Рішення

від 19.08.2024 по справі 947/38317/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 947/38317/23

Провадження № 2/643/1502/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Харченко А.М.,

за участю секретаря - Іщенко Ю.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за Кредитним договором № 5454296 від 28.01.2022 в розмірі 62 579,40 грн., понесені судові витрати в розмірі 2 684,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на ті обставини, що 28 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5454296. 19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19062023 відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належну йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу реєстру боржників від 19.06.2023 до договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5454296 від 28 січня 2022 року, та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 62 579,40 грн. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснювала жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Представник позивача вказує, що відповідач порушує умови кредитного договору, внаслідок чого за нею виникла заборгованість на загальну суму 62 579,40 грн., у зв`язку з чим позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито провадження по цивільній справі за вказаним позовом, справу визначено розглядати за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна С.К. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнути з позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 500,00 грн., посилаючись на наступне. Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача, що викладені в позовній заяві, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Матеріалами справи не підтверджено укладення ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 кредитного договору, погодження ними умов кредитування та надання відповідачу кредиту. Позивач не надав суду докази про отримання ОСОБА_1 листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, про здійснення входу останньою на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, а тому в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору в електронному вигляді, що відповідає вищевказаним висновкам Верховного Суду. На підтвердження укладення кредитного договору № 5453296 від 28.01.2022 позивач не надав докази, що зазначений в договорі одноразовий ідентифікатор № М654653 був направлений ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на номер телефону чи електронну пошту ОСОБА_1 які вона сама зазначила. Таким чином, з форми та змісту кредитного договору неможливо встановити достовірність зазначених в ньому обставин. В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б встановити, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» при вході в особистий кабінет на сайті, в порядку передбаченому Закону України «Про електронну комерцію», через номер телефону, який він сам зазначив. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір. позивач не надав Правила надання коштів у позику у тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Отже, у даному випадку, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, будь-яких відомостей про виконання обов`язку кредитора з надання кредитних коштів та отримання їх відповідачем суду не надано, рахунок відповідача на який перераховано кредитні кошти та відомості щодо руху коштів за рахунком кредитодавця, суду не надано. В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів, а позивач не заявляв клопотання про витребування інформації про належність платіжної картки відповідачу та підтвердження зарахування грошових коштів. Таким чином, відсутність в матеріалах справи первинних документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. Оцінюючи усе вищевикладене в сукупності, сторона відповідача вважає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому законом порядку, не довело факту укладення кредитного договору в електронному вигляді, перерахування кредитних коштів за договором, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками відсутні. Тому вимоги щодо стягнення заборгованості не підлягають задоволенню через їх недоведеність, у зв`язку із чим в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі. Незважаючи на недоведеність позовних вимог, сторона відповідача вважає за необхідне звернути суд увагу, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору. Посилання позивача на умови пункту 4.3 щодо автопролонгації строку кредиту без згоди відповідача, у випадку наявності у позичальника на дату закінчення строку кредиту заборгованості, є безпідставним. Відомостей про надання ОСОБА_1 згоди на автопролонгацію строку кредитного договору, матеріали справи не містять. Позивач не надав суду достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що сторони погодили і відповідач дав згоду на автопролонгацію договору після 08.11.2021 і продовження строку кредиту, а відповідні зміни строку користування кредитом та процентної ставки були відображені в особистому кабінеті клієнта. Таким чином, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що договір було пролонговано на новий строк, тому слід зробити висновок, що після 27 лютого 2023 року не було законних підстав для нарахування відсотків за кредитом, а тому відсутні підстави для стягнення відсотків у вказаний період. На виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України повідомляє, що відповідач у зв`язку із розглядом справи поніс (очікує понести) витрати на професійну правничу (правову) допомоги в розмірі 5 500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень), на виконання умов п. 2 Додатку № 1 від 26.02.2024 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/24 від 26.02.2024 укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Калінін і Партнери». Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/24 від 26.02.2024 скріплений електронними підписами сторін.

Від представника позивача Юшкевич К.Д. , що діє на підставі виданої довіреності, до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вона просила відзив на позовну заяву відповідача у справі №947/38317/23 залишити без розгляду та задоволення; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» понесені судові витрати; позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне. Відповідно до умов кожного з укладених договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитного договору. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВСУ № 61-20799 св 19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає: «……Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа….» Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено. Слід зауважити, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Враховуючи, що кредит за вищезазначеним кредитним договором було видано на платіжну картку позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до положень, якої вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. ТОВ «ФК «ЄАПБ» в повній мірі доведено факт отримання Відповідачем кредитних коштів за вищезазначеними договорами та наявності відповідної заборгованості за ними. З метою надання, вичерпної інформації по справі, позивач звернувся до первісних кредиторів, з відповідними електронними запитами на надання інформації щодо надання додаткових доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу за укладеними договорами. ТОВ «ФК «ЄАПБ» частково отримано відповіді на свої запити, тому, з метою ґрунтовного, повного та об`єктивного вирішення справи Позивач просить суд, долучити до матеріалів справи документи, надані Первісним кредитором, а саме: - Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 5454296 (в якому зазначена дата видачі кредитних коштів та період нарахування відповідних відсотків, згідно умов вищезазначеного договору); - Довідка про переказ коштів за кредитним договором № 5454296. Звертаємо увагу суду на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовувало жодних штрафних санкцій до Відповідача, що проглядається в Розрахунку заборгованості. Всі нараховані відсотки нараховувались виключно первісним кредитором, що й підтверджується Розрахунком заборгованості (основний борг, проценти). Щодо тверджень Відповідача про безпідставність нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору, звертаємо увагу суду на те що, Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч.2 ст.625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»). Звертаємо увагу суду на те, що у відповідності до умов кожного з укладених Договорів нарахування відсотків здійснювалось саме за кожен день користування кредитом, тобто умовами Договорів не передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов`язання Позичальником згідно статті 625 ЦК України. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу зазначає наступне. Всі судові витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Слід першочергово наголосити, що Калінін С. К. є адвокатом з 2018 року, тобто має досвід роботи понад 5 років, що свою чергу дозволяє зробити висновок про відповідну його професійність у галузі права. Слід звернути увагу, на те, що в Акті виконаних робіт наданого раніше, зазначено, що усні консультації Клієнта щодо захисту його прав загальним обсягом 1 год. коштували Відповідачу 500,00 грн., вивчення позовної заяви з додатками зайняло 2 години та коштувало 1000,00 грн та складання, оформлення, подання до суду відзиву по справі №7 947/38317/23 зайняло 8 год. (14 стр.) та коштувало 4000,00 грн. В даному випадку, заявлена вартість виконаних робіт з огляду на малозначність справи та складність справи є неспівмірною. Адже, термін виконання робіт щодо усних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, оформлення і складання відзиву на позовну заяву протягом 11 годин - значно завищено, тому вартість робіт не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна С.К. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнути з позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 500,00 грн., посилаючись на наступне. Вивчивши відповідь на відзив, долучені до неї додатки та використовуючи надане процесуальним законодавством право, передбачене ст. 180 ЦПК України, сторона відповідача заперечує проти долучення нових доказів. З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду позивачем не було заявлено і не повідомлено суд про труднощі в отриманні доказів. Окрім того, подаючи дане клопотання позивач не обґрунтував неможливості його подання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього, клопотання про поновлення такого строку заявником не подано. Клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів подане до суду з порушенням строку, що передбачений ст. 83 ЦПК України, при цьому ним не наведено жодних обставин на обґрунтування неможливості подання такого клопотання та доказів у строк, що встановлений законом. На підставі викладеного, клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів слід залишити без задоволення. До відповіді на відзив позивачем долучено копію Довідки № 2869 від 22.06.2023 про перерахування коштів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 21 300,00 грн. Проте, з вказаної Довідки неможливо встановити ні власника рахунку/ картки, ні даних по здійсненій операції, а також, даних, стосовно кредитного договору, за яким здійснювались перекази. Довідка ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі: про інформаційну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" та позивачем. У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів, позивач не заявляв клопотання про витребування від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» інформації про належність платіжної картки відповідачці та підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 21 300,00 грн. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено (не надано виписки за картковими рахунками) факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача (факт укладення договору кредиту) та наявність заборгованості на момент звернення до суду з позовом, у зв`язку з чим позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають».

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5454296. Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 21 300,00 грн., строком на 30 днів, з стандартною процентною ставкою 1,90 %, знижена процентна ставка 0,38 %. Обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сума платежу на за розрахунковий період складе 33 441,00 грн., проценти за користування кредитом складуть 12 141,00 грн., реальна річна процентна ставка складе 24 079,41 % річних. Загальна вартість кредиту складе 33 441, 00 грн.

Пунктом 6 Договору обумовлено повернення кредиту та плата процентів за користування кредитом згідно з графіком платежів. Договором визначено, що відповідач ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на веб-сайті, повністю погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил. Як зазначає представник позивача, кредитний договір № 5454296 від 28 січня 2022 року було укладено відповідачем шляхом підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства. В свою чергу, представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на те, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання кредитного договору № 5454296 від 28 січня 2022 року електронним цифровим підписом, зокрема за допомогою одноразового ідентифікатора.

Так, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIIIдоговір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 № 5454296 від 28 січня 2022 року підписаний електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора М734170, а отже матеріали справи свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов зазначених договорів, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Крім того, заперечуючи проти позову, представник відповідача повідомив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не було надано доказів на підтвердження перерахування відповідачу ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів у розмірі 21 300,00 грн. на виконання умов кредитного договору №5454296 від 28.01.2022 та розрахунку заборгованості.

Так, у п.п. 3.5 договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, зазначеної споживачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору.

Отже, виходячи з наведених умов договору, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на платіжну карту клієнта.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що позивачем надано інформацію про те, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (ЄДРПОУ 35442539) повідомляє про успішність наступної операції, згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020, а саме: транзакція: 1056799055, сума: 21 300.00, валюта: грн., дата прийняття: 28.01.2022 16:09, номер замовлення: 27288939, номер картки: НОМЕР_1 , статус: прийнято.

Крім того, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надано до суду Картку обліку Договору (розрахунок заборгованості) за договором № 5454296 від 28.01.2022 на позичальника ОСОБА_1 на загальну заборгованість у сумі 62 579,40 грн.

Надалі, 19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належну йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до витягу реєстру боржників від 19.06.2023 до Договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5454296 від 28 січня 2022 року, та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 62 579, 00 грн.

Відповідач повідомив, що надана копія договору факторингу не відповідає оригіналу, оскільки до суду надано не всі сторінки відповідного договору.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача додано завірену копію договору факторингу від 19.06.2023 та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №1 за Договором Факторингу № 19062023 від 19.06.2023, які оформлені належним чином.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактору Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.3. Договору Факторингу, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.06.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 5454296 від 28.01.2022 в розмірі 62 579,40 грн., з яких: 21 300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41 279,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На теперішній час сума заборгованості відповідачем не погашена.

Причини невиконання зобов`язань правового значення для справи не мають.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 5454296 від 28.01.2022 в розмірі 62 579,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості за кредитним договором № 5454296 від 28.01.2022 в розмірі 62 579 (шістдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 40 коп.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя Харченко А.М.