Ухвала

від 19.08.2024 по справі 917/397/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 серпня 2024 року м. Харків Справа № 917/397/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№1874П/2) ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у справі №917/397/24 (повний текст ухвали складено 28.05.2024 суддею Кльоповим І.Г. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)

за позовом 1. ОСОБА_2 , с.Вешневе, Полтавський район, Полтавська область, 2. ОСОБА_3 , с.Вешневе, Полтавський район, Полтавська область,

до: 1.Фермерського господарства «Некст», м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область,

2. ОСОБА_1 , м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область,

3.Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлії Володимирівни, м.Дніпро,

4.Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Цвіхової Юлії Володимирівни, м.Полтава,

треті особи: 1. ОСОБА_4 , с.Вишневе, Полтавський район, Полтавська область,

2.Державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод Костянтина Вікторовича, м.Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область,

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у справі №917/397/24 клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №917/397/24 до закінчення досудового слідства у кримінальному провадженні № 12024170000000194, внесеному в ЄРДР 05.03.2024 за частиною 5 ст.190 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 з ухвалою суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, і якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у справі №917/397/24, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заявник апеляційної скарги просить поновити строк на оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у справі №917/397/24. Мотивуючи поважність причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає, що відповідач не отримав оскаржувану ухвалу суду, зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС ОСОБА_1. не має та не брав участь у судовому засіданні, в якому постановлено оскаржувану ухвалу суду. 30.07.2024 ОСОБА_1 уклав договір про надання йому правової допомоги у даній справі та від свого представника саме 30.07.2024 дізнався про наявність ухвали суду про зупинення провадження у справі, тому 10-денний строк на апеляційне оскарження слід рахувати з 30.07.2024, відтак ОСОБА_1 має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/397/24, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №917/397/24.

12.08.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За нормами підпункту 7 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 становить 3028,00 гривень.

Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі судовий збір підлягає сплаті у сумі 3028,00 гривень.

Проте апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.

Згідно зі ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи убачається, що оскаржувана ухвала у даній справі постановлена 28.05.2024 суддею Кльоповим І.Г. у приміщенні Господарського суду Полтавської області за відсутності учасників справи, повний текст ухвали складено 28.05.2024.

Копія ухвали Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у справі №917/397/24 надіслана ОСОБА_1 поштою, оскільки останній не має електронного кабінету в системі «Електронний суд» за адресою, зазначеною самим заявником в апеляційній скарзі, та отримана 05.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.132, том 1).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20.

Відповідно до частини 5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 3 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про не отримання копії оскаржуваної ухвали суду.

Крім того, за змістом ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що оскаржувану ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у даній справі оприлюднено 30.05.2024.

Отже, з урахуванням приписів зазначених процесуальних норм, суд зазначає, що датою вручення апелянту копії оскаржуваної ухвали є 05.06.2024, відтак, останнім днем десятиденного строку, визначеного пунктом 2 частини 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України, є 17.06.2024 (з урахуванням вихідних днів). Проте апеляційну скаргу подано 02.08.2024. Тобто, десятиденний строк з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали заявником пропущено.

Частиною 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Згідно з частиною 3 ст.256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

З наведеного убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 зауважив, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

У даній справі №917/397/24 апелянт посилається на те, що 30.07.2024 ОСОБА_1 уклав договір про надання йому правової допомоги у даній справі та від свого представника саме 30.07.2024 дізнався про наявність ухвали суду про зупинення провадження у справі, тому 10-денний строк на апеляційне оскарження слід рахувати з 30.07.2024.

Суд зазначає, що другий відповідач є рівноправним учасником судового процесу, якому позивачем надсилались копія позовної заяви та господарським судом судові рішення у даній справі, тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням заявника, оскільки останній мав можливість опікуватись станом розгляду даної справи, зокрема, залучити до участі у даній справі адвоката як представника інтересів другого відповідача.

З огляду на викладене, суд не може визнати наведені другим відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.

За положеннями частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору, а також надання можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку.

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль