Рішення

від 07.08.2024 по справі 907/227/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/227/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Нагібіна І.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГАС СТАР, м. Ужгород

до Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про визнання укладеним договору

За участі представників: не з`явились

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі між Ужгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГАС СТАР щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:25:001:0049 площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Боздоська дорога, 5 у наступній редакції в запропонованій редакції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 р. для розгляду позовної заяви визначено суддю Ремецькі О.Ф.

Ухвалою суду від 05.03.24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09 квітня 2024 р.

Ухвалою суду від 09.04.2024 р. відкладено підготовче засідання на 08.05.2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 08.05.2024 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/9-к від 08.05.2024 року.

Ухвалою суду від 10.05.2024 р. підготовче засідання відкладено на 09 липня 2024 р.

08.05.2024 р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі з клопотанням про залучення співвідповідача.

В засіданні суду постановлено та проголошено ухвалу про відмову у залученні співвідповідача.

Ухвалою суду від 09.07.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 07.08.2024 р.

На день судового засідання через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача, про розгляд справи за його відсутності.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що на підстав рішення Ужгородської міської ради VIІI скликання ХХХІ сесії від 31 січня 2023 року № 1132 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» позивач 02.02.2024 року звернувся до Міської ради із пропозицією щодо укладення договору оренди землі.

За результатами розгляду Пропозиції ТОВ «ВЕГАС СТАР» від 02.02.2024 року, Міською радою було надано лист за вих. № 624/02.4-15 від 09.02.2024 року, яким ТОВ «ВЕГАС СТАР» повідомлено про відсутність можливості наразі здійснити підписання відповідних проєктів договорів оренди землі.

За доводами позивача, вказана відмова є незаконною, у зв`язку з чим є підстави для визнання договору укладеним у судовому порядку.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 07.08.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕГАС СТАР» (далі Позивач) є власником нежитлового приміщення бані із літньою терасою, поз. « 25» (біля атракціону «Колесо обзору») загальною площею 26,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1029016921101, що знаходить за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, Боздоський парк, будинок 5 (далі нежитлове приміщення), право власності на яке зареєстровано 13.12.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 290963404 від 17.12.2021.

Рішенням Ужгородської міської ради VIІI скликання ХХХІ сесії від 31 січня 2023 року № 1132 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (далі рішенням) було вирішено затвердити проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в т.ч. згідно п.1.6. вказаного рішення вирішено затвердити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕГАС СТАР» проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:25:001:0049) площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Боздоська дорога, 5, та передати її в оренду строком на 3 роки.

02.02.2024 року ТОВ «ВЕГАС СТАР» звернулося до Міської ради із пропозицією щодо укладення договору оренди землі, яка була зареєстрована Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради за вх. № 624/02.4-15 від 02.02.2024 року, в якій просило укласти договір оренди землі щодо земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:25:001:0049) площею 0,0400 га на виконання вимог Рішенням Міської ради.

За результатами розгляду Пропозиції ТОВ «ВЕГАС СТАР» від 02.02.2024 року, Міською радою було надано лист за вих. № 624/02.4-15 від 09.02.2024 року, яким ТОВ «ВЕГАС СТАР» повідомлено про відсутність можливості наразі здійснити підписання відповідних проєктів договорів оренди землі.

Вказаний лист Міської ради за вих. № 624/02.4-15 від 09.02.2024 року мотивовано наступним: Враховуючи рішення суду у справі № 260/8230/21 щодо скасування детального плану території Боздоського парку, затвердженого рішенням міськради від 03.08.2021 року № 349, наразі відсутні інші рішення міськради про затвердження містобудівної документації на відповідній території, окрім генплану м. Ужгород. Відповідна земельна ділянка розміщена на території парку пам`ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення «Боздоський», охоронні межі якої затверджено рішенням Ужгородської міської ради. Наразі землевпорядна документація по формуванню такої території як об`єкта цивільних прав, зокрема із відображенням такої інформації у ДЗК не розроблена. Згідно листа-відповіді управління містобудування та архітектури відповідна земельна ділянка згідно Генерального плану відноситься до територій зелених насаджень загального користування. З посиланням на ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказано, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам за відсутності принаймі одного виду містобудівної документації, визначеного абзацами другим-п`ятим цієї частини не допускається, якщо земельна ділянка розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення).

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з позовною вимогою про визнання договору укладеним у запропонованій редакції.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеними Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі».

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі » орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Приписами частини 1 статті 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. (ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України»).

За змістом ч. 6 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч. 12 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Ужгородської міської ради VIІI скликання ХХХІ сесії від 31 січня 2023 року № 1132 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» було вирішено затвердити проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в т.ч. згідно п.1.6. вказаного рішення вирішено затвердити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕГАС СТАР» проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:25:001:0049) площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Боздоська дорога, 5, та передати її в оренду строком на 3 роки.

Означений проект землеустрою затверджено у встановленому ЗК України порядку Ужгородською міською радою відповідно до рішення №1132 від 31.01.2023, яким постановлено, серед іншого, передати ТОВ ВЕГАС СТАР, м. Ужгород земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:25:001:0049, площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на вул. Боздоська дорога, 5 та передати її в оренду строком на 3 роки.

Доказів визнання незаконним чи скасування рішення Ужгородської міської ради №1132 від 31.01.2023 матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Ужгородська міська рада в межах своєї компетенції прийняла рішення про надання спірної земельної ділянки позивачу в оренду, встановивши в рішенні №1132 від 31.01.2023, зокрема, такі істотні умови такого договору оренди як об`єкт оренди (земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:25:001:0049, площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на вул. Боздоська дорога, 5, строк оренди (3 роки).

Наведене свідчить про наявність обумовленого приписами статей 116, 124 Земельного кодексу України волевиявлення Ужгородської міської ради на надання позивачу земельної ділянки в оренду, оформлене рішенням ради, яке є підставою для укладання договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Відповідно до п.п. 2.1.5., 2.1.8. Положення про Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (надалі Положення), затвердженого рішенням Ужгородської міської ради №479 від 28.10.2021 (https://rada-uzhgorod.gov.ua/media/2021/11/02/13-19-23_%D0%A0%D0%A1_479.pdf) основними завданнями Департаменту є, зокрема, здійснення повноважень уповноваженого власника комунального майна, засновника комунальних підприємств, установ і організацій та здійснення щодо останніх функцій уповноваженого органу управління у сфері орендних відносин в межах чинного законодавства; здійснення від імені міської ради повноважень орендодавця земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Ужгорода.

Пунктом 2.3.6. Положення визначено, що Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів і нерухомого майна (будівель, споруд, нежилих приміщень, незавершених будівництвом об`єктів, індивідуально визначеного майна тощо), що перебувають у власності міста, проводить конкурси та аукціони на придбання права оренди нерухомого майна, укладає угоди щодо оцінки вартості орендованого майна; на підставі рішень міської ради укладає від її імені договори оренди та купівлі-продажу земель, що перебувають у комунальній власності міста.

Рішенням Ужгородської міської ради №356 від 30.08.2016 затверджено Тимчасове положення (надалі Тимчасове положення) про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться в розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам (https://rada-uzhgorod.gov.ua/uploads/sites/2/2016/09/356-Pro-tymchasove_05.09.pdf).

Пунктом 8.1. Тимчасового положення визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в комунальній власності, здійснюється на підставі рішення Ужгородської міської ради, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За змістом п.п. 9.1., 9.3. Тимчасового положення забезпечення оформлення договорів оренди землі покладається на Департамент, згідно рішення міської ради та форми договору оренди земельної ділянки (додаток 1).

Підготовка договору оренди землі фізичним та юридичним особам проводиться Департаментом, протягом 14 днів з дня отримання всіх необхідних документів для його виготовлення.

Підставою для укладення договору оренди землі є: витяг з рішення Ужгородської міської ради про надання в оренду земельної ділянки, виготовлений та завірений печаткою протокольного відділу міської ради; наявність усіх документів, необхідних для укладення договору оренди земельної ділянки визначених даним Положенням (п. 9.6. Тимчасового положення).

Перелік необхідних для укладення договору оренди документів визначений, зокрема, в п. 7.19. Тимчасового положення, відповідно до якого ще на стадії розгляду поданого заявником проект землеустрою/технічної документації постійна комісія органу місцевого самоврядування до наступного засідання надає подані відповідним відділом документи та приймає рекомендації міській раді щодо прийняття нею рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду чи його відхилення.

Рекомендації постійної комісії оформлюються протоколом, який після його підписання головою та секретарем постійної комісії передається відповідному відділу.

Відповідний відділ протягом трьох робочих днів з моменту підписання протоколу надає департаменту копії наступних документів:

- витягу з Державного земельного кадастру;

- виту з рішення сесії Ужгородської міської ради згідно якого надано дозвіл на розроблення проекту відведення;

- висновку про погодження проекту відведення земельної ділянки; - план схеми земельної ділянки;

- акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- документу, що посвідчує право власності (користування) на нерухоме майно, яке розміщене на даній земельній ділянці (у разі наявності);

- кадастрового плану земельної ділянки; - копія паспорту та ідентифікаційного коду (для заявників фізичних осіб);

- копія витягу (виписки) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Департамент міського господарства впродовж 1 робочого дня з моменту одержання всіх необхідних документів звертається із відповідною заявою через Центр надання адміністративних послуг до управління Держгеокадастру в Ужгородському районі для одержання витягів з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель.

Відповідно до п. 7.23. Тимчасового положення міська рада приймає рішення про: затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду або про відмову у задоволенні заяви заявника про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду.

У разі прийняття рішення міської радою про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду заявнику разом з витягом з рішення сесії Ужгородської міської ради надається для підписання проект договору оренди землі.

Відповідний відділ протягом 3 робочих днів після затвердження проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок надає департаменту 3 примірники витягів з рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок.

Департамент впродовж 14 днів з моменту одержання всіх необхідних документів формує проект договору оренди земельної ділянки (п. 7.25. Тимчасового положення).

Згідно з п. 9.13. Тимчасового положення підписаний директором Департаменту договір оренди землі (в трьох екземплярах) з актом приймання-передачі, передається орендарю через Центр надання адміністративних послуг разом з витягом з рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження землевпорядної документації та/або надання в оренду земельної ділянки для подальшої державної реєстрації права оренди землі, уповноваженим на це органом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, системна оцінка вказаних приписів Тимчасового положення, якими врегульовано процедурні питання надання в оренду земельних ділянок комунальної власності Ужгородською міською радою свідчить, що усі необхідні документи для укладення договору оренди землі передаються земельною комісією Департаменту міської інфраструктури ще до прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження землевпорядної документації, а на Департамент покладено виключно обов`язок отримання витягу з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель та впродовж 14 днів з дати одержання всіх необхідних документів, в тому числі витягів з рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок сформувати проект договору оренди земельної ділянки та підписані керівником Департаментом три примірники такого договору передати Орендарю для підписання.

Матеріали справи свідчать, що підставою відмови позивачу в укладенні з ним договору оренди земельної ділянки відповідно до змісту листа відповідача, стали, зокрема, обставини скасування детального плану території Боздоського парку, затвердженого рішенням міськради від 03.08.2021 року № 349.

В той же час, відповідачем залишено поза увагою, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:25:001:0049, площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на вул. Боздоська дорога, 5 затверджений Ужгородською міською радою якою в межах компетенції було прийнято рішення про надання позивачу такої земельної ділянки в оренду, а відтак, без внесення змін чи скасування такого рішення органу місцевого самоврядування відмова в укладенні такого договору є протиправною.

Відповідно до положень частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача із пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, долучивши, зокрема, проект договору, проте відповідачем відмовлено в укладенні такого.

Суд, при цьому зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГАС СТАР, м. Ужгород, здійснено всі необхідні дії, які визначені цитованими вище положеннями земельного законодавства з метою укладення договору оренди, натомість відповідач за відсутності законодавчо визначених перепон неправомірно ухилився від свого обов`язку щодо його укладення.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суд зауважує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010 і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії").

Європейській суд з прав людини вказував, що поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття "правомірні очікування", тобто, законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ("Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року).

Позатим, відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У Рішенні Конституційного Суду України від 11 листопада 2004 року № 16-рп/2004закріплено, що Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності. Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встановлених Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свободи. Порядок безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок державної та комунальної власності не повинен встановлювати обмеження щодо виникнення права у громадян (абзац п`ятий підпункту 5.5 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16 жовтня 2008 року № 24-рп/2008визначив, що право власності, у тому числі й приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов`язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян.

Разом з тим у Рішенні від 05 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 Конституційний Суд України закріпив, що хоча право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.

Перший протокол до Конвенції у статті 1 «Захист власності» передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

ЄСПЛ у пункті 71 рішення від 19 червня 2001 року у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96) зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності. Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення ЄСПЛ від 20 листопада 1995 року у справі «Прессоз компанія Нав`єра С. А.» та інші проти Бельгії» (Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium)). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ та Льоннрот проти Швеції» (Sporrong et Lonnroth c. Suede)).

Будь-яке втручання органу влади у безперешкодне володіння майном повинне бути «законним», позбавлення майна можливе лише «на умовах, передбачених законом» (рішення ЄСПЛ від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії»).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

За змістом ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, в тому числі й право оренди має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, тобто такі ж права, як і при захисті права власності.

Таким чином, враховуючи прийняття Ужгородською міською радою рішення 31 січня 2023 року № 1132 яким постановлено, серед іншого, передати в оренду земельну ділянку позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю ВЕГАС СТАР, м. Ужгород та встановлено істотні умови такого договору оренди як об`єкт оренди, строк оренди (3 роки), відмова відповідача в укладенні такого договору, за встановлених обставин є такою, що порушує принцип належного урядування та є безпідставною.

З огляду на, що позовна вимога позивача про зобов`язання визнати укладеним договір оренди землі між Ужгородською міською радою від імені якої діє Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГАС СТАР, м. Ужгород є правомірною та обґрунтованою.

Даючи оцінку пропонованим позивачем умовам договору оренди землі, суд враховує наступне.

Згідно з приписами частин 1, 2, 4 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до статті 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ст.ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Додатком №1 до Тимчасового положення Ужгородською міською радою затверджено Типовий договір оренди землі забезпечення оформлення якого у відповідній редакції покладається на відповідача у справі відповідно до п. 9.1. Тимчасового положення

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судом встановлено, що пропонована позивачем редакція Договору оренди землі відповідає затвердженій Ужгородською міською радою Типовій формі договору оренди, а відповідачем, в свою чергу, ні в ході звернення Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГАС СТАР, м. Ужгород до Ужгородської міської ради з приводу укладення договору оренди у відповідній редакції, ані на час розгляду даної справи в суді не надано будь-яких заперечень щодо пропонованих умов договору оренди, в тому числі й щодо тих, які законом (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі») визнаються істотними.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГАС СТАР, м. Ужгород до Ужгородської міської ради, м. Ужгород про визнання укладеним договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір оренди землі між Ужгородською міською радою Ужгородського району Закарпатської області (Код ЄДРПОУ 33868924; Юридична адреса: пл. Поштова, 3, Ужгород, Закарпатська область, 88000) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕГАС СТАР» (Код ЄДРПОУ 44411380; Юридична адреса: 88018, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 46, кв. 18.) щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:25:001:0049 площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Боздоська дорога, 5 у наступній редакції:

«Договір оренди землі №

---

м. Ужгород «_____»

---

2024 р.

Територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діє Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, в особі директора Гільтайчука Віталія Степановича, що діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 04.05.2023 р. № 1265, надалі - Орендодавець, з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕГАС СТАР» (скорочене найменування ТОВ «ВЕГАС СТАР»), код 44411380, в особі керівника Бурин Яни Віталіївни, та за погодженням загальних зборів засновників товариства, надалі Орендар, з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ужгороді, вул. Боздоська дорога, 5. Кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:25:001:0049. Об`єкт оренди

2. В оренду передається земельну ділянку загальною площею 0,0400 га у тому числі

---

3. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: згідно пояснювальної записки до ПВ баня з літньою терасою поз. 25(біля атракціону «Колесо обзору») загальною площею 26,3 кв.м., а також інші об`єкти інфраструктури: паркан (перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об`єктів інфраструктури.

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з

---

(перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об`єкті).

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2024 рік становить 296 800,00 грн. (двісті дев`яносто шість тис. вісімсот грн. 00 коп.) згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (електронні послуги) № НВ-2100026892024 від 22.01.2024 року.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0003 га; охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0019 га.

7. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: земельна ділянка розміщена на території парку «Боздоський».

Строк дії договору

8. Строк дії договору 3 роки. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір використати переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк.

9. Рішення про укладання договору оренди землі на новий строк та/або поновлення терміну його дії приймає Ужгородська міська рада у відповідності до чинного законодавства.

Орендна плата

10. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 8 904,00 грн. (вісім тис. дев`ятсот чотири грн. 00 коп.) на рік.

11. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 742,00 грн. (сімсот сорок дві грн. 00 коп.).

12. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

13. Розмір орендної плати переглядається щороку у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни нормативно - грошової оцінки землі, розмірів земельного податку , зміні ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; - зміні граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; - інших випадках , передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

15. Витрати, пов`язані з підготовкою змін до договору оренди, у зв`язку із внесенням змін до чинного законодавства, в тому числі у зв`язку із проведенням державної реєстрації права оренди землі покладаються на Орендаря.

Умови використання земельної ділянки

16. Земельні ділянки передаються в оренду: згідно відомостей наведених у витягу з ДЗК про земельну ділянку № НВ-5300908782022 від 22.11.2022 року - із земель житлової та громадської забудови.

17. Цільове призначення земельних ділянок: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

18. Умови збереження стану об`єкта оренди у відповідності до вимог чинного законодавства України, в т.ч. але не виключно у порядку визначеному Главою 7 Земельного кодексу України, Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

19. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Згідно рішення ХХХІ сесії міської ради VIІІ скликання від 31.01.2023 року № 1132 (пункт 1.6) затвердити ТОВ «ВЕГАС СТАР» проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Боздоська дорога, 5 та передати її в оренду строком на 3 роки.

20. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду: не дозволяється зміна цільового призначення. Використання земельної ділянки здійснювати із урахуванням затвердженої містобудівної та землевпорядної документації, а також інших законодавчих актів, що є чинними на території України, в т.ч. тих, які обумовлюють порядок використання земель та територій природно-заповідного фонду.

21. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється одночасно з підписанням акту її приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

22. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284.

23. Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати та поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

24. Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені Орендарем за письмовою згодою з Орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування Орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

25. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження), а саме: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0003 га; охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0019 га. Окремі обмеження у порядку використання земельної ділянки також визначено пунктом 20 даного договору .

26.Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов`язки сторін

27. Права Орендодавця: В односторонньому порядку вносити зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів інфляції (визначених у відповідності до вимог чинного законодавства) ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства шляхом надсилання відповідних повідомлень. При цьому, індексація розміру орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель здійснюється Орендарем самостійно у порядку визначеному пунктом 30 договору (незалежно від надсилання Орендодавцем відповідних листів).

Вимагати від Орендаря: - використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; - дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; - дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; - своєчасного внесення орендної плати.

28. Обов`язки Орендодавця: - передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; - при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; - не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; - попередити Орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

29. Права Орендаря: - самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; - за письмовою згодою Орендодавця, зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження - отримувати продукцію і доходи; - передавати орендовану земельну ділянку в суборенду за письмовою згодою Орендодавця; - визначити, що Орендар не вправі передавати право оренди землі у заставу та вносити його до статутного фонду іншої юридичної особи.

30. Обов`язки Орендаря: - здійснити у 20-ти денний термін державну реєстрацію права оренди у відповідності до вимог чинно законодавства. Уразі несвоєчасного здійснення права оренди справляється пеня у розмірі визначеному п. 14 даної угоди; - своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою; - щоквартально подавати Орендодавцю підтверджуючі документи щодо внесення орендної плати; - приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; - виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; - дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; - здійснити заходи для оформлення та підписання охоронного договору з приводу використання земель та об`єктів природно заповідного фонду; - у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби; - у разі зміни своїх банківських реквізитів, юридичної адреси, назви, організаційноправової форми тощо, у 10-денний строк з моменту настання таких змін повинен письмово повідомити про це Орендодавця; - самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством кумулятивним способом; - у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором; - у разі укладання договору оренди землі на новий строк здійснювати відшкодування втрат від недоотримання Ужгородською міською радою коштів за використання земель на період закінчення дії даного договору та державної реєстрації права оренди землі, що виникне на підставі договору оренди землі укладеного на новий строк; - у разі зміни цільового використання земельної ділянки, з моменту її здійснення до набрання чинності новоукладеного договору проплачувати орендну плату в розмірі згідно ставок орендної плати нового використання; - щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подавати в державну податкову інспекцію в м. Ужгород головного управління ДФС У Закарпатській області податкову декларацію на поточний рік та/або здійснювати її подачу щомісяця у порядку та строки визначені Податковим кодексом України; - за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі Орендар подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним в державну податкову інспекцію в м. Ужгороді головного управління ДФС у Закарпатській області податкову декларацію за новоукладеними договорами оренди; - у разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник Орендар подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни до державної податкової інспекції у м. Ужгород головного управління ДФС у Закарпатській області.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

31. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе Орендар. Страхування об`єкта оренди

32. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню.

Зміна умов договору і припинення його дії

33. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків визначених абзацом 1 пункту 27 даного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

34. Дія договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання Орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

35. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін (за виключенням випадків встановлених пунктом 36 договору) - рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

36. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є : - несплати розміру орендної плати протягом трьох місяців; - використання земельної ділянки не за цільовим призначення ; - передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди Орендодавця.

37. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

38. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона , яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Конфіденційність

39. При виконанні цього Договору кожна сторона буде діяти в умовах конфіденційності, а саме: - забезпечить збереження конфіденційності змісту цього Договору, а також письмових і усних відомостей, отриманих у зв`язку з цим Договором; - допускатиме до інформації по виконанню цього Договору обмежене коло осіб, які безпосередньо пов`язані з його виконанням; - не буде доводити до відома третіх осіб будь яку інформацію, пов`язану з діяльністю Сторін, крім випадків , коли використання чи надання якої інформації є необхідним або доцільним для використання цього Договору, або здійснюється у передбаченим чинним законодавством України порядку.

Прикінцеві положення

40. Цей договір набирає чинності з дня набрання судовим рішенням законної сили. Право оренди землі виникає у порядку визначеному чинним законодавством. Даною угодою сторони дійшли згоди щодо зобов`язання Орендаря, а Орендар зобов`язався в свою чергу сплатити плату за землю за фактичне її використання у період від двадцять другого листопада дві тисячі двадцять другого року до моменту державної реєстрації права оренди землі. При цьому, розмір місячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства (виходячи з розміру нормативної грошової оцінки у відповідний період) із урахуванням пунктів 5, 10, 11 та 30 даного договору. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря, третій у організації, яка здійснила державну реєстрацію права оренди.

Реквізити сторін

Орендодавець:

Територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради м. Ужгород пл. Поштова, 3 р/р UA148999980334129812000007493 в Казначейство України, одержувач: ГУК у Закарпатській області /Ужгородська ТГ 18010600, код ЄДРПОУ 37975895 МФО 899998

Орендар:

ТОВ «ВЕГАС СТАР» 88018, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Толстого Льва, будинок 46, квартира 18, код ЄДРПОУ 44411380

Підписи сторін

3. Стягнути з Ужгородської міської ради (88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок, 3, код ЄДРПОУ 33868924) на користь Товариством з додатковою відповідальністю «ВЕГАС СТАР» (88018, Україна, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Толстого Льва, будинок, 46, квартира, 18, код ЄДРПОУ 44411380) 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.08.2024

Суддя О.Ф. Ремецькі