Ухвала

від 19.08.2024 по справі 904/2469/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

19.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2469/24

за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021", м. Дніпро

2. ОСОБА_1 , м. Дніпро

про зобов`язання усунути перешкоди, припинення володіння приміщення

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021» (код ЄДРПОУ 44062349, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Троїцька, буд. 11, приміщення 8), усунути перешкоди Дніпровській міській раді (ЄДРПОУ 26510514, пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, загальною площею 21, 7 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 21, 7 кв. м;

- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021» (код ЄДРПОУ 44062349, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Троїцька, буд. 11, приміщення 8) нерухомим майном: будівлею, загальною площею 21, 7 кв. м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55417195 від 30.11.2020 (номер запису - 39441770) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100102612101.

Разом із позовною заявою Західна окружна прокуратура міста Дніпра в Дніпропетровській області подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 10.06.2024 заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області задоволено.

Ухвалою суду від 12.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2469/24 за правилами за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.07.2024.

24.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021» надійшов відзив на позовну заяву.

17.07.2024 від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області надійшло клопотання про залучення співвідповідача, а саме: ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Клопотання мотивовано тим, що 06.06.2024 керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021» про зобов`язання усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 21,7 кв. м., розташованої за адресою: житловий масив АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2100102612101), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. При цьому, копія позовної заяви та доданих до неї документів попередньо направлена Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021». Згідно квитанції № 1172124 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, ТОВ «ЗЕВС-2021» отримано відповідні документи 06.06.2024. Після чого, 07.06.2024 ТОВ «ЗЕВС-2021» здійснено відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1

17.07.2024 від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області надійшла заява про зміну предмету позову, а саме: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021» та ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 21, 7 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 21, 7 кв. м; припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 21, 7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. індексний номер 73550753 від 07.06.2024 (номер запису - 55368418) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

19.07.2024 від Дніпровської міської ради надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято до розгляду заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області про зміну предмету позову (вх. 34328/24 від 17.07.2024). Клопотання керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача: ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ). Відкладено підготовче засідання до 05.09.2024.

15.08.2024 від Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області надійшла заява про забезпечення позов, шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 21, 7 кв. м, розташованої за адресою: житловий масив АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2100102612101).

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (аналогічний висновок міститься у п. 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Статтею 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам (подібний висновок міститься у п. 3.17 постанови Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Отже, забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що під час реалізації представницьких повноважень Західною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: житловий АДРЕСА_1 без будь-яких на те правових підстав.

Так, встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам не передавалась. Більш того, розпорядчий документ, на підставі якого об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці присвоєно адресу у м. Дніпрі, «житловий масив АДРЕСА_1» не видавався, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, чим грубо порушено право комунальної власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

За відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, збудовано нерухоме майно - будівлю, загальною площею 21,7 кв. м., що свідчить про те, що зазначене нерухоме майно є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 ЦК України.

Під час вивчення законності набуття речових прав на об`єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства окружною прокуратурою з`ясовано, що 10.06.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівля, загальною площею 21, 7 кв. м, за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, за громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Підставою виникнення права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна зазначено реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 31.10.2003, видане КП «ДМБТІ ДОР», а також технічний паспорт, серія та номер 1243 від 10.01.2019, виданий ТОВ «Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут».

У подальшому, 30.11.2020 право власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 21, 7 кв м за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021» (код ЄДРПОУ 44062349) на підставі Акту прийому-передачі нерухомого майна № 4348, 4349 від 30.11.2020 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.

Прокурор зазначає, що вже після звернення з позовом у справі № 904/2469/24, право власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 21, 7 кв. м, за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2021» (код ЄДРПОУ 44062349) перейшло до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2024 № 1068, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В.

Разом з тим, відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: житловий масив АДРЕСА_1, м. Дніпро, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Відповідно до інформації КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 18.09.2023 №9681 встановлено, що технічна інвентаризація та державна реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя-2, буд. IE, КП «ДМБТІ» ДМР не проводилась. Реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 31.10.2003 на нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя-2, буд. IE, КП «ДМБТІ» ДМР не оформлювалось та не надавалось.

Відповідно до інформації Дніпровської міської ради № 7/11-1023 від 23.04.2024, рішення виконкому Дніпропетровської міської ради 2003 року на підставі якого нібито видано реєстраційне посвідчення серія та номер: 1626-36, від 31.10.2003, не виявлено, будь-яких звернень не надходило.

Відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 15.09.2023 №12/19-325 встановлено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса «житловий масив Тополя-2, буд. IE» офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась. Паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проектування об`єктів будівництва за адресою: житловий масив АДРЕСА_1, в м. Дніпрі Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися.

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради від 12.09.2023 № 542/д-05 встановлено, що договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням між КП «Дніпровські активи» та Дришлюк CM., TOB « 3EBC-2021» за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, не укладались.

Згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-1023 від 23.04.2024 з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного павільйону з продажу сувенірів та дитячих іграшок «СУНДУЧОК».

Таким чином, ОСОБА_2 , уникаючи установленого чинним законодавством порядку набуття у користування земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, самочинно збудувала вказаний об`єкт та набула право власності на нього, на підставі документів, які уповноваженим органом не видавались, та у подальшому здійснила відчуження вказаного майна шляхом передачі за актом приймання - передачі нерухомого майна до TOB « 3EBC-2021», та вже після пред`явлення цього позову прокурором право власності на підставі договору купівлі-продажу перейшло до ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідачем-1 незаконно використовується земельна ділянка, майно експлуатується з порушенням вимог містобудівного законодавства, що є підставою для скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у судовому порядку.

Крім того, прокурор звертає увагу, що з урахуванням заяви про зміну предмета позову, предметом позову є, в тому числі, припинення речового права ОСОБА_1 та скасування державної реєстрації відповідача на об`єкт нерухомого майна - будівлі за адресою: м. Дніпро, житловий масив АДРЕСА_1, із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Тому з урахуванням вищезазначеного, ОСОБА_1 маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване нерухоме майно - будівлю не обмежене в розпорядженні таким майном, відсутність арешту нерухомого майна, розташованого за адресою: житловий масив АДРЕСА_1, в м. Дніпрі, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову прокурора.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишилось невиконаним стосовно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатись як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 23.07.1999 у справі Іммобільяре Саффі проти Італії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що незастосування заходу забезпечення позову, як заборона ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 21, 7 кв. м, розташованої за адресою: житловий масив АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2100102612101), може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

Відтак, приймаючи до уваги, що обраний позивачем захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви та вважає за необхідне її задовольнити.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в Дніпропетровській області задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 21,7 кв. м, розташованої за адресою: житловий масив АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2100102612101).

Сторонами у виконавчому провадженні за цією ухвалою про забезпечення позову є:

Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514);

Боржник:

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

- Державні реєстратори (в т. ч. нотаріуси), визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", посадові і службові особи Міністерства юстиції України.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 19.08.2024 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі № 904/2469/24 про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 20.08.2027.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.І. Ярошенко