Вирок

від 19.08.2024 по справі 553/6535/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/6535/22

Провадження № 1-кп/553/467/2024

В И Р О К

Іменем України

19.08.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

потерпілих та цивільних позивачів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих та цивільних позивачів - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави кримінальне провадження № 12022170460000435 від 07.10.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крюкове Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 09.11.2015 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням, іспитовий строк 2 роки; на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 31.05.2018 іспитовий строк скасовано; на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 12.07.2019 звільнений 22.07.2019 умовно-достроково (ст.81 КК України) на невідбуту частину строку покарання 10 місяців 19 днів,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

06.10.2022, близько 20:30 год., ОСОБА_6 , правомірно перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи в стані алкогольного сп`яніння, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, з метою спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, наніс останньому два удари кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку; ділянки забою головного мозку з елементами деструкції; залишки субдуральної гематоми, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення та за своїми наслідками. Заподіяні тілесні ушкодження призвели до смерті ОСОБА_10 10.12.2022 та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із безпосередньою причиною смерті. Смерть настала в результаті черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 06.10.2022 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у квартирі АДРЕСА_2 на кухні вживали алкоголь (горілку). Потім прийшов ОСОБА_13 , продовжили разом вживати алкоголь. Через деякий час пішов до іншої кімнати, потім в кімнату забіг ОСОБА_14 . В кімнаті він кулаком правої руки наніс 2 удари в голову, в область скроні, від чого ОСОБА_14 впав на підлогу. Коли ОСОБА_14 перевернувся на бік, п`ятою правої ноги наніс 5-6 ударів в ділянку ребер. Коли положив ОСОБА_15 головую на подушку, зайшла Людмила, почала кричати. Ділі пішли на кухню, випили по 50 г. Після чого повернувся до кімнати, щоб привести до тями, а у ОСОБА_13 був епілептичний напад, він його перевернув на бік, почав кричати, щоб принесли ложку, ложку поклав між зубів та викликали швидку.

При дослідженні протоколу слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 та відтворенні його відеозапису в судовому засіданні, обвинувачений підтвердив механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 . На питання щодо наявності ножа в руках ОСОБА_10 , про який він зазначав в ході слідчого експерименту, обвинувачений вказав що у руці ОСОБА_13 тримав кухонний ніж, потім ніж випав з руки.

Цивільний позов потерпілих та прокурора визнає у повному обсязі, зазначає про каяття у скоєному, висловлює жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки, вибачається перед потерпілими. В судових дебатах та останньому слові виразив щирі співчуття потерпілим, висловив намір відшкодовувати спричинену шкоду, готовий понести справедливе покарання.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_7 в ході допиту вказала, що є матір`ю ОСОБА_16 , не є очевидцем події вчинення кримінального правопорушення. 06.10.2022 їй зателефонувала ОСОБА_17 та повідомила що тратилося, а також про те що ОСОБА_18 знаходиться в лікарні. Зазначила, що у сина не було приступів епілепсії. Також повідомила обставини, які їй відомі зі слів ОСОБА_17 щодо обставин події та поведінки ОСОБА_6 після вчиненого.

Потерпілий ОСОБА_8 в ході допиту вказав, що є батьком ОСОБА_16 , не є очевидцем події вчинення кримінального правопорушення. Зазначила, що син не страждав на приступи епілепсії та мав нормальний стан здоров`я.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення та досліджених у ході судового розгляду доказів.

-даними рапорта ст. інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Полтава) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_19 від 07.10.2022, відповідно до якого 06.10.2022 отримано заяву Прохорової (з органів охорони здоров`я) та зареєстрованого ЄО за № 7996 від 06.10.2022 як ТТУ (ст. 121 ч. 1). В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 06.10.2022 о 20:51 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.10.2022 о 20:49 год. за адресою: АДРЕСА_3 , 06.10.2022 - 1 МКЛ повідомляє, що потрапив хворий гр. ОСОБА_10 , приблизно 50 років, без документів. Проживає по АДРЕСА_3 , ЗЧМТ, струс головного мозку, без свідомості (схоже на епі напад). На обстеженні, стан тяжкий; 06.10.2022 о 21:16 надійшло повідомлення від ШМД про те, що 06.10.2022 до реанімаційного відділення 1 МКЛ доставлений гр. ОСОБА_10 , 1974 р.н., отримав тілесні ушкодження при невідомих обставинах, діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, на даний час знаходиться без свідомості, стан тяжкий; ( т. 2 а.с. 177)

- рапортом ст. інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Полтава) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_19 від 07.10.2022, згідно якого 07.10.2022 отримано заяву обласної лікарні м. Полтави, заявник ОСОБА_20 та зареєстрованого ЄО за № 8016 від 07.10.2022 як інші тілесні ушкодження (ст. 128 ч. 1). В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне. 07.10.2022 о 14:35 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.10.2022 о 14:34 год. за адресою: АДРЕСА_4 , 07.10.2022 доставили з 1 МКЛ гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом: ВЧМТ- забій головного мозку, тяжкого ступеню, госпіталізується в нейрохірургічне відділення реанімацію; (т .2 а.с. 178)

- даними протоколу огляду місця події від 06.10.2022, ілюстративним матеріалом до нього (фототаблиця), який проведено слідчим СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_21 із застосуванням технічних засобів фіксації (фотоапарт Panasonic Full HD), в присутності понятих, за участю користувача квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_22 , під час якого оглянуто квартиру АДРЕСА_2 . Під час огляду встановлено, що ззовні у кімнатах обстановка не порушена, при вході у кімнату слідів боротьби не виявлено, але на підлозі ліворуч біля дверей кімнати наявні сліди речовини бурого кольору. Також на середині кімнати розташований матрац коричневого кольору, на якому знаходиться плед та подушка. На подушці, яка різнокольорова, наявні сліди речовини бурого кольору (на 1 стороні). Дана кімната мебльована, має особисті, побутові речі. Інших слідів та порушеної обстановки не виявлено в кімнаті; (т. 2 а.с. 179- 182)

- данимипротоколу додатковогоогляду місцяподії від07.10.2022,ілюстративним матеріаломдо нього(фототаблиця),який проведенослідчим СВВП №1Полтавського РУПГУНП вПолтавській області ОСОБА_21 із застосуваннямтехнічних засобів(фотографування)на підставізаяви ОСОБА_22 ,в присутностіпонятих,за участюспеціаліста (експерт-криміналіст)та користувачаквартири АДРЕСА_2 ОСОБА_22 , місцем огляду є квартира АДРЕСА_2 . Під час огляду в житловій кімнаті № 2, якою зі слів ОСОБА_22 користувався ОСОБА_10 , на підлозі виявлено плями бурого кольору, з яких за допомогою марлевих тампонів зроблено змиви, а також контрольні змиви. Змиви речовини бурого кольору разом з контрольним змивом поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом та підписами понятих, слідчого, учасників, експерта-спеціаліста. На підлозі посередині кімнати знаходяться частини матрацу, в кількості 2 шт., одна частина лежить на підлозі вздовж правої бокової стіни кімнати, інша ближче до центу кімнати. На матраці, який знаходиться ближче до центу кімнати лежить складене одіяло, на ньому подушка з наволочкою. В ході даного огляду було вилучено в кімнаті № 2 вказану наволочку з плямами речовини бурого кольору, яка поміщена до паперового конверту кольору охри з пояснювальним написом та підписами понятих та учасників; (т. 2 а.с. 183-188)

-вилучені в ході проведення 07.10.2022 додаткового огляду місця події: наволочку із плямами речовини бурого кольору, власником якої є ОСОБА_10 та змиви з РБК, визнано речовими доказами відповідно до постанови від 07.10.2022 та передано до камери схову речових доказів ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області; (т. 2 а.с. 189-190)

-змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 07.10.2022 року, проведеним слідчим СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 , із застосуванням технічних засобів (відеофіксація), та відеозаписом вказаної слідчої дії (додаток до протоколу - оптичний диск), за участю ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_24 , понятих, за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого свідок ОСОБА_24 вказав та показав на місці, що 06.10.2022 близько 19:00 год. він разом з ОСОБА_25 , ОСОБА_17 та ОСОБА_26 на кухні вживали горілку, випили приблизно дві с половиною пляшки. ОСОБА_27 почав кричати на ОСОБА_26 , бігав, ОСОБА_28 заспокоїли, продовжили випивати, таке відбувалось 2-3 рази. Потім свідок пішов до спальні спати, прокинувся від крику, кричали ОСОБА_27 та ОСОБА_29 . Після чого він встав та помітив, що ОСОБА_26 трусить, перевернув його на бік, сказав, що потрібно викликати швидку допомогу і пішов її зустрічати. ОСОБА_27 та ОСОБА_29 нічого не пояснювали з приводу тілесних ушкоджень у ОСОБА_26 . В райвідділі поліції почув, що у ОСОБА_26 черепно-мозкова травма та повідомив, що сьогодні вранці похмелилися та ОСОБА_27 говорив, що бив його по ребрам, по голові не бив. В судовому засіданні було відтворено відеозапис, який міститься на оптичному диску, що є додатком до протоколу; ( т. 2 а.с. 192-194)

-змістом протоколупроведення слідчогоексперименту від07.10.2022року, ілюстративним матеріаломдо нього(фототаблиця),та відеозаписомвказаної слідчоїдії (додатокдо протоколу-диск звідеозаписом),який проведенослідчим СВВП №1Полтавського РУПГУНП вПолтавській областілейтенантом поліції ОСОБА_21 із застосуваннямтехнічних засобів(відеофіксація),за участюсвідка ОСОБА_22 ,понятих,за адресою: АДРЕСА_5 ,під часякого свідок ОСОБА_22 вказала тапоказала намісці,що 06.10.2022вона перебувалав кухніданої квартири,в якійтакож знаходилися ОСОБА_10 , ОСОБА_24 та ОСОБА_6 та вживалигорілку.В ходівживання спиртнихнапоїв між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 стався конфлікт. ОСОБА_10 встав із-застолу інаправився досвоєї кімнати. ОСОБА_6 і ОСОБА_22 пішли заним. ОСОБА_30 залишився накухні.Коли ОСОБА_31 підійшла докімнати ОСОБА_10 ,то побачила,що ОСОБА_10 лежить наспині напідлозі кімнати,а ОСОБА_6 стоїть надостаннім.На підлозікімнати єплями бурогокольору (зазначаєслідчий).Свідок вказала,що наобличчі ОСОБА_10 була кров,очі булизакатані догори. ОСОБА_22 стала відтягувати ОСОБА_6 від ОСОБА_10 ,схопила йогоза плече.В цейчас ОСОБА_6 заніс правуногу над ОСОБА_10 та нанісудар стопоюноги полівій сторонітулуба лежачогона спині ОСОБА_10 .Останній вжебув безсвідомості,жодної реакціїна ударне було.Після чого ОСОБА_6 виштовхнув ОСОБА_22 з кімнати,і залишивсявдвох з ОСОБА_10 ,закрив дверікімнати назадвижку. ОСОБА_22 знаходилася вкоридорі задверима кімнати.Вона чулазвуки ударів.Через кількахвилин ОСОБА_22 пішла накухню до ОСОБА_32 .В цейчас тудиповернувся ОСОБА_6 і ставмити рукиу мийці. ОСОБА_22 пішла докімнати ОСОБА_10 ,де побачила,що останнійлежить наспині напідлозі,в томусамому місці,де лежавраніше.Очі ОСОБА_10 були закатані,з ротайшла кровз піною. ОСОБА_10 був безсвідомості. ОСОБА_22 повернулась накухню таповідомила ОСОБА_24 та ОСОБА_6 про те,що у ОСОБА_10 напад,схожий наепілептичний. ОСОБА_6 взяв столовуложку тапішов до ОСОБА_10 . ОСОБА_26 поклалина лівийбік,вставили ложкуміж щелепами,однак віннеякої реакціїне мав,до тямине прийшов. ОСОБА_6 сказав ОСОБА_22 викликати бригадуШМД,яка поприбуттю розпочаланадавати ОСОБА_10 медичну допомогу.Вказала,що ОСОБА_10 став стогнатита подаватиознаки свідомостілише післятого,як лікарзробив йомуукол,його госпіталізували. В судовому засіданні було відтворено відеозапис, який міститься на диску, що є додатком до протоколу; ( т. 2 а.с. 195-200)

-даними протоколупред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від08.10.2022року та ілюстративним матеріалом до нього (фототаблиця), відповідно до якого свідок ОСОБА_22 в присутності понятих, серед пред`явлених 4 фото осіб чоловічої статі на фото під № 1 з ліва на право вказала на особу, яка 06.10.2022 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_33 , яким є ОСОБА_34 ; згідно довідки до протоколу від 08.10.2022 на фото №1 зображений ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 230-233)

-даними протоколупред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від08.10.2022року,та ілюстративнимматеріалом донього (фототаблиця),відповідно доякого свідок ОСОБА_24 впізнав особузображену нафотознімку №3зліва направо,яка 06.10.2022розповідала,що нанеслатілесні ушкодження ОСОБА_33 ; згідно довідки до протоколу від 08.10.2022 на фото № 3 зображений ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 234-237)

-даними протоколу огляду предмету від 07.10.2022, який проведено слідчим СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_35 , в присутності понятих, за участю ОСОБА_6 , в ході якого в службовому кабінеті № 28 ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська, 16, ОСОБА_6 добровільно надав для огляду та подальшого вилучення свої особисті речі, в які він був одягнений 06.02.2022 під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_33 (заява від 07.10.2022 а.с. 219 т. 2), а саме: пару кросівок чорного кольору з написом «Nike», джинси світло-синього кольору, кофту спортивну чорного кольору з візерунком та написом «adidas» на рукавах якої полоси білого кольору, які поміщені до темно-сірих поліетиленових пакетів, скріплено біркою ВП № 1 з підписами учасників слідчої дії; (т. 2 а.с. 219- 220)

-вилучені в ході проведення огляду предмету 07.10.2022 особисті речі ОСОБА_6 (одяг) визнано речовими доказами відповідно до постанови від 07.10.2022 та передано до камери схову речових доказів ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області; (т. 2 а.с. 221)

-згідно висновок експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської військдержадміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1468 від 14.10.2022, який виконаний на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_36 , відповідно до якого на парі кросівок чорного кольору з написом «Nike», вилучених 07.10.2022 у ОСОБА_6 під час огляду речей, наданих на дослідження, кров не знайдена; (т. 2 а.с. 222)

-згідно висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської військдержадміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1469 від 18.10.2022, який виконаний на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_36 , відповідно до якого на джинси синього кольору з висвітленими ділянками різної інтенсивності (слідчим вказано, як світло-синього кольору), вилучених 07.10.2022 у ОСОБА_6 під час огляду речей, наданих на дослідження, знайдена кров людини; (т. 2 а.с. 223-224)

-згідно висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської військдержадміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1467 від 14.10.2022, виконаний на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_36 , відповідно до якого на кофті спортивній чорного кольору з візерунком та написом «adidas» на рукавах якої полоси білого кольору, вилученій 07.10.2022 у ОСОБА_6 під час огляду речей, наданих на дослідження, кров не знайдена; (т. 2 а.с.225)

-згідно висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської облвійськадміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1747 від 01.12.2022, виконаного на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_36 , кров потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до АВ (ІУ) група та ізосерологічною системою АВ0; (т. 3 а.с. 29-30)

-згідно висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської облвійськадміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1748 від 06.12.2022, виконаного на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_36 , кров потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до АВ (ІУ) група та ізосерологічною системою АВ0. На наволочці, яка вилучена під час огляду місця події, наданій на дослідження знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в цих об`єктах виявлені антигени А і В за ізосерологічною системою АВО. Кров у цих слідах може походити від гр. ОСОБА_10 ; (т. 3 а.с. 33-34)

-згідно висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської облвійськадміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1749 від 07.12.2022, виконаного на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_36 , кров потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до АВ (ІУ) група та ізосерологічною системою АВ0. При серологічному дослідженні джинсів синього кольору з висвітленими ділянками різної інтенсивності (слідчим вказано, як світло-синього кольору), вилучених 07.10.2022 під час огляду речей, наданих на дослідження, знайдена кров людини, виявлені антигени А і В за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_10 , крові якого властиві виявлені антигени; (т. 2 а.с. 31-32)

-змістом протоколупроведення слідчогоексперименту від10.10.2022року, ілюстративним матеріалом до нього (фототаблиця), та відеозаписом вказаної слідчої дії (додаток до протоколу - диск з відеозаписом), який проведено слідчим СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_35 , за участю підозрюваного ОСОБА_6 , за участю понятих та статиста, за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого ОСОБА_6 вказав, що 06.10.2022 разом з ОСОБА_37 прийшли до квартири АДРЕСА_2 , де в подальшому до їх компанії приєдналася Людмила, разом вживали алкоголь. Близько 19:00 год до місця проживання прийшов ОСОБА_13 , продовжили разом вживати алкоголь. Через деякий час ОСОБА_6 пішов до іншої кімнати, потім в кімнату забіг ОСОБА_14 , тримаючи в руках кухонний ніж, почав виражатись нецензурною лайкою, направився на нього. В цей час ОСОБА_6 кулаком правої руки наніс 2 удари в (область) ділянку голови зліва, від чого ОСОБА_14 вдарився задньою частиною голови об шафу та впав на підлогу обличчям донизу. Коли ОСОБА_14 перевернувся на бік, п`ятою правої ноги наніс 5-6 ударів в ділянку ребер. В ході слідчого експерименту ОСОБА_6 продемонстрував механізм нанесення ударів правою рукою в ділянку обличчя зліва, а також механізм нанесення тілесних ушкоджень п`ятою правої ноги в ділянку тулуба. Також вказав, що коли положив ОСОБА_15 зайшла ОСОБА_17 , почала кричати, навіщо ти це наробив, сказала, щоб заспокоївся, пішли на кухню, випили по 50 г. Після чого повернувся до кімнати, щоб привести до тями, може 50г налить, а у ОСОБА_13 був епілептичний напад, він його перевернув на бік, почав кричати, щоб принесли ложку, ложку поклав між зубів та викликали швидку. Люда викликала швидку з його телефона. В судовому засіданні було відтворено відеозапис, який міститься на диску, що є додатком до протоколу; (т. 3 а.с. 35-40)

-даними з картки виїзду швидкої медичної допомоги № 607 А від 06.10.2022 за адресою: АДРЕСА_5 ;(т. 2 а.с. 226)

-даними витягу з Журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », відповідно до якого 06.10.2022 о 20:30 год. був госпіталізований ОСОБА_10 з діагнозом: Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Епіл. напад; (т. 2 а.с. 239 -240)

-згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2880 від 07.10.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », відповідно до якої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у стаціонарі даного закладу з діагнозом: політравма (06.10.2022). ЗЧМТ: забій головного мозку тяжкого ступеню. З формуванням параорбітальної субдуральної гематоми головного мозку з проривом в шлункову систему головного мозку. Зміщення серединних структур вліво до 13,5 мм. Забій грудної клітини. Забій серця; (т. 2 а.с. 227)

-згідно консультативного висновку лікаря ОСОБА_38 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переведений до ПОКЛ з КП «1-а МКЛ ПМР» 07.10.22 о 14.23 з діагнозом: ВЧМТ (06.10.22р.): забій головного мозку середнього ступеня тяжкості з формуванням геморагічних вогнищ у правій півкулі головного мозку. Правобічна пластинчаста субдуральна гематома. САК. Набряк головного мозку дислокаційний синдром. Хворий переведений без свідомості. Госпіталізовано у нейрохірургічне відділення. Проведене оперативне втручання декомпресійна трепанація (07.10.22р.). У п/о періоді переведений до BAIT НП, де перебуває на лікуванні. Загальний стан тяжкий. Хворий без свідомості, на штучній вентиляції легень; (т. 2 а.с. 228)

-згідно висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1517 від 23.11.2022, виконаного на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_36 , судовим експертом на основі даних судово-медичної експертизи медичної документації на ім`я гр. ОСОБА_10 враховуючи відомі обставини справи, відповідаючи на поставлені питання, підведено підсумки згідно представленої медичної документації на ім`я гр. ОСОБА_10 , у якого мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми забою головного мозку тяжкого ступеня з формуванням субдуральної гематоми правої гемісфери головного мозку, субарахноідального крововиливу з проривом у шлуночкову систему головного мозку; забоїв м`яких тканин лобної частини голови, скронево-потиличної ділянки зліва, гематоми м`яких тканин повік лівого ока та гематоми лівої вушної раковини, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95); закритої травми грудної клітки: перелому ІІІ-го ребра справа з розвитком після травматичного пульмоніту та садна шкіри передньої поверхні грудної клітини справа, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95). Вище вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою. Садна шкіри верхніх та нижніх кінцівок утворились від дії гупих предметів, що можливо і при падінні та які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.). Дані тілесні ушкодження могли утворитись в строк і за обставин вказаних в постанові і представленій медичній документації. Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику встановлених тілесних ушкоджень, вважаю, що в момент спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 , вірогідніше за все, знаходився у вертикальному положенні та передньою частиною тулуба (обличчям) до нападника, який наносив йому тілесні ушкодження в ділянку голови, обличчя, з послідуючим падінням потерпілого на спину і утворенням тілесних ушкоджень в ділянці верхніх та нижніх кінцівок та продовженням нанесення нападником тілесних ушкоджень потерпілому в ділянку грудної клітки справа. Вище вказані тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках досяжних, але не характерних для самоспричинення; (т. 2 а.с. 243-248)

- згідно додаткового висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я № 1539 від 25.11.2022, виконаного на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_36 , на основі даних додаткової судово-медичної експертизи медичної документації на ім`я ОСОБА_10 враховуючи відомі обставини справи, дані протоколу проведення слідчого експерименту, відповідаючи на поставлені питання, підведено підсумки: згідно представленої медичної документації на ім`я гр. ОСОБА_10 , у якого мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми забою головного мозку тяжкого ступеня з формуванням субдуральної гематоми правої гемісфери головного мозку, субарахноідального крововиливу з проривом у шлуночкову систему головного мозку; забоїв м`яких тканин лобної частини голови, скронево-потиличної ділянки зліва, гематоми м`яких тканин повік лівого ока та гематоми лівої вушної раковини, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95); закритої травми грудної клітки: перелому ІІІ-го ребра справа з розвитком післятравматичного пульмоніту та садна шкіри передньої поверхні грудної клітини справа, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95). Вище вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою. Садна шкіри верхніх та нижніх кінцівок утворились від дії тупих предметів, що можливо і при падінні та які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95). Дані тілесні ушкодження могли утворитись в строк і за обставин вказаних в постанові і представленій медичній документації. Покази підозрюваного гр. ОСОБА_6 , дані ним 10 жовтня 2022 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи потерпілого гр. ОСОБА_10 ; (т. 3 а.с. 41-42)

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (лікарськесвідоцтво просмерть № НОМЕР_1 ,виданим Обласнимбюро судово-медичноїекспертизи Полтавськоїобласної державноїадміністрації Департаментуохорони здоров`я15.12.2022; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 15.12.2022 Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)), ухвалою суду від 03.05.2024 задоволено клопотання прокурора про призначення судово-медичної експертизи для визначення причини смерті ОСОБА_10

- згідно висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я № 915-а від 25.05.2023, виконаного на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 від 03.05.2023 в справі № 553/6535/22, на основі судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_10 даних додаткових методів дослідження з урахуванням медичної карти стаціонарного хворого № 5775 КП «Обласний заклад надання психіатричної допомоги ПОР» на його ім`я; медичної карти стаціонарного хворого № 5649 КП «1-а міська клінічна лікарня ПМР» на ім`я ОСОБА_10 ; копії медичної карти стаціонарного хворого № 21967 КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на ім`я ОСОБА_10 , експерт прийшов до наступних висновків. Проведенням судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження: крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку; ділянки забою головного мозку з елементами деструкції; залишки субдуральної гематоми. Вище перелічені тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, могли утворитись 06.10.2022 від дії тупих предметів, ударі об такові стосовно живої особи, згідно п.2.1. «Правил судово-медичної оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.), носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення та за своїми наслідками, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті потерпілого та знаходяться у прямому причинно-наслідковому з в`язку із безпосередньою причиною смерті. Смерть гр. ОСОБА_10 настала в результаті черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. (т.1 а.с. 247-250). Обвинувачений ознайомився з висновком, отримав його копію.

Аналізуючи надані обвинуваченим у судовому засіданні покази, показання потерпілих надані в ході допиту під час судового розгляду, разом із зібраними у кримінальному провадженні та безпосередньо дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку під час встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що вказані досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Слід зазначити, що прокурором було заявлено про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_22 . Вказані свідки викликалися в судові засідання, однак за викликом суду не з`являлися, причин неявки суду не повідомляли. Судом неодноразово за клопотанням прокурора було застосовано привід до свідків та надано доручення органу досудового розслідування встановити місцезнаходження свідків.

Встановлено, що свідок ОСОБА_24 помер 31.12.2023 (лікарське свідоцтво про смерть № 94 від 23.01.2024 (т. 3 а.с. 253)

Прокурор в судовому засідання відмовився від допиту свідка ОСОБА_22 , у зв`язку із неможливістю встановлення її місцезнаходження.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 цього Кодексу. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів протоколом слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Зі змісту протоколу слідчого експерименту за участю свідків убачається, що слідча дія проведена за правилами, передбаченими ст. 240 КПК України. Під час слідчого експерименту свідки у присутності понятих не тільки розповіли, а й детально показали відомі їм обставини вчиненого кримінального правопорушення. Протокол слідчого експерименту в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ст. 104 КПК України.

Враховуючи наведене, слідчі експерименти за участю свідків, які є окремою процесуальною дією, суд визнає допустимими доказами у вказаному провадженні. Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові від 02 березня 2023 року Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 525/1207/20, провадження № 51-2267 км 22.

Однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань (ст. 23 КПК України).

Згідно норм ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Частиною 4 ст. 95 КПК України визначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Так, з урахування положень ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України, суд визнає недопустимими доказами пояснення, протокол допиту та протокол додаткового допиту під час досудового розслідування свідка ОСОБА_24 (т. 3 а.с. 122-126), а також пояснення та протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 під час досудового розслідування (т. 3 а.с. 43-50)

Показання потерпілою ОСОБА_7 надані в ході допиту, в частині повідомлення обставин, які їй відомі зі слів ОСОБА_12 щодо обставин події та поведінки ОСОБА_6 після вчиненого, суд визнає не допустимими відповідно до положень ст. 97 КПК України, так як вказані показання з чужих слід, не підтверджується іншими доказами, які визнані допустимими, також з урахуванням того, що свідок ОСОБА_22 не була допита безпосередньо в судовому засідання.

Щодо показань ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_10 зайшов кімнату тримаючи в руці кухонний ніж, суд відноситься критично, так як вказана обставина не знайшла підтвердження в ході судового розгляду, жодних доказів, які б підтверджували вказане не надано, на момент проведення огляду місця події ніж не було виявлено та вилучено, при цьому обвинувачений не зміг пояснити, де знаходився ніж після нанесення ним тілесних ушкоджень, свідки під час слідчого експерименту також не вказували про наявність ножа у кімнаті.

Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин учинений і обвинувачений винний у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Судом були досліджені всі докази, які надані учасниками судового провадження. Інші докази суду не надавались. Про необхідність дослідження інших доказів учасники судового провадження суд не повідомляли, зокрема з клопотаннями про виклик певних осіб до суду для допиту як свідків, про витребування та дослідження певних речей чи документів, до суду не звертались.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом.

Суд вважає повністю доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_6 , в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Вирішуючи,при призначенніпокарання ОСОБА_6 ,питання щодонаявності обставин,які йогопом`якшують,суд першза всекеруються змістомч.1,2ст.66КК України,де наведенийперелік такихобставин.

Щодо доводів представника потерпілих про відсутність щирого каяття.

Так, обвинувачений в судовому засіданні визнав вину, надав покази, визнав цивільний позов потерпілих та прокурора, висловлював жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки, зазначив судових дебатах, що буде відшкодовувати спричинену шкоду.

При цьому суд враховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом.

В постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 жовтня 2018 року у справі №559/1037/16-к (провадження №51-3612км18), зазначено, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження;

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка міститься в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к, щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що щире каяття повинно мати не формальний характер, оскільки воно характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину. Це ставлення виявляється в тому, що винний визнає свою вину, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2018 року, провадження № 51-2607 км 18, справа № 759/7784/15-к).

Виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. (Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 383/1269/22 провадження № 51-667 км24).

З приводу заяви обвинуваченого щодо визнання позову та про намір його відшкодування, то на думку суду, наслідки у виді смерті потерпілого є непоправними, і такими і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі в повному обсязі. Зазначене відповідає позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у справі № 290/669/18 від 16 жовтня 2019 року (провадження №51-3863км19). Тому заявлене обвинуваченим, вже на стадії закінчення судового розгляду, не може бути однією з підстав щирості його каяття.

З урахуванням встановлених у даному кримінальному провадженні обставин, поведінки обвинуваченого одразу після вчинення кримінального правопорушення, а саме продовження вживання алкоголю, відсутність будь-яких дій з приводу відшкодування завданої шкоди та надання допомоги батькам ОСОБА_10 , коли їх син у тяжкому стані знаходився в реанімаційному відділенні лікарні, суд приходить до висновку про відсутність такої обставини, яка пом`якшує покарання, як щире каяття.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виразилося в наданні органам досудового розслідування активної допомогу під час розслідування кримінального правопорушення, повідомленні ним всіх обставин скоєного, участі у слідчих діях, добровільному наданні показань та повідомлення фактичних обставин кримінального правопорушення, які не були відомі слідству під час проведення слідчого експерименту, добровільне надання для огляду та подальшого вилучення своїх особистих речей.

Суд звертає увагу, що вказано обставина встановлена в ході досудового розслідування, зазначена в обвинувальному акті, також була мотивована в ході судового розгляду прокурором, не заперечувалась представником потерпілих, з урахуванням думки потерпілих, в судовому засіданні 18.10.2023.

При цьому, суд враховує висновок Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, викладений у постанові від 07.11.2018 у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329 км 18), в якому зазначено, що активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України. Тобто передбачені цим пунктом обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, так як ОСОБА_6 має судимість за скоєння умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 09.11.2015), яка не знята та не погашена, у зв`язку з чим, з урахуванням вчиненого ОСОБА_6 нового кримінального правопорушення, у даному випадку має місце загальний рецидив злочинів.

Також обставиною,що обтяжуєпокарання ОСОБА_6 ,відповідно дост. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд звертає увагу, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають, необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним в ході судового розгляду факт перебування ОСОБА_6 на момент вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, що також підтвердив обвинувачений в судовому засіданні.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 643/20474/15 та ухвалі Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 514/662/14.

Щодо посилання представника потерпілих адвоката ОСОБА_9 як на обтяжуючу покарання обставину тяжкі наслідки, завдані злочином (п. 5 ч. 1 ст. 67 КК України), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Так, обставини визначеної п. 5 ч. 1 ст. 67 КК України, не зазначено в обвинувальному акті як такої, що обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Визнання цієї обставини відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 67 КК такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК.

Враховуючи обмеження, встановлені ч. 3 ст. 337 КПК України, суд не може самостійно встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), оскільки це виходить за межі висунутого обвинувачення та погіршує становище обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому не вправі визнати обставиною, що обтяжує покарання «тяжкі наслідки, завдані злочином» у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 67 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий за злочини проти власності, відбував покарання у місцях позбавлення волі та 22.07.2019 умовно-достроково звільнений на невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі 10 місяців 19 днів, неодружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З відомостей наданих начальником сектору превенції відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_39 вбачається, що ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями , схильний до крадіжок, раніше судимий, до органів Національної поліції неодноразово надходили скарги відносно порушення громадського порядку ОСОБА_6 , відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» за 2022 рік притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та ч.1 ст.175-1 КУпАП, не є власником зброї.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд враховує при призначенні покарання те, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював позицію, що думка потерпілого при призначення покарання може враховуватись судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною (від 02.10.2018 справа № 752/8309/16-к, від 14.12.2021 справа № 307/1605/18, від 12.04.2023 справа № 606/1059/22).

Вирішуючи питанняпро видта мірупокарання ОСОБА_6 ,суд виходитьіз положеньст.ст.50,65КК України,з дотриманнямпринципів законності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,достатності покараннядля подальшоговиправлення тапопередження вчиненнянових кримінальнихправопорушень,враховує характері ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушенняпроти життята здоров`яособи,передбачене ч.2ст.121КК України,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься дотяжкого кримінальногоправопорушення,враховує фактичніобставини кримінальногопровадження, спосіб вчинення кримінального правопорушення, кількість та механізм тілесних ушкоджень, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, наявність обставини,що пом`якшуєпокарання таобставин,що обтяжуютьпокарання,беручи доуваги поведінкуобвинуваченого якпід часскоєння кримінальногоправопорушення,так іпісля цього,відношення довчиненого,визнання нимвини тацивільного позовупрокурора тапотерпілих,вираження осудусвоєї поведінки,готовність понестипокарання завчинене тавідшкодувати спричиненушкоду,позиції сторониобвинувачення тапотерпілої сторонита приходитьдо висновку,що виправленнята перевихованняобвинуваченого ОСОБА_6 не можливе безізоляції відсуспільства тавважає необхіднимпризначити йомупокарання увиді позбавленняволі у межах,передбачених санкцієюч.2ст.121КК України, яке буде відповідати вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

У кримінальному провадженні прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 в інтересах держави в особі: Полтавської обласної ради, Національної служби здоров`я України подано цивільний позов до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 137 050, 62 грн.

Так, прокурор просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на лікування в сумі 41 658, 31 грн. та на користь держави в особі Полтавської обласної ради в особі Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» витрати на лікування в сумі 95 392, 31 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позов, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Від Полтавської обласної ради до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких представник позивача вказує, що відповідачем не відшкодовано витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в добровільному порядку, Полтавська обласна рада повністю підтримує позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача до відповідного бюджету на рахунок Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» та просить розглянути справу без участі представника Полтавської обласної ради.

Представник Національної служби здоров`я України звернувся до суду із клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Позовні вимоги за позовом прокурора обвинувачений в судовому засіданні визнав у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

На виконання вимог ч. 3 ст. 128 КПК України, при зверненні до суду із вказаним позовом прокурором обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених нормами Закону України «Про прокуратуру».

Як встановлено судом, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями в результаті кримінального правопорушення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», де на його лікування закладом охорони здоров`я витрачено 137 050,62 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком лікарні № 04-04/3309 від 05.12.2022.

07.02.2022 між НСЗУ та КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» укладено договір № 0500-Е122-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Лікування пацієнтів проводиться за рахунок коштів державного та обласного бюджету. КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» кошти в сумі 41658,31 грн. на лікування ОСОБА_10 отримало згідно договору № 0500-Е122-Р000 від 07.02.2022 від НСЗУ, які повинні перераховуватися до державного бюджету.

Нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1997 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину» визначено, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно п. 7 Постанови визначено що у кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду.

Так, прокурор доведено заявлені вимоги на підставі належних доказів, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулисядо судуіз цивільнимпозовом уданому кримінальномупровадженні до ОСОБА_6 провідшкодування майновоїта моральноїшкоди,завданої вчиненимкримінальним правопорушенням.Позивачі,з урахуванняподання позовноїзаяви іззбільшеними позовнимивимогами,просять стягнутиз відповідача:

-на користь ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 20 416,50 грн., моральну шкоду у розмірі 1 628 100,00 грн., витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

-на користь ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 20 416,50 грн., моральну шкоду у розмірі 1 628 100,00 грн., витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтуванняпозову позивачізазначають,що єбатьками ОСОБА_10 ,який внаслідокотриманих тяжкихтравм помер10.12.2022.Вчиненим кримінальнимправопорушенням їмзавдано майновоїшкоди.У періодз 06жовтня 2022року подень смерті ОСОБА_10 позивачісамостійно забезпечувалисина необхіднимидля йогожиттєдіяльності ліками,гігієнічними пелюшкамитатрахеостеомічиими трубками,що підтверджуєтьсяналежним чиномзавіреними копіямичеків заптеки. Сума коштів, що була витрачена на лікування сина становить 30 740,70 грн. Після смерті сина ОСОБА_8 також були здійснені витрати на купівлю предметів похоронного призначення на загальну суму 5 628, 80 грн. та на послуги похоронного призначення на загальну суму 4463, 50 грн.

Загальний розмір майнової шкоди завданої внаслідок даного кримінального правопорушення становить 40 833, 00 грн., що підтверджується доданими до позовної заявами доказами.

Також позивачі зазначають про спричинення психологічних (моральних) страждань внаслідок смерті сина в результаті вчиненого кримінального правопорушення. Моральна шкода полягає у тяжких душевних стражданнях, яких вони зазнали внаслідок протиправної поведінки відповідача, а саме нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть їх сину ОСОБА_10 . Вказують, що протиправними діями ОСОБА_6 їх моральному здоров`ю було спричинено значної шкоди, тому що близько двох місяців, коли намагались врятувати життя сина, їх життя було перенасичене негативними емоціями, тяжкими психологічними переживаннями, вони були позбавлені можливості реалізації своїх звичок і бажань, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. А після смерті сина ведуть закритий спосіб життя, рідко виходять з дому, погано сплять ночами, втратили віру у справедливість. В обґрунтування заявлених вимог посилаються на висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від № СЕ-19/117-23/8036-ПС від 01.08.2023 за результатами судової психологічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 12022170460000435. Судовим експертом надано висновок про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинені психологічні (моральні страждання) внаслідок смерті їх сина ОСОБА_10 та зазначено про можливий розмір компенсації за завдані страждання: 0; 60,75; 121,50; 182,25; 243 мінімальних заробітних плат. Зазначено, що рішення, щодо визначення грошового розміру компенсації завданих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є прерогативою суду.

Позивачами здійснено розрахунок грошової компенсації (243 мінімальні заробітні плати) із використанням модифікованої та відкоригованої формули ОСОБА_40 . Ерделевського, яка зазначено експертом у висновку.

В судовомузасіданні цивільніпозивачі таїх представник адвокат ОСОБА_9 підтримали позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні з підстав викладених у позові.

Позовні вимоги за позовом потерпілих - цивільних позивачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачений в судовому засіданні визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає наявним причинно-наслідковий зв`язок між скоєним обвинуваченим злочином і перенесеними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 психологічними (моральними) стражданнями внаслідок смерті їх сина ОСОБА_10 , при цьому враховує висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від № СЕ-19/117-23/8036-ПС від 01.08.2023 за результатами судової психологічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 12022170460000435.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Цивільний позов, заявлений потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням, який визнаний обвинуваченим у повному обсязі, підлягає задоволенню.

Також суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачам витрат на правову допомогу.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ухвала слідчого судді Октябрського суду міста Полтави від 11.10.2022), який в подальшому неодноразово продовжений під час судового провадження, зокрема ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 21.06.2024 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 19 серпня 2014 року включно, без визначення застави. Обвинувачений на даний час утримується під вартою у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з 11 жовтня 2022 року, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.10.2022).

Витрати, які пов`язані із залученням експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 10.10.2022 та від 12.10.2022 під час досудового розслідування - підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування покарання рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 11 жовтня 2022 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 11 жовтня 2022 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 донабрання вирокомзаконної силизалишити беззмін -тримання підвартою без визначення розміру застави в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23».

Цивільний позов прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 в інтересах держави в особі: Полтавської обласної ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 137 050, 62 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 42032422) витрати на лікування в сумі 41 658 (сорок одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) гривень 31 копійку, які перерахувати до Державного бюджету України за таким реквізитами: одержувач ГУК в Полт.обл/тг м.Полтава/24060300, номер рахунку (IBAN): НОМЕР_3 , код платежу: 24060300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37959255, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави вособі Полтавської обласної ради (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ:22530614) витрати на лікування в сумі 95 392 (дев`яносто п`ять тисяч триста дев`яносто дві) гривні 31 копійку, які перерахувати на рахунок Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (вул. Шевченка, 23, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ: 01999106) за реквізитами: р/р НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 01999106, ІПН 019991016011.

Цивільний позов ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 20 416,50 грн., моральну шкоду у розмірі 1 628 100,00 грн., витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 8 000,00 грн., а всього стягнути 1 656 516 (один мільйон шістсот п`ятдесят шість тисяч п`ятсот шістнадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 20 416,50 грн., моральну шкоду у розмірі 1 628 100,00 грн., витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 8 000,00 грн., а всього стягнути 1 656 516 (один мільйон шістсот п`ятдесят шість тисяч п`ятсот шістнадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 15 535 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 00 копійок на відшкодування витрат за проведення судової психологічної експертизи № СЕ-19/117-23/8036-ПС від 01.08.2023.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.10.2022 (справа № 554/11162/22, провадження № 1-кс/554/11911/2022) на вилучені в ході проведення огляду від 07.10.2022 за адресою: АДРЕСА_6 особисті речі ОСОБА_6 , а саме пару кросівок чорного кольору з написом «Nike», джинси світло-синього кольору, кофту спортивну чорного кольору з візерунком та написом «adidas» на рукавах якої полоси білого кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.10.2022 (справа № 554/11162/22, провадження № 1-кс/554/11911/2022) на вилучену в ході додаткового огляду місця події від 07.10.2022 за адресою АДРЕСА_7 наволочку із плямами речовини бурого кольору.

Речові докази: наволочку із плямами речовини бурого кольору, власником якої є ОСОБА_10 , змиви з РБК, які відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 07.10.2022 зберігаються в камері схову речових доказів ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області знищити.

Речові докази: пара кросівок чорного кольору з написом «Nike», джинси світло-синього кольору, кофту спортивну чорного кольору з візерунком та написом «adidas» на рукавах якої полоси білого кольору, які відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.10.2022 зберігаються в камері схову речових доказів ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області повернутим заналежністю власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий:суддя ОСОБА_1