Постанова

від 10.12.2024 по справі 947/38317/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 643/38317/24

провадження № 22-ц/818/3959/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Маміної О.В., Тичкова О.Ю.

розглянувши у порядку ст.369ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Даниліної Тетяни Григорівни, в особі представника Калініна Сергія Костянтиновича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2024 року, постановлене суддею Харченко А.М.,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ТОВ«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»звернувся до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № 5454296 від 28.01.2022 в розмірі 62 579,40 грн., понесені судові витрати в розмірі 2 684,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що 28січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5454296. 19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19062023 відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належну йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу реєстру боржників від 19.06.2023 до договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5454296 від 28 січня 2022 року, та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 62 579,40 грн. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснювала жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Представник позивача вказує, що відповідач порушує умови кредитного договору, внаслідок чого за нею виникла заборгованість на загальну суму 62 579,40 грн., у зв`язку з чим позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості за кредитним договором № 5454296 від 28.01.2022 в розмірі 62 579 (шістдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити рішення, яким стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 441, з яких 21 300 грн. сума кредиту, 12 141 узгоджені сторонами проценти за користування кредитними коштами.

Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Вказує, що матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів. Зазначає, що відповідач має зобов`язання з повернення кредиту у сумі 21300 грн., щодо відсотків, то відповідач відповідно до договору кредиту зобов`язаний був сплатити проценти за користування кредитом з 18.01.2022 по 27.02.2023 року в розмірі 1,90% від суми кредиту 21 300 грн. за кожен день, а всього 12 141 грн. Зазначає, що матеріали справи не містять інших доказів зміни умов договору в частині строку надання кредиту, позовна заява також не містить посилань на такі обставини. Отже, право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося у ТОВ «Авентус Україна» зі спливом строку дії договору 27.02.2023 року. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 28 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5454296. Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 21 300,00 грн., строком на 30 днів, з стандартною процентною ставкою 1,90 %, знижена процентна ставка 0,38 %. Обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сума платежу на за розрахунковий період складе 33 441,00 грн., проценти за користування кредитом складуть 12 141,00 грн., реальна річна процентна ставка складе 24 079,41 % річних. Загальна вартість кредиту складе 33 441, 00 грн.

Пунктом 6 Договору обумовлено повернення кредиту та плата процентів за користування кредитом згідно з графіком платежів. Договором визначено, що відповідач ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на веб-сайті, повністю погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Договір кредиту було укладено відповідачем шляхом підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором М654653.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил.

Відповідно до п.п.2.1. п.2 договору кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус України» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної картки НОМЕР_3 або іншої платіжної картки, наданої споживачем з метою отримання кредиту.

Згідно листа № 2869 від 22.06.2023 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (ЄДРПОУ 35442539) повідомляє про успішність наступної операції, згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020, а саме: транзакція: 1056799055, сума: 21 300.00, валюта: грн., дата прийняття: 28.01.2022 16:09, номер замовлення: 27288939, номер картки: НОМЕР_3 , статус: прийнято.

Крім того, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надано до суду Картку обліку Договору (розрахунок заборгованості) за договором № 5454296 від 28.01.2022 на позичальника ОСОБА_1 на загальну заборгованість у сумі 62 579,40 грн.

Відповідно до п.4.3.1. договору, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, але не більш ніж 90 календарних днів поспіль.

19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належну йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу реєстру боржників від 19.06.2023 до Договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5454296 від 28 січня 2022 року, та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 62 579, 00 грн.

Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другоїстатті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд першої інстанції правильно констатував факт укладення вказаного кредитного договору між відповідачкою та ТОВ «Авентус Україна», невиконання позичальницею своїх зобов`язань щодо повернення отриманих коштів та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув право вимоги за вказаними кредитними договорами.

Як вбачається з кредитного договору, укладеного ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 , які відображено у кредитному договорі.

Апелянт, не спростувала надані позивачем документи про перерахування їй коштів не вказала про неналежність їй вказаної банківської карти чи неотримання нею цих коштів.

Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 допустила неналежне виконання умов договору, допустила прострочення виконання зобов`язань по договору, тому дію договору було пролонговано, що передбачено п.4.3.1. договору, відповідно до якого у разі якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, але не більш ніж 90 календарних днів поспіль.

Тобто, заборгованість за відсотками згідно умов договору позики №5454296 від 28.01.2022 року була нарахована в межах строку дії договору.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування не заслуговують на увагу.

Відповідачка з власної волі уклала договір позики на визначених умовах кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за понадстрокове користування кредитними коштами.

Суд правильно визначив розмір боргу з врахуванням умов кредитних договорів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.374,375,382,384,389,390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбаченихстаттею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.Ю. Тичкова

О.В. Маміна