Рішення

від 06.08.2024 по справі 906/482/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/482/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Сорока І.В.

за участю представника позивача: Тарасюк В.М. - керівник (паспорт ВМ від 16.06.2011р.)

представника відповідача 1: Сіра А.В., яка діє на підставі ордеру серія АМ №1088682 від 21.05.2024;

представника відповідача 2: Сіра А.В., яка діє на підставі ордеру серія АМ №1088682 від 21.05.2024;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Вікторія"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро"

2. Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб"

про визнання протиправним та скасування рішення

Процесуальні дії по справі.

Приватне підприємство "Вікторія" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" та Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" про визнання протиправним та скасування спільного рішення від 25.03.2009р.

Ухвалою суду від 13.05.2024р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2024р.

23.05.2024 р. від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.55-65).

У судовому засіданні 11.06.2024р. суд оголосив перерву до 27.06.2024р.

14.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.77-80).

Ухвалою суду від 27.06.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2024р.

В судовому засіданні 06.08.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є кредитором відповідача 1 за судовими рішеннями у справах №№9/2148, 6/1138. 8/95-Д, 8/94-Д, однак відповідач 1 вказані рішення не виконує.

Натомість 25.03.2009р. відповідачами було прийняте спільне рішення, за яким відповідач 1 передав відповідачу 2 майно та частину боргів КСП.

Позивач вказав, що таке рішення є правочином юридичних осіб і на нього поширюються норми статтей 203, 215, 216 ЦК України.

Вважає, що спільне рішення власників ТОВ "Левків - Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" від 25.03.2009 року, на підставі якого фактично відповідач 2 набув право власності на нерухоме майно відповідача 1 (без жодних компенсацій) є протиправним, оскільки призвело до неплатоспроможності відповідача 1, тобто фактично вчинене на шкоду кредитору - ПП "Вікторія".

Позивач зазначає, що керівником відповідачів є одна особа, тобто спільне рішення погоджене пов`язаними особами.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про фраудаторність правочину, а тому він підлягає визнанню недійсним.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог, вказавши, що передача майна колишнього КСП здійснювалася саме з метою забезпечення виконання кредиторської заборгованості КСП на суму 349479,55 грн.

Спірне рішення було прийнято власниками юридичних осіб і направлене на врегулювання організаційно-господарських, управлінських питань, а тому є актом ненормативного характеру, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203, 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначив, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.01.2010 у справі №8/71-НМ було визнано право власності за Селянським (фермерським) господарством "Сонячний пагорб" на вказані позивачем у позові об`єкти нерухомого майна. В межах даної справи, судом також надавалася правова оцінка правомірності прийняття спільного рішення від 25.03.2009 року.

Відповідач 2 вважає, що обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання протиправним та скасування спільного рішення від 25.03.2009 року та його скасування не породить жодних правових висновків для позивача, оскільки оспорене рішення не порушує прав позивача

Також, відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду із позовом щодо оскарження спільного рішення датованого 25.03.2009 лише 06.05.2024, хоча про наявність вказаного рішення позивачу стало відомо ще в жовтні 2018 року з матеріалів справи № 8/71-НМ.

Позивач у відповіді на відзив заперечив твердження відповідача 2 та зазначив, що спільне рішення не має ознаки корпоративного рішення, оскільки ухвалене не учасниками юридичної особи, а керівником двох юридичних осіб.

Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, вказав, що про існування рішення дізнався з матеріалів справи №8/71-НМ після подання апеляційної скарги 12.11.2018р., що вказує і відповідач 1.

Звернув увагу, що під час дії карантину, встановленого з метою запобігання коронавірусної хвороби, строк визначений ст.257 ЦК України продовжувався на строк дії карантину, а тому строк позовної давності, який обраховується від листопада 2018р., не сплинув.

Відповідач 1 не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечила проти вимог позовної заяви, просила відмовити в задоволенні позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

25.03.2009 року ТОВ "Левків - Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" було підписано спільне рішення "Про вчинення організаційно-господарських управлінських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" та селянським (фермерським) господарством "Сонячний пагорб" (а.с.11-12).

Згідно п.1 рішення сторони констатували наступне:

- у зв`язку з тяжким фінансовим станом ТОВ "Левків-Агро" змушене було припинити статутну виробничо-господарську діяльність та виконання договорів оренди землі і майна. Станом на 25 березня 2009 року Підприємство вже більше чотирьох років не має в оренді ні землі, ні майна.

- фінансовий стан СФГ "Сонячний пагорб" є задовільним і станом на 25 березня 2009 року Господарство орендує і землю, і майно та здійснює статутну виробничо-господарську діяльність;

- станом на 25 березня 2009 року ТОВ "Левків-Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" являються правонаступниками реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Левківське" Житомирського району Житомирської області.

Згідно п.2 рішення власник здійснюючи управління господарською діяльністю підприємства та господарства вирішила:

- передати станом на 25 березня 2009 року від ТОВ "Левків-Агро" на баланс СФГ "Сонячний пагорб" частину боргів КСП та його (Підприємства) кредиторську заборгованість на суму 349479,55 грн.

- під забезпечення виконання цієї кредиторської заборгованості КСП та Підприємства передати Господарству у власність, керуючись заявою Підприємства від 25.03.2009 року про відмову від права власності, згідно ст.347 Цивільного кодексу України, на суму 349479,55 грн. частину будівель та споруд, що зазначені в акті прийому-передачі майнових прав та майна, боргових зобов`язань та зобов`язань по сплаті капіталізованих платежів, обов`язкових для виконання правонаступником реформованого КСП "Левківське" Житомирського району Житомирської області - товариством з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро", у зв`язку із заподіянням каліцтва та іншим ушкодженням здоров`я колишніх членів КСП, а також прийому-передачі архівних документів правонаступником реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Левківське" - ТОВ "Левків-Агро", затвердженому ухвалою заключних спільних зборів уповноважених представників Співвласників майнових паїв та самих Співвласників майнових паїв - колишніх членів реформованого колективного сільськогосподарського підприємства "Левківське" Житомирського району Житомирської області (протокол від 02 серпня 2001 року №1).

Передачу кредиторської заборгованості КСП та ТОВ "Левків-Агро" на баланс СФГ "Сонячний пагорб" та передачу частини будівель та споруд від ТОВ "Левків-Агро" у власність СФГ "Сонячний пагорб" здійснити за актами приймання-передачі (п.3 рішення).

ТОВ "Левків-Агро" заявою від 25.03.2009 року на підставі статті 347 Цивільного кодексу України відмовилось від права власності на майно згідно переліку (а.с.13).

25.03.2009року сторонами було підписано акт приймання-передачі майна у власність СФГ "Сонячний пагорб" наступного майна (а.с.14):

- корівник ( с. Левків, вул. Ватутіна, 1 - А, загальною площею 1641,7 кв.м.);

- корівник ( с. Левків, вул. Ватутіна, 1 -А, загальною площею 1589, 1 кв.м.);

- молочний блок (с. Левків, вул. Ватутіна, 1- А, загальною площе 321,6 кв.м.);

- зерносклад (с. Левків, вул. Байка, 1-Б, загальною площею 897,3 кев.м.);

- зерносклад ( с. Левків, вул. Байка, 1-Б, загальною площею 695,6 кв.м.);

- вагова на зерноскладі (с. Левків, вул. Байка, 1-Б, загальною площею 24,9 кв.м.);

- столова (с. Левків, вул. Байка 48-А, загальною площею 57,4 кв.м.)

- свинарник (с. Калинівка, вул. Гриценка, 92-А, загальною площею 806,1 кв.м.);

- конюшня (с. Калинівка, вул. Гриценка, 92 - А, загальною площею 391 кв.м.);

- кузня ( с. Калинівка, вул. Гриценка, 92-А, загальною площею 54,1 кв.м.);

- хатина на пасіці (с. Калинівка, вул.Гриценка, 92-Б, загальною площею11,9кв.м.);

- конюшня (с. Левків, вул. Тетерівська, 75-А, загальною площею 413,9 кв.м.);

- гараж ( с. Левків, вул. Байка, 36, загальна площа 682, 2 кв.м.);

- башта Рожновського тракторного стану ( с.Левків, вул. Байка, 1-А, заг. площа не визначена);

- артсвердловина ( с. Левків, вул. Байка, 1-А, загальна площа не визначена);

- криниця тракторного стану ( с. Левків, вул. Байка, 1-А, площа не визначена);

- башта Рожновського ( с. Левків, вул. Ватутіна, 1-А, площа не визначена);

- артсвердловина ( с. Левків, 1-А, площа не визначена).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.01.2021р. у справі №8/71-НМ за позовом Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" до Приватного підприємця Головащука Сергія Євгенович, Комунального підприємства "Житомирське бюро технічної інвентаризації", за участю третьої особи ТОВ "Левків-Агро", про визнання права власності, реєстрації права власності та усунення перешкод у користуванні власністю позов задовольнити частково, визнано право власності Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" на нерухоме майно:

- корівник (с. Левків, вул. Ватутіна, 1 - А, загальною площею 1641,7 кв.м.);

- корівник (с. Левків, вул. Ватутіна, 1 -А, загальною площею 1589, 1 кв.м.);

- молочний блок (с. Левків, вул. Ватутіна, 1- А, загальною площе 321,6 кв.м.);

- зерносклад (с. Левків, вул. Байка, 1-Б, загальною площею 897,3 кев.м.);

- зерносклад ( с. Левків, вул. Байка, 1-Б, загальною площею 695,6 кв.м.);

- вагова на зерноскладі (с. Левків, вул. Байка, 1-Б, загальною площею 24,9 кв.м.);

- столова (с. Левків, вул. Байка 48-А, загальною площею 57,4 кв.м.)

- свинарник (с. Калинівка, вул. Гриценка, 92-А, загальною площею 806,1 кв.м.);

- конюшня (с. Калинівка, вул. Гриценка, 92 - А, загальною площею 391 кв.м.);

- кузня ( с. Калинівка, вул. Гриценка, 92-А, загальною площею 54,1 кв.м.);

- хатина на пасіці (с. Калинівка, вул.Гриценка, 92-Б, загальною площею11,9кв.м.);

- конюшня (с. Левків, вул. Тетерівська, 75-А, загальною площею 413,9 кв.м.);

- гараж ( с. Левків, вул. Байка, 36, загальна площа 682, 2 кв.м.);

- башта Рожновського тракторного стану ( с.Левків, вул. Байка, 1-А, заг. площа не визначена);

- артсвердловина ( с. Левків, вул. Байка, 1-А, загальна площа не визначена);

- криниця тракторного стану ( с. Левків, вул. Байка, 1-А, площа не визначена);

- башта Рожновського ( с. Левків, вул. Ватутіна, 1-А, площа не визначена);

- артсвердловина ( с. Левків, 1-А, площа не визначена).

Позивач вказує, що є кредитором ТОВ "Левків-Агро", заборгованість якого визначена судовими рішеннями.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 у справі №8/95-Д за позовом Приватного підприємства "Вікторія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" про визнання договору купівлі-продажу від 04.06.2004 дійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" до Приватного підприємства "Вікторія" про визнання договору купівлі-продажу зерноскладу від 04.06.2004 недійсним: визнано недійсним договір купівлі-продажу зерноскладу та іншого нерухомого майна, укладеного між ТОВ "Левків-Агро" та ПП "Вікторія"; стягнуто з ТОВ "Левків-Агро" на користь ПП "Вікторія" 28000,00грн сплачених на виконання спірного договору купівлі-продажу від 04.06.2004.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.06.2009р. у справі №9/2148 за позовом Приватного підприємства "Вікторія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" про стягнення 224369,49 грн.: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" на користь Приватного підприємства "Вікторія" 23437,70 грн., з яких: 15577,90 грн. - основний борг, 6448,45 грн. - інфляційні, 1411,35 грн. - 3% річних, а також 234,38грн. сплаченого державного мита та 49,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.12.2009р. у справі №6/1138 за позовом Приватного підприємства "Вікторія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" про стягнення 40409,04 грн. інфляційного збитку, 5293,09 грн. річних: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" на користь Приватного підприємства "Вікторія" 31375,25 грн., з яких: 6309,05 грн. - інфляційних та 938,51 грн. - 3% річних (по наказу господарського суду Житомирської області №9/2148 від 10.07.2009р.), і 21003,30грн. - інфляційних та 3124,39грн. - 3% річних (по наказу господарського суду Житомирської області №9/2148 від 14.08.2008р.); а також 313,75 грн. сплаченого державного мита та 37,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до частини 4статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили,не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно листа Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №20932 від 01.02.2024р. у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №9/2148 від 10.07.2009р. про стягнення з ТОВ "Левків-Агро" на користь ПП "Вікторія" 23721,11 грн.; виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів №6/1138 від 28.12.2009р., 8/95-Д від 26.03.2009р.№9/2148 від 10.07.2009р. завершені на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на дати винесення постанов, з підстав, що боржник чи транспортний засіб боржника не виявлені протягом року (а.с.38).

Вважаючи спільне рішення відповідачів фраудаторним правочином, Приватне підприємство "Вікторія" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" та Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" про визнання протиправним та скасування спільного рішення від 25.03.2009р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно дост.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання правочину недійсним.

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17.

Наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження правочину вчиненого боржником з метою завдання шкоди кредиторам (фраудаторного правочину) особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

У даній справі позов про визнання недійсним спільного рішення подала особа, яка не є його стороною - заінтересована особа, і яка є кредитором боржника згідно судових рішень.

Предметом позову є визнання недійсним спільного рішення юридичних осіб від 25.03.2009р.

Проаналізувавши зміст підписаного відповідачами спільного рішення, суд дійшов висновку, що він за своєю суттю є змішаним договором та містить в собі ознаки двох правочинів - переуступки права вимоги та переведення боргу.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою собою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з пп. 14.1.255 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

За частиною 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. При цьому, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги, і чинний Цивільний кодекс України не містить жодних заборон з цього приводу, а відтак сторони самі визначають оплатний такої договір чи безоплатний.

Згідно ст.520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Особливістю укладеного відповідачами правочину є той факт, що він підписаний ними як правонаступниками колективного сільськогосподарського підприємства "Левківське" та стосується їх майнових прав та зобов`язань в процесі реорганізації КСП.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у разі поділу підприємства, до новостворених підприємств переходять за розподільчим актом у відповідних частках права і обов`язки реорганізованого підприємства.

Судовими рішеннями у справах №№8/95-Д, 8/71-НМ встановлено, що внаслідок реорганізації КСП "Левківське" права і обов`язки останнього перейшли до СФГ "Сонячний пагорб" та ТОВ "Левків - Агро", розподільчий баланс між правонаступниками КСП "Левківське" не складався.

Фактично ТОВ "Левків - Агро" як правонаступник КСП "Левківське" відмовився (переуступив право вимоги) від своєї частки майнових прав на користь іншого правонаступника - СФГ "Сонячний пагорб".

Окрім майнових прав, ТОВ "Левків - Агро також було передано (уступлено) СФГ "Сонячний пагорб" частину боргів КСП та кредиторської заборгованості товариства, а також зобов`язання по сплаті капіталізованих платежів, обов`язкових для виконання правонаступником КСП "Левківське".

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Водночас не виключається також визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Даний правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц.

Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Боржник, який відчужує майно, вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності, після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Такі дії боржника можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів щодо його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16).

Суд зауважує, що головною ознакою фраудаторності правочину є відчуження майна боржником належного йому майна або вчинення інших дій, пов`язаних із зменшенням його платоспроможності.

Натомість, майно, передане відповідачу 2 за спільним рішенням від 25.03.2009р. відповідачу 1 на праві власності не належало, а могло бути передане останньому як правонаступнику КСП.

Відмова від права на нерухоме майно та жодним чином не вплинула на дійсний фінансовий стан та платоспроможність відповідача 1.

Окрім того, суд звертає увагу, що одночасно із відмовою від права на майно вартість 349479,55 грн. на користь відповідача 2, відповідач 1 передав частину боргів реорганізованого КСП "Левківське", зобов`язання по сплаті капіталізованих платежів, обов`язкових для виконання правонаступником КСП, а також частину власної кредиторської заборгованості, всього на суму 349479,55 грн.

Тобто, навіть у випадку отримання відповідачем 1 належних йому прав на нерухоме майно як правонаступника КСП на певну суму, йому також перейшли боргові зобов`язання КСП на цю ж суму, що жодним чином не покращило фінансовий стан та платоспроможність.

З наведеного випливає, що в результаті укладення відповідачами спільного рішення від 25.03.2009р. платоспроможність відповідача 1 не змінилась, а тому відсутні підстави вважати, що він діяв недобросовісно та зловживав правами стосовно кредитора.

Відносно заяви відповідача 1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зауважує наступне.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тобто, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу.

Разом з тим, оскільки судом відмовлено в задоволенні позову, у зв`язку з його необґрунтованістю, судом не вирішується заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу;

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Згідно ч.2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача 2 заявила, що докази понесених відповідачем 2витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

З огляду на вказане розподіл судових витрат відповідача 2 на професійну правничу допомогу буде здійснено в судовому засіданні після надходження до суду відповідних доказів.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" на 22.08.2024 р. на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, зал судових засідань № 415.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.08.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи