Суду з прав людини (рішення у справах Серявін та інші проти України, Проніна проти України), і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1833/06-2024 від 26.06.2024 року має значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи. При цьому, необхідно зазначити, що згідно приписів ч.2 статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини, норми Закону, які регламентують спірні правовідносини, апеляційний суд дійшов висновку щодо відповідності заходу втручання у право власності відповідачів, шляхом встановлення позивачу земельного сервітуту, критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського Суду з прав людини, та дотримання справедливого балансу між інтересами позивача та відповідачів.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , необхідно задовольнити. При цьому, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2023 року, у оскаржуваній ОСОБА_1 частині - скасувати. За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду до належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, задовольнити. Встановити ОСОБА_1 постійний безоплатний сервітут, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, Варіант №3, для забезпечення ОСОБА_1 можливості проїзду транспортними засобами із АДРЕСА_2 до житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 , на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_20 , яка перебуває у постійному користуванні - Прилуцького агротехнічного колледжу, а саме на частину ділянки площею 89,0 кв. м (0,0089 га), що на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №1 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 1-2-3-6-1 зі сторонами: 4,0 м-23,0 м-4,27 м-21,52 м;
- несформовану територію, а саме на частину території площею 10,0 кв. м (0,0010 га), яка на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №2 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 3-4-5-6-3 зі сторонами 2,82 м-4,53м-2,17м-4,27 м.
За даних обставин, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2023 року, необхідно змінити, виклавши перший та третій абзаци його резолютивної частини в наступній редакції:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області про встановлення сервітуту - задовольнити.
Стягнути з Міністерства освіти і науки України та Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 по 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції.
Судові витрати за проведення експертизи на користь позивача апеляційним судом не стягуються, оскільки матеріали справи не містять в собі їх документального підтвердження.
У неоскаржуваній апелянтом частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2023 року, не переглядається, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України.
Відповідно до приписів ч.1, ч.13 статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з Міністерства освіти і науки України та Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 по 681 (шістсот вісімдесят одна) грн., в рахунок відшкодування документально підтверджених (а.с.53,54, том 4), понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями: 141, 367, 368, 374; п.1, п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2023 року, у оскаржуваній ОСОБА_1 частині - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду до належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,063 га, кадастровий номер 7410700000:03:005:0234, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 постійний безоплатний сервітут, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року, Варіант №3, для забезпечення ОСОБА_1 можливості проїзду транспортними засобами із вул.Садової до житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:03:005:0234 за адресою: АДРЕСА_2 , на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 7410700000:03:005:0188 за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_20 , яка перебуває у постійному користуванні - Прилуцького агротехнічного колледжу, а саме на частину ділянки площею 89,0 кв. м (0,0089 га), що на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №1 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 1-2-3-6-1 зі сторонами: 4,0 м-23,0 м-4,27 м-21,52 м;
- несформовану територію, а саме на частину території площею 10,0 кв. м (0,0010 га), яка на Рисунку №30 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №10037 від 11.11.2022 року позначена під №2 (зображена жовтим кольором) та проходить по точках: 3-4-5-6-3 зі сторонами 2,82 м-4,53м-2,17м-4,27 м.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2023 року - змінити, виклавши перший та третій абзаци його резолютивної частини в наступній редакції:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Прилуцької міської ради Чернігівської області про встановлення сервітуту - задовольнити.
Стягнути з Міністерства освіти і науки України та Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 по 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції.
Стягнути з Міністерства освіти і науки України та Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 по 681 (шістсот вісімдесят одна) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 16.08.2024 року.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2024 |
Оприлюднено | 20.08.2024 |
Номер документу | 121064796 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Скрипка А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні